Pоздiл 3. Оcобливоcтi розвитку рекреаційно-туристичного комплексу єгипту

3.1. Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичної

Інфраструктури Єгипту

Рівень розвитку рекреаційно-туристичного комплексу країн світу залежить від розвитку туристичної інфраструктури. Туристична інфраструктура – це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та ін.) та супутніх об’єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють певну роль, яка пов’язує різні сектори туристичної галузі та забезпечують умови їх стабільного функціонування.

Під час проведення аналізу основних напрямів діяльності на ринку туристичних послуг Єгипту слід використовувати класифікації видів туристичної діяльності, яка запропонована на міжнародному рівні. Згідно цієї класифікації в туристичній індустрії Єгипту виділяються три основні сектори, що визначають рівень доходу туристичної галузі конкретної держави. Згідно такої класифікації видів туристичної діяльності виділяють три основні сектори:

• сектор транспортних перевезень;

• сектор розміщення та харчування;

• сектор розваг [69].

Роль різних видів підприємств, що надають послуги відвідувачам у рамках індустрії туризму, неоднакова. Переміщення являє собою найбільш характерну рису подорожей, що обумовлює надзвичайно велике значення транспорту.

Як відомо, нині роль основних перевізників туристів до Єгипту виконують авіаперевізники. Роль автомобільного, залізничного та морського транспорту в цьому сегменті ринку надзвичайно мала. Лише в контексті перевезень туристів із країн Близького Сходу та Південної Європи можливе використання цих видів транспорту. У Єгипті, крім національних авіакомпаній країн-постачальників туристів, помітну роль у їх перевезенні відіграє й єгипетська авіакомпанія «Egypt Air», яка здійснює перевезення з багатьох міст іноземних держав (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Міжнародні туристичні прибуття у Єгипет різними видами транспорту

у 1999–2004 рр., тис. осіб*

Рік	Транспорт			Усього
	повітряний	наземний	водний
1999	3 542	800	455	4 797
2000	4 190	733	583	5 506
2001	3 800	397	451	4 648
2002	4 280	475	437	5 192
2003	4 841	749	454	6 044
2004	6 490	1 004	607	8 103

* Складено за: [73].

Як свідчить статистика у період із 1999 до 2004 рр. міжнародні туристичні прибуття у Єгипте відбувався переважно повітряним транспортом. Із 1999 р. показник міжнародних туристичних прибуттів цим видом транспорту поступово зростав. Проте в 2001 р. це число зменшилося на 10 % в порівняно із попереднім роком. Це пояснюється передусім терористичними актами в США 11 вересня 2001 р., які сколихнули весь світ. Після чого туристичний потік збільшився вдвічі й у 2004 р. становив приблизно 6,5 млн осіб. Наземний та водний види транспорту суттєво відстають у цьому плані. Якщо говорити про міжнародні прибуття наземним транспортом, то в період із 1999 до 2001 рр. прослідковується їх скорочення. Лише в 2002 р. цей показник зріс. Схожа ситуація і з водним транспортом. Тобто, суттєвим фактором, який вплинув на прибуття в Єгипет іноземні туристи, були терористичні акти в США [73].

Як відомо, Єгипет відрізняється ліберальною політикою у сфері надання в’їзних туристичних віз, які оформляються протягом декількох хвилин після прибуття в будь-який аеропорт Єгипту його співробітником. У той же час, такий порядок візового забезпечення не спрацьовує при відвідуванні цієї країни на інших засобах пересування. Цим самим єгипетська влада підкреслює привілейоване становище в туристичній галузі авіаційного транспорту.

Що стосується внутрішніх перевезень, то тут поширені як автомобільний і залізничний транспорт, так і внутрішній річковий. Однак останній відрізняється від перших двох тим, що стосовно туристів, він, як правило, пов’язаний з іншим сектором туристичної індустрії – сектором розваг, тим самим будучи більшою мірою об’єктом туризму, а не засобом пересування [67].

Сектор розміщення і харчування є невід’ємною складовою частиною туристичної інфраструктури. Економічні реформи та сприяння з боку держави щодо збільшення кількості закладів розміщення давали свої плоди. Всесвітня туристична організація визначає засіб розміщення як будь-який об’єкт, який регулярно або епізодично надає туристам місця для ночівлі. За стандартною міжнародною класифікацією всі засоби розміщення поділяються на дві категорії – колективні та індивідуальні.

До колективних засобів розміщення туристів відносяться готелі та аналогічні заклади, спеціалізовані заклади, інші колективні засоби розміщення. У кожному з них кількість місць повинно перевищувати встановлений мінімум, об’єкт розміщення повинен мати єдине керівництво, а керування ним будуватися на комерційній основі [18].

В Єгипті представлені всі можливі типи розміщення туристів: готелі, пансіони, хостели, кемпінги, флотелі (круїзні кораблі на Нілі) і навіть лоджи.

Готелі – головний, класичний тип підприємств розміщення туристів в Єгипті. Готельний сектор розвинений дуже добре. До послуг відпочиваючих надаються як звичайні бюджетні готелі, хостели та гуртожитки, так і шикарні п’ятизіркові готелі. Основні готельні мережі розміщуються в курортних зонах Каїра, Шарм-ель-Шейха, Хургади і Луксора.

Економічні реформи та сприяння з боку держави щодо збільшення кількості готелів давали свої плоди (табл. 3.2.).

Ринок розкішних готелів в Єгипті активно розвивається: небувалі інвестиції вкладаються у фантастичні за дизайном апартаменти. Тим більше, що попит на подібний вид розміщення є й чималий: забезпечені туристи, переважно із Західної Європи, вважають за краще відпочивати у виняткових умовах [19].

Таблиця 3.2