Цілеспрямована поведінка та емоції

Оцінка результатів діяльності у більшості тварин та у людини здійснюється за допомогою апарату емоцій. Саме емоції голоду, спраги, жаху, болі, статевого збудження відіграють важливу роль у оцінці цілеспрямованої діяльності.

Згідно теорії П.К. Анохіна, емоції виникли у процесі еволюції, як засіб для забезпечення найбільш успішного і швидкого задоволення потреб організму.

Основне біологічне значення емоційного хвилювання полягає у тому, що в дійсності, тільки воно дозволяє тварині та людині швидко оцінити свій внутрішній стан, потребу яка виникла, швидко збудувати адекватну форму реагування: будь-то примітивний потяг чи свідома соціальна діяльність, і, нарешті, швидко оцінити результат дії, що була виконана.

Якщо проаналізувати умови, коли виникають емоційні переживання у людини та тварин, то можна помітити, що більшість із них формується при наявності певної внутрішньої, і в тому числі, біологічної потреби.

Так, при витраті поживних речовин в організмі виникає емоція голоду, при обмеженні вживання води – емоція спраги. При накопиченні в організмі достатньої кількості статевих гормонів формуються статеві емоції.

Отже, емоції у життєдіяльності тварин і людини зайняли вузлові позиції у ряді потреб та їх задоволення.

Яка ж біологічна суть цього?

Та тільки одна. Емоції – це стан організму, який дозволяє достатньо точно оцінити потребу, яка виникла та її задоволення.

Емоції охоплюють все життя, тварин та людини. За допомогою емоцій тварина і людина постійно оцінюють дію на них будь-яких зовнішніх подразників. При цьому оцінка вагомості подразників зовнішнього світу в значній мірі визначається тими передуючими емоційними переживаннями, які цей подразник раніше викликав.

Який же субстрат мозку обумовлює емоційні переживання?

Сучасна нейрофізіологія показує, що емоційні апарати тісно пов’язані з діяльністю лімбічних утворень мозку, таких як, гіпоталамус, гіпокамп, перетинка, мигдалик, поясна звивина, та ін. Емоційне забарвлення, яке виникає на основі мотивації поведінкової діяльності, визначають елементи кори великих півкуль.

Видалення кори великих півкуль, як це спостерігалось у класичних дослідах Ф. Гольца та П. Барда, викликає у тварин втрату здатності адекватно оцінювати зовнішнє оточення і відповідним чином реагувати на зовнішні стимули, внаслідок чого виникає реакція удаваної люті.

Емоції позитивного та негативного характеру відіграють суттєву роль у цілеспрямованій поведінці тварин, вони стимулюють тварин на досягнення мети. Біологічне значення позитивних емоцій при задоволенні потреб зрозуміле, оскільки вони тим самим санкціонують успіх пошуку. Проте, тільки цим їх значення не обмежується. Вони фіксуються у пам’яті та у подальшому проявляються кожного разу при виникненні відповідних потреб.

Таким чином, навчений неодноразовим задоволенням своїх потреб організм потім стимулюється до цілеспрямованої діяльності не тільки негативною емоцією мотиваційного стану, але й уявленням про позитивну емоцію, яка пов’язана з майбутнім підкріпленням.