3.2. Дотримання правил техніки безпеки в кабінетах, майстернях, лабораторіях з технологічним устаткуванням.

При роботі в навчальних майстернях з трудового навчання необхідно приділяти особливу увагу на знання та виконання учнями правил техніки безпеки, промислової санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.

Перед кожним видом роботи, а також на початку кожної практичної роботи вчитель повинен ознайомити учнів з правилами техніки безпеки та навчити при цьому учнів надавати необхідну першу допомогу потерпілому при різних видах травм, які можуть трапитись під час практичних занять у навчальних майстернях.

Особиста безпека учня залежить від нього самого, а тому кожен учень повинен добре знати і суворо виконувати правила техніки безпеки.

Правила техніки безпеки дуже тісно пов'язані з правилами промислової санітарії та гігієни праці, дотримання яких забезпечує підвищення працездатності працюючих, запобігання різних захворювань, зменшує травматизм при виконанні робіт.

Отже, знання правил техніки безпеки, промислової санітарії; гігієни прані та протипожежної безпеки потрібні вчителеві не тільки для повноцінного ведення практичних занять у шкільних майстернях, а й для того, щоб забезпечити своїм вихованцям такі умови навчання і праці, при яких виключалися б будь-які випадки травматизму.

Типові інструкції для учнів з трудового навчання розроблені відповідно до дючих вимог. Вони можуть бкти використані в такому вигляді або бути доповнені на місцях вимогами, виходячи з конкретних умов навчання і організації праці учнів та специфіки обладнання [30, 32].

.

Важливою умовою дотримання правил техніки безпеки при роботі з електрообладнанням в аудиторіях і майстернях з технологічної праці є заземлення.

Металеві не струмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитись під напругою. У таких аварійних умовах дотик до не струмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин.

Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на не струмоведучі частини електрообладнання у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення.

Під захисним заземленням розуміють з’єднання металічних не струмоведучих частин електроустановок з землею через заземлюючі провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору [28].

Заземлювачі бувають штучні та природні. Штучні призначаються для заземлення; природні-—це металеві предмети, які знаходяться в землі і мають інше призначення. Як природні заземлювачі можна використовувати прокладені в землі водопровідні та інші металеві труби, металеві залізобетонні конструкції будівель і споруд, які з’єднані між собою під землею.

Штучні заземлювачі—це вертикальні і горизонтальні електроди. Для вертикальних електродів використовують сталеві труби діаметром 3 см з товщиною стінки не менше 3,5 мм та сталеві кутники з шириною полички від 40х 40 до 60 х 60 мм, товщиною не менше 4 мм, довжиною 2,5-5,0 м, або сталеві прути діаметром 10-12 мм і довжиною 10 м і більше [32].

Для з’єднання вертикальних електродів як самостійний горизонтальний електрод використовують сталеву штабу з перерізом не менш 4x12 мм або сталь круглого перерізу діаметром не менше 6 мм, які приварюють до кожного заземлювача. У відкритих установках корпуси приєднують безпосередньо до заземлювача дротами. В будинках як заземляючі провідники, призначені для з’єднання заземлюючих частин заземлювачами, використовують сталеву штабу або круглу сталь. Прокладають заземлюючі провідники відкрито по конструкціях будівель, по стінах на спеціальних опорах. Під’єднання обладнання, що заземляється, здійснюється за допомогою дротів-провідників. Магістраль з’єднують з заземлювачем не менше, ніж в двох місцях не ізольованими дротами.