
- •Афо новонародженої дитини
- •2.Характеристика та ознаки, фізіологічні стани новонароджених.
- •3. Характеристика та ознаки недоношеної дитини. Функціональні особливості органів і систем недоношеної дитини. Вигодовування та зігрівання.
- •4 Періоди дитячого віку та їх х-ка. Фізичний розвиток дітей.
- •5. Афо. Нервової системи. Нервово – психічний розвиток дитини.
- •Характеристика природного вигодовування. Переваги грудного вигодовування. Протипоказання й утруднення під час грудного вигодовування. Види й строки введення підгодовування.
- •7. Характеристика змішаного вигодовування. Гіпогалактія та її профілактика.
- •8. Характеристика штучного вигодовування. Молочні суміші.
- •9.Харчування дітей старших однорічного віку. Контроль за харчуванням у дитячому дошкільному закладі
- •10. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри.
- •№11 Захворювання шкіри новонародженої дитини. Етіологія, класифікація, м/с процес – везикулопустульоз, пухирчатка.
- •12. Хвороби пупка. Етіологія. Медсестринський процес під час омфаліту.
- •13. Сепсис новонароджених. Етіологія. Медсестринський процес при сепсисі.
- •14. Гемолітична хвороба новонароджених. Етіологія. Медсестринський процес.
- •15. Асфіксія новонароджених. Етіологія. Медсестринський процес.
- •16. Пологові травми Гіпоксично-травматичне ураження цнс , етіологія.
- •17.Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи.
- •№18 Гіповітаміноз. Рахіт: Етіологія, Класифікація, м/с процес при рахіту.
- •19. Гіпокальціємічний синдром. Етіологія. Медсестринський процес у разі гіпокальціємічного синдрому.
- •20. Гіпервітаміноз. Медсестринська діагностика.
- •21.Екскудативно-катаральний діатез. Етіологія. Медсестринськийпроцесу разідіатезів.
- •22. Нервово-артритичний та лімфатико-гіпопластичний діатез
- •23. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Медсестринський процес.
- •24. Гіпотрофія. Етіологія. Медсестринський процес.
- •№ 25. Стоматит: Етіологія, класифікація, м/с процес.
- •26. Гострий гастрит. Гастроентерит. Хронічний гастрит. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
- •27. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. Етіологія. Медсестринський процес.
- •28.Хронічний холецистохолангіт,дискінезя жовчних шляхів,дуоденіт.Медсестринське обстеження та спостереження.
- •29. Гельмінтози – групазахворюва ньлюдини, спричиненихпаразитарнимичерв’яками – гельмінтами.
- •30.Пілоростеноз і пілороспазм. Медсестринський процес у разі пілоростенозу і пілороспазму
- •31.Афо органів дихання. Назофарингіт, стенозуючий ларинготрахеїт. Етіологія, клініка. Невідкладна допомога під час стенозуючому ларинготрахеїті.
- •№32 Тонзиліт.Отит – етіологія , класифікація, м/с процес.
- •33.Бронхіт. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
- •34. Пневмонія. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
- •35. Особливості перебігу пневмонії новонароджених і недоношених дітей. Невідкладна допомога в разі гіпертермії.
- •36. Бронхіальна астма. Етіологія. Медсестринський процес. Медсестринське обстеження та спостереження; невідкладна допомога під час нападу бронхіальної астми.
- •Н/д під час нападу бронхіальної астми
- •37. Гломерулонефрит
- •4.Нефротичний з гематурією і гіпертензією:
- •38.Анатомо-фізіологічні особливості сечових органів. Пієлонефрит. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес. Підготовка пацієнта до лабораторних та інструментальних методів обстеження.
Характеристика природного вигодовування. Переваги грудного вигодовування. Протипоказання й утруднення під час грудного вигодовування. Види й строки введення підгодовування.
Природне вигодовування — це таке вигодовування, коли дитина протягом перших 5 міс життя одержує тільки молоко матері, а у віці 5 міс—1 рік з грудним молоком одержує і прикорм.
У перші 3—4 дні після пологів молочна залоза виділяє молозиво, потім— перехідне молоко, до кінця 12—14-го днів — зріле молоко.
Молозиво — цінний продукт для новонародженої дитини перших днів життя. З молозивом вона одержує антигени, які відіграють роль активаторів обміну, а також ферменти та імунні тіла.
Материнське молоко є найкращою їжею для дитини першого року життя. Біологічна цінність його полягає в тому, що всі необхідні інгредієнти перебувають у таких кількостях і співвідношеннях, які найповніше задовольняють потреби інтенсивного росту дитини на першому році життя.
Материнське молоко містить бактерицидні речовини (лізоцим, комплемент), імуноглобуліни А і G. Імуноглобулін А відповідає за імунітет шкіри та слизових оболонок, місцевий кишковий імунітет. При його нестачі у дітей часто бувають кишкові інфекції, кон'юнктивіт, стоматит і гнійничкові захворювання шкіри. Імуноглобулін G е носієм ряду антитіл, що захищають дітей першого року життя від інфекційних захворювань.
Звідси можна зробити висновок, що материнське молоко — це незамінна їжа для дитини першого року життя. Для його перетравлення потрібна менша кількість травних соків і ферментів. Годування груддю економить час і сили матері, сприяє відновленню здоров'я після пологів. Коли дитина ссе, м'язи стінок матки енергійно скорочуються, що допомагає їй повернутися до нормальних розмірів і положення.
Абсолютними протипоказаннями до годування дитини груддю є: активна форма туберкульозу, сифіліс (якщо зараження сталося після 6—7 міс вагітності), декомпенсовані пороки серця, тяжкі ураження нирок, цукровий діабет, дизентерія, черевний тиф, паратифи, сепсис, бешиха, цереброспінальний менінгіт та ін.
Відносні протипоказання такі: гостра респіраторна вірусна інфекція, ангіна, пневмонія, грип.
Перешкодою до годування дитини груддю є неправильна форма сосків, тугі груди, тріщини сосків, катаральний і гнійний мастит.
Перешкоди при годуванні груддю можуть бути і з боку дитини. Це незарощення верхньої губи і твердого піднебіння, зроджені зуби, важкі пологові травми, глибока недоношеність Утруднення часто виникають у дітей, що страждають на стоматит, пліснявку, при наявності нежиттю тощо.
З п'ятимісячного віку, незалежно від кількості молока у матері, кожна дитина повинна одержувати прикорм (овочеве пюре). Слід дотримуватись таких правил: прикорм спочатку дають у малих кількостях (1—2 чайні ложки), поступово збільшуючи протягом тижня до такої кількості, щоб одне годування груддю замінювало його; давати прикорм перед годуванням груддю; другий вид прикорму вводять тоді, коли дитина звикла до першого; прикорм повинен бути гомогенним і не зумовлювати утруднень під час ковтання.
Другий прикорм вводять у 6 міс (сік, фруктове пюре, молочно-круп’яна каша, молочно-злакова каша, сир, яєний жовток, м’ясне пюре, олія, вершкове масло).
Третій прикорм вводять з 6,5—7 міс (кисло молочні продукти, рибне пюре, хліб пшеничний).