
- •2. Дайте характеристику стг за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізми дії.
- •3.Дайте характеристику гормонам задньої долі гіпофізу за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •4. Дайте характеристику тироксину і трийодтироніну за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •5. Дайте характеристику кальцитоніну і патаргормону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •6. Дайте характеристику інсуліну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.
- •2) Глюкоза – 0,01 – 0,03
- •3) Імуноглобуліни – 0.3
- •Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.
- •Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.
- •Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну рр за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну н за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну с за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в12 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін В2 – рибофлавін.
Надходить в організм із продуктів харчування, частково синтезується кишковими мікроорганізмами. Найбільше вітаміну В2 міститься в печінці, нирках, домашньому сирі, жовтку курячого яйця. Добова потреба його для дорослої людини становить 1-3 мг. Всмоктується рибофлавін в тонкому кишечнику за допомогою простої дифузії. У тканинах організму він перетворюється на ФМН і ФАД.
ФМН і ФАД як кофермент входять до складу флавінових ферментів, що беруть участь у багатьох окислювальних реакціях клітин: передачі електронів і протонів у дихальному ланцюзі, окисненні пірувату, альфа-кетоглутарату, жирниз кислот, біогенних амінів, альдегідів тощо.
Гіповітаміноз характеризується зниженням вмісту коферментів, насамперед ФМН, що проявляється пригніченням процесів тканинного дихання і спричиняє затримку росту, посилений розпад тканинних білків. Досить специфічними симптомами для гіповітамінозу В2 є ураження епітелію слизових, шкіри і рогівки ока: сухість слизових губ, порожнини рота. Виникають такі захворювання як: глосит, хейліт, кон’юктивіт, катаракта, стоматит, порушення росту.
Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін В3 ( пантотенова кислова, антидерматитний)
За хімічною структурою пантотенова кислота являє собою сполуку, утворену з масляної кислоти, яка в альфа – і гамма – положеннях містить ОН-групи, а в бета-положенні – дві СН3-групи, з’єднану амідним зв’язком із бета-аланіном.
Джерелом пантотенової кислоти для людини є кишкові мікроорганізми і продукти харчування. Найбільше її міститься в дріжджах, печінці, курячах яйцях, молоці, мясі, стручкових тощо. Добова потреба у вітаміні В3 для дорослої людини складає приблизно 10 мг. Біологічна функція пантотенової кислоти: вона входить до складу коферменту А. Кофермент А утворюється в результаті приєднання до СООН- групи бета-аланіну пантотенової кислоти залишку тіоетиламіну та залишків АДФ до гамма-ОН-групи масляної кислоти.
Коефермент вітаміну В3 – КоА, HS-KoA.
Основною біологічною функцією є: обмін вуглеводів, ЦТК, синтез холестерину, синтез кетонових тіл.
При гіповітамінозі В3 спостерігаються дерматити та розлади ЦНС.
Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітаман В6 ( піридоксин, антидерматитний)
Під терміном вітамін В6 мають на увазі 3 речовини – піридоксол, піридоксаль, піридоксамін.
Вітамін В6 у великій кількості міститься в продуктах рослинного і тваринного походження. Для людини джерелом вітаміну В6 є кишкові бактерії, а також хліб, горох,квасоля, картопля, м'ясо, печінка, нирки й ін.; менше всього його в капусті й моркві. Добова потреба дорослої людини складає в середньому 2-3 мг. Всмоктується вітамін у тонкій кишці простою дифузією. З ентероцитів він потрапляє в кров, а звідси переноситься до різних тканин, де під впливом специфічних кіназ піридоксаль і піридоксамін фосфорилюється і перетворюється в піридоксальфосфат та піридоксамінфосфат.
Коефермент: ПАЛФ, ПАМФ.
Біологічна роль : бере участь у реакції трансамінування, декарбоксилування, біосинтезу гему, МАО входить до їх складу.
При гіповітамінозу спостерігаються дерматити, судоми, поліневрити, токсикози.