55. Адмініст відпо-сть за порушення податк зако-ва

Підставою адмін. Відпо-сті за порушен подат зако-ва є вчинення адмініс правопоруш. - вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що зазіхає на суспільні відносини, які охороняют законом, за що законом передбачена адмін. Відпо-сть. КпАП закріплює низку складів порушень податк зако-ва :

а) Ст.164¹ «Ухилен від подання декларації про доходи», Ст.164² «Поруш зак-ва з фін питань», Ст.165¹ «Ухилення від реєстрація в органах Пенсійн фонду, фонду соціального страхуван Укр платників обов’язк страхових внесків та порядку обчислен і сплати внесків на соціал страхування», Ст. 164 – зберіган або транспортув алкогол напоїв чи тютюн виробів, на яких немає марок акцизного збору встановл зразка; б) Низку складів адмін. правопорушень закріпл у п.11 ч.1 ст.11 ЗУ «Про ДПС в Укр» за вчинення яких передб накладання адмініс штрафів. До адмін відпо-сті можуть бути притягнуті громадяни та посадові особи, винні в порушенні податк зако-ва. Адмін відпо-сті підляг особи, що досягли на час вчинення правопоруш 16р віку, осудні. Із всіх видів адмін стягнень податк органам надано право використов адмін штраф. Розмір його визнач в межах, встановл за вчинення відповідних правопоруш, в сумах, кратних певному показнику (неоподатков мінімуму заробіт плати). ПКУ ст. 123 п.п. 123.1 та 123.2 встановл такі штрафні (фінан) санкції (штрафи) у разі визнач контрол органом суми податк зобов’яз: 123.1. У разі якщо контрол орган самостійно визначає суми податк зобов’яз, зменшення суми бюдж відшкодув та/або зменш від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визнач підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахован податк зобов’яз, неправомірно заявленої до поверн суми бюджет відшкодуван та/або неправомірно заявленої суми від’ємн значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємн значення суми податку на додану вартість; при повторн протягом 1095 днів визначені контрол органом суми податк зобов’яз, зменш суми бюджет відшкодув та/або зменш від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість – тягне за собою накладен на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахован податк зобов’яз, неправомірно заявленої до повернення суми бюдж відшкодув та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контрол органом суми податк зобов’яз, зменшен суми бюдж відшкодув та/або зменш від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше – тягне за собою накладен на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахован подат зобов’язання, неправомірно заявленої до повернен суми бюдж відшкодув та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість. 123.2. Використ платником податків (посад особами платника податків) сум, що не сплачені до бюдж внаслідок отримання (застосув) податкової пільги, не за признач та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідн податку, збору (обов’язков платежу) додатково до штрафів, передб пунктом 123.1 ст 123 тягне за собою стягнен до бюджету суми податків, зборів (обов’язк платежів), що підлягали нарахуванню без застосув податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відпов-сті за умисне ухилення від оподаткування.

56. Фінанс-прав від-сть за поруш под. зако-ва.

Фін відп-сть є формою реалізації держ– владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фін–правов норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваж держи органами до правопорушника передб законом санкцій. Визначаючи фінанс відпо-сть самост видом юр відпов-сті, фахівці вказують на головну її особливість, яка полягає в тому, що крім штрафних санкцій вона передб і правовідновлювал санкції, які стимул виконання фіз та юр особами обов’язків, передб фін (подат) зако-вом, а також забезпеч компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки. До порушників подат зако-ва застосов штрафні (фінансові) санкції та пеню. Відпов до п.1.5 ст.1 ЗУ «Про порядок погаш зобов’язань платників податків перед бюдж та держ цільовими фондами». Фін–правов санкції за порушен подат зак-ва - це передб правовими нормами заходи держ примусу, тобто примушення порушника до виконання податк обов’язку, з метою відновлен порушен публічн фінанс інтересу держ, покаран правопорушн, а також попереджен вчинення податк правопоруш. На розмір штрафу впливають такі чинники: вид податк правопоруш; його суб’єкт (зокрема, окремою нормою визначают особливості сплати штрафу фіз особами, які займають посади, що підляг під визначен суб’єктів корупційн діянь відповідно до закону); підстави, за якими контрол орган визначає (донараховує) суму податкового зобов’яз. Штрафн санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми подат забов’яз (без урахування пені та штрафних санкцій) яка справляєт з платника податків у зв’язку з порушен ним правил оподаткув. Їх накладають контрол органи, а в окремих випадках самост нараховує і сплачує платник податків. Поряд зі штрафом, сплату пені розгляд як захід фін відпо-сті, а саме – як, плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму податк боргу (без урахування пені), що справляєт з платника у зв’язку з несвоєчасн погашенням подат зобов’яз. Ст. 123.1 ПКУ зазначає, що: у разі якщо контрол орган самостійно визначає суми подат зобов’яз, зменшен суми бюдж відшкодув та/або зменш від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємн значення суми ПДВ платника податків на підставах, визнач підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст 54 ПКУ, тягне за собою накладен на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми нарахован податк зобов’яз, неправомірно заявленої до повернен суми бюдж відшкодув та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значен суми податку на додану вартість; при повторн протягом 1095 днів визначені контрол органом суми податк зобов’яз, зменшення суми бюдж відшкодув та/або зменшен від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість – тягне за собою накладен на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахован податк зобов’яз, неправомірно заявленої до повернен суми бюдж відшкодув та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ; -при визначені контрол органом суми подат зобов’яз, зменш суми бюдж відшкодув та/або зменш від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше – тягне за собою наклад на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахован подат зобов’яз, неправомірно заявленої до повернення суми бюдж відшкодув та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткув податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість. Цивіл зако-вом пеня визнач як форма неустойки. Відносно виконання подат обов’язку, пеня розгляд як грошова сума, яку зобов’язана особа сплатити при сплаті нею належних сум податку, або збору в більш пізні ніж установл подат закон-вом строки. Суму пені платник податків зобов’яз виплатити у разі прострочен сплати податку чи збору. Простроч платежу фактично і є підставою нарахування пені. Використання пені як способу забезпечення податкового обов’язку припускає сполучення механізму їх реалізації на добровільній і примусовій основі. У зв’язку з цим необхідно розмежовувати сплату й стягнення пені. Функція пені полягає у компенсації державі, ОМС, шкоди у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідн суб’єктами подат платежів. Пеня – 1) Неустойка, що обчислюєт у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошов зобов’яз за кожний день прострочен виконання; 2)Плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податк боргу (без урахування пені), що справляєт з платника податків у зв’язку з несвоєчасн погашен податк зобов’язання. У ПП пеня має подвійну природу. По-перше, вона є способом забезпеч виконання обов’язку зі сплати податків і зборів. При цьому вона виконує стимулюючу функцію. По-друге, пеня є санкцією за поруш встановл зако-вом терміну сплати суми подат зобов’яз, а тому виступає заходом правовідновлювальної відп-сті. Пеня нараховуєт відпов до ст. 129 - 132 ПКУ самостійно платником чи контрол органом. До фін відп-сті також відносять - стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет у формі податку.

57. Кримін відпо-сть за поруш под. зако-ва.

Відповідно до ч.1 ст.2 ККУ підставою крим відп-сті є вчинення особою суспільно небезпечн діяння, яке містить склад злочину. Ст.212 ККУ передб крим відп-сть за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Ч.1 цієї статті встановл крим відпо-сть за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язк платежів, вчинене службовою особою, яка займається підприємниц діяльністю без створення юр особи, чи будь–якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичн ненадходжен до бюджетів або держ цільових фондів коштів у значних розмірах. Значним розміром є сума яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатк мінімум доходів громадян. Ч.2 ст. 212 ККУ- вчинення ухилення від сплати податків за попередн змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичн ненадходжен до бюджетів або цільових фондів у великих розмірах, тобто в три тисячі і більше разів перевищ неоподатк мінімум доходів. Ч.3 ст. 212 ККУ – відп-сть за діяння передб ч.1 або ч.2 ст.212 ККУ, вчиненні особою раніше судимою за ухилення від сплати, або якщо вони призвели до фактич ненадходжен до бюджетів або фондів, в особливо великих розмірах, тобто у 5 тисяч і більше перевищ неоподатков мінімум доходів громадян. Ч.4 ст. 212 ККУ : особа, яка вперше вчинила діяння, передб ч.1 і ч.2 ст.212, звільняєт від крим відпо-сті, якщо вона до притягнен до відпо-ості сплатила податки, збори, а також відшкодув шкоду, завдану державі (фін санкції, пеня). Особу, яка не мала наміру ухилятися від сплати, але не сплатила їх з інших причин, може бути притягнуто до адмін відпо-сті за порушення, пов’язані з обчислення і сплатою цих платежів. Здійснюєт тільки в судовому порядку, харак-ся певними процесуал особливос.

58. Загальна характеристика ПДВ.

При непрям оподаткув формал платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою і споживачем товару (робіт, послуг). Споживач товару (робіт, послуг) є платником реальним. Саме критерій збігу юр та фактич платника є одним з основних при розмежуванні податків на прямі та непрямі. При прямому оподаткув – юр і фактич платники збігаються, при непрямому – ні. ПДВ є одним з основних серед подат надходжень до дохідної частини бюджету. В Укр надходження від ПДВ становить - 34% від загального обсягу доходів, а серед податкових платежів – 47%. Становл ПДВ в Укр проходило три етапи: - до 01.10. 1997р. - після 1997р. - сьогодення - V розділ ПКУ. Характерн рисами ПДВ, за якими він визнач як специфічний правовий механізм є: 1) ПДВ орієнтований на надходження винятково в дохідну частину Держбюджету, в основі чого лежить сталість і стабільність значної частки подат надходжень; 2) Сплачується споживачем, тоді як формально його перерах до бюджету особа, що реалізує товар, проводить роботи, надає послуги; 3) ПДВ сплачуєть на кожному етапі виробництва чи реалізації, незалежно від того, йдеться про зовнішній чи внутрішній обіг. Характ-ки ПДВ: 1) за формою оподаткув – непрямий; 2) за суб’єктами оподаткув - змішаний (юр і фіз особи); 3) за повнотою прав використ подат надходжень – закріплений; 4) за методом встановл ставок – пропорційний; 5) за способом стягнен – за декларацією; 6) за економ змістом об’єкта оподаткув – на споживан; 7) за джер сплати – виручка від реалізації; 8) за сферою використ подат надходжень – загал признач. Загал хара-ка: Метод под. обліку – переважно за першою з подій; Платники – особи, що здійсн продаж товарів (робіт, послуг), імпорт, експорт; Обєкт оподаткув – операції з продажу та ввезення товарів; Дж сплати – виручка від реалізації; Вид под. ставок – адвалерні; Один оподат – грн.; Подат база – виручка від реалізації; Под. період – місяць, квартал.

59. Загал хара-ка акцизного податку.

За методом встановл ставок - Пропорційні, тверді,комбіновані;

За формою оподаткув – непрямий податок;

За суб’єктами оподаткув – юр та фіз. особи;

За способом стягнення – за декларацією;

За повнотою прав використання подат надходжень – регулюючий;

За рівнем держ структур, що впроваджують податки – загальнодержавний;

За джерелом сплати – виручка від реалізації;

За способом встановл ПЗ – окладний;

За сферою використ под. надходжень – змішаний;

Об’єкт оподаткування – піакцизні товари, операції з якими пов’язані з реалізацією вироблених, ввезених підакцизних товарів, реалізація підакц товарів;

База опод – вартість реалізованого товару;

Ставка – адвалерна %, специфічна залежить від товару, адвалерна – специфічна одночасно.

60. Загал хара-ка мита. Види мита.

Мито – непрямий податок, який стягуєт при перетині митного кордону, тобто при імпорті, експорті, транзиті товарів. Даний податок як і акцизний збір, включ в ціну товарів, сплачується за рахунок покупця, його ставки диференційовані за групами товарів, перелік яких значно ширший ніж підакциз товарів. Систему митних платежів можна поділити на дві групи: 1. Основні – обов’язкові платежі, що стягуються у більшості випадків при перетині митного кордону із суб’єктів, що не харак-ся специфіч особливостями: - мито; - митні збори та митне оформлен; - непрямі податки, що стягують у подібних ситуаціях (ПДВ, акциз). 2.Додаткові – митні платежі, що стягують із платників за додаткові надані послуги або дії (збори за зберіган товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензії, плата за участь у митних аукціонах тощо). Платник мит є особа, що ввозить (вивозить) або переміщує товари через митний кордон. Специфікою платника є те, що ним може бути як власник товару, так і уповноважена особа (декларант). За характер платника мито поділяється на: а) на сплачуване юр особами; б) на сплачуване фіз особами. Об’єкт мита являє собою митну вартість переміщув товарів, стосовно яких повинно нараховуватись мито. Митна вартість перерахову у націон валюту, за курсом НБУ, що діє на день подачі митної декларації. Загал хара-ка та ознаки мита. Платники - Фіз та юр особи, що переміщ товари та предмети через митний кордон Укр; Порядок сплати - Сплачуєт безпосеред в момент перетину товарами митного кордону Укр або оформлення товарів; Об’єкт оподаткув - Операції із ввезення, вивезення та транзиту товарів та предметів через митний кордон Укр; Джер сплати - Валові витрати; Вид подат ставок - Специфічні, адвалерні, комбіновані; Податк база - Митна вартість. Митні збори і платежі – це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов’язків і послуг, яка використ для розвитку системи митних органів Укр. Мита, які застосов в Укр, класифік за ознаками: 1)За способом нарахув: а) адвалерне, що нарахов у % до митної вартості товарів, які обкладают митом; б) специфічне – нарахов у встановл грошов розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом; в) комбіноване – поєднує обидва види мита. 2) За напрямом переміще товарів: - експортне (вивізне); - імпортне (ввізне); - транзитне; 3) За признач: а) антидемпінгове – при ввезенні в Укр товарів, за ціною, яка суттєво нижча їхньої конкурентної ціни, та при вивезенні – яка нижча від ціни інших експортуючи; б) компенсаційне – при ввезенні чи вивезенні – під час виробництва використов субсидія; в) спеціальне – як захисний засіб, ввозяться в велик кіль-ях та на умовах, що загрожує збитком вітчизняним; г) сезонне – на термін до 4-х місяців з моменту встановл. 4) За порядком встановл: а) автономне – встановл Укр самостійно, незалежно від міжнар договорів; б) конвенційне – на основі дво – та багатостор переговорів та угод. Четверте на основі розслідуван та за ініціативою Митно – тарифн комітету.

61. Податок на прибуток підприємств загал хара-ка.

Суб оподат – змішаний з юр та фіз. осіб;Под період – календ квартал, три квартали, півріччя, рік;

Метод под. обліку – переважно з перших подій;Подат база – оподатков прибуток;

Один оподатк – грн.;Вид под. ставок – адвалерні;

Дж сплати – власні кошти;Об’єкт оподаткування – оподаткований прибуток.

62. Загал хара-ка податку на доходи фіз. осіб.

Податок з доходів фіз осіб – плата фізи особи за послуги, які надаються їй територ громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з ПКУ – цей податок є загальнодержавним.

Обєкт оподат – загальний оподаткований дохід;

Платники – фіз. особи: резиденти та нерезиденти;

Дж сплати – доходи фіз. особи;

Вид подат ставок – адвалерні, пропорційні;

Од оподатк – грн.;

Подат період – звітний подат місяць, квартал, рік;

Пільги – звільнення деяких доходів від оподатк, подат кредит, подат соціал пільга.

63. Подат соціал пільга як додатк елемент ПДФО.

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податк року. Підстави для нарахув подат знижки із зазнач конкретних сум відображ платником податку у річній подат декларації. До подат знижки включ фактично здійснені протягом звітного подат року платником податку витрати, підтвердж відповідни платіжними та розрахунк документами, зокрема квитанціями, фіскальн або товарними чеками, прибутков касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифік продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазнач документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Оригінали документів не надсилаються органу ДПС, але підляг зберіганню платником податку протягом строку давності, встановл ПКУ. Перелік витрат, дозволених до включення до подат знижки. Платник податку має право включити до подат знижки у зменш оподатков доходу платника податку за наслідками звітного податк року, такі фактично здійснені ним протягом звітного подат року витрати: - частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користуван іпотечним житлов кредитом; - суму коштів або вартість майна, перед платником податку у вигляді пожертвув або благодійн внесків неприбутк організаціям, зареєстров в Укр та внесеним до Реєстру неприбутк організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищ 4 % суми його загал оподатков доходу такого звітного року; - суму коштів, сплачен платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищ розміру доходу, визнач в абзаці першому підпункту 169.4.1: Податк соціал пільга застосов до доходу, нарахов на користь платника податку протягом звітного податк місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до зако-ва виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожитков мінімуму, діючого для працездат особи на 1 січня звітного подат року, помножен на 1,4 та округлен до найближч 10 гривень. пункту 169.4 ст 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податк року; - суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедич пристосувань, виробів медичного признач для індивідуал користув інвалідів), а також суму коштів, сплачен платником податку, визнаного в установл порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедич підприємств, реабілітац установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічн та ін засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекривают виплатами з фондів загальнообов’язк держ соціал медичного страхування, крім: а) косметик лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язан з медичн показаннями, водолікуван та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань; б) протезування зубів з використ дорогоцін металів, порцеляни та гальванопластики; в) абортів (крім абортів, які проводят за медичн показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтуван); г) операцій із зміни статі; ґ) лікування венерич захворювань (крім СНІДу та венеричн захворюв, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; - суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачен платником податку страховику-резиденту, недерж пенсійн фонду, банківс установі за договорами довгострок страхуван життя, недерж пенсійного забезпеч, за пенсійним контрактом з недерж пенсійн фондом, а також внесків на банківс пенсійн депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківс управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищ (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхуван). Подат знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстрац номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фіз особі, яка через свої релігійні переконан відмовил від прийняття реєстрац номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Загальна сума подат знижки, нарахована платнику податку в звітному податк році, не може перевищ суми річного загальн оподатковув доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуван положень п 164.6 ст 164 ПКУ. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатков доходу, отримув від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму подат соціал пільги: - у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановл законом на 1 січня звітного податк року,  для будь-якого платника податку; - у розмірі, що дорівнює 100 % суми пільги, визнач підпунктом 169.1.1 цього пункту,  для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18р,  у розрахунку на кожну таку дитину; - у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту,  для такого платника податку, який: а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником  у розрахунку на кожну дитину віком до 18р; б) утримує дитину-інваліда  у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18р; в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобил катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії ВР УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобил катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; 169.1.4. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту,  для такого платника податку, який є: а) Героєм Укр, Героєм Радянс Союзу, Героєм Соціаліст Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примус утримання під час 2 світов війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітован; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час 2 світ війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишн СРСР або були окуповані фашистс Німеччиною та її союзниками; Податкова соціальна пільга застосов до нарахован платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Податкова соціальна пільга починає застосовув до нарахов доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтвердж таке право. Роботодавець відображає у подат звітності всі випадки застосування або незастосув податк соц пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Право на віднесен сум податку до подат кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію Укр) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудж, створен) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваж вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території Укр, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія Укр; г) ввезення необоротних активів на митну територію Укр за договорами оператив або фін лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: - дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;- дата отриман платником податку товарів/послуг, що підтвердж податк накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контрол приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчуєт даними обліку.

65. Застос спрощ системи опод, обліку та звітності в Укр.

Він сплач суб’єктами малого підприємництва за рахунок власних коштів і включ в ціну товару на стадії виробництва у виробників, незалежно від фінанс й майнов стану платників. Він справл саме в момент виникнення доходу, а не при його використанні.

Платники - громадяни, що зареєстровані СПД;

Періодичність сплати – щомісячно;

Податковий період - календарний квартал;

Можливість одночасного застосування звичайної системи - Не припускається;

База оподаткування - не встановлюється;

Вид податкової ставки - фіксована, встановлюється в залежності від виду діяльності;

Джерело сплати - власні кошти;

Об’єкт оподаткування - підприємницька діяльність, що визначена у свідоцтві.

66. Плата за землю та її місце в подат системі Укр.

Земельний податок є обов’язковим, без еквівалентним, нецільовим платежем до бюджету держави або бюджету ОММС, що вноситься фіз і юр особами на підставі податк закону. Земел податок платять власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, крім орендарів і інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції. Земельний податок при класифікації за принципом видів платника відносит до категорії змішаних податків (як податок із власників ТЗ). Користув землею може бути постійним, або тимчасовим. Тимчасове може бути короткострок – до 3р і довгострокові – від 3 до 25р. Право користування землею згідно зі ст. 27 ЗКУ припиняєт за рішенням відповідного ОМС (навіть при добровільній відмові від земел ділянки). У разі припинення права власності або права користув податок виплачуєт за фактичний період перебуван землі у власності або користув. Платниками податку є: - власники земел ділянок, земел часток (паїв); - землекористув. Об’єктами оподаткув є: - земельні ділянки, які перебув у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебув у власності. Базою оподаткув є: - нормативна грошова оцінка земел ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначен відповідно до порядку; - площа земел ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Платник податку - фіз та юр особи –землевласн, землекористувачі (інвестори) орендарі; Порядок сплати - Всі платники крім фіз. осіб та сільгоспвиробники у строки, встановл для місячн базового періоду; Об’єкт оподатк - право власності або користування земел ділянкою; Подат період - календарний рік; Один оподаткув - 1 грн. грошової оцінки або 1 кв. м. площі ділянки; Вид подат ставок - адвалерні, специфічні; Джер сплати - валові витрати; Податкова база - грошова оцінка або площа зем. ділянки.

67. Загл хара-ка збору за першу реєстрацію ТЗ.

Платниками збору є юр та фіз особи, які здійсн першу реєстрацію в Укр ТЗ. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткув збором: - колісні ТЗ; - судна, зареєстров у Держ суднов реєстрі Укр або у Судновій книзі Укр; - літаки і вертольоти, зареєстр у Держ реєстрі цивільних повітряних суден Укр або у Реєстрі держ повітряних суден Укр. База оподаткув визнач: - для колісних транспортних засобів крім тих, що використ електродвигунів вирах за об’ємом циліндрів в куб сант. - для суден обладнаних двигуном за потужністю двигуна в кВт. - для літаків і вертольотів за граничним об’ємом злітньої маси. Базовий подат (звітний) період дорівнює календар року. Органи, що проводять держ реєстрацію ТЗ зобов’язані повідомляти осіб, які їх реєструють. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів; а) для сідельних тягачів  15 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна; б) для автомобілів спеціального призначення  5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна

68.Загал хара-ка податку на нерух майно, відмін від земел діл.

Місцеве оподаткув є складовою частиною системи оподаткув. Особливе місце в реалізації податкової реформи приділяється правовому регулюв місцевих податк важелів як основного фін джерела формув бюджетів місцевого самоврядування. Законодавче регулюв місц оподаткув закріплено в ст. 10 , в якій закріплено 2 місцевих податки: - податок на нерухоме майно, відмінне від земел ділянки; - єдиний податок, та три місцевих збори – збір за проваджен деяких видів підприємниц діяльності, збір за місце паркування ТЗ, туристич збір. В ПКУ вперше знайшла своє місце чітка законодавча визначеність відносно місцевих податків і зборів. Даний податок регулюєт ПКУ, розд ХІІ «Місцеві податки і збори», ст. 265. Платник податку є фіз та юр особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Визначен платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебув у спільній частк власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об’єкт житлової нерухом перебув у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановл судом; в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебув у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Об’єктом оподатк є об’єкт житлової нерухом. Не є об’єктом оподаткув: а) об’єкти житлової нерухом, які перебув у власності держави або територ громад (їх спільній власності); б) об’єкти житлової нерухомості, які розташов в зонах відчужен та безумовн (обов’язк) відселен, визначені законом; в) будівлі дитячих будинків сімейн типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку; ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітн сім’ям та прийомн сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю; д) гуртожитки. Базою оподаткув є житлова площа об’єкта житлової нерухом. База оподаткув об’єктів житлової нерухом, які перебув у власності фіз осіб, обчислюєт органом ДПС на підставі даних Держ реєстру речових прав на нерух майно, що безоплат надают органами держ реєстрації прав на нерухоме майно. База оподаткув об’єктів житлової нерухом, що перебув у власності юр осіб, обчислюєт такими особами самостійно виходячи з житл площі об’єкта оподаткув на підставі документів, що підтвердж право власності на такий об’єкт. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткув база оподаткув обчислюєт окремо за кожним з таких об’єктів. Пільги із сплати - база оподаткув об’єкта житл нерухомості, що перебув у власн фіз особи  платника податку, зменшується: а)для квартири  на 120 кв. м; б)для житлов будинку  на 250 кв. м. Ставки податку встановл сільс, селищ або міськ радою в таких розмірах за 1 кв. метр житл площі об’єкта житлової нерухом: - для квартир, житл площа яких не перевищ 240 кв. ме, та житл будинків, житл площа яких не перевищ 500 кв. м, ставки податку не можуть перевищ 1 % розміру мінімал зароб плати, встановл законом на 1 січ звітн (податк) року; - для квартир, житлова площа яких перевищ 240 кв. ме, та житлових будинків, житлова площа яких перевищ 500 кв. м, ставка податку станов 2,7 % розміру мінім зароб плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Базовий подат (звітний) період дорівн календ року. Обчисл суми податку з об’єктів житлової нерухом, які знаход у власності фіз осіб, проводит органом ДПС за місцезнаходж об’єкта житлової нерухомості. Подат повідомле-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилают органами ДПС платникам за місцезнаходж об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітн року. Платн податку  юр особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу ДПС за місцезнаходж об’єкта оподаткув декларац за формою, встановл у порядку. Податок сплачуєт за місцем розташування об’єкта оподаткув і зараховуєт до відпов бюджету згідно з положен БКУ. Подат зобов’язан за звітний рік з податку сплачуєт: а) фіз особами  протягом 60 днів з дня вручення податков повідомлен-рішення; б) юр особами  авансов внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображ в річній податковій декларації.

69. Загал хара-ка збору за місця паркування ТЗ.

Згідно ст. 266 ПКУ, платниками збору є юр особи, їх філії (відділення, представництва), ФОП, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провад діяльність із забезпеч паркування ТЗ на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об’єктом оподатк є земел ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпеч паркуван ТЗ на автомобіл дорогах загальн користуван, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцев бюджету, за винятком площі земел ділянки, яка відведена для безоплатного паркування ТЗ, передб ст 30 ЗУ "Про основи соціал захищеності інвалідів в Укр". Базою оподаткування є площа земел ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місц бюджету. Ставки збору встановл за кожний день провадження діяльності із забезпеч паркуван ТЗ у гривнях за 1 квадр метр площі земел ділянки, відведеної для організації та проваджен такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня подат (звітного) року. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановл відповідною сільською, селищною або міською радою. Збір сплач до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування ТЗ. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податк декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуван фактично внесених авансових платежів), сплач у строки, визначені для квартал податк періоду. Базовий податк (звітний) період дорівнює календар кварталу.

70. Загал хара-ка туристичного збору.

Згідно ст. 268 ПКУ, туристичний збір  це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Платниками збору є громадяни Укр, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територ одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановл турист збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’яз залишити місце перебування в зазначений строк. Платниками збору не можуть бути особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) особи, які прибули у відрядження; в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати. Cтавка встановл у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.

71.Загл хара-ка збору за прова деяк видів підпр діял.

Платниками збору є суб’єкти господ-ня (юр особи та ФОП), їх відокрем підрозділи, які отримують в установл цією ст порядку торгові патенти та провадять такі види підприємн діяльності: а) торговел діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначен КМУ; в)торгівля валютн цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г)діяльність у сфері розваг (крім проведення держ грошов лотерей). Ставка збору за провадж торговел діяльності та діяльн з надання платних послуг встановл сільс, селищ та міськ радами з розрахунку на календар місяць у відповідному розмірі від мінім зароб плати, установл законом на 1 січня календ року, визначен цим пунктом, з урахуван місцезнаходж пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. Ставка збору за провадж торговел діяльності (крім провадження торговел діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуван пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарн, малогабарит і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановл в таких межах: а)на території м Києва та обласних центрів  від 0,08 до 0,4 розміру мінімї зар плати; б) на території м Севастополя, міст обласного значення (крім обл центрів) і район центрів  від 0,04 до 0,2 розміру мін зар плати; в) на території ін насел пунктів  до 0,1 розміру мі зар плати. Ставка збору за провадж торговел діяльності із придбан пільгового торгового патенту встановл в розмірі 0,05 розміру мін зар плати щорічно. Ставка збору за провадж торговел діяльності із придбан короткотермінов торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мін зар плати. Для провадж передб цією ст видів підприєм діяльності суб’єкт господар подає до органу ДПС за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості: а) найменув суб’єкта господ-ня, код за ЄДРПОУ (для юр особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господар, реєстрац номер облікової картки платника податків (для фіз особи); в)вид підприємн діяльності, для провадж якої придбається торговий патент; г)вид торгового патенту; ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору; д)назва та фактична адреса (місцезнаходж) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля"; е)назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди); є)період, на який придбаєт торговий патент. Торговий патент видається особисто ФОП або особі, уповноваж юр особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата. Порядок сплати збору платниками збору, які: а)провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі)  збір сплачуєт за місцезнаходжен пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг; б)здійсн торгівлю валютними цінностями  за місцезнаходж пункту обміну іноземної валюти; в)здійсн діяльність у сфері розваг  за місцезнаходж пункту надання послуг у сфері розваг; г)здійсн торгівлю через пересувну торговельну мережу  за місцем реєстрації таких платників; ґ)здійсн торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермін заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів,  за місцем провадження такої діяльності. Строки сплати збору: а) за провадж торговел діяльності з придбанням короткотермін торгового патенту  не пізніш як за один календарн день до початку провадження такої діяльності; б) за провадж торговел діяльності (крім торговельної діяльності з придбанн короткотермінов торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями  щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю; в)за здійсн діяльн у сфері розваг  щоквартал не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу. Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермін торгового патенту та торгового патенту на здійсн діяльності у сфері розваг, станов 60 календар місяців. Строк дії короткотермін торгового патенту становить від 1 до 15 календар днів. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календар кварталів.

72. Загал хара-ка екологічного податку.

Еколог подат регул ПКУ розд 8 ст. 240-250, введен в дію з 01.01.2011р, відносит до прямих, загальнодерж податків. Розрахунок зборів (платежів) за спеціал використ природн ресурсів виходить із нормативів плати, які визнач на основі даних держ обліку відповідн ресурсів, кадастров і ін економіч оцінок і диференціюют залеж від якісних і кількісн характеристик природн ресурсів, умов використ. Платн податку є суб’єкти господарюв, юр особи, що не провадять господарс (підприємн) діяльність, бюдж установи, громадс та ін підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезиден, включаюч тих, які викон агентські (представниц) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадж діяльн яких на територ Укр і в межах її континент шельфу та виключної (морськ) економ зони здійсн: - викиди забрудн речовин в атмосфер повітря стаціонарн джер забруднен; - скиди забрудн речовин безпосеред у водні об’єкти; - розміщен відходів у спеціал відведен для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщ окремих видів відходів як вторин сировини; - утворен радіоакт відходів (включ вже накопич); - тимчасов зберіган радіоактив відходів їх виробникам понад установл особлив умовами ліцензії строк. Об’єкт та базою оподатк є: - обсяги та види забрудн речовин, які викидают в атмосфер повітря стаціонарн джерел; - обсяги та види забрудн речовин, які скидают безпосер у водні об’єкти; - обсяги та види (класи) відходів, що розміщуют у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторин сировини, що розміщуют на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господар, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторин сировини і провадять статутну діяльн із збирання і заготівлі таких відходів; - обсяги та види палива, реалізов податк агентами; - обсяги та категорія радіоактив відходів, що утвор внаслідок діяльності суб’єктів господ-ня та/або тимчасово зберігают їх виробник понад установл особлив умовами ліцензії строк; - обсяги електрич енергії, вироблен експлуатуюч організаціями ядерних установок (атомних електростанц). Ставки податку за викиди в атмосф повітря забрудн речовин стаціонарн джерел забрудн, наведені в ст.243.1–248.1 ПКУ. Платн податку, крім тих, які визначені п 240.2 ст 240 ПКУ, та подат агенти склад подат декларац за формою, встанов у порядку, передб ст46 ПКУ, подают їх протяг 40 календ днів, що настають за останнім календ днем подат (звітного) кварталу, до органів ДПС та сплач податок протягом 10 календ днів, що настають за останнім днем граничн строку подання подат декларації: - за викиди в атмосфер повітря забрудн речовин стаціонарн джерел забрудн, скиди забрудн речовин у водні об’єкти, розміщен протягом звітн кварталу відходів у спеціально відведен для цього місцях чи на об’єктах  за місцем розміщен стаціонар джерел забруднен, спеціал відведен для цього місць чи об’єктів. ОВВ з питань охорони навколиш природн середов АРК, територ органи ЦОВВ з питань охорон навкол природ середов до 1 грудня року, що передує звітному, подають до орг ДПС переліки підприємств, установ, організацій, ФОП, яким в установл порядку видано дозволи на викиди, спеціал водокористув та розміщен відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися. Платники податку, крім тих, які визнач п 240.2 ст 240 ПКУ, та подат агенти перерахов суми податку, що справл за викиди, скиди забрудн речовин та розміщен відходів, одним платіжним доручен на рахунки, відкриті в територ органах Держ казначейс, які здійсн розподіл цих коштів у співвідношен, визнач законом. Звітність про фактичні обсяги радіоактивн відходів, утвор за базовий подат (звітний) період, календар квартал (включ вже накопич до 1 квіт 2009р), та фактичні обсяги радіоактив відходів, які зберігают у виробника таких відходів понад установл особливими умовами ліцензії строк, погоджуєт територ закладами держ санітарно-епідеміолог служби Мініс охор здор Укр та територ органами централ ОВВ у сфері використ ядерної енергії, забезпеч додерж вимог ядерної та радіаційн безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазнач звітності встан особливими умовами ліцензії. Копії звітності подают платник податків разом з подат декларацією. Органи ДПС залучають за попереднім погоджен територ заклади держ санітарно-епідеміолог служби та територ органи ЦОВВ у сфері використ ядерної енергії, забезпеч додержан вимог ядерної та радіац безпеки для перевір правильності визначен платн фактичн обсягів радіоакт відходів.

75. Внутрішні та зовнішні запозичення до держбюджету.

Джерел фінансув дефіциту бюджетів є держ внутр та зовн запозич, внутр запозич органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозич ОМС із дотриман умов, визнач БКУ. КМУ може брати позики в межах, визнач законом про Держ бюджет. Запозич не використов для забезпеч фін ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збережен загальної економ рівноваги. Міністр фінансів з урахуван вимог ч 2 цієї статті з метою економії коштів та ефективності їх використ має право вибрати кредитора, вид позики і валюту запозич. Якщо витрати на обслуговуван та погашення держ боргу перевищ обсяг коштів, передб в законі про Держ бюджет на таку мету, Міністр фінансів невідкладно інформує про це КМУ. КМУ невідкладно інформує про очікуване перевищен таких витрат ВРУ та подає у двотижн термін пропозиції про внесен змін до закону про Держ бюджет. Емісійні кошти НБУ не можуть бути джер фінансув дефіциту Держ бюджету. Право на здійснен держ внутріш та зовн запозич у межах і на умовах, передбачених законом про Держ бюджет, належить державі в особі Міністра фінансів за доручен КМУ. Виключно ВР АРК та міські ради мають право здійснювати внутр запозичення (за винятком випадків, передб ст 73 БКУ). Зовнішні запозич можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційн даними держ статистики на час ухвалення рішення про здійснен запозичень. КМУ в особі Міністра фінансів, Рада міністрів АРК в особі Міністра фінансів АРК та міські ради в особі керівників їх виконав органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'яз суб'єктам виключно у межах повноваж, встановл відповідно законом про Держ бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпеч та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів. Платежі, пов'язані з виконанням гарантійн зобов'язань, належать до платежів по боргу. У разі невиконання юр особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговув наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантов держ зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Держ бюджетом з наданих підприємствам і організаціям позичок із держ бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучен держав або під держ гарантії, плати за користуван цими позичками органи стягнення застосов механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передб законом для стягнення не внесених у строк податків і неподатк платежів, включаючи погашен такої заборгованості за рахунок майна боржників. Граничн обсяг внутріш та зовніш держ боргу, боргу АРК чи МС, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Держ бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми держ боргу не повинна перевищ 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту Укр.

76. Контроль за дотриманням бюджетного зако-ва.

Ст 109. Повноваж ВРУ по контролю за дотриман бюджет зако-ва. До повнов ВРУ належить контроль за дотриман бюджет законодавства на кожній стадії бюджет процесу. Комітети ВРУ беруть участь у підготовці до розгляду ВРУ проекту закону про Держ бюджет, готують і попередньо розгляд питання щодо контролю за виконан та звіту про виконан Держ бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів. Ст. 110. Повноваж РП по контролю за дотриман бюджет зак-ва. До повноваж РП по контролю за дотриман бюдж зако-ва належить здійснення контролю за: 1)використ коштів Держ бюджету відповідно до закону про Держ бюджет; 2)утворенням, обслуговуван і погашен держ боргу; 3)ефективністю використ та управлін коштами Держ бюджету; 4) використ бюдж коштів у частині фінансув повноваж МДА та делегов МС повноваж ОВВ по доходах і видатках. Ст. 111. Повноваж Мінфіну по контролю за дотриман бюдж зако-ва. Мінфін здійснює контроль за дотриман бюдж зак-ва на кожній стадії бюдж процесу як стосовно держ бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передб зако-вом. Ст. 112. Повноваж Держ казначейства по контролю за дотриман бюдж зако-ва. Держ казначейство: 1) здійснює бухгалтерс облік всіх надходжень та витрат Держ бюджету; 2) встановл єдині правила ведення бухгалтерс обліку та складання звітності про виконан бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриман; 3)здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язан та бюдж асигнуван. Ст. 113. Повноваж органів Держ контрол-ревізійн служби за дотриман бюдж зак-ва. Органи Держ контрол-ревізійн служби здійсн контроль за: 1) цільовим та ефективн використан коштів держ бюджету та місцев бюджетів; 2) цільовим використан і своєчасним повернен кредитів, одержан під гарантію КМУ; 3) порядком ведення бухгалтерс обліку та достовірністю звітності про виконан Держ бюджету та місцевих бюджетів, кошторисів. Держ контрол-ревізійна служба щомісячно надає ВРУ та Мінфін узагальнені результати звітів про проведені перевірки.

77. Відпо-сть за бюдж право-ня.

Бюдж прав-ням визнаєт недотриман учасником бюдж процесу встановл БКУ та ін НПА порядку складан, розгляду, затвердж, внесен змін, виконан бюджету чи звіту про виконан бюджету. Ст. 117 Підстави для призупин бюдж асигнувань. Мінфін, Держ казначейст, Держ контрольно-ревізійна служба, місцеві фінансові органи, голови виконав органів міськ міст районного значення, селищ та сільс рад, головні розпорядн бюдж коштів у межах своїх повноваж можуть призупиняти бюджетні асигнуван у разі: 1) несвоєчасн і неповного подання звітності про виконан бюджету; 2) невиконан вимог щодо бухгалтерс обліку, складання звітності та внутр фін контролю за бюдж коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів; 3)подання недостовірних звітів та інформації про виконан бюджету; 4)порушення розпорядниками бюдж коштів вимог щодо прийняття ними бюдж зобов'язань; 5) нецільового використ бюдж коштів. Ст. 118 Заходи, що застосов до розпорядників та одержувачів бюдж коштів за вчинені ними бюджетні правоп-ня. У разі виявлення бюдж правопоруш Мінфін, Держ казначейс, органи Держ контрольно-ревізійної служби, місцеві фін органи, голови викон органів міських міст район значення, селищ та сільс рад і головні розпорядники бюдж коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюдж коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування: 1) застосуван адмін стягнень до осіб, винних у бюдж правопорушен відповідно до закону; 2) зупинення операцій з бюдж коштами. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопоруш не звільняє її від відшкодув заподіяної таким правопоруш матеріал шкоди в порядку, встановл законом. Ст. 121 Відп-сть за бюджетні правопоруш. Особи, винні у порушенні бюдж зако-ва, несуть цивіл, дисципл, адмініст або кримін відп-сть згідно з ЗУ. Бюдж правопоруш, вчинене розпорядником чи одержув бюдж коштів, може бути підставою для притягнен до відпо-сті згідно з законом його керівника чи інших відповідал посад осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь. Посадові особи ОДВ, органів влади АРК та ОМС, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюдж правопоруш, несуть передб законом цивіл-прав відп-сть згідно з законом незалежно від накладення передб БКУ заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюдж коштів. Ст. 123. Відп-сть органів Держ казначейства. Органи Держ казначейства відповідно до закону несуть відп-сть за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерс обліку та складання звітності про виконання бюджетів. Керівники органів Держ казначейства несуть персонал відп-сть у разі вчинення ними бюдж правопоруш та невиконання вимог щодо казначейс обслуговуван бюджетів, встановл БКУ. Ст. 124 Порядок накладення стягнення за бюдж правопорушення. Передб БКУ стягнення за бюдж правопоруш накладают за рішенням Міністра фінансів, керівника органу Держ казначейства, керівника органу Держ контрол-ревізійної служби, Міністра фінансів АРК, керівника місцев фінанс органу, голови виконав органу міської міста район значення, селищта сільс ради. Рішення про накладен стягнення за бюдж правоп-ня приймається особами, визначен в частині першій цієї статті, на підставі протоколу про бюдж правопоруш або акта ревізії та доданих до нього документів. Рішення про накладення заходу стягнення за бюдж правоп-ня набирає чинності з дня його підписання і підлягає негайному виконанню. Форма, порядок складання та передачі за належністю протоколу про бюдж правопоруш встановл Мінфіном. Ст 125 Оскаржен рішення про накладення стягнення за бюдж правопоруш. Рішення про накладен стягнення за бюдж правопоруш може бути оскаржене у порядку, встановл законом. Рішення може бути оскаржене в органі, що його виніс, або в суді протяг 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передб законом. Оскарження рішення про накладення стягнення за бюдж правопоруш не зупиняє виконання зазначен рішення. У разі визнання судом рішення про накладення заходу стягнення за бюдж правоп-ня повністю чи в частині незаконним особі, щодо якої воно було винесене, перераховуют недоотримані бюдж кошти та поновлюют інші обмежені таким рішенням її права. Рішення суду може бути оскаржене у порядку, встановл законом.

78. Поняття і види держ доходів, основи їх правов регул.

Для здійсн мети та завдань, що стоять перед державою, реалізації нею своїх функцій необхідною умовою є наявність відповідн фін коштів. За рахунок витрати цих коштів і задовольн державні потреби. Формув позначен фін коштів виражено через таку категорію, як держ доходи. Держ доходи становл частину внутріш валового продукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходж у власність держави для використ їх компетентними держ органами для забезпеч мети й завдань, що стоять перед державою. Муніципальні доходи - частина внутріш валового продукту, що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети й служить розв'язанню різних питань, що стоять перед ОМС. У формув держ доходів беруть участь усі ланки фін системи країни. В результаті цієї цілеспрямованої діяльності держава формує низку грошових фондів (держ і місцевий бюджети, централіз позабюджі цільові фонди). Утворення таких фондів відбувається за різними напрямами. Це й кошти держави, й надходж від юр і фіз осіб, й кошти, відраховані громадс організаціями. Держ та муніципальні доходи являють собою досить багатогранну, однак, у той же час єдину систему. Все це видове розмаїття найрельєфніше виявляється через класифікацію. В основу класифікації держ і муніципал доходів може бути покладено різні ознаки. Нап-д, можна виділити такі види доходів, залежно від: 1) методу утворення:- обов'язкові; - добровільні (на-д, кошти отримані в результаті проведення лотерей чи випуску акцій); 2) порядку утворення: - централіз (зосереджено на рівні держ бюджету); - децентраліз (акумульовано на рівні держ підприємств, організацій чи установ); 3) юр форми надходжень: - податкові (податки й збори подат характеру: збори, мита й плати - ці платежі становл основу доходів держави та ОМС); - неподаткові (наприклад, штрафи, кошти, що надходять від реалізації держ власності); 4) територ рівня: - загальнодерж; - місцеві; 5) джер утворен: - від держ або муніципал господарства; - від юр осіб, заснов на недерж власності; - від громадс організацій; - від фіз осіб. Як приклад можна навести класифікацію доходів бюджету, що дав законодавець. У БКУ ст. 8 виділено такі складові частини: 1)податкові надходж; 2)неподаткові надходж; 3)доходи від операцій з капіталом; 4)трансферти. Суспільні відносини в сфері формування держ і муніципальних доходів виступають у правовій формі. Аналіз чинного фін зако-ва дозволяє зробити висновок про те, що правові норми, які регулюють питання формув державою грошових фондів, переважно розосереджені, розкидані між такими підгалузями ФП, як бюджетне й податкове. Нап-д, ст. 2 БКУ містить визнач доходів бюджету - податкові, неподаткові й інші надходження на безповорот основі, здійснення яких передб зако-вом Укр (включаючи трансферти, подарунки, гранти). Клас-на харак-ка держ доходів: 1.За джерел утворення: - податки, внески, рентні платежі; -окремі види платежів (за користування природними ресурсами, відрахуван на будівництво та ремонт автодоріг); держ мито, мито, митні збори, ін збори. 2. За методом формуван: обов'язкові - податки, збори, обов'язкові платежі. Ст.14 Закону «Про систему оподаткув» дає вичерпний перелік обов'язкових платежів; добровільні надходження - надходження від операцій з держ кредиту; гранти, дарунки. 3. За умовами їх збору і використ: - зворотні (державний кредит); безповоротні (податки); безвідплатні (платежі до бюджету чи централіз фонди); компенсаційні (мито чи митні збори як плата за послуги держави). 4. За порядком використ: загальні - податок не мас цільового використ; цільові - внески чи платежі до цільових позабюджет фондів. 5. За способом акумуляції коштів державних доходів: централіз доходи - залишают у розпорядж держави і скеровуються на формув централіз фондів (держ і місцевого рівнів). Вони формуються, як правило, за рахунок податкових надходжень; децентраліз доходи - надходять у розпорядження окремих держ підприємств, установ, організацій, що функціон за рахунок їх доходів і використов згідно фін планів. 6. Правові основи подат відносин. Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові та неподаткові. Країни з ринковою економ доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків. У доходах централ бюджетів розвинутих країн вони досягають 80—90 %, а в США — більше 95 %. Неподатков доходами бюджету є: - доходи від використ майна, що перебув у держ власності (орендна плата від здачі в оренду держ майна; відсотки за залишками бюдж коштів на рахунках у кредитних організаціях; дивіденди за акціями, власником яких є держава; повернення держ і бюдж кредитів та ін.); - доходи від продажу майна, що перебув у держ та комунал власності; - проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарс товариств; - доходи від платних послуг що надаються ОДВ та ОМС, а також бюдж установами; - кошти, отримані в результаті застосув заходів громадянс-правової, адміністр і крим відпо-сті (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення); - інші неподаткові доходи. У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти — перерахування від фіз і юр осіб, міжнар організацій і урядів інозем держав, інших ОДВ на безоплатній та безповоротній основі. В Укр до числа офіційних трансфертів, які надходять з-за кордону, належать поточні надходження від секретаріату ООН за українс контингент. До інших трансфертів належать специфічні гранти цільов признач, а також генеральні гранти, що не обумовлені конкретними цілями їх витрачання. Доходи бюджету класиф і за іншими ознаками, на-д залежно від: - держ устрою держави розрізн: а) в унітарній державі — доходи централ (держ) бюджету і доходи місцевих бюджетів; б) в федератив державі — доходи федерал бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів;- рівня бюджетної системи, за яким закріпл доходи, вони поділяют на власні і регулюючі; -джерел надходжен виділ доходи, що надходять від юр осіб і від населення;- конкретних видів прямих і непрямих податків (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, ПДВ, акцизний збір); -громадянства суб’єктів оподаткув — сплачувані резидентами або нерезидентами.

79. Держ кредит як інститут ФП.

З метою безперебійного фінансув суспільних потреб, держава може залучати до покриття своїх видатків вільні фін ресурси господар структур і кошти населення, їх одержання є держ кредитом. Такі кредитні відносини встановл між державою з однієї сторони, і населен та господар суб'єктами - з іншої сторони. Ці відносини мають ряд відмінних ознак, які виділяють їх в самостійну групу кредитних відносин, що регул нормами ФП: 1)При держ позиках позичальник є держава, яка залучає грошові кошти для своїх потреб на засадах зворотності. Юр і фіз особи, що надають державі свої кошти в тимчасове користуван, виступ кредиторами держави. 2)Держава-позичальник в односторон порядку встановл умови та терміни, порядок реалізації і погашен позик. Вона також визначає свої обов'язки по сплаті розміру прибутку (відсотка) за користуван позичен коштами. 3)Держ позики не забезпеч заставою чи будь-якими іншими матеріальними цінностями. Вони гарантуют фінансовими ресурсами держави. В щорічних держ бюджетах передб певні суми сплати прибутків і погашення позик. Ці суттєво відмінні риси визначають поняття держ кредиту як фін-правов інституту. Отже, під держ кредитом розуміють сукупність особливих економ (кредитних) відносин, в яких держава виступає позикоодержувачем, а населення (юр та фіз особи) - кредиторами. Сюди належать відносини, що виникають, перш за все, у зв'язку з випуском і реалізацією держ позик, економ основу яких складають вільні грошові кошти і заощаджен. У відносинах у сфері держ кредиту, однією із сторін, а саме боржником, є держава, а кредиторами можуть виступати як юр, так і фіз особи. Об'єктом держ кредиту виступають тимчасово вільні кошти, які йдуть у розпорядження держави, перетворюючись в її додаткові фінансові ресурси. Згідно з чинним зако-вом Укр, надходжен від внутр позик належать до доходів Держ бюджету. Однак, лише умовно їх можна віднести до прибутків держави, оскільки держ кредит виступає як додатк джерело ресурсів бюджету тільки на певний термін. Крім цього, позичені кошти держава зобов'язуєт повернути і сплатити певний вид винагороди за користування ними. Власне це (держ борг) складає проблему для держави і викликає необхідність її теорет вивчення. Не можна не згадати, також про характерні ознаки добровільності, терміновості, платності і поверненості, які відмежов кошти, акумульовані шляхом держ кредиту, від доходів держави. Кошти, одержані від держ кредиту не дають нових прибутків і повинні погашатись. Іншими словами, вони виступають лише як тимчасові ресурси держави і підлягають поверненню.

80. Міжнар держ кредит, його принципи.

Міжнар кредит – це форма руху позиков капіталу у сфері міжнар економ відносин, де кредитор і позичальник виступають субўєкти різних країн. Субєктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та держ органи, а також регіональні міжнар банки розвитку, міжнар фін інститути. Міжнар кредит – це економ відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використ та погашення позики. Кредитні відносини склад на принципах:- повернення; - терміновості; - платності; - гарантованості. Основною сутнісною ознакою міжнар кредиту є те, що він являє собою форму руху позичков капіталу у сфері міжнар економ відносин. Рух цієї форми капіталу повязаний з наданням субєктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернен, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка. На основі міжнар кредиту сформувал місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих націонал, міжнар за своїм характером (нап-д, нью-йоркський, лондонський), виникли й досягли на сучасному етапі колосальн розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як субўєкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнар банківс консорціуми. Операції на світовому ринку капіталів за своїм характером поділ на комерційні ті, що повяз із зовніш торгівлею, та фін (вивіз капіталу, погашен заборгованості)

81. Поняття страхування та його правове регул.

Відносини, які виник в галузі страхування, носять складний характер і регул нормами кількох галузей права: адмін, цивіл, господ і фін. Регулюв страхових відносин присвячена глава 67 ЦКУ та ст. 352-355 ГКУ. Велика частина відносин у галузі страхування керуют нормами ФП, адже при страхуванні виник грошові перерозподіл відносини. Наявність обставин, які можуть нанести шкоду здоров'ю, життю або майну фіз і юр осіб, примушують страхувальн частину націонал доходу, яка їм належить, передати на утворення страхов фондів. Причому участь у створенні цих фондів може бути обов'язковою (при обов'язковому страхуванні — ст. 7 ЗУ "Про страхування") або добровільною (ст. 6 Закону "Про страхування"). Ці фонди не належать державі, і вона не втруч в конкретні страхові відносини страховиків і страхувальн. Однак держава підтримує публічн фін інтерес усіх учасників страхових відносин, і не тільки регулює частину відносин методом владних приписів, але й частину витрат на виплату вїдшкодувань працівникам бюдж установ, які служать у особливо небезпечних умовах (військовослужбовці, митники, пожежники, службовці органів внутрішніх справ), бере на себе за рахунок коштів Держ бюджету. Страховиками в Укр визнают фін установи. Фін установа, згідно зі ст. 1 ЗУ "Про фін послуги та держ регулюв ринків фін послуг" від 12 липня 2001р, — це юр особа, яка відповідно до Закону надає одну чи декілька фін послуг та яка внесена до відповідн реєстру у порядку, встановл законом. Страхові організації можуть бути створені у формі акціон, повних, командитн товариств або товариств з додатк відп-стю відповідно до зако-ва і одержали в установл порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Ст. 2 ЗУ дозволяє створення страхов компаній у вигляді україн спільного підприємства з іноземною інвестицією більше ніж 50 %. В окремих випадках, установл зако-вом Укр, страховиками можуть бути державні організації, але за умови, що єдиним власником такого страховика є держава. Держава визначає порядок одержання ліцензії і ліцензійні умови для здійснен страхової діяльності в ст. 38 ЗУ "Про страхування", у Ліцензійних умовах здійснення страхової діяльності, затвердж наказом Держ служба Укр з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва. Відпов до ЗУ "Про фін послуги і держ регулюв ринку фін послуг" від 12 липня 2001р, Положення про Державну комісію з регулюв ринків фін послуг, затвердж Указом ПУ від 4 квітня 2003р, уповноваж держ органом, що здійснює видачу ліцензій на здійснення страхової діяльності і нагляд за діяльністю страховиків, є націонал комісія, що здійснює державне регулюв у сфері ринків фін послуг. Страховикам закон дозволяє формувати статутні фонди виключно у грошовій формі. Дозволено до такого фонду вносити держ цінні папери за їх номінальною вартістю, але не більше 25% загального розміру статутного фонду. Закон "Про страхування" встановлює мінімал розмір статутного фонду страховика, який займається іншими видами страхуван, ніж страхув життя, в сумі, еквівалент 1 млн. євро, а страховика, який займаєт страхуван життя,— 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України. Зако-вом в Укр регул відносини у сфері страхув, спрямовані на створення ринку страхових послуг та посилення страхов захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. ЗУк "Про страхув" у ст. 1 дає визначення страхуванню: страхув — це вид цивіл-прав відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юр осіб у разі настання певних подій (страхов випадків), визначен договором страхув або чинним зако-вом, за рахунок грошов фондів, що формуют шляхом сплати громадянами та юр особами страхових платежів (страхових внесків, премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Наша держава дозволяє всім охочим займатися підприємниц діяльн. Страхуван — особлив вид підприємництва. Це створен страхов захисту, захисту від ризику будь-якого випадку, передбач в договорі про страхуван. Страхувальник повинен обирати собі страхові послуги і можливості покриття різних видів шкоди, яка може бути нанесена його майну, його здоров'ю або життю. Тому держава мусить потурбуватися, щоб кожен підприємець і кожен громадянин був надійно захищений від будь-якого ризику. Держ захист повинен ґрунтуватися на правовому забезпеч страхових відносин. ЗУ "Про страхув" визначає об'єкти страхуван, види обов'язков страхування, вимоги до договорів страхув, порядок здійснення державного нагляду за, страховою діяльністю. Ст. 30 Закону "Про страхув" визнач умови забезпеч платоспроможн страховиків. Гарантією виконан зобов'язань страховика за угодами страхув держава вважає страхові резерви — спеціальні фонди, які створ із страхових внесків і витрачают, в першу чергу, для здійснення страхових виплат страхувальник. Страховики зобов'язані дотримув таких умов забезпеч платоспроможн: —наявності сплачен статутн фонду та наявності гарантійн фонду страховика; —створ страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; —перевищен фактичн запасу платоспроможності страховика над розрахунковим норматив запасом платоспроможності. Зак-вом Укр можуть визначат уповноважені страховики для здійснення тих чи ін видів страхування, якщо здійснення правовідносин передб використ бюдж коштів, валютних резервів держави, гарантій КМУ. Для визначен уповноваж страховиків необхідно провадити відкриті тендери з оприлюдненням у ЗМІ його умов і результатів. В ін випадках держава не має права на уповноваж страховиків для здійснення окремих видів страхування. ЗУ "Про страхув" (ст. 15) визначено порядок і умови здійснення діяльності страхових І перестрах брокерів. Брокерам-громадянам заборонено отримувати і перераховувати страхові платежі. Закон дозволяє діяльність на страховому ринку Укр зареєстров належним чином страхових і перестрахов брокерів-нерезидентів, якщо вони надають послуги через свої представництва. Законом встановл і причини, за яких може бути відмовлено у страховій виплаті і підкреслено, що негативний фін стан страховика не може бути причиною для відмови у страховій виплаті. ЗУ "Про страхув" дозволяє страховикам, які здійсн страхув життя, надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхув життя. Однак порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формуван резерву для покриття можливих втрат повинні встановл Націонал комісія, що здійснює держ регулюв у сфері ринків фін послуг по узгодженню з НБУ. Держава гарантує збереження таємниці страхув, дотримання і захист майнов та ін прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійснені страхової діяльності. Втручання в діяльність страховиків з боку держ та ін органів, якщо воно не пов'язане з повноважен органів, які здійсн держ нагляд і контроль за діяльн страховиків, заборонено. Ст. 116 КУ поклала на КМУ забезпеч проведення фін, податк політики, політики соціал захисту населення. В галузі страхування ЗУ "Про страхув" на КМУ покладено встановл розміру плати за видачу ліцензії на страхову діяльність; визначення порядку і правил проведення обов'язков страхування, встановл особливих умов ліцензув обов'язк страхування, розмірів страхових сум та максимал розмірів страхов тарифів або методику актуарних розрахунків. КМУ встановл випадки та умови, коли із централізов страхових резервних фондів виплачуют компенсації за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих у ДТП, або інших випадках (ст. 13 ЗУ "Про страхування"). Виконуючи свої повноваж, КМУ в галузі страхув: 1) встановл на підставі Закону "Про страхування": —порядок та правила проведен обов'язк страхув, форми договору, особливі умови ліцензуван обов'язк страхув, розміри страхових сум та максимал розміри страхових тарифів; —вимоги страховика-нерезидента до перестрахув; —форму декларації по операціях перестрахув у нерезидента; —випадки та умови виплати компенсацій з централіз страхових резервних фондів Моторного страхового бюро Укр; —випадки та умови забезпечен пільгового страхування для окремих категорій автовласників за рахунок коштів централіз страхових резервних фондів Моторного страхового бюро Укр; —розмір плати за видачу ліцензій на проведення конкретних видів страхув; —порядок використ коштів резервів по страхуванню життя для довготермінового кредитуван житлов будівництва.

82. Загальні засади держ регулюв страхової справи.

Страхова діяльність - це врегульована нормами права господар діяльність страхових організацій з надання страхових послуг за рахунок сформов страхових фондів, що здійснюється на підставі ліцензії, як правило, з метою отримання прибутку. Зі змісту зак-ва про страхування можна зробити висновок, що страхова діяльн охоплює такі види господ діяльн як: страхування, перестраховув і фін діяльність, пов'язану з формуван, розміщен страхових резервів та їх управлінням. Відносини щодо здійснен страхової діяльності регул рядом НПА, які залежно від сфери їх дії поділяються на загальне зак-во про підприємництво (в частині, що стосується підприємн діяльності на страховому ринку) і спеціал зак-во про страхову діяльність як окремий вид підприємництва. Серед загальних НПА, що застосов для регулювання страхової підприємницької діяльності, передусім слід назвати закони України "Про господ товариства", "Про ліцензув певних видів господарс діяльності". Систему спеціального зако-ва про страхову діяльність очолює ЗУ "Про страхув", Що регулює відносини у сфері страхування і спрямов на утворення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян

83. Поняття державних видатків та їх види.

Видатки - це безперервне використ державою коштів бюджету та позабюджет фондів та власних коштів підприємств і організацій на потреби, що визначені держ завданнями. Видатки бюджету - це прямі цільові витрати держави, що забезпеч її безперебійне функціонуван та відображ економ відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом частини валового внутріш продукту, що концентруєт в бюджеті. Згідно з БКУ видатки бюджету -це кошти, які спрямовані на здійснення програм та заходів, передб відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашен основної суми боргу та повернен надміру сплачен до бюджету сум. Витрати бюджету - це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу. Групи держ видатків за предметною ознакою: - на державне управління; - на соціальні потреби; - на народне господарство і підтриман економіки; - на націонал оборону - за роллю в відтворювальному процесі:- на сферу матеріальн виробництва; - на невиробничу сферу; - на створення держ резервів - за економ змістом: заробітна плата; стипендія; пенсії і допомоги; медикаменти; харчування; канцелярські витрати; витрати на поточний і капітал ремонт. Критерії бюджетних асигнувань - пріоритети витрат; - загал обсяг фінансув; - цільове використ коштів;- витрат. Режими бюдж фінансув: 1) коштор-бюдж режим. 2) режим фінансув підприємств і організацій, які мають свої доходи, а бюджетні асигнування одержують як фін допомогу. Принципи фінансув: - плановість; - безоплатність; - безповоротність; - цільове спрямув коштів; - ефективність використ коштів; - фінансув в міру виконання плану; - оптимальне поєднання власних, бюдж та кредитних джерел; - додерж режиму економії; - здійснення контролю за використ коштів. Усі фінансові плани пов'язані між собою внаслідок юр та економ природи бюджету. Акти. що регул відносини в галузі видатків - акти, норми яких регламент фінансові відносини: Закон про Держ бюджет, рішення про місцеві бюджети, постанови КМУ, інструкції Мінфіну та Держказначейства- акти додерж і виконан правових норм, за допомогою яких реалізуют права та обов'язки учасників видатков відносин: кошториси, бюджетні доручення, ордери, грошові чеки, лімітні довідки. Отже, фінансув держ видатків - це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, що здійснюється з урахуванням оптимального поєднання власних, кредитних та бюдж джерел фінансув, проводиться в міру здійснення планового використ коштів для забезпеч виконання загальнодерж функцій, а також для утримання соціал-культурної сфери, створення соціал гарантій населення та виконан зобов'язань держави, з додержан режиму економії при всебічному постійному контролі.

85.Кошторис витрат, його зміст та види. Основним докумен, що визначає витрати бюдж установ, є кошторис. Кошторис витрат основний планов документ, який визначає загал обсяг, цільове надходж та використ, а також щоквартал розподіл коштів, що відпускают з бюджету на утриман бюдж установ або на здійснен централіз соціал, господарс, еколог, культурн та ін заходів. Фінансув з бюджету виконуєт тільки на основі затвердж для цього кошторисів видатків. Витрати бюдж коштів без затвердж в установл порядку кошторису не допускают. Кошторис витрат на утриман бюдж установ є актом, що встанов права і обов'язки керівників цих установ по використ зазнач обсягу грошов коштів, а також права і обов'язки фінансуюч органів по виділен цих грошов коштів і контролю за їх правомірн використан. Для кожної бюдж установи вірно складений і своєчасно затвердж кошторис є індивідуал фінанс-плановим актом, на основі якого ця установа фінансуєт протягом календ року. Забезпеч бюдж установ грошов ресурсами назив коштор-бюдж фінансув. Коштор-бюдж фінансув — не система науково та економ обгрунтов заходів щодо визначен критеріїв розпод коштів і напрямів використ фінанс ресурсів, а також визначен їх оптимал обсягів для кожного об'єкта, що фінансуєт. При коштор-бюдж фінансув фін-прав відносини виник тільки з моменту затвердж кошторису. В цьому і полягає правове значен кошторису як індивідуал фін-планов акта, який хоч і не встанов правов норм, але направлен на їх ви­конання і конкретиз ту чи іншу правову норму у розрізі конкретн правовідношен. У практич діяльн бюдж установ застосов 4 види кошторисів витрат: індивідуал, загальні, зведені та кошториси витрат на централіз заходи. Усі види кошторисів складают відпов до кла-ції доходів і видатків держ та місцев бюджетів (бюдж клас-ції). Для утриман одно типових невелик установ (таких, як школи, бібліотеки, клуби, відділи у складі виконкомів або апарату адміністрації), які обслуговуют централ бухгалтеріями, склад загальні кошториси, в яких обов'язк розшифровуєт обсяг фінансув за статтями на кожну установу окремо. Індивідуал кошториси витрат бюдж установ склад за відповідн параграфами бюдж класифікації, виходячи з специфіки роботи конкретн закладу, що фінансуєт. Міністерств, відомствами та відділами виконкомів ОМС склад фін плани з розрахунк та обгрунтув видатків, які назив кошторис на централіз заходи (такі, як проведен нарад, конференцій). Види кошторис відрізняют між собою різним рівнем узагальнен інформації про видатки. Індивідуал кошторис відбиває вимоги у коштах кожної окремої бюдж установи з урахуван специфіки їх функціон. Загальні кошториси склад для видатків груп одно типових установ. Зведені кошториси вмішують всі видатки на утримання установ, що підпорядк одному міністерству чи відомству. Такі кошториси об'єднують всі індивідуал, загальні кошториси та кошториси на централіз заходи. Індивідуал кошторис витрат будь-якої бюдж установи склад з 4 част: загал відомості; виробн показники, які необхідно знати для обрахув обсягів витрат; розрахун по окремих видах витрат; зведення витрат.