
- •1.Завдання педагогіки
- •4.Система освіти за рубежем
- •Характеристика змісту освіти у Німеччині.
- •6.Предмет,завдання і основні категорії дидактики
- •Основні дидактичні категорії
- •7.Процес навчання як цілісна система та його характеристика
- •Основні функції навчання та їх взаємозв’язок
- •Основні етапи оволодіння знаннями
- •Види навчання
- •8.Закономірності та приципи навчання
- •Характаристика принципів навчання
- •9.Зміст освіти в школі
- •Джерела і фактори формування змісту освіти
- •У навчальному процесі підручник виконує такі функції:
- •10.Методи навчання
- •11.Засоби навчання
- •12. Форми організації навчання
- •Шляхи удосконалення класно-урочна система навчання
- •13.Урок як основна форма організації навчання
- •Нестандартні уроки
- •14.Позаурочні форми навчання
- •15.Диференціація та індивідуалізація навчання
- •Функції контролю
- •Види контролю знань, умінь I навичок учнів
- •Методи контролю знань, yмiнь та навичок.
- •17.Суть виховання як педагогічного процесу Виховний процес як система, його особливості,структура,рушійні сили
- •Рушійні сили процесу виховання.
- •Сутність процесу виховання
- •18.Основні принципи виховання
- •Принципи національного виховання
- •19.Зміст процесу виховання
- •Пріорітетні напрямки виховання
- •Естетичне виховання
- •Фізичне виховання
- •20. Моральне виховання
- •Завдання морального виховання.
- •Рилятивістське і християнське трактування моральних вартостей
- •21.Національне виховання
- •Особливості української виховної традиції
- •22.Громадське виховання
- •23.Сімейне виховання
- •24.Загальні методи виховання Поняття про методи,прийоми,та засоби виховання
- •Взаємозв'язок методів і засобів виховання
- •Умови оптимального вибору методів виховання.
- •Вибір методів виховання
- •25.Форми виховної діяльності
- •Фронтальні ,масові ,групові форми
- •Індивідуальна виховна робота.
- •Форми виховної роботи поділяють на три групи:
- •Позакласна та позашкільна виховна робота
- •Форми позакласної виховної роботи
- •Класна година як одна з форм позакласної виховної роботи
- •Основні типи позашкільних виховних закладів
- •26.Інститути та чинники виховання і самовиховання
- •Дитячі та молодіжні громадські організації
- •Церква як чинник виховання
- •Виховна функція мистецтва
- •Спілкування як чинник виховання
- •27.Класний керівник як організатор позаурочної діяльності дітей
- •Робота з батьками та громадськістю
- •Вивчення учнів та індивідуальна робота з ними
- •28.Етнопедагогічні засади сучасного українського виховання Сутність поняття народна педагогіка , етнопедагогіка
- •Форми й методи виховання
- •Провідні напрями родинного виховання
- •Народна дидактика
- •Принципи й методи навчання та форми його організації
- •Сімя як найперший інститут виховання
- •29.Наукові основи управлінь школою
- •Основні напрямки демократизації управління школою в суч.Умовах
- •Управління навчально-виховною роботою в школі
- •Поняття управління,організація,керівництво
- •30.Методична робота в школі та атестація педагогічного персоналу
- •Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
- •Наукова організація педагогічної праці
- •2.Професія педагога та його роль у суспільстві
- •Творчий характер діяльності вчителя
- •Безперервність педагогічної самоосвіти
- •3.Система освіти в Україні та перспективи її реформування
Поняття управління,організація,керівництво
Управління — діяльність, спрямована на розробку рішень, організацію контролю регулювання об'єкта управління згідно з метою, аналіз і підведення підсумків на основі достовірної інформації. Під організацією розуміють діяльність керівника школи, спрямовану на формування і регулювання структури взаємодій і відносин, яка необхідна для виконання прийнятих планів і управлінських рішень. Організаторська діяльність директора школи містить і такі необхідні дії, як координація зусиль усіх виконавців, оцінка ходу і результатів їх роботи. Все це сприяє підвищенню особистої відповідальності кожного члена педагогічного колективу за виконання прийнятих планів, досягнення мети школи.
30.Методична робота в школі та атестація педагогічного персоналу
Методична робота здійснюється за такими напрямами;
1. Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.
2. Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.
3. Освоєння методики викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.
4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.
6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.
Зміст методичної роботи
1) вивчення директивних документів уряду про школу;
2) вивчення і впровадження в практику передового педагогічного досвіду;
3) надання практичної допомоги вчителям з питань вдосконалення теоретичних знань, педагогічної майстерності; 4) постійне знайомство з новими досягненнями психолого-педагогічних наук і методики викладання навчальних предметів;
5) систематичне вивчення і аналіз навчальних програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій;6) вивчення і аналіз якості знань, умінь і навичок учнів, труднощів в опануванні навчальним матеріалом та вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу; 7) оволодіння новими методами і прийомами навчання і виховання.
Форми методичної роботи в школі
Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
Колективні й групові форми методичної роботи.
Методична рада. Об'єднує всіх педагогів школи, очолює її найчастіше директор або завуч. Методична рада обговорює і обирає варіанти змісту освіти (навчальні плани, програми, підручники тощо), форми і методи навчально-виховного процесу та способи їх реалізації. В її компетенції — організація роботи з підвищення кваліфікації та майстерності педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія школи з науково-дослідними установами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо.
Методичні об'єднання (комісії) вчителів. Вони покликані забезпечити ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. Створюють їх при методичній раді школи, на свої засідання вони збираються один-два рази на чверть. Керують ними досвідчені вчителі-методисти. Зміст їх діяльності визначається блоком навчальних предметів, що вивчаються в школі, методикою їх викладання. Методичні об'єднання обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємо-відвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні тижні (“Тиждень хімії”, “Тиждень народних традицій” та ін.). Об'єднання бувають не тільки предметними (цикловими), але й профільними, наприклад, методичне об'єднання класних керівників, вихователів груп подовженого дня, учителів початкових класів, керівників гуртків за інтересами та ін.
Єдиний методичний день. Проводять його один раз на чверть для всіх педагогів школи. Напередодні випускають тематичний бюлетень, організовують виставку методичних розробок, творчих робіт учителів і учнів школи, нової психолого-педагогічної літератури. У програмі заходів такого дня — відкриті уроки і позакласні заняття, розгорнутий аналіз та обговорення їх, огляд нової методичної літератури, підбиття підсумків (засідання “круглого столу” або прес-конференція).
Методичні семінари-практикуми. Орієнтовані вони на забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки вчителя, стимулюють їх самоосвітню діяльність, інтеграцію у сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення сучасних педагогічних теорій, аналіз власного досвіду. Опрацьовані матеріали оформляють у вигляді доповідей, рефератів.
Науково-педагогічна конференція. Організовують її за підсумками роботи на певному проміжку часу або після завершення певного етапу роботи. Автори повідомлень інформують колег про результати своїх пошуків. Інші учасники мають можливість порівняти їх з результатами своєї роботи, переконатися в ефективності запропонованих прийомів і методів. Конференція може мати урочистий, святковий характер, із заохоченням учителів за результатами дослідницької та методичної роботи, запрошенням педагогів з інших шкіл, представників громадськості, науки.
Нетрадиційні форми методичної роботи. До них належать: педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні “мости”, літературні ярмарки педагогічних підручників, методичних рекомендацій, аукціон методичних розробок; конкурсні виставки методичних розробок (уроків, виховних заходів). Вони сприяють залученню педагогів до пошукової методичної роботи; розвитку уміння спілкуватися з колегами, учнями, батьками сприяють попередженню конфліктів у педагогічних колективах.