2.3. Соціально-економічні фактори
Значення соціально-економічних факторів у розвитку міжнародного туризму постійно зростає. Сталий розвиток господарства створює економічну основу подорожей. Зростають доходи населення, формується новий стиль життя, що вимагає гідного відпочинку. Зростання доходів розширює соціальну базу туризму, подорожі стають доступними багатьом. Розвиток економіки дозволяє робити інвестиції в індустрію гостинності, створювати туристську інфраструктуру, забезпечувати високу якість туристичного сервісу. Все більшу роль відіграє активізація економічних зв’язків між державами на основі міжнародного поділу праці. Розширення міжнародної торгівлі і вдосконалення транспортних засобів з’явилися важливою матеріальною передумовою розвитку туризму. Слід відзначити і зміна стереотипу життя людини зі статичного на динамічний. Причому це явище має масовий характер. При сучасних темпах праці та життя витрати на відпочинок швидко переходять у розряд необхідних.
Єгипет розташований у безпосередній близькості від одного з головних споживчих ринків світу – Європи. Негативною рисою географічного положення Єгипту є його межування із осередком міжнародної напруги, у центрі якого знаходяться сектор Газа, Ізраїль та Палестина. Навіть у непростій ситуації навколо арабо-ізраїльського конфлікту, туристичні фірми Єгипту знаходять можливість використовувати потенціал сусіднього Ізраїлю й організовують екскурсійні поїздки зі своєї території до Мертвого моря, Єрусалиму й інших цікавих об’єктів [3].
Туристичний бізнес в Єгипті розвивається дуже швидкими темпами. Частково цьому сприяють стабільні темпи економічного зростання Єгипту. Єгипет є однією з найбільш економічно розвинених держав Близького Сходу та Африки. За останні десятиліття економічний потенціал Єгипту значно виріс. Так, обсяг ВВП у 2000 р. становив 84 млрд доларів США, ВВП на душу населення – близько 1422 доларів США. В 2013 р. ці показники становили 534 млрд доларів США та близько 2922 доларів США, відповідно.
Економіка Єгипту характеризується приватною спрямованістю. 73,4 % ВВП виробляє приватний сектор, на частку якого припадає 60 % усіх капіталовкладень. Середні темпи приросту ВВП за останні 8 років складають 5,5 %.
У структурі ВВП на виробничі галузі припадає 49,5 % ( у тому числі на сільське господарство – 16,5 %, промисловість – 25,2 %, будівництво – 7,8 %), на сферу послуг 50,5 % ( у т. ч. на торгівлю, фінанси і страхування – 21,9 %) [67].
Розвиток індустрії туризму, будівництво готелів, баз відпочинку, котеджних поселень, торговельно-розважальних комплексів, мереж харчування, розбудова інфраструктурних елементів в Єгипті здійснюється переважно за рахунок прямих іноземних інвестицій. Вибір рекреаційної сфери Єгипту як об’єкту інвестування зумовлений такими фактами:
за даними інвестиційної доповіді Конференції ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Єгипет посів 2-е місце в Африці за обсягами залучення прямих іноземних інвестицій у туризм;
у 2007 р. за даними Світового банку Єгипет посів 6-е місце серед перших десяти країн світу за проведенням економічних реформ;
за перші 3–5 місяців 2008 р. Єгипет подвоїв показники в’їзного туризму [24].
Одним із факторів інвестиційної привабливості Єгипту є наявність розвинутої інфраструктури у поєднанні з низькими цінами на нерухомість та земельні ділянки. Темпи зростання ринку нерухомості у готельному секторі Єгипту складають 20–30 % щорічно. Важливим чинником інвестиційної привабливості Єгипту залишається темп зростання капіталу. У традиційних туристичних регіонах показник зростання капіталу складає до 25 % щорічно, оскільки ринок туристичної нерухомості ще знаходиться на етапі становлення.
У 2005 р. в Єгипті було видано Указ № 548, який є основним нормативно-правовим актом для іноземних інвесторів у туристичній галузі. Велику кількість формальностей було змінено на спрощені процедури інвестування. Доступна і зрозуміла система оподаткування без податків на наслідування та приріст капіталу для іноземців значно підвищила інвестиційну привабливість галузі. Уряд Єгипту проводить програму реформування економіки на основі залучення довгострокових іноземних капіталовкладень. У 2007 р. було проведено реформування митного, корпоративного та особистого оподаткування, запроваджено податкові канікули для молодих підприємств із іноземними інвестиціями строком на 3 роки. В Єгипті низька вартість споживчого кошика, що обумовлює і низьку вартість комунальних послуг та управління майном. Завдяки проведеним реформам відбулося зростання частки приватного сектора в економіці, яка складає 80 % у туризмі [12].
Бурхливий розвиток транспортних засобів та шляхів сполучення поряд із науково-технічним прогресом, стали потужним поштовхом для посилення туристичної діяльності в Єгипті. З розвитком туристичної сфери цієї країни транспорт став невід’ємною її складовою.
Транспортна система Єгипту доволі розвинена. Транспорт Єгипту представлений декількома основними видами транспорту (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Міжнародні туристичні прибуття у Єгипет за видами транспорту [73].
Як видно з рис. 2. 2, більшість міжнародних туристів (приблизно 80 % від загального їх обсягу) використовувала повітряний транспорт для подорожей в єгипетський туристичний регіон [73].
У Єгипті всі курортні центри та великі міста пов’язані між собою внутрішнім повітряним сполученням. Всі перельоти всередині країни здійснюються такими компаніями, як «Egypt Air», «ZAZ» і «Air Sinai».
Найбільший аеропорт країни знаходиться в Каїрі. В ньому щодня здійснюються десятки як міжнародних, так і внутрішніх рейсів. В аеропортах популярних курортів Хургада і Шарм-ель-Шейх чартерні, міжнародні та внутрішні рейси здійснюються щодня. З аеропортів цих курортів можна здійснити вильоти всередині країни за такими напрямками: Каїр, Таба, Луксор й Олександрія.
У Табі знаходиться невеликий аеропорт, який приймає як внутрішні, так і міжнародні рейси. Завдяки близькому розташуванню курорту до Ізраїлю, перельоти в Табу користуються великою популярністю серед туристів, що відправляються в подорож до Ізраїлю.
Авіатранспорт забезпечує 80 % усіх міжнародних туристичних потоків у Єгипет. На Каїрський аеропорт припадає 46 % усіх пасажироперевезень та 46 % рейсів, на аеропорт у Шарм-ель-Шейху, – відповідно, 20 і 17 %, на Хургаду – 19 і 16 % [19].
Сухопутний транспорт менш популярний серед іноземних туристів, що відправляються в Єгипет. Він представлений залізничним та автомобільним транспортом.
Історія єгипетських залізниць налічує 160 років. Найперша залізнична мережа, яка з’єднує міста Олександрія та Кафр-Ісса, була відкрита ще в 1854 р. Залізниця країни є найстаршою у всій Африці, а також і на Близькому Сході.
Головна залізнична мережа Єгипту має протяжність приблизно 4800 км. Вона простягнулася з міста Олександрія до міста Асуан. Залізнична мережа Єгипту має загальна протяжність понад 12 000 км, причому більша частина залізниць сьогодні перебуває в порівняно незадовільному технічному стані. Єгипетська залізнична мережа охоплює густонаселену долину і родючу дельту річки Ніл, популярне серед туристів узбережжя Червоного моря і мальовниче узбережжя Середземного моря. Крім того, залізниці проходять по Сінайському півострові та регіону Західних оазисів. Щорічно пасажироперевезення складають близько 500 млн осіб.
Важливо відзначити, що в столиці Єгипту місті Каїр діє метрополітен – один із небагатьох на всьому Африканському континенті [5].
Основна частина внутрішніх перевезень здійснюється автомобільним транспортом. Автомобільні дороги між великими містами країни, особливо між курортними містами, загалом, перебувають в досить хорошому технічному стані. Мережа Трансафриканських автомобільних доріг бере свій початок у Каїрі. Також важливо відзначити, що через Республіку Єгипет проходять автомобільні дороги, які з’єднують Африканський континент і Азію. Загальна протяжність автомобільних доріг цієї держави становить приблизно 92 370 км, серед яких із твердим покриттям майже 74 900 км, а без твердого покриття, тобто грунтові дороги становлять приблизно 17 550 км.
Всі великі міста Єгипту, розміщені в дельті Нілу між собою пов’язані регулярним автобусним сполученням. Також автобуси широко використовуються для екскурсійних поїздок туристів.
У Єгипті також розвинений водний транспорт. Морський і водний пасажирський транспорт Єгипту використовує порти на узбережжі і річці Ніл. Довжина судноплавних шляхів по Нілу перевищує 3 тис. км. Навігація здійснюється по Нілу і магістральних каналах Бахр-Юсуф, Ібрахімія, Ісмаїлія, Мансурія, Тауфік, Райян-Мінуфія, Ель-Махмудія.
Морські перевезення становили 8 % усіх туристичних перевезень, цим видом транспорту користуються північноамериканські, азійсько-тихоокеанські та європейські туристи під час круїзних подорожей. Основними морськими портами на узбережжі є Олександрія, Порт-Саїд та Суец [46].
Розвиток туристичної галузі неможливий без наявності кваліфікованих кадрів цієї сфери. Їх підготовку здійснюють 6 університетів і 8 туристичних інститутів, середню ланку готують туристичні школи. Серед них найбільш відомими є: Александрійський, Каїрський та Аль-Азхар університети. Постійна увага приділяється в Єгипті проведенню наукових досліджень, зокрема, в питаннях маркетингу, реклами, психології туриста, структури туристичних ринків, підвищення якості туристично-екскурсійного обслуговування тощо [47].
Єгипет – однорідна країна за етнічним складом країна. Близько 98 % населення – араби, і тільки приблизно 2 % складають нубійці, а також бербери, вірмени, греки і представники інших народів. Майже така ж ситуація із релігійним складом. Більше 90 % населення – прихильники ісламу сунітського толку, що є державною релігією. Це позначається на культурі та традиціях цієї країни. Зокрема, йдеться про певний консерватизм в одязі, розділення статей та загальноприйняті правила, які сповідує іслам.
Менша частина населення, близько 6 млн осіб, сповідують християнство монофізитського толку (Коптська православна церква), ще незначна частка – християни-уніати (Коптська католицька церква) і протестанти, переважно пресвітеріани [2].
Охорона здоров’я в Єгипті на належному рівні. Туристи, які йдуть за путівкою до Єгипту, мають можливість використовувати консультації з лікарем. Лікарі знаходяться майже в кожному готелі. Витрати за надану медичну допомогу можуть бути відшкодовані в разі наявності страхового полісу. Щодо щеплень, які потрібно здійснювати перед від’їздом у Єгипет, то офіційних вимог про щеплення, як таких, немає. Проте рекомендується зробити ін’єкції від гепатиту А і В, сказу, кору, черевного тифу [35].
Отже, cоцiально-eкономiчнi фактоpи вiдiгpають значну pоль у pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту. Забeзпeчeння та підтримка оптимального функцiонування cоцiально-eкономiчного pозвитку туристичної сфери Єгипту призведе до залучення більшої кількості іноземних туристів в цю країну.