
- •8. Класифікація біологічних форм поведінки
- •Передмова
- •1. Етологія – наука про поведінку тварин
- •1.1. Задачі етології сільськогосподарських тварин
- •1.2. Історія розвитку етології
- •1.2.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку етології
- •Питання для самоконтролю
- •2. Методи етологічних досліджень
- •Абетка актів поведінки корови
- •Питання для самоконтролю
- •3. Форми поведінки тварин
- •3.1. Вроджені форми поведінки
- •3.2. Набуті форми поведінки
- •Питання для самоконтролю
- •4. Вища нервова діяльність
- •4.1 Структура та функції кори великих півкуль головного мозку
- •4.1.1. Методи вивчення функцій кори
- •4.1.2. Роль і.М. Сеченова та і.П. Павлова у вивченні фізіології великих півкуль
- •4.2. Умовні рефлекси
- •4.2.1 Відмінності умовних рефлексів від безумовних
- •4.2.2. Методики утворення умовних рефлексів
- •4.2.3. Механізм утворення умовних рефлексів
- •4.2.4. Класифікація і значення умовних рефлексів
- •4.3. Види гальмування в корі мозку
- •4.4. Аналітико – синтетична діяльність кори головного мозку.
- •4.5. Біологічне значення умовних рефлексів
- •4.6. Динамічний стереотип
- •4.7. Дві сигнальні системи дійсності
- •4.8. Основні типи вищої нервової діяльності
- •4.9. Практичне значення вчення про типи вищої нервової діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •5. Мотиви поведінки тварин
- •5.1. Внутрішні мотиви поведінки
- •5.1.1. Саморегуляція
- •5.1.2. Біологічні мотивації
- •Зовнішні стимули поведінки
- •Мотивації та зовнішні подразники
- •5.2. Цілеспрямована поведінка
- •Питання для самоконтролю
- •6. Емоції та пам’ять
- •6.1. Значення емоцій у формуванні поведінки тварин
- •Фізіологічні аспекти емоцій
- •Механізми емоцій
- •Цілеспрямована поведінка та емоції
- •Емоції і стрес
- •6.2. Пам’ять та її роль у формуванні поведінки тварин
- •Питання для самоконтролю
- •7. Розумові здібності тварин
- •7.1. Використання тваринами знарядь
- •7.2. Культурні аспекти поведінки
- •7.3. Мова і психічні уявлення
- •7.4. Навчання вищих мавп розмовляти
- •Питання для самоконтролю
- •8. Класифікація біологічних форм поведінки сільськогосподарських тварин
- •1. Система продуктивної поведінки
- •2. Системи харчової поведінки
- •3. Система статевої поведінки
- •4. Система адаптивної поведінки
- •5. Система рухової поведінки
- •6. Система популяційної поведінки (групової)
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Дослідницька поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Харчова поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Курчата
- •Роль наслідування (імітації) для тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.3. Статева поведінка сільськогосподарських тварин
- •8.3.1. Статева поведінка самців під час злучки
- •Статева поведінка самців під час взяття сім’я
- •Статева поведінка самок
- •Питання для самоконтролю
- •8.4. Материнська поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Питання для самоконтролю
- •8.5. Групова (соціальна) поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •9. Поведінка та її адаптивне значення
- •Пристосування тварин до різної температури до навколишнього природного середовища
- •Адаптація до умов високогір’я
- •Адаптація тварин у промислових комплексах
- •Питання для самоконтролю
- •10. Значення етології у тваринництві
- •Питання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Список використаних джерел
- •Додатки Приклади харчової поведінки сільськогосподарських тварин
- •Приклади жуйки
- •Приклади материнської поведінки
7.4. Навчання вищих мавп розмовляти
У родині Келогов (Kellog, Kellog, 1933) вдома жила шимпанзе на ім'я Гуа. Вони стверджували, що вона навчилась розуміти 95 слів і фраз, коли їй було 8 місяців. Для перевірки здібностей Гуа їй давали картку , на якій було зображено 4 картинки. Інша шимпанзе на ім'я Еллі жила у будинку з людьми і навчилась трохи розуміти мову. Її навчили деяким жестам, які відповідали визначеним словам у мові амеслан ( мова глухонімих). Вона була здатна, почувши вимовлене слово, робити правильний знак. Деякі вчені спробували вивчити до якого ступеню примати можуть керувати звуками, які вони вимовляють. В одному досліді макак-резус повинен був на ввімкнення зеленого світла гавкати, а на ввімкнення червоного – воркувати (Sutton, 1979). Мавпи навчились правильно вимовляти ці звуки, щоб отримувати харчове підкріплення. На основі цих дослідів прийшли до висновку, що мавпи у визначених межах здатні керувати вимовою звуків.
Якщо з ними не проводити спеціального тренування, то вони не будуть повторювати звуки, які чують , навіть у тому випадку, коли живуть разом з людьми в родинній обстановці. Але той факт, що вони з готовністю повторюють дії людини, наводить на думку , що звуки - це не той засіб, який готові були освоїти людиноподібні мавпи, щоб використовувати його для спілкування, що виходить за межі їхнього звичного обмеженого репертуару.
Як тільки стало зрозумілим, що вимова є необхідною складовою мови і що здібність вимовляти звуки чи відповідати на них не обов'язково пов'язана з відповіддю на питання : " Чи здатна тварина оволодіти мовою?" - відразу відкрився шлях для дослідження мови за допомогою маніпулювання зоровими символами (Gardner, 1969, Primack 1970).
Гарднери почали працювати з однією мавпою, шимпанзе на ім'я Уошо; вони навчили її мові амеслану, у якій слова представлені у вигляді жестів пальців і руки. Уошо навчалась з 11 місяців до 5 років і за цей час освоїла 132 знаки.
Уошо самостійно навчилась комбінувати ці знаки в ланцюги з 2-5 слів. Першими такими комбінаціями були «відчини» і «дай солодкого» (Gardner, Gardner 1971).. Після цього у Гарднерів були ще 2 мавпи шимпанзе. Вони навчались від народження і робили це набагато швидше, ніж Уошо.
Патерсон (Pattercon, 1978) навчив одну горилу використовувати знаки, які виконуються кистю руки, і відповідати на голосові команди, які давались англійською мовою.
Примак (Premack 1976, 1978) навчив шимпанзе на ім'я Сара читати та писати. Для цього він використовував кольорові пластикові жетони різної форми, які символізували слова за своєю формою ці жетони ніяк не нагадували ті речі, які вони символізували. Вони розташовувались на вертикальній магнітній дошці, і Сара могла відповідати на питання ставлячи на цю дошку відповідні фігури.
Сара освоїла 120 пластикових символів, хоча її ніхто не змушував освоювати такий досить обсяжний словник (Premack 1976). Вона могла виконувати команди та відповідати на питання , використовуючи комбінацію з кількох символів.
Д'юейн Румбо (1977) застосували інший метод навчання. Вона використовувала штучну граматику яку назвали " йєркиш ". Шимпанзе на ім'я Лана навчилась маніпулювати клавіатурою комп'ютера, за допомогою якої на екран виводились символи слів. Комп'ютер було запрограмовано таким чином, щоб розпізнавати , чи відповідає правилам граматики використання цих символів або вони вживаються невірно; у відповідності з цим Лана отримувала підкріплення . Лана мала змогу спілкуватись з комп'ютером у будь який час дня, а не чекати встановлених годин експерименту, що безумовно було перевагою методики. Згодом інші шимпанзе також навчились спілкуватись один з одним за допомогою методу, заснованого на використанні комп'ютера.
Оцінюючи результати цих експериментів , необхідно мати на увазі і той факт , що шимпанзе можуть обманювати. Вони здатні використовувати натяки, які можуть допускати експериментатори, або можуть навчитись послідовності трюків подібно тому, як це роблять тварини у цирку.
Існують визначені докази того, що шимпанзе можуть розуміти зміст слів, тобто що вони справді здатні вживати назви різних об'єктів, іноді шимпанзе створюють нові фрази.
Повідомлялось , що Уошо вигадала слово "candy drink" (солодке пиття), а лебедя назвала "water bird" - водним птахом.
Експериментатори помітили, що Уошо робила знаки і сама собі, коли гралася одна, - майже так само, як діти розмовляють самі з собою.
Таким чином , ми можемо сказати що спроби навчити шимпанзе та інших людиноподібних мавп різним типам людської мови мали обмежений успіх.
Ймовірно, людиноподібні мавпи здатні досягти у цьому лише рівня маленької дитини.
Можливо, що відмінність між людиноподібними мавпами та людиною - це лише відмінність у інтелекті. Але досить ймовірною уявляється й гіпотеза про те, що люди володіють якимось природженим апаратом для освоєння мови.
Цю думку вперше висловив Хомскі (Chomski, 1972). У будь-якому випадку описані тут експерименти з людиноподібними мавпами відкрили нам їх здібності та суттєво наблизили нас до розуміння когнитивних можливостей цих тварин.
Когнитивна діяльність включає у себе процеси навчання, мислення, які неможливо спостерігати безпосередньо, але які часто підтверджуються побічними даними.