35. Особливості перебігу пневмонії новонароджених і недоношених дітей. Невідкладна допомога в разі гіпертермії.

36. Бронхіальна астма. Етіологія. Медсестринський процес. Медсестринське обстеження та спостереження; невідкладна допомога під час нападу бронхіальної астми.

Бронхіальна астма - хронічне рецидивне обструктивне захворювання

легенів, яке характеризується підвищеною чутливістю бронхів до різноманітних подразників, запаленням слизової оболонки дихальних шляхів, що призводить до нападів ядухи й задишки, які повторюються.

Етіологія

Головні чинники:

1. Інфекції: вірусна, мікоплазмова, бактеріальна

2. Алергени: пилок, шерсть тварин, мікрокліні, пил, плісняві гриби

3. Подразнювальні чинники: дим, розчинники, повітряні домішки, холодне повітря

4. Фізичне навантаження: біг, плавання

5. Ацетилсаліцилова кислота та інші не стероїдні протизапальні препарати

Важливим чинником прояву атопії у дітей 1-го року життя є перехід на штучне вигодовування.

Харчова сенсибілізація у дітей перших років життя може поєднуватись із розвитком алергодерматозів.

Чинники, що сприяють виникненню бронхіальної астми:

1. Несприятливі умови життя.

2. Кліматичні умови.

3. Переохолодження.

4. Зниження імунітету.

5. Часті захворювання верхніх дихальних шляхів.

Необхідними є такі обстеження: 1. Рентгенографія грудної клітки 2. Рентгенографія придаткових пазух носа 3. ФЗД (реакція на бронходилататори) 4. Обстеження поту на хлориди 5. Тести на імунодефіцитні стани 6. Реакція Манту 7. Функція миготливого епітелію 8. Бронхоскопія 9. Вивчення рефлексів 10. Алергологічне обстеження з метою: · контролю середовища · постановки діагнозу · проведення специфічної імунотерапії.

М\с процес :

• Протизапальні протиастматичні ЛЗ:

1. глюкокортикоїди (гальмують розвиток реакції негайного типу, зменшують вираже- ність запалення і набряк, покращують му ко ци: 11 ар ний транспорт): інгаляційні (беклометазон, флутиказон), системні (преднізолон, дексаметазон);

2. блокатори лейкотрієнових рецепторів (зафірлукаст, монтелукаст);

3. стабілізатори мембран опасистих клітин: запобігають дегрануляції опасистих клітин і вивільненню ними гістаміну (кромогліцієва кислота).

• Бронходилататори (бронхорозширюючі засоби):

1. селективні р2-адреноміметики короткої дії (фенотерол, сальбутамол) використовують для зняття нападу, дія починається через 5 хвилин після введення (рис. 2.3):

2. селективні Р2-адреноміметики тривалої дії (сальметерол) використовують для попередження нападів, дія триває близько 12 годин;

3. М-холіноблокатори (іпратропію бромід) діє через 20-40 хвилин, досягаючи максимуму через 1-2 години;

4. комбіновані ЛЗ (беродуал) – Р2-адреноміметик + М-холіноблокатор;

5. інгібітори фосфодіестерази або метилксантини (теофілін, амінофілін) менш ефективні, ніж Р2-адреноміметики.

Н/д під час нападу бронхіальної астми

1.Заспокоїти

2.Звільнити від стискаючого одягу

3.Дати доступ свіжого повітря

4.Відволікальна терапія гірчичники,ніжні ванни

5.Шінгаляція сальбутамолом або беротек

6.У важких випадках еуфілін 2,4%

7.Гкс(препднизолон,гідрокортизон ,дексаметозон )

37. Гломерулонефрит

Гломерулонефрит- імунно-інфекційне запалення клубочків нефрону з двобічним ураженням. При цьому захворюванні страждають різні органи і системи, порушується обмін речовин, що призводить до ранньої інвалідізації дітей та підлітків.

Причиною розвитку захворювання являються нефрогенні штами В-гемолітичного стрептококу групи А. Виникає через 2-3 тижні після перенесеної ангіни, скарлатини.

Сприятливі чинники :

• Дія вологого холоду

• Травма поперекової ділянки

• Надмірна інсоляція

• Повторне введення вакцин та сироваток

• Непереносимість ліків

• Спадковість

• Вживання харчових алергенів

Клінічна картина :

• Сечовий

• Набряковий

• Гіпертензивний

Які розвиваються на фоні загальної інтоксикації.

Сечовий синдром: проявляється порушенням сечовиділення

• Олігурія

• Анурія

• Протеїнурія

• Гематурія

• Циліндрурія

Набряковий синдром – Набряки бувають різними від дуже значних до прихованих, виникають вранці, спочатку на повіках і під очима потім розповсюджуються на крижі і поперекову область.

Гіпертензивний синдром – Підвищується АТ. У хворих виникає головний біль, нудота, блювання. Тони серця приглушен, на верхівці вислуховується систолічний шум, брадикардія.

В клінічній картині виділяють слідуючі варіанти ( синдроми)

1. Нефрітичний варіант – переважають зміни в сечі, набряки і підвищення тиску-незначне.

2. Нефротичний – значні набряки висока протеїнурія

3.Ізольований сечовий синдром – протікає без не ниркових проявів.