МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни «СОЦІОЛОГІЯ»

для самостійної роботи

студентів І та ІІІ курсів усіх форм навчання усіх спеціальностей

ОДЕСА ОНЕУ 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни «СОЦІОЛОГІЯ»

для самостійної роботи

студентів І та ІІІ курсів усіх форм навчання усіх спеціальностей

Затверджено

на засіданні кафедри філософії,

історії та політології

Протокол № 8 від 25 квітня 2013 року

Одеса онеу 2013

Соціальна структура та соціальна стратифікація. Методичні вказівки з дисципліни «Соціологія» для самостійної роботи студентів І - ІІІ курсів усіх форм навчання усіх спеціальностей.

(Укладач Н.О. Музиченко. – Одеса:ОНЕУ, ротапринт. 2013р. – с. 54)

Укладач: Н.О. Музиченко, ст. викладач

Рецензенти: С.М. Кіршо, канд. філол. наук, доцент

(зовнішній рецензент)

Т.П. Балута, канд. політ. наук, ст. викл.

Н. Ф. Щербина, канд. ист. наук. доцент

Коректор: І. В. Нечиталюк

ЗМІСТ

Передмова	4
Соціальна структура та соціальна стратифікація	5
Соціальна структура суспільства та її компоненти	5
а) Соціальна група, її функції та різновиди	6
б) Поняття соціального статусу та ролі.	9
2. Поняття та фактори соціальної стратифікації. Системи соціальної стратифікації.	11
3. Класова структура суспільства. Поняття середнього класу.	24
4.Теорія соціальної мобільності. Типи, агенти та канали мобільності.	30
5. Трансформація соціальної структури українського суспільства	39
Висновок	43
Глосарій	44
План семінарського заняття	46
Теми для самостійної роботи студентів	46
Тематика індивідуальних завдань	47
Питання для самоконтролю.	47
Теми презентацій	48
Тестові завдання	49
Література	53

Передмова

«Навіть у процвітаючому суспільстві нерівне положення людей залишається важливим не скороминущим явищем... Звичайно, ці відмінності більше не спираються на пряме насильство і законодавчі норми, на яких трималася система привілеїв в кастовому або становому суспільстві. Проте, окрім грубіших ділень за розміром власності і доходів, престижу і влади, наше суспільство характеризується безліччю рангових відмінностей — настільки тонких і в той же час настільки глибоко вкорінених, що заяви про зникнення всіх форм нерівності в результаті зрівняльних процесів можна сприймати, але меншій мірі, скептично», — цими міркуваннями більше чверті століття назад починає свій нарис «Про походження нерівності між людьми» відомий німецький соціолог Ральф Дарендорф.

Отже, нерівність є не скороминущий факт всякого суспільства. Причому йдеться не про природні відмінності підлоги, віку, фізичних даних, не про відмінності в природній обдарованості і успадкованих здібностях. Йдеться про соціальній нерівності, яка відтворюється в досить стійких формах як віддзеркалення політичної, економічної, культурно-нормативної структури суспільства. І природні відмінності починають цікавити соціолога в тому випадку, якщо вони закріплюються у формі соціальної диференціації.

Існування соціальної нерівності можна прийняти за аксіому. Проте пояснення його характеру, основ історичної еволюції, взаємини конкретних форм залишається одній з ключових проблем всякого соціологічного дослідження.

Питання про нерівність є фундаментальним для сучасних суспільств. Соціальне розшарування — одна з центральних проблем соціології, довкола неї велося і ведеться безліч наукових і ідеологічних суперечок. Головними при цьому виступають відмінності у власності, владі і статусі. Соціальні дослідники ставили питання: чому деякі групи в суспільстві багатше або володіють більшою владою, чим інші; у чому виявляється нерівність в сучасних суспільствах; чому продовжує існувати в сучасному багатому суспільстві бідність.

Значущість даної проблеми постійно осмислювалася в історії соціології. Для опису і інтерпретації нерівності, соціологи використовують теорію соціальної стратифікації.