II. Бізнес-етика: історія та сучасність. Становлення етики бізнесу як наукової дисципліни

Варто визначити спочатку значення самого терміну «бізнес етика». Бізнес як відомо, це ініціативна господарська діяльність, яка здійснюється за рахунок власних, так і позичених засобів на свій ризик і під свою відповідальність, метою якого є становлення і розвиток власної справи для отримання прибутку і вирішення соціальних проблем підприємця, трудового колективу, суспільства в цілому. Іншими словами, бізнес – це професійна економічна діяльність, побудована на ініціативі та постійних інноваціях, спрямована на збільшення капіталу, отримання прибутку, яка використовується на розширене відтворення і якісне вдосконалення підприємства, своєї справи, задоволення власних і суспільних потреб.

Слово «етика» походить від давньогрецького «етос», що означає – звичай, характер, стійкість якого-небудь явища. Саме Аристотель вводить цей термін у вжиток і викладає свої думки в «Нікомаховій етиці», яка і сьогодні залишається однією із кращих систематизацій етики, що стала по суті нормативною наукою (область знання, інтелектуальною традицією) і залишається стійкою ось вже два тисячоліття. Етику називають практичною філософією, оскільки її мета – не лише знання, але і конкретні вчинки. Три століття після Аристотеля римський мислитель Цицерон використав латинський термін «мораліс», який став аналогом грецької етики, а пізніше перетворився на предмет дослідження етики як науки.

По суті етика виражає міру людської здатності до самообмеження, стриманості, приборкання егоїстичних прагнень для гармонізації особистих та суспільних інтересів. Як влучно підмітив П.Кропоткін, природа може бути названа першоджерелом етики та морального начала в людині. Внутрішньовидова взаємодопомога, яка зародилася в ході еволюції у тварин допомогла їм у боротьбі за виживання. З практики взаємозв’язку та солідарної діяльності людей утвердився закон взаємодопомоги як суспільний інстинкт – перший вихідний принцип моральності, на основі якого стали розвиватися такі моральні якості, як повага до ближнього, почуття обов’язку і навіть самопожертва.

Як бачимо етика бізнесу стала об’єктом вивчення доволі давно. Її початок поклав вже згаданий нами Аристотель у своїх творах «Етика», «Нікомахова етика» та «Політика». В цих творах Аристотель аргументує три основні принципи: приватна власність, примат двох головних господарських галузей: сільського господарства і промисловості, субпідрядність торгівлі, лихварства і грошей по відношенню до промислових галузей. Аристотель не відділяє економіку від економічної етики, адже бізнес трактується ним як одна із сфер людської діяльності і прирівнюється до лихварства. Аристотель радить своєму сину Нікомаху займатися лише виробництвом благ. Його принципи знайшли розвиток в ідеях та концепціях католицьких та протестантських теологів, які на протязі тривалого часу напружено розмірковували над проблемами етики бізнесу.

Виникнення капіталізму в Європі ХVІ ст. було пов’язане з протестантською Реформацією. Можна сказати, що протестантизм зробив можливим формування етики бізнесу. Якби він слідував за середньовічною католицькою теологією, яка стверджувала, що «робити гроші» заслуговує морального осуду, то не зміг би встановити моральних стандартів для досягнення своїх цілей. Як відомо, один із ідеологів католицизму Августин Блаженний стверджував, що «торговець може вважати себе безгрішним, але не може схвалюватися Богом». А основоположник католицької філософії Фома Аквінський вірив у те, що більшість форм торгівлі, які здійснюються з метою отримання прибутку, є аморальними. Католицькі теологи розглядали різні типи економічної активності, наприклад, виробництво товару для продажу підлягає меншому моральному осуду, ніж торгівля продуктами та видача займу.

Заперечуючи ці установки протестантизм зробив можливим формування етики бізнесу в результаті морального освячення прагнення до прибутку. Він стверджував, що діяльність бізнесмена може бути схвалена Богом. Прагнення до прибутку і прагнення до Бога стали не лише сумісними, але і взаємообумовленими. А винагорода фінансовим успіхом стало трактуватися як знак прихильності Бога. Світська версія протестантської етики бізнесу стала важливою складовою західної суспільної культури, яка стверджує, що можна бути одночасно доброчинним та бути успішним у бізнесі і що моральна доброчинність є необхідною для успіху.

Ідея про те, що успішні бізнесмени можуть бути хорошими людьми стала важливим складником капіталістичної моральної ситуації. Капіталізм запропонував нове розуміння взаємозв’язку між економічним успіхом і благом. До капіталізму весь прибуток розумівся як результат спекуляції, відповідно і отримання прибутку морально засуджувалось. Капіталізм забезпечив моральну правомірність «роблення грошей».

Однією із перших етико-економічних концепцій була концепція Г.Форда. Він вважав, що щастя та благополуччя досягаються лише чесною працею і що в цьому полягає етичний людський сенс. Сутність фордівської економічної етики полягає в тому, що вироблений продукт не просто реалізована «ділова теорія», це дещо більше – теорія, мета якої створити зі світу речей джерело радості. Сила і машина, гроші і майно корисні лише постільки, поскільки вони збільшують життєву свободу. Особливу увагу Форд приділяв працівникам. Він обґрунтував диференційний підхід до різних якостей та талантів людини, надаючи їй роботу по її силам та можливостям.

Велике зацікавлення до питань етики бізнесу на сучасному етапі виник у 80-их рр. ХХ ст. в США у зв’язку із зростанням випадків неетичного ведення бізнесу, наслідком якого стало банкрутство великих підприємств, звільненням тисяч робітників, втрата інвесторами своїх вкладів, а також втрата довіри до бізнесу з боку споживачів та інвесторів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, в результаті чого величезні втрати зазнала економіка та суспільство в цілому.

Міжнародна бізнес етика як сфера наукового знання отримала широкого розвитку з середини 90-их рр., враховуючи інтенсивний розвиток міжнародної економіки того часу. Вона включає більш широкий, глобальний погляд на питання ділової етики у зв’язку з виникненням багатьох етичних проблем, пов’язаних з проникненням бізнесу у різні сфери зовнішньоекономічної діяльності.