
- •1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
- •2.Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
- •3.Функції фінансів.
- •4.Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій
- •5. Державна політика в сфері фінансів
- •Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •Сутність і структура фінансової системи України.
- •Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •10. Організаційна структура фінансової системи України.
- •11. Способи мобілізації державних доходів.
- •12. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
- •13. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •14. Фінансовий менеджмент як система управління.
- •15.Сутність і функції фінансового ринку.
- •16. Структура фінансового ринку.
- •17. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •18.Сутність, призначення й функції бюджету держави.
- •19. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •20.Сутність і види податків.
- •21.Функції податків.
- •22.Податкова система України.
- •23.Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •24.Державний кредит і державний борг.
- •25.Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •26.Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •27.Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •28.Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •29.Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •30.Зміст і призначення страхування. Способи здійснення страхування.
- •31.Суб’єкти і об’єкти страхових правовідносин.
- •32.Економічна сутність і структура міжнародних фінансів.
- •33.Міжнародні фінансові інститути.
- •34.Фінанси міжнародних організацій.
27.Методи організації фінансової діяльності підприємств.
Фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме: — комерційний розрахунок; — неприбуткова діяльність; — кошторисне фінансування.
Основний метод фінансової діяльності — комерційний розрахунок.Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він спонукає підприємство до пошуку достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціонального їх розміщення, мінімізації витрат і максимізації доходів та прибутку.
Комерційний розрахунок ґрунтується на таких принципах: — повна господарська і юридична відокремленість; — самоокупність; — прибутковість; — самофінансування; — фінансова відповідальність
Необхідність установлення повної господарської і юридичної відокремленості випливає з вимоги чіткої визначеності щодо прав власності на фінансові ресурси, повноважень у визначенні оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів.
Самоокупність є другим за значенням принципом у системі комерційного розрахунку. Вона означає покриття витрат на просте відтворення виробництва за рахунок отриманих доходів.
Прибутковість, яка є логічним продовженням принципу самоокупності, означає, що отримані доходи мають не тільки покрити проведені витрати, а й сформувати прибуток. Прибуток відіграє надзвичайно важливу роль.
Самофінансування передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які, у свою чергу, також погашаються за рахунок прибутку.
Фінансова відповідальність є підсумковим принципом комерційного розрахунку і забезпечує його дійовість. Сутність цього принципу полягає в тому, що підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Отримані збитки покриваються за рахунок власних коштів.
28.Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
Фінансові ресурси підприємства — це грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і необхідні для виконання ним фінансових зобов'язань, здійснення витрат з розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників.
Фінансові ресурси комерційного підприємства складаються з таких елементів:
• статутного (або пайового) капіталу (фонду);
• додаткового капіталу, одержаного за рахунок того, що вартість реалізації випущених акціонерним товариством (АТ) акцій перевищує їх номінальну вартість; суми дооцінки необоротних активів (вартості активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб);
• резервного капіталу;
• амортизаційних відрахувань;
• забезпечення наступних виплат і платежів (резервів на оплату наступних відпусток тощо);
• нерозподіленого прибутку;
• довго- і короткострокових кредитів комерційних банків;
Основними джерелами формування фінансових ресурсів є власні та залучені кошти: 1. Під час формування статутного капіталу: - внески засновників у статутний капітал. 2. За рахунок власних фінансових ресурсів: - доходи: - валовий і чистий дохід, прибуток від основної діяльності; прибуток від іншої операційної діяльності; - прибуток від фінансових операцій; - прибуток від додаткової діяльності і надзвичайних ситуацій; - надходження: - амортизаційні відрахування; - цільові надходження - стійкі пасиви; - цільові внески членів трудового колективу; - інші види надходжень (спонсорська допомога). 3. Шляхом мобілізації на фінансовому ринку: -надходження коштів від емісії акцій, облігацій і інших видів цінних паперів; - кредитні інвестиції. 4. У порядку розподілу коштів: - фінансові ресурси, отримані від галузевих структур, концернів і асоціацій; -страхові відрахування; - бюджетні субсидії.