22. Типологія фразеологічних одиниць та джерела їх походження.

Фразеологія (від грецьких phrasis - вираз, зворот і logos - слово, вчення) - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ мовознавства, у якому вивчаються фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення, походження.

■ фразеологічні одиниці

Слова української мови мають різну природу лексичних значень:

1) виконують роль називну (прямо називають предмети і явища об’єктивного світу: книжка, відвага, природа);

2) виконують вторинну роль називання, набуваючи в контексті переносного значення: Ой вигострю товариша, засуну в халяву та піду шукати правди і тієї слави (Т. Шевченко.);

3) виконують роль елемента стійкого сполучення слів, або фразеологізму (значення слів реалізуються тільки у слово-сполученні: люди доброї волі, теревені правити, грати першу скрипку).

Мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, нази-ваються фразеологічними одиницями.

Слід розрізняти словосполучення лексичні і фразеологічні. Лексичні виконують лише називну роль.

Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення. Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синонімічних радів: сказати - обізватися - подати голос; дрімати - куняти - клювати носом. У реченні фразеологізм, як і слово, може бути членом речення: Втекти з поля і п ‘ятами накивати з поля. Однак не всі фразеологічні одиниці співвідносяться зі словом. Є такі, які швидше дорівнюють цілому реченню

Фразеологізми об'єднуються в єдину систему одиниць на основі таких типологічних ознак:

1) семантична цілісність (неподільність) компонентів фразеологізму (значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене на основі значень тих слів, які входять до неї);

2) стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів;

3) автоматичність відтворення фразеологізму в мовленні;

4) кількакомпонентний склад;

5) можуть вступати в синонімічні й антонімічні відношення

6) характеризуються образністю.

Розрізняють такі типи фразеологізмів:

1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) - найстійкіші, семантично неподільні спо-лучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів.

2. Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологізми, цілісне зна¬чення яких умотивоване значенням компонентів

3 . Фразеологічні сполучення - це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а друге - з так званим зв'язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів

4 Фразеологічні вирази - це стійкі за своїм складом і значенням одиниці, які складаються із слів з вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів’я та крилаті вислови.

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:

- вислови з античної культури:

- крилаті вирази українських письменників:

- переклади видатних людей

-переклади крилатих виразів російських письменників

- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників:

- біблійні й євангельські вислови