
- •2. Дайте характеристику стг за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізми дії.
- •3.Дайте характеристику гормонам задньої долі гіпофізу за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •4. Дайте характеристику тироксину і трийодтироніну за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •5. Дайте характеристику кальцитоніну і патаргормону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •6. Дайте характеристику інсуліну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.
- •2) Глюкоза – 0,01 – 0,03
- •3) Імуноглобуліни – 0.3
- •Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.
- •Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.
- •Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну рр за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну н за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну с за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в12 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
Хімічна природа – ейкозаноїди – похідні арахідонової кислоти.
Місце утворення – різні тканини
Основне місце дії – гормони місцевої дії
Біологічні ефекти – скорочення чи розслаблення гладких м’язів; секреція гормонів; агрегація тромбоцитів; фактор хемотаксису.
За хімічною структурою це ненасичені жирні кислоти. Простогландини містять п’ятичленний вуглецевий цикл.
Біосинтез простогландинів починається з перетворення арахідонової кислоти в ендоперекисні проміжні продукти. Обидні реакції каталізуються одним і тим же ферментом простогландин – синтазою, яка складається із двох компонентів – циклооксигенази і пероксидази. В результаті реакції утворюється циклопентанові кільце і включаються дві молекули кисню. Із проміжного простогландину Н2 утворюються основні ( первинні) ПГЕ2, ПГF2, ПГD2, простациклін ПГІ2 і тромбоксан А2.
У різних органах і тканинах утворюються різні простогландини. Після синтезу вони надходять із клітини у міжклітинне середовище і реалізують свої функції, взаємодіючи із специфічними рецепторами мембрани клітин – мішеней. Інактивуються простогландини дуже швидко під дією відповідних ферментів. Надходять вони і в кров, але більше 90% простагландинів інактивуються вже при першому проходженні крові через легені.
• вплив на скоротливу діяльність матки;
• їх введення викликає переривання вагітності будь-якого терміну. Під
дією простагландинів підвищується тонус верхнього сегмента матки, нижній
сегмент залишається неактивним. Релаксація шийки матки, що настає під
впливом простагландинів, зумовлена зниженням у ній кількості колагену і
дуже важлива для підготовки шийки матки до пологів;
• під впливом простагландинів відбувається просування яйцеклітини
матковою трубою;
• важлива роль простагландинів у механізмі менструальної кровотечі. Вони
посилюють скорочення матки, сприяють відшаруванню слизової оболонки та
вчасному припиненню кровотечі;
• порушення синтезу та інактивації простагландинів є причиною
функціональної альгодисменореї, бо призводить до спастичних скорочень
мюметрія та артеріол, що викликає біль ішемічного характеру;
• простагландини беруть участь у запальних реакціях.
Окрім зазначених ефектів, різні види простагландинів часто мають
антагоністичну дію.
Зокрема простагландин ПЕ2 :
• знижує системний артеріальний тиск;
• розширює дрібні судини, покращує мікроциркуляцію в мозку, печінці,
нирках;
• знижує і приводить до норми підвищену, внаслідок патологічного стану
агрегацію еритроцитів;
• покращує оксигенацію крові.
Простагландин ПЕ :
• підвищує артеріальний тиск;
• зменшує кровоплин в органах;
• зменшує насичення крові киснем;
• потенціює агрегацію тромбоцитів.
Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
Хімічна природа – ейкозаноїди – похідні арахідонової кислоти.
Місце утворення – різні тканини
Основне місце дії – гормони місцевої дії
Біологічні ефекти – скорочення чи розслаблення гладких м’язів; секреція гормонів; агрегація тромбоцитів; фактор хемотаксису.
Лейкротрієни не мають цикл. Синтезується також із арахідонової кислотию Під дією ферменту ліпоксигенази і О2 арахідонова кислота окислюється до метаболітів, що , на відміну від простогландинів не має циклічної структури.
Так утворюються лейкротрієни ЛТА4 і ЛТВ4. Молекули їх містять 3 спряжених подвійних зв’язки. ЛТА4 шляхом конденсації із трипептидом глутатіоном утворює ЛТС4, а із нього після відщеплення однієї та двох амінокислот синтезується ЛТД4 і ЛТЕ4.
Лейкотрієни С4, Д4, Е4 секретується тканинними базофілами у відповідь на дію антигенів і викликають сильне скорочення гладких мязів бронхів і трахеї. Із дією лейкотрієнів повязують утруднене дихання у хворих на бронхіальну астму. Також вони впливають на гладкі мязи ШКТ, судин, знижують силу скорочень міокарда, збільшують проникність стінок судин.
Беруть участь у процесі запалення, разом із гістаміном, серотоніном, брадикініном є медіаторами запалення.