8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.

Хімічна природа – похідне тирозину;

Місце утворення – мозковий шар надниркових залоз;

Основне місце дії – міокард, гладкі м’язи, артеріоли, печінка, м’язи, жирова тканина;

Біологічні ефекти – підвищує частоту і силу скорочення серця;тонус судин, скорочення більшості гладких м’язів, стимулює розпад глікогену, стимулює ліполіз.

Адреналін — це основний гормон мозкової речовини надниркових залоз, стимулятор, який готує тіло до фізичного відповіді на небезпеку. У стані стресу організм людини піддається сильним змінам під впливом адреналіну — посилене серцебиття, прискорене дихання, зміна теплообміну і роботи нирок.

У звичайному спокійному стані мозковий шар наднирників безперервно виділяє адреналін, але в невеликих кількостях.

Приплив адреналіну супроводжується величезною акумуляцією енергії, тому діє так збудливо. Такої кількості енергії стає достатньо, щоб досягти максимальної фізичної або розумової діяльності. Разом з адреналіном у кров надходить велика кількість кисню, який і є джерелом енергії, змінює ритм дихання і серцебиття.

9. Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.

Глюкокортикоїди (кортизон, кортизол, кортикостерон)

Хімічна природа – С₂₁ –стероїди;

Місце утворення – кора наднирникових залоз

Основне місце дії – весь організм

Біологічні ефекти – регулюють обмін білків, вуглеводів і ліпідів; стимулюють глюконеогенезу; підвищують опірність організму.

Мішенями для дії глюкокортикоїдів є більшість органів і тканин, зокрема печінка, мязи, нирки, кістки, шкіра, жирова і лімфоїдна тканини. Глюкокортикоїди регулюють більшість фізіологічних і біохімічних процесів. В одних тканинах вони стимулюють процеси катаболізму, в інших – анаболізму. Як і всі стероїдні гормони, кортикостероїди легко з’єднуються із специфічними білками – рецепторами. Розрізняють рецептори глюкокортикоїдів типу I і II. Гормон – рецепторний комплекс проникає у ядро, де зв’язується з певними ділянками ДНК і індукує транскрипцію певних генів. Зокрема, показано накопичення у печінці – тирозин амінотрансферази,триптофаноксигенази,фосфоенолпіруват-карбоксикінази,серин-треоніндегідратази, рибосомальних білків,у гіпофізі – про гормону росту.

Глюкокортикоїди сильно гальмують синтез білків у скелетних мязах, сполучній тканині і шкірі, лімфоїдній тканині, а також підвищують катаболізм білків у цих тканинах. Амінокислоти виходять у кров і використовуються в печінці і нирках для глюконеогенезу, а також для синтезу ферментів в печінці. В результаті стимуляції глюконеогенезу глюкокортикоїди збільшують концентрацію глюкози в крові і ситнез глікогену у печінці. Крім того, глюкокортикоїди зменшують використання глюкози у периферичних тканинах. При високому рівні глюкокортикоїдів значне підвищення глюконеогенезу і зниження утилізації глюкози клітинами призводить до розвитку стану,який називається стероїдним діабетом: гіперглікемії, кетонемії, діабетичного типу кривої при цукровому навантаженні.

Секреція корою наднирникових залоз глюкокортикоїдів істотно зростає під впливом різних стресових факторів, що запускають стереотипну реакцію: кортиколіберин-----кортикотропін----коритзол. Глюкокортикоїди викликають швидку мобілізацію із клітин депо амінокислот і жирних кислот, які використовуються для отримання енергії і синтезу інших сполук ( глюкози, можливо пуринів, піримідинів,креатину), необхідних для різних тканин організму.