65

1.Визначте завдання, предмет та функції філософії.

Філософія – це особливий культурний феномен, форма якого варіюється від епохи до епохи і залежить від конкретної соціокультурної ситуації.

Предмет філософії є відношення «мислення – буття».

Завдання:

• Проблема походження людини і світу

• Мета людини у світі

• Проблема добра і зла

• Самоусвідомлення, самореалізація

Функції філософії:

• Світоглядна функція, пов’язана передусім із системним абстрактно-теоретичним , понятійним поясненням світу.

• Загально методологічна функція, що полягає у формуванні загальних принципів і норм одержання знань, її координації та інтеграції.

• Пізнавальна (гносеологічна) функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення.

• Прогностична функція, яка розкриває загальні тенденції (передбачення) розвитку людини і світу.

• Критична функція з її принципом «піддавай усе сумніву», виконуючи антидогматичну роль у розвитку знань.

• Аксіологічна функція з її вимогою дослідження об’єкта з точки зору найрізноманітніших цінностей.

• Соц. функція, завдяки якій соціальне буття не лише одержує необхідну інтерпретацію, а й може зазнати змін.

• Гуманістична функція, яка шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів виконує роль інтелектуальної терапії.

• Освітня функція пов’язана з впливом філософії на свідомість людей.

2.Проаналізуйте сутність і структуру світогляду.

Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Світогляд є формою загального людського самовизначення:

• Дає людині не просто закони, знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням;

• Предмет світогляду – відносини людини зі світом;

Звідси випливає, що світогляд включає та синтезує низку інтелектуальних утворень:цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.

Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі. Щоб мати чітку орієнтацію в світі людині не потрібні докази істинності знання про світ. Це вона отримує через вибір, зумовлений не стільки знаннями про світ, скільки оцінкою певних ситуацій.

Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття.

Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам. Цінності розділяють світ, надають йому смисловий лад і полегшують орієнтацію людини у світі.

Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.

За Імануілом Кантом Існує 4 основні питання світогляду:

1. Що я можу знати?

2. Що я повинен робити?

3. На що я можу сподіватися?

4. Що таке людина?

Відповіді:

1. Апріорні знання (досвідні), апостеріорні (добуті з досвідом). Відповіддю на 1 пит. сфера Онтологія (вчення про буття).

2. Етико-праксеологчна сфера.

3. Феномен віри; екзистенціалізм (існування).

4. Антропологія. Людина це підсумок філософування.