1. Вплив паразита на хазяїна

-Вплив паразита на хазяїна дуже різном.Паразит, знаход у тілі хазяїна, діє механічно.(* міхур ехінокока тисне на органи, поруш їх функціон, стьожкові черви й аскариди можуть викл кишк непрохідн. Кишк непрохідн може зумовлю також рефлект спазмами у відпов на подразн стінки кишок паразитами. Печінк сис й аскар можуть закупорюв жовчні протоки і стати причиною жовтяниці.

-Паразити кишок викор частину їжі, яка перетравл їх хазяїном, що може зумов виснаж хазяїна. -Продукти життєд-сті, що їх виділ паразити, пост завд шкоди - токсинами. (*Вони призв до нападів гарячки (при малярії), недокрів'я (при дифілоботріозі), заг нездуж, знижя працездатні (при багатьох гельмінтозах), до затримки р-ку дітей(при анкілостомозі). Аскар й анкілост виробл р-ни,які руйн еритроц.)

-Ряд паразитів сприяє проникн в тіло хазяїна інших хвороботв організм.(*волосоголі, анкілост, лич аскариди).Збудн деяких хвороб проник в організм хазяїна через укуси кровосисн членист, тобто трансм шляхом. - Патог дія паразит червів часто супроводж алергічною реакц, організму, поруш регулюв систем,зокрема нейрогум. Дія паразитів а залеж від інтенсивні інвазії- ступ зараж паразитом, яка оцін числом паразитів в орг хазяїна. Паразити характериз певною патогенністю(хвороботворн, здатн виклик захворюв у хазяїна) і вірулентніст( вл-сті паразита, які визнач характ і силу його патогенн).

2)Профілактика аскаридозу: Ос: дотрим правил ос гігієни, ретельне миття овочів, вжив кип'яч води, захист прод харчув від мух і тарганів. Гром: виявл і лікув хворих, попередж фек забрудн ґрунту, очищ стічних вод, благоустрій вбиралень, знезараж фекалій шляхом компостувя, сан-просв робота. Заборонено удобр городи людськими фекаліями.

3) Лаб д-ка шистосомозу:овоскоп осаду сечі(денної порц, давши пацієнту випити 250 мл води за 30 хв. до дослідження) (S. haematob) або фекалій (S. mansoni, S. japonic).; внутрішньо-шкірна алергічна проба. В ендем р-нах серолог методи малоефекті, тому що практо все насел має визнач рівень антитіл.Інструмент методи доцільні на пізніх стадіях , коли інтенсивн виділ яєць невелика. Застосовують цистоскопію і ректороманоскопію, рентген досліджя (кальциновані яйця шистосом добре помітні у стінках органів).Яйця шистосом великі, не мають кришечки, наявна шпичка. У S. haematob шпичка розташ термінально, розмір яйця 150 х 62 мкм ; S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні, розмір яйця 140 х 61 мкм яйце S. japonicum округле, шпичка невелика розташ латерально, розмір яйця 85 х 60 мкм .

4) Приклади дії прир добору в пре- і постнат онтогенезі..лекція!!!!

В-8

профілактика теніаринхозу

Теніаринхоз-гельмінтоз,що викликаний бичачим ціпяком(неозброєним)taeniarhynchus saginatus

особиста:не використовувати яловичину,яка не перевірена ветеринарно-санітарним наглядом,не пробувати сирий фарш,не вживати в їжу мясні страви без належної термічної обробки.суспільна- виявлення і лікування хворих на теніаринхоз,охорона навколишнього середовища від забруднень фекальними масами,попередження зараження тварин та знешкодження фінозного мяса,санітарно-просвітницька робота діагностика дифілоботріозу

дифілоботріоз-гельмінтоз,що викликаний стьожаком широким diphyllobothrium latum

клінічна:періодичне виділення члеників з фекаліями.

Лабораторна:овоскопія фекалій,іноді можна знайти частини стробіли(гельмінтоскопія) вплив хазяїна на паразита

Вплив хазяїна на паразита спрямований на пригнічення життєдіяльності паразита або його знищення.виділяють три групи реакцій відповіді організму хазяїна

-клітинну реакцію,що проявл,наприклад,збільшенням розмірів клітин,де локалізуються паразити

-тканинну реакцію,що полягає у створенні навколо паразита сполучнотканинної капсули,яка певно мірою ізолює паразити від тканин хазяїна

Гуморальну реакцію,шо є імунологічною і полягає у створенні в організмі хазяїна антитіл у відповідь на антигени,які виробляє паразит.найбільш гостро вона розвивається на личинковій стадії паразит,оскільки личинки дрібні й тісно контактують з тканинами хазяїна,а їх антигени мають більшу активність.імунні реакції хазяїна виникають у відповідь на дію антигенів двох різних типів:ті,що входять до складу організму паразита,і ті,що виділяються в навколишнє середовище. середовище комфортне і некомфортне

Здорове,або комфортне,середовище.це комплекс факторів,що забезпечують умови життя в оптимальних поєднаннях і гармонійному розвитку.людина повноцінно здійснює складний набір своїх біосоціальних функцій.це сприяє її процвітанню

Нездорове,або дискомфортне,середовище характеризується тим,що відбувається випадіння окремих факторів життєзабезпечення,порушується гармонія взаємозв’язку.зявляються фактори,які впливають на організм негативно(іонізуюча радіація,хімічні агенти,біологічні фактори).організм людини за даних умов має тенденцію до захворювань

В-9

1) ) Адаптивний екотип- це норма біологічної реакції на переважаючі умови існування , яка проявляється комплексом морфо-функціональними , біохімічних , імінологічних ознак, що обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до певного середовища. Є такі адаптивні типи:

Арктичний (формується під впливом холодного клімату , переважно тваринної їжі, небуває астенікі)- сильний розвиток кістково- мязової. С-ми, великі розміри грудної клітки, великий вміст більеів, гемоглобіну, великий оюєм кісткового мозку

Тропічний( жаркий клімат, раціон з низьким вмістом тваринних білків)- видовжена форма тіла , мала мязова маса, відносно мала маса тіла порівняно з видовженими кінцівками, інтенсивне потовиділення, низькі показники обміну і синтезу жирів, концентрації холестерину в крові.

Гірський( високий атмосферний тиск, малий парціальний тиск кисню, холод, одноманітність їжі, гіпоксія)- відносно довгі трубчасті кістки, розширена грудна клітка, збільшена кількість еритроцитів, вищий вміст гемоглобіну, і легкість його переходу в оксигемоглобін

Тип зони помірного клімату –проміжний між тропічним і арктичним

2) Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду.

Паразит- організм, який викорситовує інший організм . як місце поселення, джерело живлення, завдаючи їм шкоди, прицьому паразит не вбиває свого хазяїна відразу.

Проміжний хазяїн- це організм, який необхідний для розвитку дорослої форми паразита; тут паразит розмножується нестатево.

Остаточний хазяїн- організм, в якому паразит розмножується статево.

Резервуарний хазяїн- організм в якому можуть накопичуватись личинки паразита в інвазійному стані й сприяти передаванню до остаточного хазяїна.

3) дифілоботріоз-гельмінтоз,що викликаний стьожаком широким diphyllobothrium latum

клінічна:періодичне виділення члеників з фекаліями.

Лабораторна:овоскопія фекалій,іноді можна знайти частини стробіли(гельмінтоскопія)

профілактика

особиста-не споживати сиру або недостатньо просолену і термічно оброблену рибу.суспільна-забороняється давати собакам і кішкам сиру рибу,забруднювати водойми нечистотами;виявлення та лікуванння хворих людей та тварин;санітарно-просвітницька робота

4) ДРАКУНКУЛЬОЗ

діагностика.на пізніх стадіях хвороби-наявність звивистих валиків під шкірою і виразок.для ранньої діагностики застосовують внутрішньоклітинну пробу із екстрактом зрілої ришти,а також рентгенологічні дослідження на наявність звапнованих гельмінтів

клінічна:оглад хворого

лабораторна:серологічні реакції у випадку атипової локалізації

профілактика!!!

особиста-забороняється пити сиру інефільтровану воду

суспільна-в регіонах з дракункульозом очищати і осушувати ставки;по можливості централізоване водопостачання,виявлення і лікування хворих,санітарно-просвітницька робота серед населення

В-10

Трансмісивна передача –це один із способів зараження паразитами, коли паразит передається через кровосисного переносника( наприклад. Механізм передачі людині малярійного плазмодія комарам роду Anopheles). Перенесення збудника може бути специфічним, якщо збудник розмножується і проходить цикл розвитку в організмі переносника, і механічним. Передача збудника відбувається при укусі комарами, блохами, москітами, кліщами і ін., при попаданні на шкіру і слизисті оболонки інфікованих виділень переносника і ін. дорогами. У людини розрізняють облігатні ,збудники яких передаються виключно переносниками (малярія, жовта лихоманка, кліщовий поворотний тиф і ін.), і факультативні., передача збудників яких здійснюється повітряно-краплинним дорогою, через травний тракт, безпосередньо від людини до людини (туляремія, чума, сибірська виразка і ін.). Лблігатні. відносяться до кров'яних інфекційних хвороб, оскільки основне середовище для розмноження збудника — кров і лімфа.

Свинячий , або Озброєний ціп”як –Taenia solium – збудник теніозу, хвороби, що переважно перебігає безсимптомно., інколи спостерігається головнйи біль, слабкість, зниження апетиту, голодні болі в животі, нудота, блювота, пронос. . Теніоз часто ускладнюється цистициркозом . Лікавання цистицеркозу включає :

-дієту з обмеженням жирів і грубої клітковини

-очисні клізми

-обережне використання протиглистяних препаратів, щоб не викликати блювоту і нудоту. Якщо під час лікування почалося блювання, то необхідно терміново дати сольове проносне для усунення члеників і онкосфер з кишок.

3) Шкірний лейшманіоз можуть викликати лейшманії : Leishmania tropica minor(шкірний лейшманіоз міського типу), Leishmania tropica major( .....сілького типу), Leishmania aethiopia(дифузний лейшманіоз, що не проявляється)

Діагностика. Клінічна: характерні виразки навідкритих ділянках тіла при нормальному загальному

самопочутті.Лабораторна: мікроскопія зішкрібків горбиків,що не розпалися, чи країв виразки; у гнійному вмістікількість лейшманій невелика, у другій половині хвороби

лейшманії знайти важче; джгутикових форм; серологічні реакції.Шкірно-алергійний тест з лейшманіном позитивний на 4-5 тижнях хвороби; в ендемічній зоні цей тест недосить достовірний, томущо може свідчити про перенесений раніше лейшманіоз або підвищену чутливість до лейшманій.

4)

Спринтер " - організм з потенціальною схильністюдо сильних фізіологічних реакцій, що забезпечуютьвисоку надійність при виражених, але короткочасних

діях зовнішнього середовища. Резервніможливості, організму тут великі, мобілізуються

вони швидко, однак відновлювальний потенціал низький. В результаті індивід погано пристосований

до тривалих перевантажень.

"Стаєр" - організм, здатний стабільно витримуватитривалі й монотонні фізіологічні навантаження

Резервний потенціал і мобілізаційніможливості в цілому невисокі, однак процеси

відновлення стійкі. На короткочасні перевантаженнябільшої інтенсивності реагує невідповідно до

ступеня дії.

"Мікст" - проміжний тип з оптимально-адекватнимспособом реагування на різні зміни зовнішнього

середовища.

В-11

1) Павловський- вчений, що наголосив на особливостях середовища існування паразитів, Він створив вчення про трансмісивні хвороби та їх природну осередкованість. Приклади: весняно-літній і тайговий енцефаліт, збудник яких -вірус. Оскільки резервуаром вірусу є дикі тварини, то вони мають певний ареал поширення. Іксодові кліщі , що паразитують на цих тваринах передають вірус від тварини до тварини, тому збудники існують в природі незалежно від людини. Профілактика і боротька з такими захворюваннями повинна бути направлена на індивідуальний захист людини( попередження укусів кровосисних комах, термічна обробка харчових продуктів тощо) відповідно до шляхів циркуляції певних збудників у природі.

2) Свинячий , або Озброєний ціп”як –Taenia solium – збудник теніозу, хвороби, що переважно перебігає безсимптомно., інколи спостерігається головнйи біль, слабкість, зниження апетиту, голодні болі в животі, нудота, блювота, пронос. . Теніоз часто ускладнюється цистициркозом . Профілактика теніозу включає: дотримання правил гігієни, ретеальну обробку свинини.- особиста . Контроль свинини на ринках на ринках і бойнях перед продажем , попередження фекального забруднення , санітарно-просвітня робота.

3) Трихінела-Trichinella spiralis-збудник трихінельозу,хвороби, яка переважає у країнах рівнічної півкулі, локалізується у тонкій кишці, личинки-скелетна мускулатура.Трихінельоз зумовлює алергічну реакцію , високу температуру, болі в мязах, набряки обличчя, шиї, кінцівок, розвиток міокардиту,запалення легень, головного мозку. При високому ступені інвазії призводить до смерті=(.Діагностика: лихоманка, болі в мязах, висипка і набряк обличчя. В лабораторії: серологічні реакції,які обовязково проводять повторно, лярвоскопія у біоптаті мязів хворого( частіше надсухожильна ділянка литкового мяза),

4) Біополя-це сукупнсть фіз.Полів, притаманних обєктам живої природи, з допомогою якиз здійснюється обмін енергією та інформацією між ними. Основін біополя: електромагнітні поля і випромінювання живого організму, зумовлені виникненням, рухом і взаємодією електричних зарядів у біолоігчних обєктах.

Біоритми- фундаментальні властивості біосистем, які характеризують її існування в часі, періодично повторювані зміни в ході біологічних процесів в організмі людини.

Класиф. За механізмом виявлення:

-ендогенні(задаються вн. Годинником)

-екзогенні(регулюються зовн. факторами)

Класиф. За звязком з природ. Ритмами довкілля:

-екологічні(за тривалістю свііснування з якимось природним ритмом довкілля)

-функціональні (не співпадають з якимось природним ритмом-ритми скорочення серця, артеріальний тиск)

Класиф. За тривалістю:

-циркорадіальні(біля доби)

-інфрарадіальні(більше доби)

-ультрарадіальні( менше доби).

В-12

1.Медичне значення гамазових кліщів

Гамазові кліщі( Gamazoidea) це дрібні кліщі які не мають очей.Деякі з них постійні,інші тимчасові паразити птахів і ссавців.Медичне значення мають ті які паразитують на птахах(ластівки,кури,голуби) і гризунах, оскільки через низ передаються людині збудники вірусних хвороб.

2.Профілактика ехінококозу

Збудником ехінококозу є Ехінокок(Echinococcus granulosus).

Особиста профілактика полягає у дотриманнях правил особистої гігієни,миття овочів,кип’ятіння води,профілактична дегельмінтизація домашніх собак, оскільки вони є остаточними хазяїнами.Громадська профілактика: забиття хворих тварин,знищення бродячих собак,санітарно-просвітня робота.

3.Діагностика лямбліозу

Лямблія(Lamblia intestinalis)- збудник лямбліозу.Лабораторна діагностика полягає у виявленні в дуоденальному вмісті вегетативних форм, у фекаліях – цисти і вегетативні форми. Дослідження проводять 6-7 разів з проміжками 1-2 дні оскільки період інтенсивного виділення цист від 1-2 днів до двох тижнів чергується з таким же за тривалістю періодом їх відсутності.

4.Отруйні тварини,рослини та гриби

Отруйні рослини- це рослини що містять специфічні речовини і здатні за певної дози і тривалості впливу викликати хворобу чи смерть людини або тварини.Прикладами отруйних рослин є: Аконіт,Болиголов,Віх отруйний,Чемериця Лобеля,

Отруйні гриби- це гриби які можуть викликати отруєння організму різного ступеня тяжкості.До них відносять: Поганку білу,Поганку бліду.Всі частини цих грибів є смертельно отруйними.

Отруйні тварини- це тварини які містять у своєму організмі речовини токсичні для інших організмів.Такими тваринами є: кишковопорожнинні(медуза морська оса,морська кропива),голкошкірі(голотурій,морська зірка,морський їжак),членистоногі(каракурт,тарантул),комахи(оси,гедзі,бджоли),риби(морський кіт,мрський йоржриби фугу),земноводні(саламандра плямиста),плазуни(вужоподібні змії,морські змії,гадюки,)ссавці(качкодзьоб,єхидна).

В- 13

1) Біогенетичний закон (грец. βίος — життя і грец. γένεσις — походження) — онтогенез кожної особини є коротке і швидке повторення філогенезу.

Біогенетичний закон, закономірність в живій природі, сформульована німецьким ученим Е. Геккелем (1866) і що полягає в тому, що індивідуальний розвиток особини ( онтогенез ) є коротким і швидким повторенням ( рекапітуляцією ) найважливіших етапів еволюції вигляду ( філогенезу ).

2) Лямблія- Lanblia intestinalis- збудник лямбліозу, захворювання, що зустрічається повсюдно, викликає подразення слизової оболонки двандцятипалої кишки, порушує пристінкове травлення та всмоктування, сприяє розвитку запалення жовчного міхура, токсично алергічні реакції. 2Профілактика. лямбліозу Особиста: дотримання санітар-ноCгігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, захист продуктів від механічних переносників цист (мухи і таргани).Громадська: виявлення і лікування хворих і цистоносіїв (обстежують працівників харчових підприємств і дитячих установ); контроль санітарноCгігієнічного стану джерел водопостачання; зни-щення мух, тарганів; санітарноCпросвітня робота

3) Стьожак широкий- Diphyllobothrium latum-збудник дифілоботріозу, захворювання , що зустрічається у Пн. І Цн. Європі, Америці, Канаді.Викликає токсично-алергічні реакції,, некроз і атрофію сливої оболонки кишківника. Часто захворювання перебігає безсимптомно, проявляються тільки виділені членики. ,але й можливий розвиток дифілоботріозної анемії, нудота,блювота, діарея. . Діагностика. Клінічна: періодичне виділення члеників з фекаліями. Лабораторна: овоскопія фекалій, іноді можна знайти частини стробіли (гельмінтоскопія). Лікування. Застосовують антигельмінтні препарати (празиквантел).

4) . Будова: тіло найпростіших складається із цитоплазми, ядра і клітинної мембрани цитоплазма диференційована на зернисту рідку ендоплазму і більш в'язку склоподібну ектоплазму; в ній знаходяться органели загального і спеціального призначення. органели руху: псевCдоподії, джгутики, війки. ундулююча мембрана, що є додатковою органелою руху; кількість ядер може бути від одного до декількох (однакові чи різні за формою і функцією). Живлення: гетеротрофне, поглинання їжі шля-хом фагоцитозу і піноцитозу або осмотично; Розмноження: безстатеве (поздовжній та по-перечний поділ, множинний поділ) і статеве (кон'югація, копуляція). У зовнішньому середовищі більшість найпростіших утворюють цисти, що забезпечує їх тривалеперебування в несприятливих умовах.Класифікація: Найпростіші (Protozoa) є підцарством, в якому виділяють типи: Саркомастігофори (Sarcomastigophora) мають джгутики або псевдоподії, об'єднують у підтипи Мастігофори (Mastigophora) (мають один або більше джгутиків) і Саркодові (Sarcodina) (мають псевдоніжки); Апікомплекси (Apicomplexa) паразити, мають апікальний комплекс органел для проникнення у клітину хазяїна; Ціліофори (СШорhora) мають війки.

В-14

1) З урахуванням біологічних особливостей гельмінтів усі вони поділяються на три класи: ў круглі черв'яки (нематоди), до них належать збудники аскаридозу, трихоцефальозу, ентеробіозу, анкілостомозів, стронгілоїдозу, трихінельозу тощо; ў стрічкові (цестоди) - збудники теніозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, дифілеботріозу, ехінококозу, альвеококозу тощо; ў сисуни (трематоди) - збудники опісторхозу, фасціольозу, парагомінозу, клонорхозу, метагонімозу тощо. Особливості життєвого циклу гельмінтів дозволяє розділити їх на дві групи:

1) геогельмінти;

біогельмінти. До геогельмінтів належать види (значна час-тина нематод), що розвиваються без участі проміжного хазяїна. їхні яйця або личинки досягають інвазійної стадії у зовнішньому середовищі й потрапляють до організму остаточного хазяїна переважно через рот внаслідок випадкового проковтування з їжею або водою, занесення брудними руками (перорально). Личинки деяких виді(анкілостомід, стронгілоїдів) активно проникають через шкірні по-криви людини при контакті з грунтом. До біогельмінтів належать види (сисуни, стьожкові, частина власне круглих червів), життєві цикли яких обов'язково пов'язані зі зміною хазяїна C проміжного й остаточного. У тілі проміжного розвиваються личинкові форми, а перетворення інвазійних личинок на дорослу форму відбувається в тілі остаточного хазяїна, куди вони потрапляють різними шляхами. У деяких видів для завершення розвитку личинок необхідна участь другого проміжного хазяїна (додаткового).

2) )Профілактика аскаридозу: Ос: дотрим правил ос гігієни, ретельне миття овочів, вжив кип'яч води, захист прод харчув від мух і тарганів. Гром: виявл і лікув хворих, попередж фек забрудн ґрунту, очищ стічних вод, благоустрій вбиралень, знезараж фекалій шляхом компостувя, сан-просв робота. Заборонено удобр городи людськими фекаліями.

3) Лоаоз-Loa-Loa-збудниу лоазу характеризується набряком мяких тканин, ураження конюктиви, серозних оболонок, і статевих шляхів. Поширюється в країнах Африки, спричинює алергію, пропасницю, болі в кінцівках, цільні набряки шкіри. Свербіж, біль. Діагностика. Клінічна: в осіб, що відвідали спекотні країни, раптове виникнення різко обмеженого набряку дає підстави запідозрити лоаоз і шукати збудника в крові. Лабораторна: виявлення мікрофілярій у товстих мазках крові, забарвлених за методом Романовського C Гімзи. Для розпізнання гельмінтозу застосовують специфічні імунологічні реакції зв'язування комплементу і внутрішньошкірCну алергічну пробу.

4) аномалії скелета:Скафоцефалія, акроцефалія, мікроцефалія, меромелія, полі і синдактилія, спіна біфіда, люмбаізація і сакралізація

Аномалії серцево-судинної системи:Незрощення артеріальної перегородки. Міжшлуночкової перегородки, трикамерне серце. Тетрода фалло, подвійна аортальна дуга, тристулковий мі тральний клапан., ектопія серця

Аномалії травної ситеми: незрощене піднебіння(вовча паща), пілоростеноз, омфацеце, прямокишково-відхідникова атрезія, неперфорований відхідник.

Аномалії дихальної системи: Кістозна дисплазія, полікістоз легень, секвестрація легені.

Аномалії нервової системи: шизоцефалія, аненцефалія, гідроцефалія

Аномалії сечової системи: уроджений полікістоз нирок, пазуха сечової протоки.

Аномалії репродуктивної системи: несправжній гермафродитизм( пенісоподібний клітор, гіпертрофія клітора, дворога матка, повне подвоєння внутрішніх статевих органів. Мікропеніс, крипторхізм, гіпо і епіспадія