6.2. Пам’ять та її роль у формуванні поведінки тварин

Пам’ять – це здатність мозку зберігати утворені у процесі навчання тимчасові нервові зв’язки у формі, доступній для вилучення. Пам’ять є основою для наступного вдосконалення навчання, вона дає ЦНС найкращі можливості пристосування до середовища.

Існує три основних види пам’яті:

• короткочасна (короткострокова)

• проміжна та довгочасна (довгострокова).

Інформація, що надходить у нервову систему, спочатку фіксується у короткочасній пам’яті. В подальшому вона швидко (на протязі декількох секунд) втрачається або відбивається у проміжній пам’яті. Проміжна пам’ять – це здатність до збереження інформації, на протязі декількох хвилин чи годин. Потім, події, які мають важливе значення і які супроводжуються емоціями, передаються на збереження у довгочасну пам’ять, де можуть зберігатися на протязі всього життя.

Фіксація інформації у проміжній пам’яті пов’язана з тривалою, на протязі десятка хвилин, реверберацією (від лат. reverberation – відбиття), тобто з циркуляцією збудження по нейронним ланцюгам. Наркоз припиняє реверберацію. Що стосується довгочасної пам’яті, то вона пов’язана зі структурними та функціональними змінами у центральних нейронах: посиленням синаптичних зв’язків між нейронами, збільшенням синаптичної поверхні, зростанням величини постсинаптичного потенціалу, зниженням порога чутливості постсинаптичної мембрани до медіатора. Формування синапсів супроводжується посиленням синтезу білка, яким керує РНК. Ендогенні пептиди (пептиди пам’яті) неспецифічно модулюють біохімічні процеси, пов’язані з формуванням і відтворенням пам’яті.

Вважають, що велика рогата худоба та коні мають стійку довгочасну пам’ять. Відпрацьовані та закріплені рухливо-харчові рефлекси зберігаються у них шість і більше років. Добре відома здатність коней запам’ятовувати шлях додому, орієнтуватися навіть у несприятливих умовах. Табуни, які живуть на волі, завжди ходять постійним, звичним для них (інколи довгим) шляхом. Разом з тим у коней довго зберігаються асоціації, пов’язані з місцем і характером покарання. Всім видам сільськогосподарських тварин притаманно «відчуття часу», пов’язане з розпорядком дня. Тварини активно реагують на час годівлі або доїння. Табуни, що пасуться на пасовищах, повертаються у конюшні у визначений час.

У домашніх птахів, навпаки, довгочасна пам’ять розвинена слабо. Птахи погано запам’ятовують знайомі місця, швидко їх забувають. Поросята сприймають як чужаків своїх сородичів, вилучених із сформованої групи і через 2-3 тижні знову підсаджених туди ж.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають фізіологічні аспекти емоцій?

2. Які сучасні уявлення про глибинні механізми емоцій?

3. Яку роль відіграють емоції у формуванні цілеспрямованої поведінки тварин?

4. Вчення Г.Сельє про стрес. Що розуміють під емоційним стресом?

5. Види пам’яті, та їх значення у формуванні поведінки сільськогосподарських тварин?

7. Розумові здібності тварин

Ч. Дарвін вважав, що у процесі розвитку психічних можливостей тварин існує еволюційна безперервність. він виступав проти широко розповсюдженої думки про те, що тварини являють собою просто автомати і в порівнянні з людиною знаходяться на більш низькому рівні психічного розвитку. У своїй роботі " Походження людини"(1871) Дарвін стверджував , що "тварини володіють визначеною можливістю мислити" і що "різниця між психікою людини і психікою вищих тварин - це різниця в ступені, а не в якості".

При вивченні будови мозку і можливостей тварин різних видів стало очевидним те (Ноdos,1982; Масphail,1982) , що тварини різних видів у різних екологічних умовах проявляють величезну різноманітність типів інтелектуальної діяльності. Існує два основних шляхи оцінки інтелекту тварин. Один з них заключається у тому, щоб оцінювати поведінку, другий – у тому, щоб вивчати мозок.