1. Поняття, принципи, методи і форми фдд.

ФДД – це діяльність держ органів щодо формування, розподілу і використ централіз і децентраліз фондів грошових коштів, що забезпеч виконання функцій держави. До спеціал методів ФДД і ОМС належать: а) формуван публічних централізован і децентраліз фондів коштів; б) розподіл фінанс ресурсів, які створ публічні фонди коштів; в)використ цих ресурсів при фінансув видатків, що супроводж кожну дію органів держави та ОМС. При формуванні публічних централіз держ і місцевих фондів коштів держава і ОМС застосов такі спеціальні методи мобілізації коштів: -обов'язкові платежі для юр і фіз осіб у вигляді податків, зборів, мита у держ централіз фонди коштів; -добровільні платежі, випускаючи і реалізуючи державні і муніципальні цінні папери юр і фіз особам, приймаючи доброчинні внески на користь держави від іно­земних і українс юр і фіз осіб; -вилучення в бюджет вільного залишку прибутку казенних підприємств, НБУ; -встановл і стягнен штрафів і пені за порушення фінанс зако-ва. Принципи фін діяльності – це основоположні правила і вимоги, які відображають її найістотніші особливості та цілеспрямованість. Принципи: 1)принцип законності полягає в тому, що весь процес утворення, розподілу та використ фондів грош. коштів докладно регламентуєт нормами ФП. 2)принцип публічності фін. д-сті полягає в публічн характері фін. д-сті. 3)принцип гласності. В процесі здійснення фін. д-сті передб доведення до суспільства, в тому числі й за допомогою засобів масової інформації. 4)принцип плановості. Кожна сфера фін діяльн базується на основі фінанс-планових актів, вимоги стосовно яких закріплено у нормат актах. Він реалізується у прийнятті головн держ. фін. плану – Держбюджету Укр., який є підставою для ін.. планів – місц. бюджетів, зведеного балансу доходів та видатків. 5)принцип розподілу функцій представниц та вик. влад. Цей розподіл здійснюєт на підставі конституц принципу розподілу влади взагалі (ст. 6КУ). 6)принцип пріоритетності представниц органів влади перед вик. органами. 7)принцип пріоритетності публічних видатків по відношенню до доходів бюджету. Здійсн державою її функцій не може ставитись у пропорційну залежність від розміру доходу держ бюджету. І тому визначаючи в пріоритетному порядку обсяг публічних видатків, вираховуют розміри держ доходів, необхідних для фін рівноваги. Форми: 1)правова – відображає фін.д-сть держави у відповідних ріш., прийнятими орг..влади чи орг.. м/с з пит.. фін. д-сті держави; 2)неправова – всі ріш., які не мають законод.характеру.

2. Поняття, ознаки, функції фінансів.

Держ фінанси - це цілісна система суспільних відносин, пов’язаних з формуван, розподілом i використ централіз та децентраліз фондів грошових коштів, з метою виконання завдань i функцій держави. Функції: 1) розподільчу, яка заключаєт в тому, щоб розподіл вартість валового суспільн продукту i тим самим забезпечити кожного суб’єкта господ-ня необхідними йому фінансовими ресурсами; 2) контрольну, що виражаєт в здатності фінансів якісно відслідковувати весь хід розподільч процесу. Основними ознаками фінансів є: 1.Грошові відносини, тобто гроші виступ матеріальн основою існування і функціонуван фінансів (де немає грошей, не може бути фінансів). 2.Наявність двох суб'єктів, один з яких наділений особливими повноважен. Таким суб'єктом виступає держава. 3.У процесі грошових відносин здійснюєт формув або використ загальнодержав фондів грошових коштів. Можна сказати, що відмінною ознакою фінансів є їх фондовий характер. 4.Регулярне надходжен коштів у бюджет не може бути забезпечено без додання податкам, зборам і іншим платежам держ-примусов характеру, що досягаєт за допомогою правової нормотворчої діяльності держави, створен відповідн фіскальн апарату.

3. Фінансова політика та фінансова система України.

Фін політика – система держ заходів, спрямов на мобiлiзацiю фінанс ресурсів, їх розподіл i використ держав при здійсненні її функцій. Завдання фін.пол.: забезпеч відповідн фін ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми економ i соціал розвитку, зовнішньоекон діяльності. Фін систему Укр склад такі елементи: 1)Держ бюджет Укр: - бюджет АРК; бюд. м.Києва та Севастополя; бюд. областей, міст, селищ; цільова держ i місцеві фонди; фінанси обов’язков держ соціальн страхуван; фінанси галузей народн господарства (децентраліз фінанси); держ кредит. 2) часто у якості фін системи розгляд сукупність державних органів i установ, які безпосередньо здійсн керівництво ФДД.

4. Органи, що здійсн фінансову діяльність в Україні.

Органи загальної компетенції – їх основною функцією не є здійснен фін діяльності, вони її викон опосередковано, поряд зі своїм основним завданням. ВРУ має такі повноваж: 1) затвердж Держ. бюджету Укр та внесення змін до нього; 2) контроль за виконанням держ. бюджету Укр, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 3) затвердж рішень про надання Укр позик i економ допомоги іноземн державам та міжнар організаціям, а також про одержання Укр від іноземних держав, банків, міжнар фін організацій позик не передб держ бюджетом, здійснен контролю за їх використанням;і.т.д. ПУ: 1) здійснює керівництво фін діяльністю як глава держави; 2) призначає Міністра фінансів Укр; 3) підписує закони, прийняті ВР і т.д Каб Мін: забезпеч проведення фінанс, цінової, інвестиційної, податк політики; розробка проекту Закону Про держ.бюджет Укр”; забезпеч виконання затвердж ВР держ. бюджету Укр; подання ВР звіту про виконання бюджету. Органи спеціал компетенції – створені лише для здійснення фін діяльності. Мінфін: 1) забезпечує реалізацію держ фін. політики i здійснює керівництво у сфері держ. фінансів; 2) організовує роботу по підготовці i складан держ. бюджету; 3) бере участь у розробленні прогнозних показників економ i соціал розвитку Укр на поточний період та перспективу;і.т.д Держ казначейство Укр: 1) організовує виконан Держ. бюджету Укр та здійснює контроль за його виконанням; 2) здійснює управління коштами держ. бюджету Укр, в тому числі i в іноземній валюті i коштами держ позабюджетних фондів в межах видатків, передб на відповідний період; 3) фінансує видатки держ. бюджету України. Місцеві держ.адмінiстрацiї: 1) забезпеч виконання Конституції та ЗУ, актів ПУ, КМУ, інших ОВВ; 2) організація підготовки та виконання відповідних облас i регіонал бюджетів; З) підготовка звіту про виконання відповідних бюджетів i програм. Рахунк палата: 1) організовує та здійснює контроль за своєчасним та повноцінним виконан прибуткової i видатков частин держ. бюджету, держ. цільовими фондами, за утворен i погашенням внутрішн i зовнішн держ. боргу, законністю надання позик, економ допомоги інозем державам, міжнар організаціям i одержан кредитів від інозем держав, міжнар фін організацій i позик, які не передб держ. бюджетом; 2) має право здійснювати фін перевірки, ревізії у всіх органах держави.

6. Поняття, предмет та метод фінансового права.

ФП — це самостійна галузь публічн права, що регулює суспільні відносини в сфері мобiлiзацiї, розподілу i використ централіз i децентраліз фондів держави з метою забезпеч виконання нею своїх завдань i функцій. Предметом ФП є суспільні відносини, що виникають в процесі ФДД. Методи регулюв ФП: а) метод владних приписів (нерівність сторін);б) метод субординації (відносини між вищестоящ i нижчестоящ держ органами); в) метод погодження – застосов в поєднанні з методом владних приписів (податк кредит);г) метод рекомендацій – застосов в поєднанні з методом владних приписів (на-д, перелік місцевих податків i зборів міститься в закон-ві, з числа яких ОМС мають право вибирати i вводити платежі на своїй території).

7. Система і джерела фінансового права.

Система ФП — це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’єднання i розміщен фiн-правов норм в певному взаємозв’яз i послідовності. Склад з: частин; інститутів; розділів; пiдроздiлiв. У загальну частину включ норми, що закріпл: загальні принципи, правові форми i методи фін діяльності держави; систему держ. органів, що здійсн фін діяльність, їх ієрархію, компетенцію, правовий статус, завдання, функції, форми i методи роботи; Особлива частина склад з певних розділів, які називают підгалузями, які в свою чергу склад з фiн-правов інститутів — це система фiн-правов норм, що регул групу однорідних фін відносин, а в розділи об’єднуються групи споріднених фінансово правових інститутів.

8. Місце фінансового права в системі права України.

У зв'язку з тим, що ФП розповс на одну з областей дія-сті дер-ви, воно пов’язане з КП та АП. КП закріпл основи організації й діяльн представниц та ОВВ. АП регул сусп від-ни у сфері держ управлін, здійснюв ОВВ. Норми ФП регулюють ці обидва види держ дія-сті, оскільки фін дія-сть здійснюєт цими органами. КП регул основнi питан соцiал-економ системи i полiт органiзацiї суспiльс, принципи дiял держави i її органiв у всiх галузях, у тому числі, i у галузi фiнансiв. АП визнач основнi принципи держ управлiн, повноваж ОВВ на видання управлiн актiв, в тому числi i органiв спец управлiн фiн дер-и, закрiпл структуру цих органiв, органiзац форми їх дiяльн, порядок признач i звiльн посадов осiб, закрiплює їх права i обов'язки. Спираюч на норми i принципи АП, ФП регулює тi від-ни, якi безпосер пов'яз із виконан цими орган ф-цiй по збиранню, розподiлу i використ фiн ресурсiв держ, контролю за їх цiльов витрачан. ФП має зв'язок i із ЦП, оскiльки до предмета ЦП серед багатьох майнов відносин входять і грош вiдносини. Норми ФП встановл порядок мобілізації грошов коштів в розпорядж держави держ органами, зокрема, фін-кредитн, джер фін-кредит ресурсів, порядок планування процесу утворен й розподілу створюв ними грошових коштів, способи проведен контролю за фін діяльністю організацій тощо. ФП пов'язане і з іншими галузями права. Воно межує з ТП i ПСЗ, в частині що стосуєт регулюв вiдносин із приводу утворен i витрач Пенсiйн фонду та соц фондiв.

9. Поняття і система науки фін права.

Наука ФП – це вчення про ФП, тобто система знань, що має достатню ступінь єдності і узагальненості. Наука ФП розвиваєт і існує за рахунок, основним чином, наукових досліджень, вчених юристів – фінансистів. Наука ФП є суспільною наукою, отже вона вивчає реальні громадські інтереси, що пов’язані з формуван, розподілом і використ державою і ОМС грошових коштів. В предмет науки ФП включ і аналіз реальних суспіл відносин, що врегул нормами ФП, тобто фін відносин (дослідж суб’єкти, об’єкти цих відносин, їх права та обов’язки тощо). Предмет науки ФП склад сукупність таких основн компонентів: 1)норм і інститутів ФП;2) фін–прав відносин;3) фін зако-ва; 4) тенденції розвитку фін – правов регулюв і ФП як галузі права. Наука ФП є публічно–правовою, оскільки вона досліджує явища і процеси, що зачіпають не індивідуал, а громадські, колективні інтереси. Ця система знань включає: 1. а) фін–правові концепції – це вироблені наукою ФП абстрактні, узагальнені ідеї з проблем ФП. Ці концепції лише формуються, н–д, концепція податк зобов’язал право відношення та ін.; б) фін–правові категорії – це вироблені наукою ФП поняття, що виражають найбільш істотні властивості юр дійсності в сфері держ фінансів. До них відносяться: фін діяльність держави і ОМС, фін правовідношення та ін; в) фін–правові принципи – це вироблені наукою ФП начала, на яких повинна будуватися юр діяльність в сфері держ і муніципал фінансів. Зокрема, до них відносяться принципи податк справедливості, економіч обґрунтування податків і зборів та ін. 2. Правила юр техніки, які повинні бути використані в ході правотворчої діяльності в сфері державних фінансів. При-дом є вироблені наукою вимоги до нормативно–правових актів, що встановл податок або збір. 3. Наукові прогнози і пропозиції по вдосконален правотворчої і правозастос діяльності в сфері державних і муніципальних фінансів.

10. Наука ФП: історія розвитку та проблеми сьогодення.

Власне україн наука ФП тільки починає розвиватись. Але розвиваєт вона не на голому місці, а сягає своїм корінням в радянську фін–правову науку, а через неї в загально – відому своїми значними традиціями і досягнен російську школу ФП. В Російській імперії фінансова наука з’явилась значно пізніше ніж у ЗХ Європі, хоча перші спроби аналізу фінансового стану Росії були розпочаті в 1663–1667р. В 1841р з’явився по суті перший російс підручник з ФП Горлова “Теорія фінансів. Вперше в сучасному розумінні термін “фінансове право” вжив професор ФПа Осокін. Його праця “Декілька спірних питань з історії російського фінансового права” була першою книжкою в Росії, де було вжито термін “фінансове право” (1861). Найбільший внесок в цю справу зробили вчені - юристи, професори Безчеревних,Воронова, Піскотін, Хімічева, Ципкін. Науковою цілиною по суті залишаються інститути податков і кредитного права, питання відповідальності в ФП, фінансового контролю та ін.

11. Фінан-правові норми, їх зміст, особливості та види.

Фін.-пр. норма - це встановл державою і забезпечене мірою держ примусу правило поведінки у відносинах, що вини­кають у процесі утворення, розподілу та використ централіз і децентраліз фондів коштів. Особливості: 1)мають державно владний характер; 2)їхній зміст завжди пов'язаний з регулюван фін.д-сті держ.та ОМС; 3)наділенні імперативністю, тобто встановл державою і є обов’язковими для виконання; 4)безпосередн визнач поведінку громадян, підпр.,владних органів за певних обставин незалежно від їх згоди. Структура фін-правової норми:1) Гіпотеза – це перша частина фінансово-правової норми, яка визначає умови, за яких можуть виникати у грома­дян і організацій передбаче­ні нормою юридичні права й обов’язки у галузі фін; 2) Диспозиція є основою норми – це частина пра­вової норми, що вказує, якою повинна бути поведінка сторін фін відносин при наявності передбач гіпотезою; 3) Санкція – це частина правової норми, що містить вказівку на міру держ примусу, яка може бути застосована до суб’єкта, що порушує диспозицію даної.

12. Фін-правові відносини, їх зміст, особливості, суб’єкти, види.

Фін правовідн – це суспільні економ відносини, які базують на фін-правовій нормі та виник в сфері ФДД і ОМС, мають владно-майновий характер і вираж фінанс інтерес держави. Особливості: 1) Виник і розвивают виключно в сфері ФДД і ОМС (мають майновий характер), пов’язані з мобілізацією, розподілом і використан централізов і децентралізов фондів. 2)Виникають, змінюют і припиняют на підставі фін-правов актів. 3)Є владним відносин, оскільки однією стороною цих відносин є держава в особі певних органів, що мають владні повноважен. Суб'єктами фін правовідносин є юр особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фін правовідносин. Об'єкт фінправовідносин — це фонди коштів, які формуют, розподіл і використов внаслідок реалізації суб'єктивн прав фін-кредитних органів і юр обов'язків другої сторони фін правовіднос. Об'єкт фін правовідносин пов'язаний з інтересом держави, яку представляє уповноваж орган.

13. Поняття та признач ФК в Укр. Його форми та види.

ФК – це регламент пр.нормами д-сть ОДВ, ОМС, підпр.,уст.,організ., ін.субєктів з перевір своєчасності і точності надходжен коштів, правильн і ефективн їх вик-ння. ФК спрямован на дотрим фін.дисципліни, законності, запобігання фін.правоп. під час мобілізації, розподілу і вик-ння центр. та де центр.фондів коштів для виконан завдання, ф-цій держави і ефективн соц., економ. Розвитку всіх суб. фін. відносин. Завдання ФК: 1)підтрим фін.дисципліни; 2)перевірка виконан фін.зобовяз перед державою всіма суб.фін.відносин; 3)перевір дотриман правил здійснен фін.операцій; 4)запобіган та усунен виявлен фін.правоп. Види ФК: держ і недерж. Держ ФК здійсн ОДВ й управлін, а також спеціалізовані держ органи ФК. Суб’єктом недерж ФК є аудитори й аудиторс фірми, а також відповідні служби самих господар суб’єктів. Держ ФК залежно від правов статусу суб’єктів контролю, їх контрол повноваж можна поділити на такі підвиди: загальнодерж і відомчий. Загальнодерж ФК може бути парламентс, інституційним, президентс, адміністрат, а відомчий – внутрівідомчим і внутрігосподарс. Підвидами недержав ФК є аудиторськ і внутрішн контроль приватн підприємств, комерц, організацій. Парламентс ФК здійсн на всіх стадіях складан, розгляду і затвердж Держ бюджету, а також затвердж звіту про його виконан. Необхідність виділен наступн різновиду загальнодерж ФК – інституц – зумовлена розвитком незалежних спеціал органів ФК – контрол-рахунк палат. Згідно зі ст. 98 КУ від імені ВРУ фін контроль здійснює РП. Адміністрат ФК – здійсн органи управління фінансами держави. Одним із суб’єктів цього контролю є КМУ, який здійснює контроль за держ фінансами під час безпосеред практичної реалізації фін політики держави. До суб’єктів адміністрат контролю слід віднести Мінфін, ДКУ, ДФІ, а також ДПС. Наступним підвидом держ ФК є відомчий контроль. Цей вид контролю є продовжен і доповнен адміністр контролю. Можна виділити 2 різновиди відомчого контролю: внутрівідомч і внутрігосподарс. Внутрішній ФК - це діяльність контрольно-ревізійн підрозділів, спрямована на забезпеч міністерств, ін ЦОВВ достовірною інформацією про використ об'єктами контролю фін ресурсів, оцінку ефективності їх господ діяльності, виявлення і запобіган в ній відхиленням, що перешкодж законному та ефективн використ майна і коштів, розширен відтворен виробництва. Внутріш ФК здійснюєт контрол-ревізійн підрозділ комплексно у формі ревізій (перевірок) на підставі склад на півріччя та погоджених з Голов КРУ планів роботи. Форми ФК. попередній, поточний, наступний. В основу даної класифікац покладено час проведен контролю. Попередній ФК проводит до початку реалізації рішень, здійсн фін операцій. У даному випадку проход вивчення підстав прийняття такого рішення для встановл законності й цілеспрямованості фінанс операцій, що підляг здійснен. Перевіряєт обґрунтован фінанс розрахунків і здійснюєт пошук можливості більш ефективн використ фінанс ресурсів. Такому контролю можуть підлягати, нап-д, кошториси установ, документи про відпуск товарно-матеріал цінностей, видачу грошов коштів, платіжні документи. Також попередній ФК проводит на стадії розробки і прийняття законів та ін норматив актів з фінанс питань. У даному випадку здійсн кваліфіков експертна оцінка фін результатів впровадж того чи іншого норматив акта. Попередній ФК на основі відповідн розрахунк і аналізу передбач фін результатів забезпеч об’єктивн оцінки доцільності прийняття нормативн акта, що стосуєт фінанс питань. Поточний контроль проводит у короткі проміжки часу в процесі вчинення господарс і фінанс операцій, під час виконан фінан планів; у ході виконан фін зобов’яз перед державою; отриман та використ коштів для адмін-господ видатків, проведен грошов операцій, реалізації матеріал цінностей. Його об’єктом, у першу чергу, є документація, яка безпосередн пов’язана зі сплатою і отриман коштів. Метою поточного контролю є виявлення відхилень від встановл норм та нормативів, попереджен їх на стадії зароджен фін операцій; досягнен раціональн, ефективн використ фінанс ресурсів за цільовим призначен; виявлення додатк можливостей для збільшен доходів і зменшен витрат. Наступний ФК. Він проводит після надходж доходів і витрачан коштів за наслідками фін-господ діяльності, аналізі виконання завдань; проведен грошов операцій, списання матеріал цінностей з метою з’ясування правильності вчинення господар і фінанс операцій, законності й доцільності витрачання матеріал і грошових ресурсів.

14. Методи фінансового контролю.

Методи – конкретні способи, прийоми, що застосов при здійсненні контрольних ф-цій. 1)метод аналізу фін.стану – це вивчення періодичності річного звіту, бухгалтерської звітності; 2)обстеження – це перевірка фін.стану підконтрольного об’єкта для фін. Проводиться певними пит.. через ознайомлен на місці з певними ділянками господ. Чи фін.д-сті. Прийоми: анкетуван, опитування; 3)нагляду – здійсн орг.контролю стосовно суб., які отримали від цього дозвіл або ліцензію на певний вид д-сті; 4)спостереження – постійний контроль з боку кредитних установ за цільовим вик-нням кредитних ресурсів; 5)інвентаризації – це с-ма контрольних дій, під час яких перевіряється наявність основних засобів, грош.коштів і їх відповідність даним бухгалтерс обліку; 6)інспекції – перевірка стану фін.підпр. на місцях, яку здійснює держ.орган; 7)ревізії – це метод документал контролю за фін.-господ.д-стю підпр., уст., організ. За дотриман законод.; 8)перевірки – вивчення певної фін.-господ. д-сті фін.уст., організ. чи їх підрозділів.

15. Система органів ФК в Україні.

Класифік ці органи за такими ознаками: 1) рівнем: а) загальнод: ВРУ; ПУ; КМУ; б) ОМС; 2) за інститутами: податкові; контрольно-ревізійні; органи ДКУ; фін-кредитні установи. 3) компетенцією: загал компетенції (для яких здійсн ФК не є основною діяльністю); спеціал компетенції (спеціально створені для діяльності у сфері ФК). ВРУ, відпов до ст. 85 КУ, здійснює ФК при затвердж Держбюджету і внесенні змін до нього, при його виконан, ухвален рішення щодо звіту про його виконан. Дуже важливим є також парламентс контроль за використан Укр кредитів, отриман від іноземн держав, банків і міжнар фін організацій і не передбач Держ бюджетом. ФК ВРУ здійснює також через свої комітети і тимчасові спеціальні комісії. До їх компетенції належить робота із законопроектами, підготов і попередн розгляд питань, що стосуют повноваж ВРУ. Природно, що основне навантажен у здійсн ФК припадає на спеціалізов комітети ВРУ - Комітет з питань бюджету і Комітет з питань фінансів і банківс діяльн. РП здійснює контроль за використ коштів Держ бюджету від імені ВРУ. її діяльність регул ЗУ "Про РП". Завдан РП є такі:- організація і здійснен контролю за своєчасним виконан видаткової частини Держ бюджету, використ бюджкоштів; - здійснен контролю за створенн і погашенням внутрішн і зовнішн боргу Укр, визнач ефективності й доцільності витрат держ бюджету, валютних і кредитно-фін ресурсів; - контроль за фінансуван загальнодерж програм економ, науково-технічн, соціал і націонал-культурн розвитку, охорони навколиш природ середов; - контроль за дотриман законності при наданні Укр кредитів і економ допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбач у Держ бюджеті; - контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Держ бюджету і коштів в установах НБУ й уповноваж банків; - аналіз установл відхилень від показників Держ бюджету і підготовка пропозицій щодо їх усунення, а також про вдосконал бюджетн процесу загалом. Місце ПУ у здійснен фінанс контролю визнач його статусом глави держави. Так, ПУ має право вето щодо прийнятих ВРУ законів із повернен їх на повторний розгляд. У здійсненні контрол повноваж ПУ спираєт на створені ним консультат й ін допоміжні органи і служби. КМУ, будучи вищим ОВВ, повсякденно керує держ фінансами і паралельно здійснює загальний ФК, розробляє і здійснює загальнод програми економ, науково-технічного, соціальн і культурн розвитку країни; розробляє проект закону про Держ бюджет і забезпеч його виконан після затвердж, направляє у ВРУ звіт про виконан держбюджету; здійснює і координує роботу міністерств, ін ОВВ; забезпеч проведен фін, цінової, інвестиційної і податк політики. Мінфін є централ спеціалізов ОДВВ з управлін і контрол за фінансами. Воно здійснює контроль за складан проекту й виконан держ бюдж, за дотриман банками правил касового виконан держбюджету за доходами; установл порядок ведення бухгалтерс обліку і складан звітності про виконан бюдж, кошторисів витрат бюдж установ; координує відомчий ФК. Крім того, Мінфін контролює: схоронність і ефективність використ держ майна, закріплен за підприємствами; випуск і обіг цінних паперів, видає дозволи на здійснення цієї діяльності; веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Укр. У системі Мінфіну діють такі спеціальні контрол служби, як ДКУ і ДФІ. ДКУ як орган фінанс контролю здійснює контроль за організацією виконан Держ бюджету і за надходжен та використан коштів держ фондів: і коштів установ і організацій, що утримуют за рахунок коштів Держ бюджету. Крім того, ДКУ веде облік касового виконан Держ бюджету, складає звіт про стан виконан Держ бюджету. Основні завдання Головн контрол-ревізійн управлін поляг у підготовці пропозицій щодо формуван держ політики у сфері держ ФК і забезпеч реалізації цієї політики в діяльні міністерств, ін централ і місцевих ОВВ, ОМС, інших бюджет установ, підприємств і організацій, що отрим кошти з бюджетів чи держ цільових фондів. При цьому Голова КРУ організує ревізії і перевірки фін діяльності щодо використ коштів, матеріал цінностей та їхньої схоронності, стану й вірогідності бухгалтерс обліку і фін звітності; проводить ревізії і перевірки використ та схоронності держ і комунал майна (у тому числі майна, передан в користуван); проводить перевірки використ бюджет коштів і коштів держцільов фондів, належного виконання держ контрактів, проавансованих за рахунок бюдж коштів. НБУ чинним зако-вом покладено здійснен банківс регулюван і нагляду; сертифікації аудиторів, що проводя аудиторс перевірки банків; організацію і здійснен валютн контролю за банками й іншими фін установами; аналіз стану грошово-кредитних, фін, цінових і валютни відносин. Держ митна служба контролює дотриман правил переміщен валютних цінностей через митний кордон Укр, точну і своєчасну сплату мита й інших митних платежів. Міністерс зв’язку здійснює контроль за дотриман установл прави видачі та приймання грошових переказів. Держ пробірна палата як спеціал орган держ ФК здійснює контроль за випробуванням, виробництвом, використан, оборотом, обліком та збереженням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконанням операцій із цими цінностями.

16. Правові основи здійсн недержав аудиторс контролю.

Аудит – це перевірка публічної бухгалтер звітності, обліку первин документів та іншої інформації щодо фін-госп діяльн суб’єктів госп-ня з метою визначен достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному закон-ву та встанов нормативам. Аудит – це перевірка фін-госп діяльн суб’єктів госп-ня незалежн експертами (аудиторами), що здійсн послуги на платній основі. Аудитори перевір звітність їх клієнтів, консультують з питань, які їх цікавлять щодо комерційн діяльності. Перевірки здійсн в інтересах як самих господар суб’єктів, так і в інтересах держави. Отже, даний вид контролю дозволяє поєднувати інтереси держави і господ суб’єктів. Фактич, аудитори є, по суті, фінанс консультантами. Аудит може провод з власної ініціативи господар суб’єктів. Господар суб’єкт має можливість звернутися до будь-якої аудиторс фірми, може вибрати в якості контролера-аудитора будь-якого кваліфіков спеціаліста, а держава, що є важливим, отримує можливість забезпеч контроль за фін діяльн, достовірніс звітності, не витрачаючи на це бюджетні кошти. У той же час зако-вом передб випадки, коли аудит є обов’язков. Аудит може здійснюв незалежн особами (аудиторами), які виконують свої обов’язки індивідуал, займаючись приватною практикою на основі одержан ліцензій. Частіше аудит здійсн аудиторс фірмами, тобто організаціями, які мають ліцензію на право здійснення аудиторс діяльності й займаються виключно наданням аудиторс послуг. Незалежні аудитори й аудиторс фірми не є конкурентами органів держ ФК. Навпаки, кваліфіков аудит може стати значною допомогою в роботі держ органів ФК і здійснюв суттєвий вплив на підвищен ефективнос їх роботи, на якісне виконан ними своїх завдань і фу-ій. Так, ЗУ “Про РП” передб можливість взаємодії РП з ін держ контрольн органами й органами аудиту, які зобов’язані сприяти її діяльн, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено. Крім цього, РП в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсн контрол-ревіз діяльн, зокрема до проведен ревізій і перевірок на договірній основі, недержавні аудитор служби та окремих висококваліфіков спеціалістів. Сфера діяльн аудиторів, деякою мірою, пересікаєт зі сферою діяльності податк інспекторів, бо вони займают перевіркою бухгалтерс звітів і балансів, розрахунк та ін докум, пов’язаних з обчислен податків та ін платежів, і керуються під час здійснення діяльн одними і тими ж докум.

18. Особливості здійснення внутрішнього ФК.

Провед ревізій і перевірок контрол-ревізійн підрозд міністерств та ін централ ОВВ й їх територ органів. Порядок провед ревізій і перевірок структурн підрозділ ДФІ. Права, обов'язки та відпо-сть посад осіб контрол-ревізійн підрозд міністерств й ін ЦОВВ та їх територіал органів такі ж, як і структур підрозд ДФІ. Крім того, посадові особи контрол-ревіз підрозд міністерств й ін ЦОВВ та їх територ органів мають право: перевір на об'єктах контролю результ виконан планів, кошторисів, грошові, фін, бухгал та ін докум, наявність коштів і цінностей, а у разі виявлен підробок та ін зловжив вилучати необхідні докум на термін до закінчен ревізії (перевірки), залишаючи у справі акт вилучен та копії або реєстри вилучен докум; перевірят правильність списан сировини, палива, ін матер цінностей, спожитої тепло та електроен на витрати вироб-ва, повноту оприбуткуван готової продукції, списан відходів, а також вимагати від керівника об'єкта контролю здійснен контрол обмірів обсягів виконан робіт чи контрол запуску сировини у вироб-во; - вимагати від керівника об'єкта контролю проведен інвен-ції основн фондів, товарно-матеріал цінностей, перевірки наявних коштів і розрахунків, у разі потреби опечатувати каси і касові приміщен, склади, комори, сховища, архіви; - одерж від посад осіб об'єктів контролю письмові пояснен з питань, що виник під час проведен ревізій (перевірок). Термін проведен ревізії (перевірки) не повинен перев 30 роб днів.

19. Поняття фін-правов відпо-сті та види фін санкцій.

З розвитком ФП, зокрема податкового, в науці стала виділятися фін-правова відпо-сть як самостійний вид відповідальності. На законодавчому рівні поняття “фін санкцій” вперше було згадане у ЗУ “Про ДПС в Укр”, який вводився в дію 04.12.90 року, зокрема, у п.7 ст.11 (“Права органів ДПС”), передбачено їх право застосовув до підприємств, установ, організацій і громадян фін санкції у вигляді стягнень. Фінансово-правова відп-сть – це вид юри відпо-сті, яка виражаєт у застосуван до правопорушника уповноваж на те державними органами, фін-правов норм-заходів держ примусу. Фін-правову відп-сть - застосування до правопорушника фін-правов норм-заходів держ примусу уповноваж на те держ органами, що покладають на правопорушн додатков тягар майнового характеру. Фін-правова відпо-сть, містить ознаки: а) наступає лише за правопорушення; б) встановл державою і пов'язана із застосув до правопорушника санкцій правов норм уповноваж на це суб'єктами; в) пов'язана із заподіянням правопорушнику певних негативних наслідків; г) реалізується в процесуальній формі.

20. Фінансове правопорушення, його ознаки, склад.

Фін правопорушення - це винне діяння, яке скоєне і направлено на порушення норм ФП, за яке зако-вом встановл фін-правова відпо-сть. Фін пра-ня хара-ся такими ознаками:

1. Протиправність

2. Винність

3. Суспільна небезпека

4. Караність.

Для притягнення особи до фінансово-правової відповідальності необхідно, щоб мав місце склад фінансового правопорушення - це встановлена сукупність ознак, при наявності яких діяння є фінансовим правопорушенням:

1.Об”єкт правопорушення

2. Суб'єкт правопорушення

3. Об’єктивна сторона

4. Суб'єктивна сторона

21. Поняття і значен бюджету для функціонув держави.

Згідно БКУ бюджет – це план формуван і використан фін.ресурсів для забезпечен завдань та ф-цій, які здійсн ОДВ протягом бюдж. періоду. Бюджет як економ категорія являє собою сукупність економ. відносин з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формуван і використан централіз фонду грош.коштів, призначен для забезпечен виконання державою функцій. Бюджет як пр..категорія – це закріплена законом форма нагромадження та витрачання коштів з метою забезпечен функцій ОДВ. Політ. значення бюджету полягає в тому, що законод.орг. своїм волевиявленням затверджує видатки та доходи на рік. За допомогою бюджету нац..дохід перерозподіляється між галузями нац..економіки, регіонами Укр. Також завдяки йому фінансуються нац..програми, є засобом вкладів капіталів для свого майбутнього.

22. Поняття, предмет та джерела бюджетного права.

Бюдж.право – це сукупність бедж.-пр. норм, що регулюють фін.відносини, які виник у зв’язку з бедж.д-стю. Предмет – відносини, що виник та існують у процесі утворення, розподілу та перерозпод дерд. та місц.бюджетів і регламентуют нормами ФП. Основним дж.бюдж права, його центральним документом, є БКУ прийнятий ВРУ від 08.07.2010р. Згідно БКУ бюджетне зако-о Укр. становить: КУ (ст. 95) визначено загальні засади формування бюдж системи Укр, побудовані на справедливому і неупереджен розподілі суспільного багатства між громадянами і територіал громадами), БКУ, Закон про Держ.бюджет на поточний рік, яким визначається загальний обсяг бюджету на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльності держави, розміри відрахувань у місцеві бюджети від загальнод доходів і податків; ін..закони, що регулюють бедж.відносини, норм.-пр.акти КМУ, норм.-пр. акти центр.орг.вик.влади, рішення орг..АРК, місц.держ.адміністрацій, ОМС.

23. Бюджетна система Укр та принципи її побудови.

Бюдж. с-а Укр. – сукупність держ. та місц. бюдж, побудована з урахуван економ. відносин, держ. і адмін..-територіал устроїв і врегульов нормами права. Організація функціонув бюдж.с-ми включає: зведений бюджет; законод і нормат базу; органи управлін; комплекс міжбюджет відносин між платника податк і неподатк платежів, державою і отримувачами бюдж коштів, держ. і місц. бюджетами. Принц побудови бюдж системи: 1)принц єдності. Він забезпечуєт єдиною пр.. базою, єдиною грошов одиницею, єдиним регулюв бюдж. відносин, єдиною бюдж. Класиф-єю. 2.Принц збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансув витрат бюдж кожної ланки бюдж системи забезпеч відповідн надходжен до кожного такого бюджету за визначен період. 3.Принц самостійності. Держбюджет та місцеві бюдж є самостійними. Держава не несе відпов-сті за бюдж зобов’язан органів влади АРК та ОМС грошовими коштами Держбюдж і навпаки. 4.Принц повноти. До складу бюдж підляг включен всі надходж відповідн бюдж та витрати бюдж. 5.Принц обґрунтованості. Бюджет формується на реальних показниках економ і соціал розвитку держави. 6.Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюдж процесу мають спрямовувати свою діяльність на досягнення запланов цілей та досягнен максимальн результату при їх використ. 7.Принцип цільов використ бюдж коштів. 9.Принцип справедливості і неупередженості.

24. Дати харак-ку бюдж класифікації України.

Бюдж.кла-ція – єдине систематиз угрупування видання доходів і фінансув бюдж за ознаками економ. сутності та організац устрою. Бюдж.кла-ція має такі складові: 1)кла-ція доходів бюдж: подат надходж – передб ЗУ місц.податки, збори та ін.платежі; неподат надходж – доходи від власності та підпр.д-сті, адмін. збори, платежі, доходи від некомерц продажу, від штрафів та фін санкцій; доходи від операцій з капіталом (оренда, товари, послуги); трансферти – це кошти, одержані від ін. ОДВ, орг. .влади АРК, ОМС, ін. держав або міжнар. організ. на безоплат основі. 2) кла-ція видатків: за ф-ція: дає змогу відстеж зміни держ.податків різного функціонал призначен; економ характерист операцій, при проведенні яких здійсн ці видатки: деталізує використ коштів за їх предмет ознак (зар плата, виплати населен). Їх класифік на поточні, капітальні та кредитув; відомча: визнач перелік єдиних видатків держ.коштів; програмна, тобто за бюдж програм. 3) Кла-ція фінансув бюдж визнач джер отрим фін ресурсів, необхід для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачан фін ресурсів, що утворил в результаті перевищ доходів бюджету над його видатками. Кла-ція фінансув бюджету здійсн за такими ознак: фінансув за типом кредитора - за категор кредиторів або власників боргових зобов'яз; фінансув за типом боргов зобов'яз - за засобами, що використ для фінансув дефіциту або профіциту. 4)кла-ція боргу систематиз інформац про всі боргові зобов'язан держ, АРК, ОМС.

25. Поняття бюдж процесу та харак-ка його учасників.

Бюджений процес склад з трьох основних моментів: формування проекту бюжету - "до початку бюдж року"; виконання - самого "бюдж року"; контролю - періоду після закінчення "бюджо року". Спочатку проходить підготовка проекту бюджету ОВВ та робота органу законодавчої влади над бюджетом. Потім - виконання бюджету. В завершен - контроль за виконан, підведення підсумків, підготовка звіту про його виконання. До основн принципів належать:

1.Принцип повноти

2.Принцип гласності та публічності

3.Принцип реальності

4.Принцип верховності органів законодавчої влади

5. Принцип спеціалізації

26. Правові основи формув загальн, спеціал та резервн фондів бюджету.

БКУ передб загальні підстави структури бюджету (незалежно від його рівня), його вертикал та горизонт розподіл. Так, вертикал розподіл бюджету дає змогу вирізнити у його складі загальний та спеціальний фонди, тоді як горизонтал - визначає склад доходів за Держ бюджетом, за місцевим і видатків за Держ бюджетом, за місцевим. Загал фонд склада з фінансув видатків бюдж за рахунок усіх дохідн надходж, крім призначен для зарахуван до спеціал фонду. Цей фонд забезпеч фінансув виконан основн функцій і завдань держави, територіал громад, які певною мірою є узагальнен. Спеціал фонд передб предметно-цільове використ бюдж коштів за бюджетним призначен БКУ, яке виступає як повноваж, надане головному розпорядн бюдж коштів БКУ, законом про Держ бюджет або рішенням про місцев бюджет, що має кількісні й часові обмежен і дозволяє надавати бюдж асигнування. Останні ще більше коригують мету використ коштів, оскільки означ повноважен, надане розпорядн бюдж коштів відповідно до бюдж признач на взяття бюдж зобов’язан та здійснен платежів з конкретн метою в процесі виконан бюджету. До спеціал фонду належать бюдж призначен на видатки за рахунок конкретно визнач джерел надходж; гранти або дарунки (у вартісному виразі), одержані розпорядник бюдж коштів з конкретн метою; різниця між доходами й видатками спеціал фонду бюджету. Поділ бюджету на загал і спеціал фонди, джерела формув спеціал фонду, рішення про створен спеціал фонду у складі місцев бюджету, передача коштів між загальн та спеціал фондами бюджету здійсн виключно згідно із законами. Створен спеціал фонду сприяє посиленню централіз регулюв коштів бюдж установ. Перелік їхніх власних надходж визнач КМУ, враховуючи плату за послуги, що надаються бюдж установами (від господ або виробнич діяльн, оренди майна) та ін надходжен (гранти й дарунки, отримані бюдж установами; кошти, які отрим бюджетні установи на виконання певних доручень). Вперше спеціал фонд у складі Держ бюджету було виділено у 2000р. з метою запровадж казначейс обліку та використ коштів бюдж установ, які раніше враховув та обліковув поза бюджетом. У складі бюджету може бути сформов резервний фонд. Акумульовані в ньому грошові кошти використов для здійснен непередбач видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передб під час складання проекту бюджету. Порядок використ коштів резервн фонду бюджету визначає КМУ. Рішення про виділення цих коштів приймають відпов КМУ, Рада міністрів АРК, МДА та виконавчі ОМС. Законод закріпл граничний розмір резервн фонду не може перевищ 1% обсягу видатків загального фонду відповідн бюджету. У Держ бюджеті резервний фонд передб обов’язково. Рішення щодо створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада. Збалансуван доходів і бюджетних видатків на стадії планування забезпечує фактичне виконання бюджету.

27. Охаракт склад дохідн та видатк частини бюджету.

Бюджет можна поділ у горизонтал відношенні: а) доходна частина. б) видаткова частина Доходи різних видів бюджетів можна класифік за різними ознаками: 1) за соціально-економіч поділ на: -доходи від господар діяльності; - від використ природних ресурсів; - від зовніш-економ діяльності; - від банківс діяльн; - держ мито, митні платежі; - доходи від громадян. Видатки бюджетів, які склад бюдж систему Укр відбивають значну частину витрат, що здійсн державою і ОМС. З Держбюджету фінансуют видатки, пов'язані з правоохорон діяльністю і забезпечен безпеки держави, на функціонув загальнодерж органів законод і виконав органів влади, на утримання судової системи, на зовнішньополіт діяльність. Поділ видатків: 1. Поточні - це витрати бюджетів на фінанси-ня мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджет періоду, а також на фінансув заходів щодо соціал захисту населення та інших заходів. 2. Видатки розвитку - це виграти на фінансув інвестиційної та (інноваційної діяльності, субвенції та ін. видатки на розширене відтворення.

28. Харак-ка порядку складання проекту Держбюджету.

Складання проектів держ та місцевих бюджетів здійсн з метою визнач обсягу коштів, необхідних для функціонув держави і ОМС. Через держ бюджет здійсн перерозподіл частини фін ресурсів між адміністр-територіал одиницями. КУ ст. 116 та БКУ гл. 6 поклали повноваж зі склад проекту бюджету і проекту закону про Держ бюджет на КМУ. Відп-сть за складання проекту закону про Держ бюджет несе Міністр фінансів, він же визначає основні організаційні засади бюдж планування, які закладают в основу бюдж запитів і розробл пропозицій проекту бюджету. Виключне право ОДВВ складати Проект бюджету базується на їх основн повноважен зі здійснен держ політики та держ регулюв, при цьому вони оперують мобілізован до бюджету фін ресурсами. Бюджетне зако-во закріплює, що Рада міністрів АРК, МДА та виконавчі органи відповід рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети. У межах своїх повноваж уряд розробляє і здійснює загальнодерж програми економіч, науково-технічн, культурн і соціал розвитку Укр. Після початку поточн року Мініст економ починає працювати над збиранням показників від галузевих міністерств, які фінансуват з бюджету. На основі цього Міністерс економіки готує економ прогнози і подає їх до КМУ. У першому кварталі галузеві міністерства та ОМС розрахов потреби на поточні видатки і капіталовкладе, оскільки легше підрахувати поточні витрати, які базуют на кількісних показниках, нормах. Складан проекту бюджету передує розробка основних прогнозних макроекономіч показників на плановий рік з виділенням показників: обсягу ВВП, націонал доходу; зведен бюджету фін ресурсів; балансу доходів і видатків населення; платіжн і валютного балансу Укр. Зазначені показники склад до 1 червня. Визначал місце на стадії складан проекту бюджету належить Бюдж резолюції. Бюдж резолюція може бути ефективн інструментом для встановл загальн рівня держ видатків на економіку, а також для визнач загальнбюдж обмежень. Відповідно до БКУ КМУ подає до ВРУ проект Основних напрямів бюдж політики на наступн бюдж період не пізніше ніж за чотири робочі дні до початку проведен парламентс слухань з питань бюдж політики на наступний бюдж період. Проект Основних напрямів бюдж політики на наступний бюдж період містить пропозиції КМУ щодо: 1)граничн розміру дефіциту (профіциту) Держ бюджету у процентах до прогнозн річного обсягу валового внутрішн продукту; 2)частки прогнозн річного обсягу валового внутрішн продукту, що перерозподіл через зведений бюджет; 3)граничн обсягу держ боргу та його структури; 4)питомої ваги обсягу міжбюджет трансфертів у видатках Держ бюджету і коефіцієнта вирівнюван для місцевих бюджетів; 5)питомої ваги капітальн вкладень у видатках Держ бюджету та пріоритетн напрямів їх використання; 6)взаємовідносин Держбюджету з місцевими бюджет в наступному бюдж періоді; 7)змін до за-ва, прийняття яких є необхідним для реалізації бюдж політики держави; 8)переліку головн розпорядників коштів Держбюджету; 9)захищен статей видатків бюджету; 10)обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди. Не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань у ВРУ відбувают парламентс слухання з питань бюдж політики на наступний бюдж період. З доповіддю про Основні напрями бюдж політики на наступний бюдж період виступає Прем'єр-міністр або за його дорученням Міністр фінансів. Проект Основних напрямів бюдж політики на наступний бюдж період ґрунтуєт на прогнозн макропоказниках економіч і соціал розвитку Укр на наступний бюдж період із зазначен показників обсягу ВВП, індексів споживч та гуртових цін, прогнозован офіційн обмінного курсу гривні у середн за рік та на кінець року, прогнозован рівня безробіття. В основу розробки Бюдж резолюції кладуться матеріали, які готують Мінфін, Міністер економіки та центр галузеві ОВВ, ОМС. Зокрема, у Бюдж резолюції, затвердж ВРУ на 2003р., одним із завдань, що мали бути враховані урядом при розробці проекту Закону про Держ бюджет, було: не допустити збільш порівняно з поточним роком обсягу держ боргу в абсолютній величині. До захищ статей видатків держ бюджету мають бути віднесені такі: оплата праці працівників бюдж установ; нарахув на заробітну плату; придбан медикаментів та перев'язувал матеріалів; забезпеч продуктами харчуван; виплата процентів за держ боргом; трансферти населенню, у тому числі пенсії; трансферти місцевим бюджетам. Для забезпеч єдиної бюдж та монетарної політики, ґрунтув уряду на однаков монетар показниках НБУ до 1 квітня року, що передує планов, подає до ВРУ та КМУ: 1) проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюдж період; 2)проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступн бюдж період. Рада НБУ відповідно до загальнодерж програми економ розвитку та основних параметрів економ та соціал розвитку Укр до 15 вересня розробляє Основні засади грош-кредит політики і вносить їх до ВРУ для інформуван, здійснює контроль за виконан Основних засад грошово-кредит політики. Для привед за-ва у відповідніс зміни у термінах подання інформації мають бути внесені до ЗУ "Про НБУ". За результатами парламентс слухань ВРУ приймає постанову про схвален або взяття до відома Основних напрямів бюдж політики на наступн бюдж період. Зазнач постанова може містити пропозиції ВРУ до проекту Основних напрямів бюдж політики на наступний бюдж період виключно з вищезазнач питань, у тому числі відповідні доручення КМУ. Після затвердж Бюдж резолюції ВРУ (до 7 липня) Мінфін розробляє і доводить до головних розпорядників інструкції з підготовки бюдж запитів - документів з відповідним обґрунтуван обсягу бюдж коштів, необхідних Для діяльності головного розпоряд. Головні розпорядн коштів організують роботу з розробки цих запитів у строки, встановл Мінфін, і несуть відпо-сть за своєчасність, достовірність та зміст поданих бюдж запитів. Бюдж запити були запровад в практику бюдж процесу почин з 1998 року. Вони подаються за встановл формою з обов'язк визнач головними розпоряд бюдж коштів основної мети діяльності, завдань на плановий рік, а також з проведен аналізу результатів діяльності, досягнутих у минул році, та прогнозуван очікув результатів діял у поточн році, обґрунтуван розподілу граничн обсягу видатків за кодами функціональ класифікації та напрямами діяльності. У свою чергу Мінфін аналізує запити з точки зору їх відповідності меті, пріоритетів витрат і на основі результатів аналізу Міністр фінансів приймає рішення про включен бюдж запиту до пропозиції проекту Держ бюджету перед поданням його на розгляд КМУ. У разі розбіжностей між думками Мінфіну та головних розпоряд це питання виноситься на розгляд уряду (при цьому діє погоджувальна комісія). Мінфін подає проект закону про Держ бюджет КМУ для розгляду, а також вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в КМУ. КМУ приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Держ бюджет та подає його разом з відповідн матеріалами ВРУ не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. На цьому закінч перша стадія бюдж процесу. Разом з проектом закону про Держ бюджет, схвален КМУ, до ВРУ подаються: 1)пояснювал записка до проекту закону про Держ бюджет, яка має містити: а)інформацію про економ становище держави та основні прогнозні макропоказники економ і соціал розвитку Укр на наступн бюдж період, покладені в основу проекту Держбюджету; б)оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуют для забезпеч фін ресурсами витрат бюджету; в)пояснення до основн положень проекту Держ бюджету та проекту закону про Держ бюджет, включаючи аналіз пропонован обсягів видатків на виконання функцій, програм. Обґрунтув включ бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету; г)інформацію щодо врахуван пропозицій ВРУ до Основн напрямів бюдж політики на наступ бюдж період, якщо вони були прийняті ВРУ відповідно до; г)обґрунтув особливост міжбюджет взаємовідносин; д)інформацію щодо обсягів держ боргу, в тому числі за типом боргового зобов'яз, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень; е)прогноз основних макропоказників економ і соціальн розвитку Укр, показників зведен бюджету Укр за основн видами доходів, видатків та фінансув на наступні три бюджетні періоди; 2)прогнозні показники зведеного бюдж Укр (включаючи оцінку Держ бюджету та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фін ресурсів Укр; 3)перелік пільг по податках, зборах (ін обов'язк платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання; 4)показники видатків Держ бюджету, необхідних на наступні бюдж періоди для завершення програм, що враховані у проекті Держ бюджету, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюдж періоду; 5)зведен та структура фін зобов'яз із держ боргу та держ гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашен боргових зобов'яз, включаючи суми на обслуговув держ боргу; 6)перелік інвестиційн програм на наступний бюдж період, під які можуть надаватися гарантії КМУ; 7)доповідь про хід виконання Держ бюджету у поточному бюдж періоді; 8)проекти кошторисів усіх держ цільових фондів, які створюют за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до закону; 9)пояснення голов розпоряд бюдж коштів до проекту Держ бюджету (подают до Комітету ВРУ з питань бюджету). РП відповідно до БКУ та ЗУ "Про РП" здійснює аналіз проект закону про Держ бюджет, поданий КМУ до ВРУ. У ході здійсн аналізу використ послання ПУ до парламенту та уряду країни, Бюдж резолюція, акти КМУ, проекти Державної програми економ і соціал розвитку Укр на планований рік, Основні засади грош-кредитн політики НБУ, аналітичні та розрахункові матеріали до проекту бюджету, звітні дані ДКУ та голов розпоряд бюдж коштів, Мінфін, НБУ, Міністерства економіки та з питань європейс інтеграції, ДПС, Держ комітету статистики, ДМСУ. БКУ визначає порядок склад проектів місцевих бюджетів. Після того, як Мінфін доведе до відома Ради міністрів АРК, МДА та виконав органів відповід рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюдж період, вони зобов'язані надати необхідну інформацію: -Мінфіну - для проведен розрахунків обсягів міжбюджет трансфертів та ін показників; -ВРУ - для перевірки достовірності цих розрахунків. Згідно з типовою формою бюдж запитів, визначен Мінфіном, і відповідно, до БКУ та з урахуванн особливостей складан проектів місцевих бюджетів місцеві фін органи розробл і доводять до голов розпоряд бюдж коштів інструкції з підготовки бюдж запитів. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів аналізують бюдж запит, поданий голов розпоряд бюдж коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використан бюдж коштів. На основі результатів аналізу керівник місцев фінанс органу приймає рішення про включення бюдж запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів АРК, МА та виконав органам відповід рад. Виконавчі органи сільс, селищ, міських (міст район значення) рад, районні держ адмі-ції у містах Києві та Севаст подають відповідно район чи міським фін органам пропозиції щодо показників проектів відповідн бюджетів. Після схвалення КМУ проекту закону про Держ бюджет Мінфін доводить Раді міністрів АРК, МДА та виконав органам відповід рад: розрахунки прогнозних обсягів міжбюджет трансфертів; методику їх визначен; ін показники, необхідні для склад проектів місцевих бюджетів; пропозиції щодо форми проекту рішення про місцев бюджет (типова форма рішення). У тижневий термін після ухвалення Закону про Держ бюджету другому читанні КМУ довод Раді міністрів АРК, МДА та виконав органам відповід рад положен та показники міжбюджет відносин (обсяги міжбюджет трансфертів для відповідних бюджетів і текстові статті, що визнач особливості міжбюджет відносин на наступн бюдж період), які були проголос ВРУ при прийнятті проекту закону про Держ бюджет у другому читанні. На підставі наданої інформації Рада міністрів АРК, МДА та виконавчі органи відповід рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії ВР АРК, відповідної ради схвалюєт Радою міністрів АРК, МДА чи виконавч органом відповід ради. Разом з ним необхідно подав: 1)пояснювал записку до проекту рішення, яка повинна містити: а)інформац про соціал-економ стан відповідної адміністр-територ одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проекту місцев бюджету; б)оцінку надходж доходів з урахуван втрат доходів у результаті наданих відповідн радою подат пільг; в)пояснення до основ положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонов обсягів видатків щодо функцій та програм. Обґрунтув включ бюджетні показники за попередн, поточний і наступний бюджетні періоди у розрізі класифікації видатків бюджету; г)обґрунтуван особливостей міжбюджет взаємовідносин (для районних, міських з район поділом, міських, що об'єднують бюджети села, селища, міста район значення) та надання субвенцій на виконан інвестиційн проектів (для бюджету АРК, бюджетів м Києва та Севастоп, обл бюджетів); ґ)інформацію щодо погашен боргу АРК та МС, обсягів та умов запозичень; 2)прогноз показників відповідн бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансуван на наступні 3 бюджетні періоди; 3)проект показників зведен бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення; 4)показники видатків, необхідні на наступні бюдж періоди для завершен проектів, що враховані в бюдж, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюдж періоду; 5)перелік інвестиційн програм на наступн бюдж період та на наступні три бюджетні періоди; 6)інформацію про хід виконання відповідн бюджету у поточн бюдж періоді; 7)пояснення голов розпоряд бюдж коштів до проекту відповідн бюджету (подают до бюдж комісії відповідної ради).

29.Розгляд та прийнят Держбюдж як стадія бюдж процесу.

На ознайомл з проектом закону про Держ бюджет, подан КМУ, народ депут надаєт 5 днів. Поданий законопроект обговорюєт на засіданнях парламентс комітетів. Під час обговор можуть бути присутні представники ОВВ. На пленар засіданні, яке проводит за результатами попередн обговор поданого проекту закону про Держ бюджет, з детальною доповіддю про проект бюджету виступає Міністр фінансів, відповідна компетенція якого закріпл як БКУ, так і Полож про Мінфін. Голова Комітету ВРУ з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про Держ бюджет вимогам БКУ, Основ напрямам бюдж політики на наступ бюдж період та пропозиціям ВРУ до Основних напрямів бюдж політики на наступ бюдж період. Доповідь Голови Комітету здійсн у межах його компетенції, встановл ЗУ "Про комітети ВРУ" та БКУ, відповід до якої до повнов Комітету ВРУ з питань бюджету по контролю за дотрим бюдж за-ва належить: 1)контроль за відповідністю поданого КМУ проекту закону про Держ бюджет Основн напрямам бюдж політики на наступн бюдж період та підготов відповідн висновку; 2)контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд ВРУ, бюдж зако-ву. Доповідь Голови Комітету з питань бюджету базується на аналізі поданих КМУ разом із проектом закону матеріалів, передб БКУ, інформації РП про поточне виконання Держ бюджету на поточн рік та Висновків і пропозицій до проекту закону про Держбюджет. За результат обговор проекту закону про Держ бюджет ВРУ може прийняти вмотивоване рішення про його відхилен у разі невідповідності БКУ та Основним напрямам бюдж політики на наступний бюдж період. У процесі вивчення поданого проекту закону про Держ бюджет ВРУ також контрол врахуван урядом пропозицій та доручень, що були подані парламентом при прийнятті Основних напрямів бюдж політики. У разі відхилен проекту закону про Держ бюджет уряд зобов'язан у тижневий термін з дня набран чинності рішенням про відхилен подати проект закону про Держбюджет на повторне представлен з обґрунтув внесених змін, пов'яз з відповідн рішенням ВРУ. Міністр фінансів повторно представляє проект закону про Держ бюджет не пізніше 3 днів після його повторн подання до ВРУ. На парламентс засіданні представлен проект обговорюєт повторно і у разі позитивн результату приймаєт до розгляду і передаєт на опрацюван до парламентс комітетів. На підготовку проекту закону про Держ бюджет до першого читання відводит до 10 днів (до 1 жовтня - якщо проект був прийнятий до розгляду після його представл на засіданні ВРУ, до 6 жовтня - якщо він був відхилен і відправлен на доопрацюван до КМУ та прийнятий до розгляду після повторного представлен урядом). За цей час проект закону про Держ бюджет розгляд народ депутат, у парламент комітетах, депутатс фракціях та групах ВРУ. Комітети ВРУ формують свої пропозиції до проекту закону про Держ бюджет і перед їх до Комітету ВРУ з питань бюджету. Відповідно до Регламенту ВРУ та БКУ парламент комітети признач представників для участі у роботі Комітету ВРУ з питань бюджету. Після 1 жовтня (б жовтня, якщо проект бюджету був прийнят до розгляду після повторн подання КМУ) року, який передує планов, прийнят пропозицій Комітетом ВРУ з питань бюджету припиняєт. Крім зазнач матеріалів, Комітет з питань бюджету отримує постатейні пропозиції до проекту закону про Держ бюджет на наступний рік, подані РП для розгляду і врахуван при доопрацюв проекту бюджету в межах її компетенції, встанов КУ, БКУ та ЗУ "Про РП". Спочатку парламент ставить на голосув податк за-во і податк надходж. Члени парламенту можуть змінювати закони про оподаткув, якщо це не скоротить податк надходжень. Прийняття рішень щодо видатків почин з голосув загал суми видатків за чинним зако-вом. Потім голос нові санкції на здійсн витрат. Ці нові заходи можуть передб скорочен видатків порівн з їх рівнем за чинним за-вом. Голосув проводит за розділами (категоріями) та міністерствами. Парламент може лише скорочув видатки; він не може запропонув їх збільш або перерозподілу ресурсів. Нарешті, парламент контролює відповідність обсягів видатків поперед встановл граничн межам. Парламент повинен асигнувати кошти на всі видатки щорічно, в тому числі й на видатки, передб окремими законодав актами. Однак асигнуван на обов'язк видаткові програми відрізн за своїм характером; замість граничн меж вони являють собою лише попередню оцінку, яку можна перевищ без попередн згоди парламенту. Не допускаєт внесен пропозицій щодо змін до прогнозу подат надходж, крім випадку, коли за висновком Комітету ВРУ з питань бюджету, Мінфін та РП виявлено неточності у їх розрахунку. Комітет ВРУ з питань бюджету не пізніше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект бюджету був прийнят до розгляду після повторн подання КМУ) року, який передує плановому, спільно з уповноваж представник КМУ розглядає пропозиції до проекту закону про Держбюджет і готує Висновки і пропозиції до нього (Бюджетні висновки), а також порівнял таблицю по пропозиціях суб'єктів законодав ініціативи, які пропонуєт врахувати або відхилити. Згідно зі ст. 93 КУ правом законодав ініціативи наділ ПУ, народні депутати, КМУ і НБУ. Відповідно до рішень Комітету з питань бюджету (виклад у протоколах) формулюют Висновки і пропозиції до проекту закону про Держбюджет. У запропонов Бюдж висновках мають враховуват лише ті пропозиції суб'єктів права законодав ініціативи, які відповід БКУ. Показники, що містят у Висновках і пропозиціях до проекту закону про Держ бюджет, мають бути збалансован. Комітет може запропонувати ВРУ дати доручення урядові врахувати висловлені пропозиції при підготовці проекту закону про Держ бюджет до другого читання. Разом зі схвален Бюдж висновками та порівняльн таблицею Комітет з питань бюджету розробляє і подає до ВРУ проект постанови "Про схвал Висновків і пропозицій до проекту закону про Держбюджет" на наступн рік, в якій, зокрема, передб вважати схвалені Бюджетні висновки складов частиною проекту закону Укр про Держ бюджет. Перше читання проекту закону про Держ бюджет починаєт з доповіді Голови Комітету ВРУ з питань бюджету щодо Висновків і пропозицій до проекту Закону про Держбюджет. У Бюдж висновках відображ як позитивні риси поданого проекту, так і ті положен, що не відповід змісту Бюдж резолюції, нормам БКУ та чинного зако-ва Укр. За наявності зауважень Комітету з питань бюджету запропоновані Висновки і пропозиції містять пропозиції щодо внесен змін та доповнень до проекту закону про Держ бюджет. Після виступу Голови Комітету з питань бюджету почин парламен дебати, в яких беруть участь представники комітетів ВРУ, депутат фракцій та груп, народні депут, представники РП та КМУ. За результат обговор відбуваєт голосув щодо поданого Комітетом з питань бюджету проекту Висновків і пропозицій до проекту закону про Держ бюджет. Голосув може відбуватися як у цілому, так і постатейно. Схвалені ВРУ Висновки і пропозиції Комітету ВРУ з питань бюджету набувають статусу Бюдж висновків ВРУ і затвердж постановою ВРУ. Разом зі схвален Бюдж висновків Комітету з питань бюджету, які розгляд як складова частина проекту ЗУ про Держ бюджет, останній приймаєт у першому читанні шляхом прийняття вищезазнач постанови. Затвердж Бюджетні висновки ВРУ перед до КМУ, якому доручається доопрацювати проект закону про Держ бюджет з урахуванням схвалених Бюдж висновків та подати його на друге читання до 3 листопада. Отримавши схвалені Бюджетні висновки ВРУ та затвердж у першому читанні законопроект про Держбюджет на наступний рік, КМУ у двотижнев термін готує і подає не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект бюджету був прийнят до розгляду після повторного подання КМУ) року, що передує плановому, проект закону про Держбюджет, доопрацьов відповідно до Бюдж висновків ВРУ. Разом з доопрацьов проектом бюджету уряд також подає порівняльну таблицю щодо врахування Бюдж висновків з вмотивован пояснен стосовно неврахов пропозицій. При Доопрацюві проекту закону про Держ бюджет для розгляду його у другому читанні уряд повинен залишити ті статті та показники, що пропонувал ним до першого читання або були схвалені Бюдж висновк ВРУ. Будь-яке внесення змін, у тому числі у вигляді нових текстов статей, тягне за собою необхідність детал обґрунтув. Для підготовки розгляду поданого КМУ проекту закону про Держ бюджет у другому читанні Комітет ВРУ з питань бюджету протягом 3 днів після його внесення готує висновки щодо розгляду проекту закону про Держ бюджет у другому читанні. Мета другого читання - обговорен парламентом питання щодо прийняття до уваги та внесення відповід змін, запропонов у Бюдж висновках ВРУ КМУ при підготовці останнім проекту закону про Держ бюджет до другого читання. Друге читання починаєт з доповіді Міністра фінансів або особи, яка виконує його обов'язки. Обов'язковою умовою проведення другого читання є співдоповідь Голови Комітету ВРУ з питань бюджету щодо висновків, яких дійшов Комітет з питань бюджету про врахуван КМУ Бюдж висновків ВРУ при підготовці проекту закону про Держ бюджет до другого читання. Обговор висновків щодо відповідності доопрацьов проекту закону відбуваєт на засіданнях Комітету з питань бюджету і оформляєт протоколами, в яких фіксуют основні показники. Друге читання проекту закону про Держ бюджет передб в першу чергу затвердж загал обсягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків Держ бюджету з подальшим постатейн голосув проекту закону про Держ бюджет, поданого КМУ на друге читання. Після затвердж граничн розміру дефіциту держ бюджету ВРУ приймає проект закону про Держ бюджет постатейно. При цьому обговорен статей не проводит, якщо ВРУ в першому читанні обговорюв і голосув поправки, відхилені Комітетом з питань бюджету. Дозволяют тільки виступи з мотивів голосув щодо цих статей. Якщо під час постатейн голосув до проекту бюджету не було внесено істотних змін, КМУ може запропонув прийняти закон про Держ бюджет у цілому. Якщо були прийняті поправки, що призвели до перевищ граничн розміру дефіциту бюджету, уряд на свій розсуд може або відразу запропон свої поправки для скорочен дефіциту, або запросити у ВРУ перерву для доопрацюван проекту бюджету. Якщо після обговорен і прийнят поправок уряду досягнуто затвердж граничн розміру дефіциту бюджету, ВРУ голосує проект бюджету в цілому. Якщо дефіцит бюджету перевищ граничн розмір, ВРУ розгляд питання про пропорційне скороч всіх статей видатків, крім захищених. У разі прийняття рішення про пропорційне скорочення статей видатків ВРУ за поданням уряду затвердж перелік захищених статей бюджету і процент скорочення видатків за всіма ін статтями. Заслухавши доповідь Міністра фінансів щодо проекту закону про Держ бюджет на наступний рік, підготовл до другого читання відповідно до Бюдж висновків ВРУ, та врахував результати його обговор, ВРУ приймає постанову про проведен чергового пленарн засідання парламенту в режимі прийняття рішення у третьому читанні. Друге читання проекту закону про Держ бюджет завершуєт не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. На третє читання має бути поданий доопрацьов проект закону про Держ бюджет з урахуванням зауважень і пропозицій, висловл народн депутатами при обговоренні цього законопроекту у другому читанні. До положень, що мають бути прийняті у другому читанні і не можуть бути перенесені на третє читання, належать такі: 1)визначен загального обсягу дефіциту (профіциту) Держбюджету; 2)визначен загальн обсягу доходів і видатків Держ бюджету; 3)обсяг міжбюджетн трансфертів; 4)інші полож, необхідні для формування місцевих бюджетів. До вирішення зазначених питань у другому читанні проект закону про Держ бюджет не може бути переданий на доопрацюван і підготовку до третього читання. Будь-які інші статті проекту закону про Держ бюджет, не прийняті ВРУ у другому читанні, переносят на розгляд у третьому читанні. Проект закону доопрацьов Комітет з питань бюджету разом з КМУ, який делегує Мінфін повноваж з офіційн направлен пропозицій уряду щодо доопрацюв проекту Держ бюджету на наступний рік. У той же час БКУ не встановл прямого обов'язку профільн парламент комітету враховувати надіслані пропозиції або обговорюв їх на засіданні Комітету з питань бюджету. На відміну від першого і другого читання, де Голова профільного бюдж комітету виступав зі співдоповіддю разом із Мінфін, який заявляв поданий проект закону про Держ бюджет, ініціатива представл проекту закону у третьому читанні належить саме Голові Комітету ВРУ з питань бюджету, а Міністр фінансів у свою чергу виступає із співдоповіддю. Такий порядок відображ суть проведен третього читання - обговор і голосув проекту закону в цілому, на підставі врахов урядом і парламентом змін та

30. Виконан держбюджету як одна з основних стадій бюдж процесу.

Наступним кроком після складання і затвердж Держ бюджету є виконан бюджету та контроль за його перебігом. Під виконан бюджетів слід розум забезпеч своєчасн і повного надходжен запланов доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасн, повного і безперервн фінансув передб бюдж заходів. Виконан бюджету має за мету забезпеч поступлен доходів і фінансув видатків в межах затвердж бюджетів. Забезпеч виконан Держ бюджету КМУ. Загальну організацію та управлін виконан Держ бюджету, координац діяльн учасників бюдж процесу з питань виконан бюдж здійсн Мінфін. Контроль за виконан Держ бюджету здійсн ВРУ. Держ бюджет виконуєт за розписом. Відповід до БКУ, бюдж розпис - це документ, в якому встановл розподіл доходів та фінансув бюджету, бюдж асигнувань голов розпорядник бюдж коштів по певних періодах року відповід до бюдж класифікації. Він затвердж Мініст фінансів відповідно до бюдж признач, установл у законі про Держ бюджет, у місяч термін після набрання чинності законом про Держ бюдж. На основі складен розписів доходів і фінансув Управлін держ бюджету та бюдж політики Мінфіну розрахов гранич помісячні обсяги асигнувань загальн фонду держ бюджету за відповідн структурн підрозділами Мінфіну і подає їм разом з роз'яснен. Керуючись роз'яснен, відповідні структур підрозділи Мінфіну визнач головним розпорядник помісячні обсяги асигнувань загал фонду в розрізі бюдж програм або в цілому голов розпоряд за тими бюдж програм, які належ до відповідн структурн підрозділу. Разом з лімітними довідками про бюдж асигнуван обсяги асигнувань подают до Управління держ бюджету та бюдж політики Мінфіну, яке зводить отримані дані, складає узагальн лімітну довідку за кожним головн розпоряд з визнач помісячних обсягів асигнувань головн розпоряд в цілому та доводить усі лімітні довідки кожному голов розпоряд. Головні розпоряд за участю розпорядників нижч рівня згідно з отриман лімітними довідками уточн проекти кошторисів, склад проекти планів асигнувань та подають відповід структур підрозділам Мінфіну зведені проекти цих докум для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. Структурні підрозділи Мінфіну відстеж підготовку головн розпоряд матеріалів до розпису, забезпеч своєчасне подання цих матеріалів Мінфіну, аналіз зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають Управл держ бюджету та бюдж політики Мінфіну свої пропозиції щодо включен їх до розпису. Управлін держ бюджету та бюдж політики Мінфіну зводить отримані від структурн підрозділів Мінфіну матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердж Міністру фінансів. Оригінал затвердж розпису передаєт до ДКУ, копія перед Комітету ВРУ з питань бюджету з подальш інформуван про внесені до нього зміни. ДКУ протяг 3 робоч днів після затвердж розпису доводить головн розпоряд витяг розпису, що є підставою для затвердж в установл порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використ бюдж коштів. Міністр фінансів протягом бюдж періоду забезпеч відповідність розпису Держ бюджету встановл бюдж призначен. Лише за наявності відповідн бюдж признач можна здійсн будь-які бюдж зобов'язан та платежі. Бюдж признач - повноваж, надане головн розпоряд бюдж коштів БКУ, законом про Держ бюджет або рішен про місцев бюджет, що має кількісні та часові обмежен та дозволяє надавати бюдж асигнування. Бюдж признач встановл законом про Держ бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Усі бюдж призначен втрач чинність після закінчен бюдж періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передб багаторічні бюдж признач.