
- •2. Дайте характеристику стг за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізми дії.
- •3.Дайте характеристику гормонам задньої долі гіпофізу за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •4. Дайте характеристику тироксину і трийодтироніну за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •5. Дайте характеристику кальцитоніну і патаргормону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •6. Дайте характеристику інсуліну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.
- •2) Глюкоза – 0,01 – 0,03
- •3) Імуноглобуліни – 0.3
- •Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.
- •Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.
- •Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну рр за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну н за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну с за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в12 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Іноді фолієву кислоту ще називають вітаміном В10. Вона необхідна для нормального росту тварин і мікроорганізмів, звідки і пішла ще одна її назва – фактор росту.
Для дорослої людини добова потреба в цьому вітаміні складає 0,2 – 0,5 мг. Основним джерелом фол. К-ти для людини є рослинна і тварина їжа. Багато її містить в листках рослин, овочах, фруктах, а також у печінці та м’ясі. Додатковим джерелом фол. К-ти є і мікрофлора кишечника.
Всмоктується фол. К-ти в тонкій кишці, де з неї утворюється тетрагідрофолієва кислота. Процес відбувається в дві стадії. Спочатку утворюється дигідрофолієва кислота, яка за допомогою ферменту дигідрофолатредуктази відновлюється до ТГФК. Фол. К-ти має відношення до біосинтезу азотистих основ нуклеїнових кислот, креатину, метіоніну, гліцину, серину та ін.. Оскільки ці речовини є необхідним компонентом біосинтезу білків і нуклеїнових кислот, стає зрозумілим, значне порушення обміну речовин, поділу клітин та зупинка росту організму при нестачі фол. К-ти.
При гіповітамінозі спостерігаються зменшення кількості еритроцитів, зниження вмісту гемоглобіну в периферичній крові, з’являються мегалобласти, настає зменшення кількості лейкоцитів. Мегалобластична анемія найчасніше є результатом нестачі вітаміну В10 чи В12 або одночасно обох.