4.Система освіти за рубежем

Особливості змісту освіти в сучасній школі за кордоном

Проблема змісту навчання — одне з головних питань теорії та практики навчання в зарубіжній педагогіці. Уявлення про зміст освіти в зарубіжних школах дає середньостатистичне співвідношення предметів у навчальному плані. В розвинутих країнах (США, Англія, Франція та ін.) на гуманітарний цикл припадає 46%, природничо-математичний — 21,5, художньо-естетичний — 10, оздоровчо-трудовий — 21%.

Системи освіти в розвинених індустріальних країнах наділені спільними рисами, що випливають із соціально-економічної природи індустріального суспільства з орієнтованою на ринок економікою. Одночасно шкільна система в кожній конкретній країні має специфічні особливості, що визначаються історією країни та її національними традиціями.

Особливості змісту освіти у Франції.

Для системи освіти Франції характерна строга централізація. Всією системою освіти тут керує Міністерство освіти. Франція розділена на 23 учбових округів, які називаються академіями, на чолі академії стоїть призначений Міністерством ректор, при ректорові, який одночасно є головою ради місцевого університету, функціонує рада академії та інспектура середніх і вищих навчальних закладів. Безпосереднє керівництво школами покладається на префектури департаментів, при яких утворені департаментські ради освіти і шкільна інспектура. Вся система управління школами побудована на основі строгого ієрархічного підпорядкування всіх її окремих ланок від місцевих органів до міністра освіти.

У Франції встановлений єдиний розпорядок шкільного життя. Розклад уроків в середніх учбових закладах не так строго регламентований по годинах, як у початковій. На всіх ступенях навчання державна школа є безплатною. Учбовий тиждень – п’ятиденний. Неділя – день загального відпочинку, четвер – день для культурного дозвілля, використовується також для релігійного виховання.

Міністерством освіти Франції встановлені єдині учбові плани для кожного типу загальноосвітньої школи і єдині учбові програми з усіх предметів. Винятком з цієї уніфікації є лише підручники: з кожного предмету вчитель може вибрати один з багатьох існуючих підручників, але всі вони написання за державною затвердженою програмою і відрізняються один від одного лише стилем викладу і підбором ілюстративного матеріалу.

Початкова школа. Весь п'ятирічний термін навчання в початковій школі розпадається на курси; однорічний підготовчий курс (для дітей 6-7 років), дворічний елементарний курс (7-9 р.), дворічний середній курс {9-11 р.). Учбові плани початкових шкіл включають рідну мову, уроки моралі і громадянознавства, читання, письмо, рахунок і поняття про систему мір, історію і географію Франції, краєзнавство, природознавство, вправи в спостереженні, малювання, співи, ручну працю, рукоділля (для дівчат), фізичне виховання.

Найважливішим предметом в початковій школі є французька мова. Головна мета навчання мові в початковій школі — досягти того, щоб учень міг написати грамотний і зрозумілий твір.

На елементарному і середньому курсах даються деякі початки знань з історії і географії Франції,

В початковій школі діти повинні отримати міцні знання з основ наук, через це акцент робиться на засвоєння досить вузького кола конкретно емпіричних знань, багатократне повторення матеріалу, заучування напам'ять. Велике значення приділяється практичному застосуванню елементарних знань з арифметики, природознавства, ручної праці.

В багатьох початкових школах використовується і розроблений відомим педагогом Роже Кумине (1881-1973) «метод групової роботи».Працюючи за цим методом, учителі об'єднували дітей, починаючи з молодших класів, в групи по 5-6 чоловік. Групи формувались за бажанням дітей. Вони отримували перелік завдань (на тиждень-два), з яких самі вибирали види учбової роботи, Всередині групи відбувався розподіл обов'язків для виконання завдання. .

Протягом учбового дня вчитель не має права займатись ніякою роботою, що не має відношення безпосередньо до шкільних занять, а батьки — відлучати дітей на допомогу по дому чи по господарству. В школу не можна приносити літературу, що не має освітнього характеру, категоричні забороняється збирання підписів під якимись петиціями, розповсюдження лотерейних квитків. Строга дисципліна в класі підтримується цілим комплексом покарань. До них належать; погана оцінка, догана, залишення в школі після занять, тимчасове виключення (на термін до 3 днів) з повідомленням батькам, мерії і академічній інспекції. В окремих випадках учень може бути виключений зі школи і на більший термін; робиться це за рішенням інспектора академії.

Середня школа. Другий ступінь освіти у Франції, , складається з першого циклу (колеж) і другого циклу (ліцей).

В новому учбовому плані колежу помітно скорочено час, що відводиться на загальноосвітні предмети. Історія, географія, мораль, суспільствознавство відсутні в якості самостійних учбових дисциплін. Вони об'єднані тепер в новій дисципліні —«Економічні і гуманітарні науки». Теж стосується і фізики, хімії, природознавства: вони є складовими частинами курсу «Фізичні і природничі науки». Дисципліни естетичного циклу (музика, малювання) і спортивні заняття розглядаються в ролі допоміжних, інтегрованих.

В 6 і 5 класах колежу (так званий загальний цикл) єдина для всіх учнів програма, що включає рідну мову, математику, економічні і гуманітарні науки, фізичні і природничі науки, ручну працю і технічну підготовку, художнє виховання, фізкультуру і спорт.

На наступному етапі (4 і 3 класи, так званий орієнтаційний цикл) всі учні розподіляються у двох секціях — „А" і „В", де, крім вивчення загальноосвітніх предметів за єдиними програмами, запроваджується система предметів за вибором:

• для секції „А" — латинська, грецька чи друга іноземна мова;

• для секції „В" — практичні заняття допрофесійного характеру.

Для випускників колежу відкриваються два шляхи: випускники секції „А" мають можливість продовжити освіту в ліцеї; випускники секції „В" направляються в професійні учбові заклади.

Навчання в перших двох класах колежу здійснюється за програмами різного рівня — «полегшеною», «звичайною» і «поглибленою».

Ліцей завершує систему середньої освіти. Всього на загальноосвітні предмети відводиться в 2 класі — 21 година, в 1-му класі — 22 години. Всі учні 2 і 1 класів отримують єдину загальноосвітню підготовку. Вибір наступного навчання у випускному (нульовому) класі визначається в 2 і 1 класах ліцею системою предметів за вибором, на які в кожному з цих класів виділяється по 6-12 годин. Це може бути більш поглиблене вивчення деяких загальноосвітніх дисциплін або ж заняття з таких нових дисциплін, як мистецтво і спорт, індустріальна, адміністративна чи лабораторна технологія тощо.

В першому класі ліцею організуються стаціонарні секції з чотирьох напрямків: гуманітарного «А» («А1» — філологія, математика; «А2» — лінгвістика; «АЗ» — філологія, предмети художнього циклу); природничонаукового «5», що не має поділу в першому класі. А у випускному підрозділяється на секції «С» (математика, фізика), «Д» (математика, біологія); «Е» (математика, технологія) і «Н» (обчислювальна техніка); соціально-економічного «В» («В1» — соціально-економічні науки; «В2» — адміністративно-господарське управління); технічного, а також секції, що готують до диплому техніка. ). Учні ліцеїв поділяються на чотири категорії: екстерни, контрольовані екстерни, напівпансіонери та інтерни. Екстерни приходять в ліцей лише на час обов'язкових занять. Контрольовані екстерни залишаються в школі на 2-3 години після закінчення уроків і виконують домашні завдання під наглядом чергового викладача. Напівпансіонери, крім цього, отримують обід в їдальні ліцею, Інтерни постійно живуть при ліцеї, а додому відпускаються лише по неділях і на канікули. Інтернати є при більшості ліцеїв, режим тут строгий, є штат вихователів: вони чергують в їдальні, супроводжують інтернів під час прогулянок, в нічний час перебувають при спальнях вихованців.

В ліцеях панує строга дисципліна, що підтримується ретельно розробленою системою заохочень і покарань учнів. Кращі ліцеїсти нагороджуються преміями чи заносяться на дошку пошани.

Системи оцінки знань учнів в початковій і середній школах неоднакові. В початковій школі застосовується п'ять оцінок: «дуже погано», «погано», «задовільно», «добре», «дуже добре». Крім оцінок окремого уроку, практикуються оцінки за роботу кількох тижнів. Більшість викладачів середньої школи користується 20-бальною системою оцінок. (Задовільна успішність — від 10 балів і вище). Спроба перевести в 1968 р. середню школу на п'ятибальну систему оцінок не вдалася.

У Франції, як вже зазначалось, обов'язкова середня освіта для всіх дітей і підлітків до 16 років. І ніяких екзаменів в кінці ліцею. Склавши екзамени незнайомим викладачам, можна отримати диплом бакалавра (отримати свій «бак»). Цю систему, за якою атестат про середню освіту видають не в школі і не ті вчителі, які вчили, а незалежні (а екзамени йдуть анонімно і письмово) варто було б перейняти і українській школі.

Нові технології допомагають розв'язувати ряд проблем, що виникають в масовій середній освіті, багатократно збільшивши продуктивність праці учителя і учня. Навчання стає ефективнішим, що дозволяє, наприклад, частково відмовитися від домашніх завдань, а час, що вивільняється, використати для різноманітної творчої діяльності учнів. Завдяки перевороту в технічних засобах зростає інтерес дітей до навчання, по-іншому індивідуалізуються заняття, реалізуються нові можливості ефективного управління учбовим процесом.