3.3. Особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту
Території, що характеризуються спільністю природно–кліматичних умов, розмірами туристсько-екскурсійного потенціалу, подібністю маршрутної тематики об’єднані в туристичні регіони [6].
Згідно такого принципу, територія Єгипту поділяється на 5 туристичних регіонів та 13 субрегіонів (рис. 3.3).
Каїрський регіон характеризується досить розвиненим регіоном в туристичному плані, де переважає культурний, пізнавальний та екскурсійний туризм. Він, у свою чергу, поділяється на менші одиниці – субрегіони, а саме: Каїрський, дельта Нілу, Файюм та Суецький канал [70].
Пам’ятки Каїра є найвідомішими в усьому Єгипті. Тисячі туристів вирушають у це місто для того, щоб стати свідком стародавнього таїнства і приєднатися та історії древньої цивілізації. Каїр є найбільшим містом Африки. Місто пережило багато епох й об’єднує історію і культури багатьох століть. У ньому сконцентрувалися досягнення культури всіх шести тисяч років єгипетської цивілізації.
Знамениті визначні пам’ятки Каїра, розміщені неподалік пірамід давньоєгипетських фараонів, як магнітом ваблять сюди мільйони туристів з усього світу.
Рис. 3.3. Територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту
Так званий коптський або Старий Каїр розміщений на місці стародавнього Аль-Фустата. Найдавніші пам’ятки цієї частини міста – дві вежі і ділянка оборонних стін римської фортеці Вавилон, що знаходяться поблизу від Коптського музею. Тут же знаходиться мечеть Амр ібн аль-Аса, при спорудженні якої в якості будівельного матеріалу використовувався камінь християнських церков. Старий Каїр є релігійно культурним центром коптів – доісламського, неарабського населення Єгипту, що сповідує християнство. На території коптської частині міста зосереджена досить значна частина пам’яток Каїра. Тут розміщується Абу-Сарга (церква св. Сергія), в якій, як свідчить традиція, перебувало Святе Сімейство після втечі від царя Ірода. Тут же можна побачити знамениту Підвісну церкву.
Нове місто Каїра займає західні і північно-західні райони – тут прямі широкі проспекти, великі площі, бульвари і сади, а вулиці забудовані багатоповерховими будівлями. Центр сучасної столиці Єгипту – площа Ат- Тахрір, де розміщені основні державні установи, що став традиційним для багатьох міст світу і відрізняється нехитрим архітектурним стилем готель Хілтон і деякі найвідоміші пам’ятки Каїра, яким, на щастя, знайшлося місце на центральній площі столиці. Одна з них – знаменитий Єгипетський музей, що зберігає велику спадщину країни пірамід і фараонів.
В околицях Каїра безліч визначних пам’яток, пов’язаних із Стародавнім Єгиптом. Найвідоміше місце – це, звичайно, Гіза (Ель-Гіза). Це велике, динамічно розвиваюче місто Каїрської агломерації, що нараховує вже більше 2 млн жителів. Тут знаходяться три великі піраміди, заради яких багато, власне, і приїжджають в Єгипет – Хеопса, Хефрена і Мікеріна, а також Великий сфінкс. Південніше Гізи, в Дахшурі, можна побачити так звану ламану піраміду фараона Снофру. А ще південніше, в Саккарі знаходяться найдавніша піраміда фараона Джосера і знаменита рожева піраміда.
У 30 км на південь від Каїра знаходяться руїни Мемфіса – першої столиці об’єднаного фараоном Менесом Стародавнього Єгипту. Місто було засноване більше 5000 р. тому. Тут можна оглянути величезний монумент на честь самого могутнього фараона Давнього Єгипту Рамсеса II, а також сфінкса часів Нового Царства. На північний схід від Каїра лежать руїни Геліополіса релігійного центру Стародавнього царства.
Але всіма перерахованими вище пам’ятки Каїра, звичайно ж, не обмежуються. Столиця однієї з найстаріших і найбагатших з історичної точки зору держав світу, настільки багатогранна, що щоразу приїжджаючи сюди, можна відкривати для себе щось досконале нове, таємниче, котре зберігає в собі тисячолітній відбиток захоплюючої історії Стародавнього Єгипту [48].
Другий субрегіон Каїрського туристичного регіону розміщується в Дельті Нілу – мальовничий оазис в серці пустелі. Ця територія здавна приваблювала людей своїми сприятливими умовами для життя.
Тут правили країною кілька династій фараонів, проте слідів тієї епохи практично не залишилося. У Бубастісі і Танисі збереглися тільки руїни деяких величних будівель.
Північне узбережжя цього регіону славиться прекрасними курортами.
Дельта Нілу – родючий і густонаселений район. Тут вирощується значна частина врожаю, необхідного для населення країни.
Одним із найбільш цікавих місць Дельти є Розетта, яка приваблює мандрівників османською архітектурою. У жовтні в цьому регіоні починається період Мулід (релігійних свят). Народні гуляння в цей час проходять по всій території Дельти Нілу.
На жаль, в цьому субрегіоні залишилося не так багато історичних пам’яток, і причиною тому були щорічні розливи річки і часті розграбування. Однак про історичне значення регіону свідчать руїни в Танисі і поблизу Заказік.
Заслуговують на увагу й старовинні кладовища в Ель-Аламейні, що зберігають пам’ять про битви, що проходили під час Другої світової війни [58].
Наступним субрегіоном є Файюм, який оточений солоними водами озера Карун на берегах якого мешкає безліч різноманітних птахів, що не соромляться сусідства із затишними і гостинними ресторанчиками. Також відоме Туніське село – центр гончарної справи. На заході, в самому серці пустелі розміщується Ваді-ель-хіта, «Долина китів», яка знаменита своїми 20-метровими скам’янілими скелетами китів. Природний заповідник Ваді-ель-Райан є найціннішою територіями, яка охороняється. Перелітні птахи цих країв доставляють особливу насолоду всім любителям пернатих. Крім того, в цьому оазисі привертає увагу безліч доступних для відвідування історичних пам’яток, зокрема, піраміди Хавар й Ель-Лахуна [64].
Наявність Суецького каналу є головною ознакою однойменного субрегіону. Суецький канал є головним транспортною артерією Єгипту. Цей канал володіє всього одним фарватером, але для полегшення проходження по ньому судів є кілька ділянок, де кораблі розходяться. Нині близько 8 % світових морських подорожей проходить через канал. У середньому за день по каналу проходить 48 суден, рух по каналу є одностороннім. Експлуатація Суецького каналу є для Єгипту другим за значенням джерелом доходу після туризму.
На трасі каналу знаходяться великі єгипетські міста: Порт-Саїд (із Порт-Фуадом) на Середземному морі та Ісмаїлія приблизно посередині, і Суец на Червоному морі.
До основних визначних пам’яток Порт-Саїда відносять набережну Суецького каналу і розміщений на ній Національний музей зі зразками культури єгиптян із дофараонових часів і до наших днів. Крім того, в місті збереглося кілька чарівних церков – коптська православна і франциськанська.
Ісмаїлія відоме своїм музеєм, що розміщений у північній частині міста. В ньому представлені стародавні артефакти часів фараонів, колекції предметів стародавніх римлян, греків, арабів і візантійців.
Пам’ятками Суецького каналу є його автомобільний тунель Ахмеда Хамді під дном каналу, вантовий автомобільний міст Шохада та унікальна лінія електропередачі з щоглами висотою 221 м [33].
Наступним туристичним регіоном є Долина Нілу, який розтягнувся вздовж «божественної ріки». Цей регіон виділяється як історична туристична область, яка є гордістю єгипетської туризму. Ця область поділяється на два субрегіони: Середній Ніл та Верхній Ніл. Середній Ніл включає цінні археологічні пам’ятки, такі як Гробниці Бені-Хасан та Храми Сеті I і Рамзеса II.
До найбільш відомих і шанованих туристами пам’ятників староєгипетської культури належить печерний храм фараона Рамзеса II. Головним його елементом є чотири величезні 30-метрові статуї Рамзеса II, що обрамляють вхід до храму. Нині для всього світу ця скульптурна композиція є таким же символом Єгипту, як піраміди і сфінкси.
Субрегіон «Верхній Ніл» включає класичні та представницькі напрямки єгипетського туризму, такі як Луксор і Асуан.
Найпопулярнішим туристичним центром Єгипту є Луксор – невелике місто на 650 км південніше від Каїра. Луксор колись був грандіозною столицею давньоєгипетської держави. Тут зосереджено більше третини культурної спадщини Давнього Єгипту. Нині Луксор е неповторним музеєм під відкритим небом. Тут на кожному кроці руїни стародавніх храмів, залишки скульптур, наприклад, храм цариці Хатшепсут тощо. Але найвідомішою і найвражаючою частиною Луксора є храм Карнака. Його будували протягом 2000 років. У стародавніх Фівах стояли два грандіозні храми – Карнацький і Луксорський, які з’єднували алеї сфінксів. На східному березі Нілу знаходилася резиденція фараонів, а величезний некрополь – традиційне для Давнього Єгипту «місто мертвих» – на західному. Нині це найграндіозніші культурно-археологічні залишки давніх цивілізацій у світі. Карнацький храм Амон-Ра вважається найбільшим колонним храмом у світі.
«Древні єгипетські ворота Африки», або ж Асуан в сучасному розумінні, є невід’ємним місцем для відвідування в Єгипті. На острові Елефантіна знаходяться найдавніші фрагменти храму Хнума, які датуються періодом існування Середнього царства. На південному краю острова – руїни пізнішого храму, спорудженого Нектанебом II .
Також у місті є чарівний Ботанічний сад, мавзолей Ага-Хана, руїни монастиря Святого Сімеона і Нубійський музей, який розміщується на околиці. Музей займає площу в 50 тисяч квадратних метрів і включає не тільки виставкові зали, а й бібліотеку, навчальні центри та зелений парк навколо нього.
Але головне, заради чого туристи відправляються в Асуан – це храми та комплекси в околицях. Насамперед це храми на острові Філе, який знаходиться посеред Нілу і, за легендою, саме тут був похований Осіріс.
Червономорське узбережжя з його унікальними природними умовами і ресурсами є основним. Тому те, що тут відокремлюють ще один туристичний регіон, регіон Червоного моря, є закономірно. Цей регіон поділяється на субрегіони Червоного моря та Південносінайський. Саме на узбережжі Червоного моря знаходяться основні базові курорти країни Шарм-ель-Шейх і Хургада, на яких відпочивають туристи з усього світу.
Шарм-ель-Шейх – це курорт європейського рівня. На узбережжі розміщено безліч готелів, пляжів, місць відпочинку для туристів із усього світу. У місті функціонують понад 200 готелів різного класу і цінової категорії. Практично у всіх готелях влаштовані басейни, а також здійснюється безкоштовні доступи або автобусний підвіз до пляжів. На пляжах, окрім купання і засмагання, пропонується широкий спектр послуг із скнорлінгу, дайвінгу, катання на водних лижах і скутерах, плавання на катерах зі скляним дном і в батискафах, поширені підводні та морські екскурсії. Також, розвинене житлове будівництво – клімат і сучасна інфраструктура залучають інвесторів з різних країн. По всьому узбережжю, а також на інших вільних ділянках міста триває будівництво нових готелів, житлових комплексів, центрів розваг.
Царицею східного узбережжя Єгипту називають Хургаду. Це найстаріший і найвідоміший курорт, що приваблює величезну кількість відпочиваючих щороку. Основна орієнтація – пляжний відпочинок, а також екскурсійні та розважальні тури. Головні екскурсії по староєгипетських старожитностях: у Каїр (до пірамід), у Луксор. Морські прогулянки супроводжуються купанням серед коралових рифів, дайвінгом. Можливі також поїздки на верблюдах або квадроциклах по пустелі.
Основними визначними пам’ятками міста є центральна мечеть Абдульхасана Ельшазі, коптська церква та акваріум. Все це розміщено в межах Старого міста (район Дахар).
У південній частині Хургади знаходиться палац «Тисяча і одна ніч», побудований у стилі східного Діснейленду, де кожен вечір проходять театралізовані вистави на теми життя в Єгипті в епоху фараонів.
У пустелі приблизно в 12 км від Хургади височить друга за висотою гора країни і найвища точка африканського Єгипту, вершина Гебель Шейб-Ель-Банат (2187 м).
Південна частина Сінайського півострова користується неймовірною популярністю у мандрівників. Крім всесвітньо відомих пляжних курортів тут розташовується безліч цікавих природних та історичних пам’яток. Славиться cубрегіон і різноманіттям ландшафтів, а саме пустельними пейзажами, цілющими джерелами й мініатюрнми оазисами.
На території Південного Сінаю знаходиться дивовижний релігійний пам’ятник – християнський монастир Святої Катерини. Старовинний монастир є пам’яткою світового значення, він розміщений біля підніжжя гори Сінай, яка теж входить до числа видатних пам’яток субрегіону.
Також тут знаходяться кілька унікальних національних парків, а саме: Набк, Рас Абу Галум і Рас Мухаммед [60].
Середземноморський туристичний регіон є найпопулярнішим серед арабських та європейських туристів. Він включає в себе три туристичних субрегіони – Олександрійський, Північий Сінай та Мерса-Матрух.
Олександрія є своєрідним «магнітом» візитерів, котрі відвідали єгипетське Середземномор’я. Туристичний субрегіон, де воно розміщено названо в його честь.
Олександрія – друге за величиною місто Єгипту. Воно має скоріше середземноморські, аніж східні риси.
Стародавня Олександрія була відома своїм стодесятиметровим маяком і бібліотекою. До наших днів дійшли лише деякі з давніх пам’яток. Багато міських кварталів затонули в Олександрійській бухті після просідання грунту, що стався внаслідок землетрусу.
Колона Помпея – найбільш відомий античний пам’ятник, який зберігся. Вона розміщена на стародавньому олександрійському акрополі – пагорбі, який розташований по сусідству із міським мусульманським кладовищем.
На північний захід від колони знаходяться катакомби Ком-ель-Шукафа. Вони складаються з багаторівневого лабіринту, до якого ведуть спіральні сходи, що представляють собою десятки залів, прикрашених фігурними колонами, статуями та іншими синкретичними римсько-єгипетськими символами. Тут знаходяться похоронні ніші і саркофаги. Катакомби були давно закинуті й знову випадково виявлені в 1900 р.
В Олександрії знаходиться палац Монтаза, який був побудований на початку ХХ ст. хедивом Аббасом Хільмі і служив йому літньою резиденцією.
Олександрія, також, є одним із найзначніших курортів Близького Сходу. Вона славиться своєю м’якою зимою, красивими пейзажами і прекрасними білосніжними пляжами, що розтягнувся на 40 км вздовж Середземного моря [10].
Північний Сінай – популярний туристичний район, який зовсім не схожий на Південний. Замість гір тут – низькі рівнини. Узбережжя Північного Синаю омивається не Червоним, а Середземним морем, і відпочивати тут краще влітку, а не взимку. Тут археологи виявили кілька цікавих знахідок на місці стародавнього міста Пелузія. На початку нашої ери Пелузій прирівнявся багатством і розмірами із самою Олександрією. У ту пору східний рукав Нілу протікав якраз під стінами Пелузії, але потім він пересох, і люди покинули це місто. Сьогодні тут можна побачити залишки міської фортеці, римського амфітеатру і ранньохристиянських церков.
Одне із найпрекрасніших озер не тільки Північного Сінаю, а й Єгипту є озеро Бардавіль – велике солоне озеро. Воно відокремлене від Середземного моря вузькою косою Рас-Бурун. У східній частині цього озера знаходиться природний заповідник Аль-Заранік. Цей парк славиться своїми перелітніми птахами і є справжньою цікавинкою для орнітологів [20].
Мерса-Матрух (з арабського «кинутий якір») – середземноморське містечко в Єгипті, приблизно в 240 км на захід від Олександрії. Це найпопулярніший літній курорт серед населення Каїра і центральної частини країни. Тому на території цього субрегіону знаходяться велика кількість готелів та туристичні комплекси. Курорт Мерса-Матрух відомий своїми пляжами з кокосивими пальмами, а також чистою морською водою.
Крім того, Мерса-Матрух славиться своїми пам’ятками. Тут за переказами любила приймати морські ванни знаменита цариця Клеопатра, яка жила тут в одному з палаців із Марком Антонієм. Клеопатрові ванни – маленька тиха бухта з криштально чистою водою, відгороджена скелями, знаходиться в 7 км від міста. До нині ці ванни є об’єктом туристичних програм.
Ще однією пам’яткою є музей Роммеля, який знаходиться на півострові, що замикає бухту зі сходу, у виритих в скелі катакомбах, в яких під час Другої світової війни був влаштований штаб командувача військами держав осі Німеччина – Італія генерала Роммеля [15].
Туристиичний регіон Західної пустелі включає в себе оазиси, а саме найбільші серед них є: Сіва, Бахарія, Фарафра, Харга і Дахла. Цей регіон характеризується поширеними тут пригодницькими туризмом та екотуризмом. Цей регіон є дещо відсталим порівняно з іншими туристичними регіонами, проте він вважається перспективним для розвитку. З кожним роком сюди прибуваю все більше туристів [70].
Оазис Сіва – є одним їз найбільших та найвіддаленіши від Нілу оазисом. Розміщений він у 750 км від Каїра. Вирізняється цей оазис з-поміж інших нескінченними фініковими пальмами, оливковими гаями та озерами.
Ще однією принадою для туристів є храм Амона, відомий тим, що саме сюди за пророкуванням в IV ст. до н. е. приїжджав Олександр Македонський, саме тут він і похований. В околицях оазису є гробниці багатотисячної армії персидського царя Камбіза. Також в оазисі є більш ніж двохсот джерел із прісною і мінеральною водою [38].
Оазис Бахарія, що в перекладі з арабської означає «Морські оазиси». Морськими вони називаються тому, що з усіх оазисів, розкиданих по Сахарі, вони найближчими до морського узбережжя. Бахарія складається із шести невеликих оазисів.
Головне місто оазису – Бавіті, на території якого є кілька дуже мальовничих джерел. Також у місті є етнографічний музей, стародавній водопровід.
Любителі стародавності можуть відвідати стародавній некрополь (відноситься до часу правління 26-ої династії фараонів). Не менш цікавою для відвідування є «Долину золотих мумій» – некрополь, який виявили зовсім недавно – в 1999 р.
Ще однією із визначних пам’яток цього оазису є мінеральні джерела, температура води в яких піднімається до 40 градусів. Неподалік деяких джерел споруджені купальні, де створені всі умови для бажаючих оздоровитися [45].
Оазис Фарафра є найізольованішим оазисом Західної пустелі. Завдяки такій ізольованості місцеві жителі зберегли свою культуру та традиції. Також, цей оазис є найближчим до Білої пустелі з її фантастичним ландшафтом й скелястими утвореннями.
У Фарафрі відкрито понад 100 природних свердловин, більшість з яких використовується для зрошення оброблюваних земель.
Головними свердловинами Фарафри по праву вважаються Бір Сітта, Бір Саба і Бір Ітніан. Температура води свердловин і підвищений вміст сірки сприяють оздоровленню і гарному відпочинку [15].
Оазис Харга є найбільшим і густонаселеним оазисом Західної пустелі. Це також найбільш розвинений оазис, що став таким завдяки державним програмам з модернізації оазисів Західної пустелі. Тому цей оазис можна вважати ідеальною базою для захоплюючого сафарі по Західній пустелі. У місті та його околицях можна відвідати давньоєгипетські і греко-римські пам’ятки, такі як храм Гібіса, а також оглянути цікавий Музей старовини.
Неподалік від Харди можна досліджувати старовинні коптські пам’ятки, такі як некрополь Аль-Багават і монастир Дейр Аль-Кашеф [5].
Оазис Дахла вважається одним із найкрасивішим оазисів Єгипту. Серед буйної зеленої рослинності ховаються сотні водних джерел. На півночі вздовж горизонту тягнеться смуга рожевих скель. У столиці оазису, в Муті є Етнографічний музей з роботами місцевого скульптора Мабрука. Також є безліч пам’яток стародавності, які розташовані на околицях оазису [64].
Отже, територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту характеризується наявністю 5 туристичних регіонів, які, у свою чергу, поділяються на 13 субрегіони. Кожен із цих туристичних одиниць достатньо забезпечений рекреаційними та туристичними ресурсами, що роблять кожен із них унікальними для відвідування місцями.