- •8. Класифікація біологічних форм поведінки
- •Передмова
- •1. Етологія – наука про поведінку тварин
- •1.1. Задачі етології сільськогосподарських тварин
- •1.2. Історія розвитку етології
- •1.2.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку етології
- •Питання для самоконтролю
- •2. Методи етологічних досліджень
- •Абетка актів поведінки корови
- •Питання для самоконтролю
- •3. Форми поведінки тварин
- •3.1. Вроджені форми поведінки
- •3.2. Набуті форми поведінки
- •Питання для самоконтролю
- •4. Вища нервова діяльність
- •4.1 Структура та функції кори великих півкуль головного мозку
- •4.1.1. Методи вивчення функцій кори
- •4.1.2. Роль і.М. Сеченова та і.П. Павлова у вивченні фізіології великих півкуль
- •4.2. Умовні рефлекси
- •4.2.1 Відмінності умовних рефлексів від безумовних
- •4.2.2. Методики утворення умовних рефлексів
- •4.2.3. Механізм утворення умовних рефлексів
- •4.2.4. Класифікація і значення умовних рефлексів
- •4.3. Види гальмування в корі мозку
- •4.4. Аналітико – синтетична діяльність кори головного мозку.
- •4.5. Біологічне значення умовних рефлексів
- •4.6. Динамічний стереотип
- •4.7. Дві сигнальні системи дійсності
- •4.8. Основні типи вищої нервової діяльності
- •4.9. Практичне значення вчення про типи вищої нервової діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •5. Мотиви поведінки тварин
- •5.1. Внутрішні мотиви поведінки
- •5.1.1. Саморегуляція
- •5.1.2. Біологічні мотивації
- •Зовнішні стимули поведінки
- •Мотивації та зовнішні подразники
- •5.2. Цілеспрямована поведінка
- •Питання для самоконтролю
- •6. Емоції та пам’ять
- •6.1. Значення емоцій у формуванні поведінки тварин
- •Фізіологічні аспекти емоцій
- •Механізми емоцій
- •Цілеспрямована поведінка та емоції
- •Емоції і стрес
- •6.2. Пам’ять та її роль у формуванні поведінки тварин
- •Питання для самоконтролю
- •7. Розумові здібності тварин
- •7.1. Використання тваринами знарядь
- •7.2. Культурні аспекти поведінки
- •7.3. Мова і психічні уявлення
- •7.4. Навчання вищих мавп розмовляти
- •Питання для самоконтролю
- •8. Класифікація біологічних форм поведінки сільськогосподарських тварин
- •1. Система продуктивної поведінки
- •2. Системи харчової поведінки
- •3. Система статевої поведінки
- •4. Система адаптивної поведінки
- •5. Система рухової поведінки
- •6. Система популяційної поведінки (групової)
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Дослідницька поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Харчова поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Курчата
- •Роль наслідування (імітації) для тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.3. Статева поведінка сільськогосподарських тварин
- •8.3.1. Статева поведінка самців під час злучки
- •Статева поведінка самців під час взяття сім’я
- •Статева поведінка самок
- •Питання для самоконтролю
- •8.4. Материнська поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Питання для самоконтролю
- •8.5. Групова (соціальна) поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •9. Поведінка та її адаптивне значення
- •Пристосування тварин до різної температури до навколишнього природного середовища
- •Адаптація до умов високогір’я
- •Адаптація тварин у промислових комплексах
- •Питання для самоконтролю
- •10. Значення етології у тваринництві
- •Питання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Список використаних джерел
- •Додатки Приклади харчової поведінки сільськогосподарських тварин
- •Приклади жуйки
- •Приклади материнської поведінки
4.5. Біологічне значення умовних рефлексів
Організм без зовнішнього середовища, що підтримує його життєдіяльність, не може існувати, оскільки із зовнішнього середовища він одержує усі поживні речовини та кисень, що є необхідним для окислювання метаболітів у тканинах. Зовнішнє середовище є дуже мінливим щодо своїх параметрів, що викликає відповідні зміни також в організмі тварин.
Організм тварини, як саморегулююча система, вступає у взаємозв'язок із довкіллям та утворює механізми, що спрямовані на підтримання життєдіяльності в умовах мінливого зовнішнього середовища.
Природжені механізми реакції організму на дію факторів зовнішнього середовища у формі безумовно-рефлекторних реакцій не в змозі забезпечити відповідну взаємодію організму із довкіллям та пристосування його до умов зовнішньої дійсності, що змінюється.
Тільки шляхом реагування на фактори довкілля та утворення умовно-рефлекторних зв'язків у корі великих півкуль головного мозку організм здатний пристосовуватися до зовнішнього середовища та підтримувати свою життєдіяльність. За допомогою умовних рефлексів тварина набуває життєвого досвіду, який дозволяє їй добувати їжу, рятуватися від небезпеки тощо. Тому умовні рефлекси треба розглядати з біологічної точки зору — як форму пристосування організму до умов довкілля, що постійно змінюються.
4.6. Динамічний стереотип
У процесі життєдіяльності організм тварини відчуває вплив комплексу подразників, що діють у певній послідовності. На кожний подразник утворюється відповідна рефлекторна реакція за участі кори великих півкуль головного мозку. Якщо на організм упродовж багатьох днів поспіль діють різноманітні подразники у незмінній послідовності через певні проміжки часу, то у корі великих півкуль головного мозку тварини формується ціла система рефлекторних зв'язків, до того ж у тій суворій послідовності, з якою діяли подразники. Іншими словами, стереотипна дія численних подразників викликає відповідну реакцію або динамічний стереотип, що жорстко закріпився.
Динамічний стереотип включає цілу систему цінних рефлекторних реакцій щодо численних подразників. Перший сигнал запускає усю систему рефлекторних реакцій, утворюючи цілу мозаїку осередків збудження та гальмування. Оскільки підвищується збудливість усіх нервових структур, що беруть участь у цій динамічно стереотипній реакції, не потрібно великих витрат енергії та напруги для здійснення багаточисельних реакцій організму. Цим диктується необхідність дотримання чіткого розпорядку дня та технологічних процесів у тваринництві.
Утворення динамічного стереотипу пов'язано з більшою напругою нервової діяльності нижчих та вищих ділянок центральної нервової системи, аналізом та синтезом різноманітної інформації, що надходить до кори великих півкуль головного мозку. Підтримання встановленого стереотипу не потребує великих зусиль та здійснюється з мінімальними витратами енергії. Порушення ж стереотипу потребує чималих зусиль з боку нейронів кори великих півкуль головного мозку та організму в цілому, оскільки потрібно перебудувати напрацьовану систему рефлекторних взаємовідносин поміж нервовими центрами, а іноді стає неможливою перебудова стійкого динамічного стереотипу, набуває розладу вища нервова діяльність тварини. Тому порушення динамічного стереотипу завжди негативно відбивається на здоров'ї та продуктивних якостях тварини.
