5 Охорона праці

5.1 Санітарно - гігієнічні вимоги до виробничих приміщень

При проектуванні міроприємств, направлених на забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних вимог експлуатації дільниці (цеху), керуються документами,які офіційно регламентують ці умови, до яких відносяться «Санітарні норми проектування промислових підприємств» СН-245-71), «Вимоги будівельних норм і правил до виробничих приміщень (СНІП 11 -89-80)».

Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого встановлюється не менше 15м , а площа не менше 4,5м² при висоті 3,2 м.

Згідно проведених дослідів визначено, що умови праці можна охарактеризувати по таких оціночних показниках:

1) метеорологічні умови, або мікроклімат на робочих місцях у виробничих приміщеннях; температура повітря (t)°С, відносна вологістю (Ψ)%, швидкість руху повітря на робочому місці (Ѵ)м/с, барометричний тиск (Р)Па.

Людина почуває себе комфортно, і найбільше працездатна, якщо температура навколишнього середовища коливається в межах від 16 до 25°С, при відносній вологості повітря 60-40% і швидкості руху повітря 0,2-0.7м/с. ГОСТ 12.1.005-76 визначає диференційовані оптимальні і допустимі значення температури, вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в теплий, холодний і перехідний періоди року для легкої, середньої і важкої категорії робіт;

2) санітарно-гігієнічні умови виробництва: запиленість, загазованість повітря робочої зони в порівнянні з гранично допустимою концентрацією шкідливих речовин (ГДК), мг/м³ встановлених СН-245-71,

рівень звуку (α_А); дБ до 85 дБ, віброшвидкість (V), або рівень віброшвидкості (V), дБ.

Згідно стандарту логарифмічний рівень віброшвидкості при технологічній вібрації повинен перебувати в межах від 92 до 108 дБ.

3)ефективність вентиляції приміщень (V) м³/год, опалення (Ԛ) кДж, освітленість робочих поверхонь (Е), лк;

4) наявність площ та об'єму санітарно-побутових приміщень і їх обладнання в розрахунку на одного працюючого.

5.2 Розрахунок заземлення агрегатної дільниці сто.

Захисне заземлення передбачає електричне з'єднання з землею неструмоведучих частин обладнання, які випадково (при пробиванні обмотки) можуть опинитися під напругою.

Людина включається в електричний ланцюг паралельно заземленню, і чим більший опір людини в порівнянні з опором заземлення, тим менший струм протече в ній.

Заземленню підлягають всі металеві частини електрообладнання і устаткування, які можуть опинитися під напругою через пошкодження електроізоляції.

Заземленням називається провідник (сталевий стержень, труба, або полоса), який знаходиться в безпосередньому контакті з ґрунтом , Заземленням можуть бути забиті в землю стержень 0 10... 12мм, і довжиною 2,5м, труба 0 30..,50мм, або кутниковий профіль 40x40x5 довжиною 2,5 - 3,0 м.

Для облаштування зовнішнього контура заземлення риють траншею глибиною 0,6 - 0,7 м на віддалі 2.. .2,5 м від зовнішніх стін будівлі, і в неї забивають стержні.

Опір одиночних заземлювачів залежить від геометричних параметрів, глибини вкладання і питомого опору ґрунту.

Рисунок 5.1. Принципова схема захисного і робочого заземлення в мережі з ізольованим нейтральним проводом вище 1000 В.

Рисунок 5.2. Принципова схема захисного і робочого заземлення

нейтральним проводом вище 1000 В; 1 - заземлююче обладнання;

2 - заземлювач захисного заземлення; 3 - заземлювач робочого заземлення; Rз і Rо - опори захисного робочого заземлення.

Для того щоб правильно визначити кількість одиничних заземлювачі результуючий опір, необхідно насамперед визначити який тип заземлення і на ґрунті проводиться.

Захисне заземлення проводиться стержневим заземлювачами забитими в однорідний грунт – пісок тоді: для стержня, забитого на рівні ґрунту становить:

*0.366; (5.1)