10. Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.

Альдостерон

Хімічна природа – стероїди

Місце утворення – кора надниркових залоз

Основне місце дії - ниркові канальці

Біологічні ефекти – стимулює реабсорбцію натрію і води , виведення калію через нирки.

Основним мінералокортикоїдом є альдостерон, який у 30-50 разів активніший за дезоксикортикостерон за впливом на мінеральний обмін. Альдостеролу притаманна і глюкокортикоїдна активність, але у 5 разів менша, ніж активність кортизолу.

Синтез і секрецію альдостерону клітинами клубочкової зони стимулюють ангіотензин II, КТГ, простагландин Е, висока концентрація К+ і низька концентрація Na+, гальмують дофамін і натрійуретичний фактор передсердя.

Мінералкортикоїди стимулюють збільшення реабсорбції Na+, Cl і HCO^-3 дистальними канальцями нирок і, одночасно, екскрецію К+. Як і інші стероїдні гормони, альдостерон стимулює синтез у клітинах – мішенях невеликої кількості мРНК і, відповідно, білків. Альдостерон індукує також синтез мітохондріальних ферментів, що забезпечує енергією посилений транспорт Na+, і Na+, K+ -АТФази, яка відкачує іони натрію з епітеліальних клітин канальця в міжклітинну рідину. Таким чином, ефект альдостерону не проявляється одразу, а через певний час, досягаючи максимуму через декілька годин.

Альдостерон об’єднують в єдину систему з реніном і ангіотензином. Ця система нагадує систему гіпофіз-периферична залоза, оскільки ангіотензин проявляє тропну дію на клітини клубочкової залози кори надниркових залоз, так само, як КТГ регулює активність клітин пучкової зони.

11. Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.

Хімічна природа – С₁₉-стероїди;

Місце утворення - сім’яники;

Основне місце дії – статеві органи, весь організм, скелет, мязи;

Біологічні ефекти – розвиток і нормальне функціонування, формування вторинних статевих ознак, анаболічна дія.

Утворюється в інтерстиціальних клітинах сім’яників (клітинах Лейдіга).

Синтезуються тестостерон, як і інші стероїдні гормони, із холестерину. Синтез і секреція тестостерону клітинами Лейніга стимулюється лютеїнізуючим гормоном гіпофіза через аденілатциклазну систему.

Тестостерон, як і інші жиророзчинні гормони,транспортується в крові специфічних білок, що синтезується в печінці. Він також зв’язує і переносить естрогени.

Тестостерон разом з фолікулостимулюючим гормоном гіпофіза підтримує сперматогенез. Тестостерон у деяких клітинах мішенях, зокрема простати, сімяних міхурців, діє після перетворення в дигідротестостерон. Андрогени затримують азот, кальцію і фосфор в організмі, збільшують загальну масу скелетних мязів. Тестостерон і його синтетичні аналоги використовуються для лікування раку молочної залози в жінок.

12. Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.

Хімічна природа – С₁₈- стероїди;

Місце утворення – яєчники, плацента;

Основне місце дії – органи репродуктивної системи, молочні залози, весь організм; Біологічні ефекти – ріст, розвиток і нормальне функціонування; ріст і розвиток системи проток; формування вторинних статевих ознак.

Основний, найбільш активний естроген бета-естрадіол, секретується фолікулами яєчників. Естрон і естріол утворюються в основному при метаболізмі естрадіолу в печінці і плаценті.

Синтез і секреція естрогенів стимулюються лютеїнізуючим і фолікулостимулювальним гормонами гіпофіза через аденілатциклазну систему. Естрогени гальмують за механізмом негативного зворотнього зв’язку секрецію гонадоліберину гіпоталамуса і гонадотропінів гіпофіза. У печінці естрогени і їх метаболіти утворюють конюгати із глюкуроновою або сірчаною кислотами – неактивні сполуки, що виводяться з сечею. Естрогени відповідають за ріст і розвиток органів репродуктивної системи у процесі статевого дозрівання жінки та здатність до розмноження у репродуктивний період. Причиною низької секреції естрогенів є загальмованість секреції гонадотропних гормонів на рівні ЦНС. Молекулярний механізм дії естрогенів на клітини – мішені такий, як у всіх стероїдних гормонів. Вони проникають у цитоплазму, з’єднуються з рецепторами, комплекс гормон – рецептор переміщається в ядро і взаємодіє із певними ділянками ДНК. В результаті індукується синтез певних мРНК і, відповідно, специфічних білків. Один із ферментів, активність якого значно збільшується, під дією естрогенів, є орнітиндекарбоксилаза.

Анаболічна дія естрогенів значно слабша, ніж андрогенів. Естрогени впливають на мінеральний обмін у кістках, гальмують резорбцію кісток, про що свідчить розвиток остеопорозу в період після менопаузи. Вважають, що естрогени діють на мінеральний обмін опосередковано через кальцитонін в вітаман Д. Естрогени впливають на синтез білків у печінці, зокрема синтез білків – переносників гормонів, факторів згортання крові, ангіотензиногену, білків, що входять до складу ліпопротеїдів високої густини.

Естрогени малоактивні при пероральному надходженні, оскільки швидко інактивуються в печінці.