17. Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.

Органічні компоненты ротової рідини багаточисельні. У ній містяться білки, що синтезуються як в слинних залозах, так і поза ними. У слинних залозах виробляються ферменти: глікопротеїди, амілаза, муцин, а також імуноглобуліни класу А. Частина білків слини має сироваткове походження (амінокислоти, сечовина). Відомо специфічні антитіла і антигени, що входять до складу слини, відповідають групі крові. Методом електрофорезу виділено до 17 білкових фракцій слини. Ферменти в змішаній слині представлені 5 основними групами: карбоангідразами, естеразами, протеолітичними ферментами перенесення і змішаною групою. В ротовій рідині налічують більше 60 ферментів. За походженням ферменти діляться на 3 групи: що секретуються паренхімою слинної залози, утворюються в процесі ферментативної діяльності бактерій, утворюються в процесі розпаду лейкоцитів в порожнині рота. З ферментів слини, в першу чергу, слід виділити L-амілазу, яка в порожнині рота частково гідролізує вуглеводи, перетворюючи їх на декстрани, мальтозу, манозу і ін. У слині містяться фосфатази, лізоцим, гіалуронідаза, кініногенін (калікреїн) і калікреїнподібна пептидаза, РНКаза, ДНКаза і ін. Фосфатази (кисла і лужна) беруть участь у фосфорно-кальцієвому обміні, відщеплюючи фосфат від з'єднань фосфорної кислоти і, тим самим, забезпечуючи мінералізацію кісток і зубів. Гіалуронідаза і калікреїн змінюють рівень проникності тканин, у тому числі і емалі зубів. Найбільш важливі ферментативні процеси в ротовій рідині пов'язані з ферментацією вуглеводів і в значній мірі обумовлені кількісним і якісним складом мікрофлори і клітинних елементів порожнини рота: лейкоцитів, лімфоцитів, епітеліальних кліток і ін.

18. Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.

Захворювання!

Карієс – це процес руйнування твердих тканин зуба, в основі якого лежить їх демінералізація і розм’якшення з подальшим утворенням дефекту у вигляді порожнини.

Карієсогенні фактори поділяють на загальні та місцеві.

Загальні:

• неповноцінне харчування;

• розпад регуляції метаболізму;

• естримальні впливи на організм;

• спадкова схильність:

Місцеві:

• зубний наліт;

Стійкість зубів до карієсу, або карієс резистентність забезпечується:

• хімічним складом і структурою емалі;

• хімічним складом слини та її мінералізуючи властивостей;

• станом гігієни РП;

• особливостями харчування.

1. Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.

Вітамін А ( антиксерофтальмічний фактор). За структурою – циклічний ненасичений одноатомний спирт, що складається з 6-членного кільця. Вітамін А одержано із печінки прісноводних риб. Вітамін А – термостабільний, але на повітрі легко окислюється в місцях подвійних зв’язків, при цьому втрачається біологічна активність. Міститься він лише в тваринних продуктах. Провітамінами вітаміну А є рослинні пігменти каротини. Розрізняють 3 види каротинів: альфа, бета і гама. Для людини найціннішим є бета- каротин. Добова потреба – 1,5-2,0 мг.

Найбільше вітаміну А міститься в печінці морських риб, в печінці рогатої худоби, нирках і дещо менше у яєчному жовтку, вершковому маслі. Відповідно каротин є в червоному перці, моркві, цибулі, салаті, шпинаті, капусті, помідорах, ягодах, обліпихи, горобини, абрикосах. Для всмоктування вітаміну А, як і інших жиророзчинних вітамінів, необхідні жовчні кислоти та жири. Відкладається ретинол у печінці, частина його тут окислюється в ретиналь, далі в ретиноєву кислоту, яка виділяється із жовчю у вигляді глюкуронідів. Усі форми вітаміну А беруть участь у біонічних процесах організму. За рахунок подвійних зв’язків вітамін А має відношення до регуляції окисно-відновних процесів, легко окислюючись у складі мембран, змінює їх проникність та біосинтез компонентів мембран. Він стимулює бар’єрну функцію та проліферацію шкіри і всіх слизових, загальмовує перетворення циліндричного епітелію в плоский зроговілий; регулює нормальний ріст та диференціацію клітин ембріона і молодого організму, сприяє нормальному розвитку сперматозоїдів та плаценти під час вагітності. Ретиноєва кислота стимулює ріст кісток та м’яких тканин, що реалізується через активацію експресії генів.

Хронічна нестача вітаміну А в молодому вці проявляється сповільненням рості, частими запаленнями дихальних шляхів.