Характеристика змісту освіти у Німеччині.

В середині 60-70-х років у ФРН відбулося реформування школи. Результатом реформи змісту освіти стали: посилення наукового характеру учбового матеріалу; орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів у ході модернізації навчальних планів, програм і підручників всіх типів шкіл; розширення мереж факультативних і обов’язкових учбових дисциплін, запровадження інтегрованих курсів, включення сучасної проблематики в учбовий матеріал традиційних предметів. В результаті всіх перетворень значно розширились освітні можливості учнів.

Початкова школа. Діти, що досягни шестирічного віку, вступають до 1 класу початкової школи, яка служить фундаментом німецької системи освіти.Основний акцент в цей період робиться на всебічний розвиток дитячої індивідуальності, пізнавального інтересу і таких здібностей, як фантазія, ініціатива, самостійність і спілкування в колективі. Початкове навчання включає чотири (чи шість) класів загальноосвітньої школи і поділяється на два (чи три) 2-річних ступеня: вступний ступінь, початковий ступінь (і, відповідно, ступінь орієнтації).

На початках тривалість занять становить 18-20 годин на тиждень, а уроку — 45 хв. Поступово кількість годин збільшується до 25-30. В 1 і 2 класах всі уроки веде один вчитель, з 3 класу до роботи поступово підключаються учителі-предметники з тим, щоб полегшити дітям перехід на наступний ступінь навчання.

У вчителя немає строго визначеного учбового плану, який вказує, що і як слід викладати з кожного з предметів, і він діє на свій розсуд. Для розвитку індивідуальних здібностей кожної дитини поряд з класною роботою існують форми індивідуального, парного і групового навчання. Результати навчання починають оцінювати в балах лише на третьому році навчання. Основним принципом всього навчання і виховання в початковій школі і основою комплексного навчання є принцип батьківщинознавства. З 2 класу комплексне викладання іноді охоплює не всі предмети, а лише рідну мову і батьківщинознавство. В деяких землях в нього включаються також малювання і співи. Поза комплексом вивчається релігія, арифметика, письмо, фізкультура.

В учбових планах знаходять відображення різні форми організації учбових занять, зокрема: поділ класу на групи, диференційоване навчання, заняття, що сприяють подоланню труднощів у засвоєнні учбового матеріалу.

Завдання додому даються з таким розрахунком, щоб діти не перевтомлювались і не втрачали інтерес до навчання. З 5 класу починається другий ступінь навчання і учні розподіляються за здібностями і успішністю в школи різних типів. До другого ступеня навчання першого порядку у всіх федеральних землях належать:

—основна школа (Grundschule) — з 5 чи 7 по 9 чи 10 клас;

— реальна школа (Realschule) — з 5 чи 7 по 10 клас;

— гімназія (Gimnasium) — з 5 чи 7 по 10 клас (молодший і середній ступені навчання);

— інтегрована чи кооперативна загальноосвітня школи — з 5 чи 7 по 10 клас. В Баварії є також баварська промислова школа (з 7 чи 8 по 10 клас).

Учні мають можливість переходити зі школи одного типу до школи іншого типу.

Після закінчення основної школи випускні іспити не складаються, вони запроваджені тільки в землі Баден-Вюртемберг.Можна скласти екзамен (за вибором) з трудового і музичного виховання (столярна справа, креслення, шиття, домоводство, машинопис, стенографія, музика, естетичне виховання і спорт) або ж з одного з таких предметів, як фізика, хімія, біологія, історія, географія, соціологія.

Реальна школа. Курс навчання в реальних школах розрахований на шість років (з V по X клас) чи чотири роки (з VII по X клас). Реальна школа — самостійний тип учбового закладу. Однак в Гессені, Нижній Саксонії, Північному Рейні-Вестфалії, Шлезвіг-Голштейні і Заарланді часто зустрічається об'єднана форма реальної і основної шкіл чи інтегрована школа, а також, в обмеженій кількості, трирічна об'єднана школа (реальна школа і гімназія) для учнів основні школи, які можуть перейти в неї після VII класу.

Від основної школи реальна відрізняється розширеним змістом, наприклад, в галузі вивчення іноземних мов (англійська як основна і французька як додаткова), і більш тривалим терміном навчання.

Реальні школи користуються популярністю; число учнів в них з роками збільшується, так як вони надають певний шанс отримати вищу освіту тим, чиї батьки не змогли забезпечити своїм дітям достатньої підготовки для вступу в гімназії після початкової школи. Таким чином, реальна школа найбільшою мірою виконує завдання соціального вирівнювання в суспільстві,

Гімназія. Як правило, гімназія включає в себе молодший (5-7 класи), середній (8-10 класи) і старший (11-13 класи) ступені навчання. Гімназія дає основи знань для продовження навчання у вищих школах і університетах, для наукових досліджень, а також для оволодіння професіями, які хоч і не пов'язані з наукою, але вимагають високого рівня освіти.

У всіх гімназіях на молодшому і середньому ступені викладання ведеться за єдиними узгодженими навчальними планами. Існує три широких напрямки гімназичної освіти на старшому ступені: природничонауковий в поєднанні з математикою і технікою; суспільно-науковий; лінгвістично-літературний у поєднанні з мистецтвом.

Кожний гімназист старшого ступеня для успішного закінчення гімназії повинен пройти курс навчання з двох профілюючих предметів (по 6 годин на тиждень). Вибір тут надається самому учневі, але є і обов'язкова умова: одним з профілюючих предметів обов'язково повинна бути іноземна мова (або математика), або ж дисципліна природничонаукового циклу, наприклад, фізика, хімія чи біологія.

Цікавою є система оцінки знань. Найвища оцінка — 1, найнижча — 6. Кожній оцінці відповідає певна кількість балів із врахуванням так званої«тенденції оцінки». Наприклад, бали 15, 14, 13 відповідають відмінній оцінці „1"; 12, 11, 10 —відповідно, „2"; 9, 8, 7 - „3"; 6, 5, 4 - „4”; 3, 2, 1 - „5"; 0 балів сигналізує про повну відсутність знань з предмету і означають оцінку 6. При атестації учнів оцінки виставляються лише в балах.

Інтегровані школи розраховані на шість років навчання (5-10 класи), мають єдину програму і прагнуть розвивати нахили і здібності кожного учня на основі індивідуалізації навчання. Школи цього типу знайшли визнання у всіх федеральних землях Німеччини. На п'ятому і шостому роках навчання заняття ведуться за системою класів і всі предмети є обов'язковими для всіх. Починаючи з сьомого року, учні отримують можливість вибирати предмети за запропонованими модулями і заняття будуються за системою курсів.

В Німеччині існують і платні приватні школи. Приватні школи відрізняються від державних тим, що з педагогічної, релігійної чи світоглядної точки зору їм надана свобода у виборі учбових і виховних методів, учбового матеріалу і організаційних форм занять. Вони мають право ставити експерименти і розвивати свої концепції виховання. Вальдорфські школи мають дванадцять класів, 13 додатковий — готує для вступу у вищі учбові заклади. Крім того, до цих шкіл прикріплені дитячі садки. На другий рік нікого не залишають і, як правило, з школи не виключають, однак в 13 клас переходять дуже мало. Оцінки не виставляються, а даються короткі відгуки про успіхи.

Cистема середньої освіти в Англії

Система освіти в Англії має досить глибоке коріння і традиції. На сьогоднішній день вона складається із чотирьох рівнів:

• початкового (Elementary School) — 5-11 років,

• середнього (Secondary School) — 11-16 років,

• післяшкільного (Further Education) — 16-18 років,

• вищого (Higher Education).

Складання іспитів GCSE (General Certificate of Education Secondary Level) і A-Level (Advanced Level) стає важливою сходинкою для одержання подальшої освіти або необхідної спеціальності. Іспити на сертифікат GCSE учні здають після закінчення середньої школи (Secondary School). Предмети для іспитів GCSE передбачають широкий вибір з гуманітарних, технічних дисциплін, прикладних видів мистецтва, у такий спосіб виявляючи реальні таланти учнів. Сертифікат GCSE обов'язковий для всіх у Великобританії, але для вступу у вищий навчальний заклад його недостатньо.

Для того щоб вступити в університет, необхідно мати сертифікат A-Level. З цією метою школярі протягом двох років проходять програму «шостого класу» (Sixth Form) середньої школи, сфокусувавшись на вивченні 4-6 предметів. Вибір предметів для складання A-Level більш вузький, оскільки вони вивчаються набагато глибше й серйозніше, а результати саме цих випускних іспитів є одночасно вступними в англійські університети.

Складно однозначно сказати про відповідність українських сертифікатів про освіту британським. Формально сертифікат про середню освіту GCSE у Великобританії відповідає українській неповній середній освіті (а це дев'ять класів середньої школи). Тоді як атестату про середню освіту (одинадцять класів) відповідає сертифікат GCE/A-Level. У дійсності ж, наші хлопці та дівчата вступають до англійських шкіл на програми виходячи з віку, успішності та рівня володіння англійською. Програми GCSE і A-Level для англійців є нерозривними дворічними курсами, тому, щоб до них приєднатися, вступ можливий у віці 14 і 16 років. До цього віку вступати можна під час будь-якого семестру. Але й тут можуть бути виключення — для іноземних учнів створені спеціальні більш інтенсивні програми, куди можна потрапити в будь-якому віці.

У Великобританії існують як державні (State Schools), так і приватні (Independent Schools або Public Schools) школи. За законодавством безкоштовну освіту можуть одержати всі громадяни Великобританії віком від 5 до 18 років, а також іноземці, батьки яких мають право на постійне проживання у Великобританії. Приватні школи є більш престижними. У приватних школах вчиться близько 10% усіх британських учнів, а це приблизно 100 тисяч дітей віком від 5 до 18 років. У той же час близько 15 % учнів приватних британських шкіл — іноземці. Більшість британських приватних шкіл розташовані поблизу культурних і економічних центрів — Лондона, Манчестера, Глазго..

Приватна освіта у Великобританії

Діяльність приватної школи будується на основі принципу всебічного гармонічного розвитку особистості кожного учня. Саме тому індивідуальний підхід, заняття спортом і мистецтвом, різноманітні клуби об'єднані в єдину органічну систему виховання і навчання. Однією із головних переваг приватних навчальних закладів — широкий вибір предметів і занять за інтересами, а також різноманітність форм навчання.

Рівень підготовки учнів у приватних школах Великобританії досить високий. Більш, ніж 90 % випускників продовжують свою освіту. Так, щорічно випускники приватних шкіл займають в університетах до 25% усіх місць.

Згідно із законодавством усі приватні школи, де навчаються більше, ніж п'ять учнів у віці до 16 років, зобов'язані пройти реєстрацію в Департаменті освіти й працевлаштування (Dfee — Department for Education and Employment). Це означає, що при побудові навчальної програми школи повинні дотримуватися нормативів, установлених державою..

Навчальний рік починається у вересні й складається із трьох триместрів: з вересня по грудень, із січня по березень і із квітня по липень.

5

5. Віковими особливостями називаються характерні для певного періоду життя анатомо-фізіологічні і психічні якості. Сутність вікових особливостей наочно розкривається на прикладі фізичного розвитку людини. Ріст, зростання ваги, поява молочних зубів, а потім зміна їх, статеве дозрівання та інші біологічні процеси здійснюються в певні вікові періоди з незначними відхиленнями. Оскільки біологічний і духовний розвиток людини взаємопов'язані між Собою, то з віком відповідні зміни відбуваються і в психічній сфері. Поступово здійснюється соціальне дозрівання, проявляється динаміка духовного розвитку особистості.

Е. Еріксон виділив 8 стадій у розвитку людини:

немовля (з моменту народження до одного року), ранній вік ( 1 - 3 роки), дошкільний вік (3 - 6, 7 роки) підлітковий вік (7-12 років), юність (13 - 18 років), рання зрілість (третє десятиліття), середній вік (четверте і п'яте десятиліття життя), пізня зрілість (після шостого десятку років життя). Кожен вік або період розвитку людини характеризується наступними показниками (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін):

Функції (або призначення) педагога-організатора:

• виховна (формування всебічно розвиненої особистості вихованця);

• розвивальна (сприяння саморозвитку особистості кожного учня);

• освітня (створення умов для формування компетенцій школяра);

• організаторська (організація і здійснення позакласної та позашкільної роботи з учнями);

• діагностична (визначення рівня вихованості окремих учнів і колективу класу);

• соціальна (виявлення впливу різних соціальних чинників на формування учнів, нейтралізація небажаних впливів)

• стимулююча (стимулювання ініціативи та самодіяльності учнів, учнівського самоврядування);

• координаційна (узгодження спільних зусиль і вимог адміністрації, вчителів-предметників, батьків, громадськості, позашкільних закладів);

• методична (надання допомоги активу учнів, батькам, представникам громадських організацій).

Педагог-організатор має володіти глибокими психолого-педагогічними знаннями та уміннями (рефлективно-аналітичними, комунікативними, організаторськими, прогностичними, конструктивними, креативними тощо).

У своїй діяльності педагог-організатор весь час працює над створенням сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі школи, реалізації культурнонаціонального, духовного і фізичного стану учнів, що є основою патріотичного, морально-естетичного та національного виховання учнів, а також складовою змістовного дозвілля.

Найкраще середовище для саморозвитку та саморелізації учнів це шкільна дитячо-юнацька організація. Дитяча організація – прекрасне місце для задоволення природних потреб дитини в діяльності і спілкуванні.

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)

Концепція схвалена 22 листопада 2001 року на спільному засіданні Колегії Міністерства освіти І науки України та Президії Академії педагогічних наук України. Складається із вступу та семи розділів.

У першому розділі "Мета, завдання І засади діяльності школи" відзначено, що загальна середня освіта має створити умови для морального, інтелектуального, фізичного й художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, що визнає освіченість, вихованість і культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

Основними завданнями загальноосвітньої школи є:

• ¾ всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

• ¾ збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;

• ¾ виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

• ¾ формування у школярів бажання і вміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення вмінь практично і творчо використовувати здобуті знання;

• ¾ становлення в дітей цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами практичної і пізнавальної діяльності;

• ¾ виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого ї професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору майбутньої професії й оволодіння нею;

• ¾ виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу й самої себе.

У Концепції підкреслено самоцінність дитинства, що у школі учень не готується до життя, а повноцінно живе. Школа - це життєвий простір дитини. Тому вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.