Зовнішні стимули поведінки

Американський дослідник Г. Ніссен вважає, що поведінку тварини навіть у випадку очевидної відсутності внутрішніх потреб визначають спеціально спрямовані фактори зовнішнього середовища. На підтвердження своєї точки зору автор наводить наступний приклад. Коли в клітку, де спокійно відпочиває чи навіть спить дорослий самець шимпанзе, вносять їжу чи впускають охочу самку, то в нього негайно виявляються виразні ознаки харчового чи статевого збудження, і якщо дозволяє оточення, тварини їдять чи паруються.

Близькою до цього є й точка зору К. Лоренца., Він вважає, що мотивації визначаються спеціальними зовнішніми факторами (ситуацією, яка дозволена), до яких тварина прагне у процесі своєї цілеспрямованої діяльності та за наявності яких вона може виконувати певні фізіологічні реакції. Ці реакції отримали назву "завершальних". Так, якщо голодна тварина прагне до їжі, то її прагнення до неї згідно даної точки зору визначається не стільки внутрішніми потребами, скільки реакцією на їжу як на "завершальний фактор". Аналогічним чином "завершальні фактори" спрямовують тварин до пошуку води, особини протилежної статі тощо.

Мотивації та зовнішні подразники

Карл Фріш - відомий австрійський вчений, показав, що бджоли в природному оточенні на лузі, де вони збирають їжу, розрізняють і виразно реагують на жовтий і синій кольори. Однак у неволі ці ж бджоли з двох джерел світла завжди вибирають більш світлий незалежно від його кольору.

В цих умовах домінуюча мотивація у поведінці бджіл - прагнення звільнитися з полону, тому вони байдужі до кольору та реагують тільки на більш яскраве джерело світла. Інший приклад наводить Н. Тінберген (1969). Самка колюшки поза шлюбним періодом індиферентна до червоного кольору. Зовсім по-іншому протікають її реакції на червоний предмет, що рухається, у період статевого збудження, коли в неї визрівають ікринки.

Отже, активна взаємодія тварин із зовнішніми факторами середовища, що їх оточує в значній мірі визначається їхніми внутрішніми потребами, наявними на кожен даний момент часу. Внутрішня потреба наче "заряджає" організм, а зовнішні подразники тільки "запускають" його у певному напрямі. Яким чином будується цей процес у ЦНС, демонструють наступні досліди. У кішки в спокійному стані у відповідь на кожне клацання звуку в слуховій області кори реєструється відповідь. Однак, якщо перед кішкою помістити мишу, то ці відповіді при електрошкіряному подразненні чи на спалахи світла зникають у голодних тварин і знову з'являються після їх годування.

На основі цих дослідів стає зрозумілим, що допуск сенсорних збуджень (світлових, звукових тощо) до клітин кори головного мозку надзвичайно сильно залежить від вихідного мотиваційного стану тварин. Останнє може чи посилити, чи послабити находження сенсорних збуджень до клітин кори великих півкуль. Це явище отримало назву “hating” – «відчинення та зачинення воріт».

При цьому значення вихідної мотивації полягає у тому, що вона дозволяє тварині з маси оточуючих її подразників виділити тільки спеціальні, що задовольняють її внутрішні потреби. Ці подразники отримали назву “ключових”