Висновки до іі розділу

Нажаль у традиційних методиках трудового навчання, питання щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій розглядається досить мало. Саме тому ми вирішили запропонувати власну методику формування знань і вмінь з матеріалознавства з використаням інформаційно-комунікаційних технологій в учнів 7-9-х класів.

Основною метою експериментальної роботи була експериментальна перевірка впливу методики формування знань і вмінь з матеріалознавства з використаням інформаційно-комунікаційних технологій в процес трудового навчання учнів 7 класу при вивченні розділу «Основи матеріалознавства».

У експериментів приймали участь 1 експериментальний і 1 контрольний клас (хлопці). Учні експериментального класу займалися за розробленою нами методикою що до формування знань і вмінь з матеріалознавства, кожний урок учням проводився з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Учні контрольного класу займалися за традиційною методикою. В експериментальних та контрольних класах постійно велися спостереження за процесом навчання, за поведінкою дітей, велися бесіди, оцінювалися результати продуктів діяльності. На заключному етапі було проведене анкетування в контрольному і експериментальному класах.

При навчанні за даною методикою ми провели два уроки з розділу «Основи матеріалознавства» в 7 класі, учні набували нових знань і вмінь з основ матеріалознавства. Наша методика виявилась досить ефективною оскільки рівень знань і вмінь учнів збільшився. В основу методики експериментального навчання було покладено застосування міжпредметних зв’язків, комплексний підхід до проблеми формування знань і умінь, як ефективного засобу вивчення основ матеріалознавства через діяльність учителя та учнів за допомогою лабораторно-практичних робіт з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Це дає підставу вважати, що в учнів експериментального класу відбулося відчутне підвищення рівня знань і вмінь з матеріалознавства завдяки впровадженню нашої нової методики навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Розділ ііі. Охорона праці Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі майстерень та кабінетів з викладання матеріалознавства.

3.1. Аналіз умов праці в кабінетах, майстернях, лабораторіях з технологічним устаткуванням

Вчитель технологічної праці повинен приділяти велику увагу питанням створення навчально-матеріальної бази кабінету по технологічній праці. Йому необхідно знати вимоги, які пред'являються до оформлення кабінету, його матеріально-технічного устаткування.

Обладнання кабінету з обробки деревини. У шкільному кабінеті з обробки деревини передбачається 20-25 робочих місць для учнів (столи двомісні), свердлильні, токарні, довбальні верстати, з розрахунку одна машина на 2-3 учнів.

Обладнання кабінету з обробки металу. В слюсарній майстерні з обробки металу передбачається 20-25 робочих місць для учнів(столи двомісні), свердлильні, токарногвинторізні, фрезері верстати, з розрахунку одна машина на 2-3 учнів.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і

працездатність в процесі праці. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, створюючими певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця. Існує і інше визначення поняття «умови праці».

Умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище, що формується в процесі праці під впливом взаємозв'язаних чинників соціально-економічного, технико-організаційного і природно-природного характеру і впливаюче на здоров'я, працездатність людини, на його відношення до праці і ступінь задоволеності працею, на ефективність праці і інші економічні результати виробництва, на рівень життя і всесторонній розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства.

Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запорошена повітря,

вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники).

Приведення цих чинників у відповідність з сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою нормальної працездатності людини [28].

Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримці стійкого рівня його працездатності. Робота по

поліпшенню умов праці припускає в першу чергу вдосконалення техніки,

технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних

норм, стандартів і вимог.

В поняття метеорологічні умови (мікроклімат) виробничого середовища входять температура, вогкість, рух повітря і його барометричний тиск. Підвищені або знижені проти норми температура і вогкість повітря

викликають додаткові виробничі витрати енергії людини, знижують продуктивність праці. Систематичні охолоджування і прогрівання організму грівання організму можуть привести до різних захворювань.

Для створення сприятливого мікроклімату на робочих місцях і у виробничих приміщеннях необхідно герметизувати устаткування, укрити і ізолювати поверхню випаровування рідин, теплоізольованість джерела тепла, а також автоматизувати і механізувати процеси з надмірним виділенням тепла і вологи.

Самопочуття і працездатність людини залежать від метеорологічних умов виробничого середовища, в якому вона знаходиться і виконує тру­дові обов'язки.

Сукупність таких показників виробничого середовища, як температу­ра повітря, °С; відносна вологість, %; швидкість руху повітря, м/с; інте­нсивність теплового випромінювання, Вт/м² (ккал/м²тод); барометрич­ний тиск, мм.рт.ст., називають метеорологічними умовами, або мікро­кліматом.

Вологість повітря в значній мірі впливає на самопочуття людини і працездатність. Вологість повітря буває абсолютна і відносна.

Абсолютна вологість—це кількість вологи (г), що міститься в 1 м³ повітря при даній температурі (г/м³) [32].

Відносна вологість—це процентне співвідношення абсолютної кіль­кості водяних парів в повітрі до їх максимально можливої кількості при даній температурі [28].

На виробництві показники діють на людину найчастіше сумарно, вза­ємно підсилюючи або послаблюючи один одного. Наприклад, збільшен­ня швидкості руху повітря посилює ефект низької температури і, навпа­ки, послаблює дію підвищеної температури на організм людини. Під­вищення значення вологості погіршує самопочуття людини, як при зниженій, так і при підвищеній температурі. Таким чином, поєднання метеорологічних параметрів виробничого середовища може бути сприя­тливим або несприятливим для самопочуття людини.

Допустимими називаються такі параметри мікроклімату, які при три­валій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні, і су­проводжуються напруженням механізмів терморегуляції, але не вихо дять за межі фізіологічних пристосувань. При цьому не виникає пошкоджень або порушень стану здоровя, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності [32].

Оптимальними називають такі параметри мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють умови для високого рівня працездатності людини [29].

Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю [32].

Нормуються показники метеорологічних умов відносно таких параметрів:

• сезону року;

• категорії важкості виконуваної роботи;

• категорії приміщень.

Розрізняють два сезони року (теплий період—сезон, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря -РІЮ і вище, та холодний, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10°С.

Оптимальна величина температури повітря робочої зони встановлення ГОСТ 12.1.005-98, може коливатися залежно від сезону року і важкості виконання роботи від 16°С до 25°С.

Оптимальна вологість за ГОСТом складає 40-60%. Допустима величина відносної вологості становить 75%.

Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5 м/с, а приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1 м/с.

У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метеорологічні умови:

– в холодний період температура повітря повинна становити 22-24°С, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, відносна вологість—40-60%;

– в теплий період температура повітря повинна становити 23-25°С швидкість руху повітря – 0,1 м/с, відносна вологість – 40-60%.

Концентрація – маса (мг) речовини в одиниці об’єму (м3) повітря при нормальних умовах – є основною фізичною характеристикою домішок атмосфери. Концентрація домішок визначає фізичний, хімічний та інші види впливу речовин на людину і навколишнє середовище й служить ос­новним параметром при нормуванні вмісту домішок в атмосфері.

Гранично допустима концентрація (ГДК) –  це максимальна концен­трація домішок з атмосфері, віднесена до певного часу осереднення, яка при пері­одичній дії чина протязі всього життя людини не справляє ні на неї, ні на навколишнє середови­ще в цілому шкідливої дії (включаючи від­далені наслідки).

Якщо речовина справляє на навколишню природу шкідливу дію в менших концентраціях, ніж на організм людини, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на навколишню природу.

Гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмос­ферному повітрі населених пунктів регламентовані Державними Санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97), від­повідно з якими встановлені: клас небезпечності речовини, до­пустимі максимальна разова і середньодобова концентрації домішок.

ГДК у повітрі робочої зони - така кiлькiсть шкідливих речовин, яка при щоденній роботі протягом 8 г або іншої тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я та не надає вплив на здоров'я майбутніх поколінь.

По ступеню небезпеки всі шкідливі речовини діляться на 4 класи небезпеки.

• Надзвичайно небезпечні ГДК < 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть);

• Високо небезпечні ГДК 0,1 .. 1 мг/м3 (хлор, бром, йод);

• Помірно небезпечні ГДК 1, 1 .. 10 мг/м3 (оксид цинку);

• Малонебезпечні ГДК> 10 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону).

Повітря, що надходить у приміщення, повинно мати концентрацію менше 0,3 ГДК шкідливих речовин. У випадку одночасного утримання у повітрі ро-бочої зони декількох шкідливих речовин одночасної дії, повинна виконуватися умова.

Контроль за концентрацією шкідливих речовин проводиться для: 1. класу небезпеки - 1 раз у 10 днів;

2. 1 раз у місяць;

3. 3, 4 - 1 раз у квартал.