Лекція № 6
Тема 5. Довідкові видання
Логіка викладу
Основні ознаки довідкових видань.
Енциклопедичні видання.
Словникові видання.
Довідники.
Концепція довідкового видання.
Робота редактора над структурною одиницею видання.
Основні ознаки довідкових видань.
Довідкове видання – це видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. Найважливішими різновидами довідкових видань є енциклопедії, словники, довідники. Їхній видовий ряд надзвичайно різноманітний – від багатотомних універсальних енциклопедій до компактних довідників, що мають вузьку цільову спрямованість (путівник, проспект, каталог). Це пов’язано з тим, що довідкове видання може містити будь-яку інформацію (за тематикою, науковим рівнем матеріалу, способом викладу, обсягом тощо) і призначатися для будь-якої читацької категорії.
Найбільш загальною функцією довідкових видань є довідкова функція: вони призначені для отримання інформації різноманітного характеру, підсумовують знання, примножені наукою і практикою. Для них характерні особливий відбір фактів, пов’язаний із необхідністю згортання інформації; особлива мова та стиль, лаконізм викладу, максимальна відкритість для пошуку потрібної інформації. Усе це потребує специфічних способів подачі матеріалу, його оптимізації, що виражається в особливій структурі довідкових видань і активному використанні засобів пошукової орієнтації. Для довідкових видань матеріал відбирається, обробляється і систематизується відповідно до цільового призначення, що передусім пов’язане із задачею давати відповідь на певні питання потенційного читача. Реципієнт отримує бажаний результат (отримує довідку), звертаючись тим чи іншим способом до конкретної частини видання. Відповідь характеризується якостями необхідності, повноти, корисності, новизни потрібної інформації. Характер інформації широко варіюється залежно від читацької адреси і конкретного цільового призначення видання.
Найважливіша вимога під час роботи над довідковим виданням – максимально чітка і повна розробка його концепції, що повинна враховувати потреби певної читацької групи та конкретні задачі видання. Будь-яке довідкове видання відповідає певному типу інформаційного запиту. Структура видання, зміст, спосіб подання інформації, одиниці представлення інформації повинні бути адекватними запитові. Довідкове видання (його відповіді) знімає розрив між знаннями автора (колективного автора) і частковим, неповним знанням читача.
Концепція видання стає основою редакторської підготовки довідкового видання: деталізація ключових параметрів видання на етапі його проектування дозволяє редакторові приймати обґрунтовані й виважені рішення на усіх етапах своєї роботи. Отже, особливе значення має глибоке знання редактором типологічних особливостей довідкової книги.
2. Енциклопедичні видання
Енциклопедія – довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за алфавітом їхніх назв або в систематичному порядку.
Завдання енциклопедії – у тексті запланованого обсягу подати читачеві систематизоване зведення знань за усіма (універсальна енциклопедія) чи за однією (спеціалізована) галуззю знання. Важливою вимогою до енциклопедій є стислість викладу, концентрація фактичного матеріалу, його точність.
За структурою основного тексту енциклопедії можуть бути алфавітними та систематичними. Існують також енциклопедії зі змішаною структурою: систематично-алфавітні й алфавітно-систематичні. У таких виданнях важливу роль відіграють оглядові статті, які розміщені до чи після алфавітної словникової частини.
Структурною одиницею основного тексту алфавітної енциклопедії є енциклопедична словникова стаття – достатньо самостійний текст із заголовним словом та його поясненням. Заголовне слово називає об’єкт опису статті. Воно подаватись у вигляді слова, словосполучення, вислову, терміна, власного імені тощо. У тексті статті подається характеристика названого об’єкта. Основою енциклопедичної статті слугують конкретна інформація та факти, а також поняття, закони, правила тощо.
Поряд із короткими статтями, що містять тільки дефініцію та (чи) невелику довідку, енциклопедія може подавати і розгорнуті статті, які повно описують названий об’єкт. Так, у великих енциклопедіях масштабні комплексні статті, можна сказати, є монографіями з певного питання, мають складну структуру, закріплену у системі рубрик.
Приклад.
Статті енциклопедії взаємопов’язані і складають єдиний комплекс, що відображає систему накопичених знань із питань, що висвітлюються у виданні. Комплекс статей, у свою чергу, – певну систему органічно пов’язаних між собою розділів і циклів. Найважливішою вимогою до основного тексту є системність подання кола інформації.
Матеріал для енциклопедії підбирається цілеспрямовано, при цьому повинно забезпечуватися комплексне висвітлення як окремого явища, події, предмета, так і їхня сукупність. Найважливіші якості матеріалу – достовірність і науковість, відповідність сучасному рівню знань у певній сфері. Статті не повинні дублювати одна одну. Для уникнення повторів використовується система внутрішньотекстових посилань і посилань на статті, де можна знайти необхідну інформацію. Посилання поєднують близькі чи суміжні поняття та використовуються для зручності пошуку при користуванні виданням. Внутрішньотекстові посилання вказують, у яких статтях можна знайти додаткову інформацію, відсилання адресують читача до статті, де наводяться основні відомості.
Для економії місця в енциклопедії використовується система скорочень і умовних позначень, яка допомагає уніфікації оформлення всіх елементів текстового та ілюстративного матеріалу видання. Скорочення та умовні позначення, обрані для певного видання, розміщуються у списках скорочень та умовних позначень, абревіатур, скорочень бібліографічних описів тощо.
За цільовим призначенням і читацькою адресою виділяють наукову, науково-популярну та популярну енциклопедії. Наукові призначені для спеціалістів та вимагають глибокої розробки окремих питань; науковий характер енциклопедії виражається насамперед принципами добору матеріалу (“Велика медична енциклопедія”, “Математична фізика”). Науково-популярна адресована широкому колу читачів і висвітлює певну галузь знання достатньо повно та всебічно з урахуванням інтересів читачів (“Коротка медична енциклопедія”, однотомні галузеві енциклопедичні словники). Популярна енциклопедія містить широке коло інформації, необхідної у повсякденному житті чи для проведення дозвілля (“Ваша дитина”, “Машинна вишивка” тощо).
За характером інформації відповідно до ДСТУ 3017 – 95 “Видання. Основні види” виділяються універсальна (загальна), спеціалізована (галузева), регіональна (універсальна або спеціалізована) енциклопедії. Універсальна енциклопедія містить інформацію з усіх сфер знань і належить, як правило, до науково-популярних енциклопедій. Спеціалізована енциклопедія присвячена окремій галузі знань і може належати як до наукових, так і науково-популярних і популярних енциклопедій. Регіональна енциклопедія відображає інформацію про якусь країну, географічний район, вона може бути й універсальною, і спеціалізованою.
Спеціалізовані енциклопедії можуть бути галузевими, тематичними, персональними, вони присвячені колу питань, що мають приватний характер (приватний щодо універсальної енциклопедії). Галузева містить зведення інформації з тієї чи іншої галузі науки, практичної діяльності (“Велика медична енциклопедія”, “Мала медична енциклопедія”, “Філософська енциклопедія”).Тематична енциклопедія розкриває з енциклопедичною повнотою ту чи іншу локальну тему (“Космонавтика”, “Шахи”). У персональних енциклопедіях всебічно висвітлюють життя і діяльність якоїсь видатної особистості (“Шевченківська енциклопедія”).
За способом організації тексту енциклопедії поділяються на багатотомні та однотомні, за повнотою інформації – на повні (великі) та короткі (малі). Однотомні (рідко дво- чи тритомні) алфавітні енциклопедії називаються енциклопедичними словниками.
Відповідно до ДСТУ 3017 – 95 енциклопедичний словник – це енциклопедія, статті якої викладені в стислій формі та розташовані за алфавітом їхніх назв. Вважається, що для енциклопедії характерна значна кількість великих за обсягом комплексних статей, а енциклопедичні словники складаються в основному із коротких статей-довідок, у них практично відсутня система відсилань до інших статей, що активно використовується в енциклопедіях.
Крім того, існує градація енциклопедичних видань із урахуванням їх обсягу: великі енциклопедії (кілька десятків томів), малі (10 – 12 томів), короткі (4 – 6 томів), енциклопедичні словники (1 – 3 томи). У такому поділі енциклопедичних видань на енциклопедії та енциклопедичні словники враховується обсяг інформації у виданні в цілому та обсяг статей: у тому та в іншому випадку цей показник менший для других, ніж для перших. Таким чином, кількісна ознака є однією з основних при виділенні енциклопедичних словників зі складу енциклопедичних видань у цілому.
До складу апарату енциклопедії належать: супровідна стаття (наприклад, передмова), список скорочень та умовних позначень, система посилань, допоміжні покажчики, бібліографічний апарат, зміст. У всіх енциклопедіях уміщується елемент від упорядників (редактора, видавництва, редакційної колегії), де подаються загальні пояснення про характер і мету видання та рекомендації щодо користування ним.
Важливий елемент апарату енциклопедії – допоміжний покажчик, який є обов’язковим (за винятком енциклопедичного словника, що містить, як правило, багато тисяч статей). Вид допоміжного покажчика, що вибирається для конкретного видання, залежить від тематики та вигляду енциклопедії, а також способу розташування статей. Іноді в енциклопедіях використовується система покажчиків (іменний, тематичний, предметний тощо). Допоміжний покажчик може бути єдиним і містити в собі предметний та іменний покажчики.
Бібліографічний апарат енциклопедії включає пристаттєві бібліографічні списки рекомендаційного характеру з конкретного питання. У кінці видання може вміщуватися прикнижковий бібліографічний список. Зміст, як правило, розміщується у систематичних енциклопедіях, а також у тематичних у вигляді переліку словникових статей.