
- •2. Дайте характеристику стг за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізми дії.
- •3.Дайте характеристику гормонам задньої долі гіпофізу за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •4. Дайте характеристику тироксину і трийодтироніну за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •5. Дайте характеристику кальцитоніну і патаргормону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •6. Дайте характеристику інсуліну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.
- •2) Глюкоза – 0,01 – 0,03
- •3) Імуноглобуліни – 0.3
- •Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.
- •Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.
- •Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну рр за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну н за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну с за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в12 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Провітамін ергостерин, 7- дигідрохолестерин.
Вітамін Д ( кальциферол, антирахітний) – відноситься до стероїдів і проявляють антирахітну дію. Серед найактивніших є ергокальциферол і холекальциферол. Ергокальциферол утворюється з рослинного попередника (провітаміну Д2 – ергостерину). Під впливом ультрафіолетового випромінювання ергостерин перетворюється в ергокальциферол.
Ці вітаміни стійкі до дії високої температури, але руйнуються під впливом мінеральних кислот та окисників. Встановлено, що вітамін Д не є біологічно активним. Біологічно активні форми його утворюються в печінці і нирках. Кальцифероли, що надходять з їжею, всмоктуються в тонкій кишці за допомогою жовчних кислот. Активна форма вітаміну Д підтримує постійний рівень кальцію і фосфору в крові. Після всмоктування вони транспортуються в складі хіломікронів у кров, а далі – в печінку. Вітамін Д стимулює всмоктування кальцію і фосфору в кишечнику за допомогою кишкової Са2+ - АТФази ка кальційзв’язувального білка. Вітамін Д сприяє посиленню тканинного дихання і окисного фосфорилювання, а також окисненню вуглеводів до лимонної кислоти.
Нестача вітаміну Д в організмі дітей проявляється у вигляді захворювання, яке називається рахітом. В основі цього захворювання лежать зміни обміну фосфору і кальцію, порушення відкладання їх солей у кістковій тканині. При рахіті загальмовані процеси всмоктування іонів кальцію і фосфатів у кишечнику і реабсорбція їх у нирках. Тому рівень їх у крові знижується, загальмовується мінералізація кісток, тобто не відбувається відкладання мінеральних речовин на колагеному основу кісток, що ростуть. При рахіті зростає рівень лужної фосфатази крові.
Раннім проявом гіповітамінозу Д є функціональні розлади ЦНС в дитини, що проявляється переважанням процесів збудження. Трохи пізніше зміни торкаються м’язової системи. Та кістково – хрящового апарату.
Добова доза вітаміну Д для дітей знаходиться в межах 12-25 мкг, для дорослої людини - в десятки разів менша. Джерелом вітаміну Д є рибячий жир, печінка, вершкове масло, жовток яйця.
Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін Е ( токоферол, вітамін розмноження). Вітаміну дію мають метильні похідні токолу і токотрієнолу. Добова доза 20-50 мг.
Залежно від кількості метильних груп та порядку їх розміщення в кільці, токофероли і токотрієноли розділяються на альфа, бета, гама і сігма. Найкращу вітамінну активність проявляє альфа-токоферол. Всмоктування відбувається в тонкому кишечнику при наявності жирів і жовчних кислот. У складі хіломікронів через лімфатичні капіляри він надходить у кров, а з ліпопротеїдами крові заноситься в органи і тканини. Токоферол включається у склад клітинних мембран жирової тканини, печінки, скелетних м’язів. Прояви гіповітамінозу Е у людини не описані, бо вона отримує цей вітамін у достатній кількості. Вітамін Е широко використовується в медицині. Біологічна роль:вітамін Е для людини і вищих тварин є потужним і головним жиророзчинним антиоксидантом. Його дія спрямована на посилення тканинного дихання й утримування на стаціонарному рівні вільнорадикального перекисного окинення. Опосередковано як кофактор бере участь у транспорті електролітів і протонів у дихальному ланцюзі, стимулює синтез убіхінону. Також він підвищує біологічну активність вітаміну А, захищаючи його боковий ненасичений ланцюг від окиснення. Звідки зрозуміло, чому саме гіповітаміноз Е супроводжується патологією мембран у вигляді схильності еритроцитів до розсмоктування плода під час вагітності, м’язової дистрофії, втрати внутрішньоклітинних компонентів та білків м’язів, некрозу печінки, розм’якшення мозку.