- •8. Класифікація біологічних форм поведінки
- •Передмова
- •1. Етологія – наука про поведінку тварин
- •1.1. Задачі етології сільськогосподарських тварин
- •1.2. Історія розвитку етології
- •1.2.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку етології
- •Питання для самоконтролю
- •2. Методи етологічних досліджень
- •Абетка актів поведінки корови
- •Питання для самоконтролю
- •3. Форми поведінки тварин
- •3.1. Вроджені форми поведінки
- •3.2. Набуті форми поведінки
- •Питання для самоконтролю
- •4. Вища нервова діяльність
- •4.1 Структура та функції кори великих півкуль головного мозку
- •4.1.1. Методи вивчення функцій кори
- •4.1.2. Роль і.М. Сеченова та і.П. Павлова у вивченні фізіології великих півкуль
- •4.2. Умовні рефлекси
- •4.2.1 Відмінності умовних рефлексів від безумовних
- •4.2.2. Методики утворення умовних рефлексів
- •4.2.3. Механізм утворення умовних рефлексів
- •4.2.4. Класифікація і значення умовних рефлексів
- •4.3. Види гальмування в корі мозку
- •4.4. Аналітико – синтетична діяльність кори головного мозку.
- •4.5. Біологічне значення умовних рефлексів
- •4.6. Динамічний стереотип
- •4.7. Дві сигнальні системи дійсності
- •4.8. Основні типи вищої нервової діяльності
- •4.9. Практичне значення вчення про типи вищої нервової діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •5. Мотиви поведінки тварин
- •5.1. Внутрішні мотиви поведінки
- •5.1.1. Саморегуляція
- •5.1.2. Біологічні мотивації
- •Зовнішні стимули поведінки
- •Мотивації та зовнішні подразники
- •5.2. Цілеспрямована поведінка
- •Питання для самоконтролю
- •6. Емоції та пам’ять
- •6.1. Значення емоцій у формуванні поведінки тварин
- •Фізіологічні аспекти емоцій
- •Механізми емоцій
- •Цілеспрямована поведінка та емоції
- •Емоції і стрес
- •6.2. Пам’ять та її роль у формуванні поведінки тварин
- •Питання для самоконтролю
- •7. Розумові здібності тварин
- •7.1. Використання тваринами знарядь
- •7.2. Культурні аспекти поведінки
- •7.3. Мова і психічні уявлення
- •7.4. Навчання вищих мавп розмовляти
- •Питання для самоконтролю
- •8. Класифікація біологічних форм поведінки сільськогосподарських тварин
- •1. Система продуктивної поведінки
- •2. Системи харчової поведінки
- •3. Система статевої поведінки
- •4. Система адаптивної поведінки
- •5. Система рухової поведінки
- •6. Система популяційної поведінки (групової)
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Дослідницька поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Харчова поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Курчата
- •Роль наслідування (імітації) для тварин
- •Питання для самоконтролю
- •8.3. Статева поведінка сільськогосподарських тварин
- •8.3.1. Статева поведінка самців під час злучки
- •Статева поведінка самців під час взяття сім’я
- •Статева поведінка самок
- •Питання для самоконтролю
- •8.4. Материнська поведінка сільськогосподарських тварин
- •Велика рогата худоба
- •Питання для самоконтролю
- •8.5. Групова (соціальна) поведінка сільськогосподарських тварин
- •Питання для самоконтролю
- •9. Поведінка та її адаптивне значення
- •Пристосування тварин до різної температури до навколишнього природного середовища
- •Адаптація до умов високогір’я
- •Адаптація тварин у промислових комплексах
- •Питання для самоконтролю
- •10. Значення етології у тваринництві
- •Питання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Список використаних джерел
- •Додатки Приклади харчової поведінки сільськогосподарських тварин
- •Приклади жуйки
- •Приклади материнської поведінки
4.4. Аналітико – синтетична діяльність кори головного мозку.
Діяльність кори великих півкуль забезпечує постійний аналіз та синтез подразнень, які діють на організм із зовнішнього середовища та які виникають у ньому самому. Аналіз та синтез нерозривно пов'язаний один з одним. Аналіз полягає у розділенні подразнень, що надходять в кору півкуль головного мозку через різні аналізатори. Первинний достатньо грубий аналіз інформації, що надходить до центральної нервової системи, проходить на рівні таламічних ядер проміжного відділу головного мозку. А глибокий аналіз та синтез інформації здійснюється лише в нейронах кори півкуль головного мозку. Якщо перед твариною з'являється фігура трикутника, яка супроводжується наданням їжі, то через декілька сполучень утворюється умовний рефлекс слиновиділення.
Поява перед твариною чотирикутника також викликає виділення слини, але якщо останню фігуру не підкріплювати, то виробляється диференціація. Якщо поступово змінювати форму чотирикутника - наближуючи до трикутника, то настає межа аналітичної діяльності і тварина не може визначити різницю. Специфічна форма аналізу для кори великих півкуль складається з розпізнавання, диференціації подразників за їхнім сигнальним значенням, що досягається виробленням внутрішнього гальмування.
Синтез подразнень полягає у зв'язуванні, узагальненні, об'єднанні збуджень, що виникають в корі головного мозку. Якщо використовувати декілька умовних сигналів разом, то вони зв'яжуться між собою в комплексі. Такий комплекс утворений з окремих, вже готових умовних подразників, називають умовним сумарним подразником. Умовний комплекс на сумарний подразник значно перевищує розмір кожного із складових його рефлексів взятих окремо. При цьому відносно сильні подразники можуть пригнічувати більш слабкі. Якщо декілька індиферентних подразників, що діють один за одним в певному та завжди постійному порядку, супроводжувати підкріпленням, то утворюється умовний рефлекс на послідовний комплекс. Таким чином, ряд послідовно діючих подразників зіллється в синтетичний складний сигнал, на дію якого у тварини виробляється комплекс рефлекторних реакцій або, так званий динамічний стереотип. Якщо у собаки виробити умовний рефлекс на послідовний комплекс - світло, дотик, метроном та на зворотній ряд - метроном, дотик, світло, то можна помітити, що собаки відносно легко виробляють диференціацію на зміну місцями першого і останнього членів комплексу. Сигнальне значення окремого члену ланцюгу подразників виявляється тим більше, чим ближче він стоїть до підкріплення. Особливо сильно це виявляється у природному оточенні.
Наприклад, полювання хижака, де подразники пов'язані з пошуком їжі –вислідковуванням та заволодінням здобиччю, представляють собою складний ланцюг рефлексів. Біологічне значення подразників, членів ланцюгу, зростає по мірі наближення, до підкріплюючого весь ланцюг подразників безумовного харчового рефлексу.
Аналітико-синтетична робота мозку увесь час ускладнюється під впливом зміни сигнальних значень членів комплексу, що викликають безперервну перебудову процесів збудження і гальмування в корі мозку. Умовнорефлекторна, аналітична і синтетична діяльність організму дозволяють тварині пристосовуватись до умов зовнішнього середовища, які постійно змінюються, а при відносно постійних впливах багаточисленних подразнень, що діють у певній послідовності, виробляти динамічні стереотипні реакції, які значно полегшують діяльність кори півкуль головного мозку.
