Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Diplomna.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать

2.4. Полiтико-пpавовi фактоpи

Важливою умовою розвитку індустрії туризму є політико-правове середовище, що передбачає наявність певної правової основи, гарантування екологічної стійкості та охорони навколишнього середовища, забезпечення належного рівня безпеки та охорони, розвиток системи охорони здоров’я та гігієни, визнані на державному рівні пріоритети розвитку сфери туризму.

Чітка визначеність туристичного законодавства, а також підтримка туризму з боку держави та суспільства в цілому, забезпечують його стабільний і результативний розвиток.

У попередні десятиліття державна туристична політика Єгипту була спрямована на вирішення трьох основних завдань:

1) будівництво інфраструктури, передусім, доріг, комунікацій, аеропортів, готелів (починаючи з 1972 р. державою виділено на ці цілі 180 млрд дол.);

2) проведення економічної реформи, головним результатом якої стало скорочення інфляції – з 23 % до 6 % (нині дефіцит бюджету становить менше 1 %);

3) приватизація державної власності: з 1993 р. приватний сектор у туристичному бізнесі становить 100 % (на сьогодні в країні залишається лише 1 державна туристична компанія, яка буде приватизованою через 2 роки). При цьому наголошується на необхідності державного контролю та регулювання приватного сектора з метою його пропорційного розвитку [32].

Державне планування туризму здійснюється з урахуванням пропозицій приватного сектора: визначаються потреби туристичної галузі, промисловий розвиток, наявність стандартів обслуговування, рівень розвитку людських ресурсів, співвідношення та можливості внутрішнього та міжнародного туристичного ринків, природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал, розвиток туристичної інфраструктури.

Державою здійснюється сприятлива політика щодо стимулювання діяльності туристичних підприємств через застосування пільг. Новостворене туристичне підприємство, у т. ч. готелі, звільняється від податків на термін від 5 до 10 років. Підприємства сплачують лише податок від чистого прибутку, що є гнучким – від 30 % до 48 % (у разі, якщо прибуток становить 250 млн дол. і більше). Державою не виділяються кредити на діяльність туристичного підприємства, але фінансується будівництво туристичних об’єктів, готелів тощо.

Державою також створено пільгові умови для інвесторів, що спрямовано, насамперед, на розвиток нових туристичних районів: 1 м2 землі коштує 1 дол. СШа, передплата становить 20 %, вартість сплачується через 8-10 років після отримання землі, інвестор на 10 років звільняється від сплати податків, але має здійснити заплановану забудову земельної ділянки протягом 3 років. Податок на туристичне обладнання становить не більше 5 %. Немає обмежень на трансфер валюти. Все це сприяє тому, що інвестори не тільки зводять туристичні об'єкти, але й займаються розвитком туристичної інфраструктури: будують дороги, електростанції та станції по очищенню води, а також відпо­відають за дотримання екологічних вимог. У разі, якщо іноземець вирішує повернутися до своєї країни, йому повертаються вкладені гроші [18].

Динамізм єгипетського туризму ґрунтується, насамперед, на солідній нормативно-правовій базі, що доз­воляє здійснювати ефективне регулювання галузі та проводити гнучку державну по­літику щодо її розвитку.

Вищим законом Арабської Республіки Єгипет є Конституція. Основною Конституцією Єгипту є Конституція зразка 1971 р., до якої пізніше вносилися поправки в 1980, 2005 і 2007 рр. Проте в історії цієї країни була ще Конституція 1923 р. Тим не менш, сфері туризму завжди приділялась особлива уваги у вищому законі. Формування нормативно-правової бази, що стосується туристичної галузі Єгипту, представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 підсумовує політику Єгипту в галузі розвитку туризму протягом останніх 40 років.

«Закон Єгипту про туризм» є основним та визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики Єгипту в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією цієї країни прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей.

Закон про іноземні інвестиції передбачав про порядок стимулювання та вкладення іноземних коштів в єгипетський туризм.

У 1978 році Німецьке агентство з технічного співробітництва (НАТС) завершило перший загальнонаціональний план для розвитку туризму в цій країні. Ще декілька планів були підготовлені після цього.

Національний план розвитку туризму був перший загальнонаціональний план комплексного розвитку туристичної галузі, що був підготовлений Міністерством туризму Єгипту у співпраці з НАТС в 1978 році. Головним завданням було визнано збільшення кількості іноземних туристів до 1,6 млн. осіб в 1980 році; до 2,1 млн. осіб в 1985 році і до 2,5 млн. осіб в 1990 році. Як показують дані, завдання було не виконане.

Прийняті закони також передбачали створення установ задля управління туризму в Єгипті. Зокрема, слід виділити Міністерство туризму Єгипту, Управління туризму Єгипту, Вища рада туризму, Установи розвитку туризму в МТЄ, реорганізація установи розвитку туризму при МТЄ в Адміністрацію розвитку туризму.

Із розвитком нормативно-правової бази кількість туристів, котрі відвідали Єгипет лише збільшувалися. Єдиним суттєвим фактором, що гальмував ріст числа відвідувачів Єгипту є несприятлива політична ситуація в країні [53].

Єгипет належить до країн, де туризм розвивається найбільш швидкими темпами. Туристична індустрія перетворилася тут на одну з провідних галузей національної економіки, з її розвитком пов’язані плани підйому господарства країни. Міжнародний туризм усе більш активно взаємодіє з такими сферами економіки, як внутрішня і зовнішня торгівля товарами і послугами, рекламна справа, обмін діловою і культурною інформацією, готельне будівництво, спорудження об’єктів культури, захист пам’ятників, збереження існуючих екосистем, транспортні перевезення, спорудження комунікацій, освіта, банківська справа, промислове і ремісниче виробництво, переміщення капіталів і робочої сили і т. д. [11].

Таблиця 2.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]