23. Фразеологізм і слово, фразеологізм і словосполучення.

■ Фразеологізми

Фразеологізми це стійкі словосполучення, за допомогою яких можна точніше виразніше, ніж одним словом, назвати чи охарактеризувати предмет, ято чи ознаку Вони роблять нашу мову образною, емоційною і виразною.

Словосполучення бувають вільні і стійкі. Вільне словосполучення синтаксично поділяється на окремі слова за своїм значенням.

Стійкі словосполучення поділяються на термінологічні і фразеологічні. Термінологічні стійкі словосполучення - це назви певних понять науки, техніки, мистецтва: торрічежлісва пустота (вакуум), дзвінкі приголосні, іменний складений присудок, романський стиль.

Стійкі, неподільні сполучення, що складаються з двох і більше слів, існують у мові в готовому вигляді і здатні відтворюватися у свідомості людей, як і слово, називаються фразеологізмами. За цими виразами закріплені певні переносні значення, які не дорівнюють значенню слів, шо до них входять.

24. Трансформація фразеологічних одиниць.

Прислів'я та приказки мають свої характерні риси: вони виражають мислення народу, формують його життєвий, соціально-історичний досвід. Характерні ознаки прислів'їв та приказок - їх ідейний зміст і висока художність, стислість вислову, метафоричність. Прислів'я та приказки багаті на протиставлення, епітети та інші засоби образного вислову. Не випадково І. Франко назвав прислів'я та приказки "скарбом нашої мови і народного досвіду".

Прислів'я та приказки найчастіше використовуються в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці.

За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя

25. Лексичний склад фразеологізмів.

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів.

Найбільше фразеологізмів побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова, світла голова

Зі словом око утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає, на око, недремне око, про людське око, стороннє око, в чотири ока, краєм ока, як ока в лобі, як зіницю ока, дивитися зизим оком

Зі словом серце налічують понад 200 фразеологізмів: га­ряче серце, закипає серце, крається серце, покласти руку на серце, проникати в серце, серце з перцем, серце не камінь, серце радіє, серце сохне, серце чує, черв 'як точить серце

Стільки ж приблизно фразеологізмів мають у своєму скла­ді слово рука: легка рука, рука в руку, своя рука, з руки, майстер першої руки, набити руку

Зі словом нога є понад 100 фразеологізмів: нога за ногою, чого ліва нога забажає, до ноги, переминатися з ноги на ногу, встати на ліву ногу, на широку ногу

Чимало фразеологізмів групуються навколо слів, що означають назви явиш природи ', назви тварин; назви рослин; назви знарядь праці, предметів домашнього вжитку; назви трудових тощо.

Найчастіше головним словом у фразеологізмі виступає Дієслово. Є окремі дієслова, які входять до складу багатьох Фразеологізмів. Наприклад, із дієсловом давати {дати) утво­рено близько 200 фразеологізмів з дієсловом брати (взяти) — близько 80 фразеологізмів з дієсловом іти — близь­ко 70 фразеологізмів із дієсловом тримати — понад 60 фразеологізмів тощо.

У фразеологізмах порівняно часто вживаються числівник один, два, сім, рідко — інші числівники

Іноді фразеологізми будуються на тавтології (повторенні однокореневих слів)

Крім загальновживаної лексики, у фразеологізмах трапля­ються також специфічні слова та слова із закріпленим вжит­ком (із фразеологічним значенням)

У фразеологізмах зберігаються архаїчні мовні елементи