10. Пароніми.

Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: уява (здатність уявляти - плід уяви) -уявлення (знання, розуміння чогось - помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) - гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).

Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.

Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні (блискучий - лискучий, блукати - блудити, повноваження - уповноваження, особистий - особовий), антонімічні (прогресивний -регресивний, густо - пусто, іммігрант - емігрант) відношення.

Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.

11. Незапозичені слова.

Основнучастинулексикиукраїнськоїмовистановлятьнезапозиченіслова. Донихналежатьуспадкованінайдавнішііндоєвропейськіслова,спільнідлябагатьохіндоєвропейськихмов (санскриту, грецької, латинської,германських, романських, слов’янськихтаін.); праслов’янськіслова, спільнідлявсіхабобільшостіслов’янськихмов, івласнеукраїнськіслова, утворенібезпосередньотієючастиноюслов’янськоїлюдності, якасформувалаукраїнськунацію. Такихслівунашіймовієприблизно 90 відсотків.

Серед незапозичених є слова:

1) спільні для багатьох слов'янських мов: земля, небо, вода, сіль, плуг, сестра, брат, рука, білий, чорний, говорити, два, давно, близько;

2) властиві тільки українській мові (власне українські слова): мрія, хист, глузд, мереживо, паляниця, примхливий, нашвидкуруч, духмяний, годинник, очолити, стрункий.

12. Слова іншомовного походження: загальна характеристика.

Джерелом поповнення лексики сучасної української мо­ви, зокрема її ділового мовлення, є іншомовні слова. Одні з них, що давно вже засвоєні або означають назви загаль­новідомих явищ і предметів, увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор, крейда, папір, вишня, огірок, агроном, юрист, суфікс, академія, буква, м'ята та ін. Від основ таких слів в українській мові творяться нові слова за допомогою різних словотворчих за­собів. Наприклад: агроном —агрономія, агрономічний, агро-максимум, агромінімум; гарбуз — гарбузиння, гарбузовий. Інші запозичені слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних. Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет і т. д.

13. Запозичення зі слов’янських мов.

З приходом християнства мова східних слов’ян поповнилася ста­рослов’янізмами.

Протягом усього свого існування українська мова збагачувалась за рахунок лексики споріднених російської, білоруської та інших слов’янських мов. З російської мови, а також через її посередництво в нашу мову увійшла обширна лексика на позначення понять у галу­зі науки, культури, політики: комсомол, ударник, суботник, вертоліт, хлібозавод та ін.

. Через російську мову проникає значна кількість термінів, створених на базі західноєвро­пейських мов: військових (арсенал, бомба, капітан, міна, пістолет), морських (бот, гавань, порт), суспільно-політичних і адміністратив­них (акт, декларація, контора)^.

Останнім часом шляхом точного перекладу слів або калькуван­ням з російської мови прийшло багато термінів із різних галузей су­спільного житія: избиратель — виборець, ечетчик — лічильник, отлич­ник — відмінник та інші.

Слід зазначити, що російська мова теж запозичує слова з україн­ської мови (хлопцьі, девчата, вареник, делянка, рушник, брехня, детво­ра, чеботьі, борщ, Верховна Рада, шлях, самостийна, держава та ін), що є нормальним процесом взаємозбагачення лексичного складу мов.

За різних історичних обставин, у різні періоди потрапляли до нас лексичні запозичення з польської мови. Крім того, польська мова стала важливим посередником для входження до українського лек­сичного фонду слів із німецької та латинської мов: достаток, пильну­вати, поєдинок, сподіватися, помста, обіцяти та ін.

Чеські запозичення засвоювались українською мовою переважно через польську мову: смутний, влада, чекати, постать та ін.