8. Розробити приблизну програму психологічної реабілітації для дітей та підлітків з подолання страхів.

У психологічній реабілітації ми зустрічаємося з двома типами страхів - нормальним, розуміється як природна реакція, і патологічним, зазвичай званим фобією. Щоб консультант міг ефективно надавати допомогу, він повинен розуміти психологічний сенс і психодинамику різного роду страхів.Найчастіше зустрічаються конкретні страхи, пов'язаних з якимись важливими подіями чи явищами (страх іспиту, страх перед хірургічною операцією, страх бути покинутим батьками тощо). У таких випадках спочатку слід допомогти зрозуміти сенс події, що викликала відчуття страху, розібратися, в якій мірі його реагування на цю подію є виправданим і адекватним. Здебільшого страхи починають зароджуватися в малюка в період адаптації до перебування в дошкільному закладі. Проте малята ще не здатні усвідомлювати такі почуття як страх. Розуміння цього з’явиться лише в старшому дошкільному віці. Дитина соціалізується, починає орієнтуватися на громадську думку і як наслідок цього – боїться осуду колективу, відчуває страх бути не прийнятою у гру, страх самотності. Новоутворенням старшого дошкільного віку є також переживання страху за іншу людину (близьких дорослих, друзів тощо).Усвідомивши свій страх, дитина починає з ним боротися. І що гостріша ця боротьба, то сильніше почуття задоволення від перемоги над собою. Це, зрештою, зміцнює в дитини моральні основи. Підліткові страхи умовно поділяють на природні та соціальні. Перші базуються на дії інстинкту самозбереження. Це страх втратити рідних, постраждати від катастрофи, нападу тварин, злочинців; боязнь крові, болю, уколів, лікарень; привидів, потойбічних сил; вогню, глибокої води, висоти, несподіваних звуків і т.д. Соціальні страхи викликані взаємодією з оточуючими людьми. Як уже зазначалося, у молодшому шкільному віці страх смерті батьків починає переважати над страхом смерті себе, досягаючи максимального розвитку, як і страхи війни, в підлітковому віці. У підлітків виражені також страхи нападу і пожежі, у хлопчиків, до того ж, страхи захворіти, у дівчаток - стихії і замкнутого простору. Всі перераховані страхи носять переважно характер побоювань і так чи інакше пов'язані зі страхом смерті, нагадують про нього підкресленим і певним чином сфокусованим інстинктом самозбереження. Не можна звинувачувати, а тим більше лаяти і карати дитину за те, що він боїться, такий беззахисний і нещасний, оскільки в усьому він залежить від батьків, які несуть персональну відповідальність за його самопочуття і здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам. При вивченні тривожності і страхів у дітей молодшого шкільного віку доцільно використовувати такі методики: методика А.І. Захарова і М. Панфілової «Страхи в будиночках»[14], проективна методика «Малюнок неіснуючої тварини»[24], методика виявлення страхів у дітей за допомогою спеціального тесту тривожності (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен),тест шкільної тривожності Філліпса.

10. Розробити приблизну програму психологічної реабілітації для дітей та підлітків з подолання агресії.

На початку потрібно провести діагностику причин насильницьких проявів, агресивної поведінки. На цьому етапі ефективним буде використання тестових та проективних методик («неіснуюча тварина», «малюнок сім-ї», «намалюй людину»). Також бесіда з батьками виявлення стилю сімейного виховання та дитячо-батьківських відносин, бо можливо саме вони і є джерелом агресії, яку демонструє дитина.

Для роботи з дітьми з підвищеною або прихованою агресивністю можна використати методики , які знімуть емоційну та м’язову напругу: елементи арт-терапії (малювання, ліплення, орігамі, клякло-терапія), слухання музики, елементи тілесної терапії. Елементи тренінгових занять для навчання навичкам розпізнання і контролю негативних емоцій та формуванню потреби говорити про свої проблеми, коли вони тільки назрівають, таким чином здійснюється профілактика накопичення негативних емоцій. Для формування здатності до емпатії, довіри, співчуття можна використовувати технологію «Я-повідомлень», яка дозволяє щиро говорити про свої почуття, емоції, при чому не звинувачуючи ні в чому інших людей. При роботі з підлітками групова робота буде більш ефективною. Це наприклад проведення тренінгів, які мають відповідну тематику :

1. Постановка індивідуальних цілей та побудова перспективних планів щодо подолання агресивності

2. Спускові механізми агресивної поведінки: які вони, як їх розпізнати та попередити.

3. Сутність насильства та насильства в сім’ї. Види насильства та дії, які слід вважати насильством. Наслідки насильства.

4. Відпрацювання навичок контролю над гнівом та агресією.