Частина третя

СПЕЦІАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Вправа 1 С. Буксирування

1.1. Мета. Набуття і закріплення навичок безпечного буксирування машин (причепів, напівпричепів).

1.2. Умови і порядок виконання вправи

Вправа складається з двох завдань, відпрацьовується на ділянці автодрому вдень та вночі.

1.3. Завдання 1. Буксирування машини

Одна машина знаходиться від іншої на відстані 30-50 м. Машина, яка буде здійснювати буксирування, під’їжджає до машини, яку буде буксирувати, здійснюється зчеплення машин та виконується буксирування по кругу (периметру майданчика) протяжністю 300-400 м. Завдання відпрацьовується в два етапи – спочатку буксирування на гнучкому, потім на жорсткому зчепленні. Кожний, хто навчається, повинен отримати практику керування машиною, яка буксирує, та машиною, яку буксирують.

Помилки:

порушення заходів безпеки при зчепленні машин;

буксирування ривками.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

1.4. Завдання 2. Буксирування причепів (напівпричепів) по обмежених проїздах

Відпрацьовується зчеплення тягача з причепом (напівпричепом); рушання з місця, в’їзд в габаритний коридор та проїзд по ньому переднім ходом, рух “по змійці”, розворот в Т-подібному проїзді, під’їзд до вантажного майданчика переднім ходом та зупинка, постановка причепа (напівпричепа) у “бокс” заднім ходом, розчеплення та повернення тягача в початкове положення (рис. 22).

Буксирування напівпричепів спеціального призначення відпрацьовується в протигазі (рис. 23).

Помилки:

зачіпання (збиття, наїзд) обмежувачів;

повторний заїзд для зчеплення тягача з причепом (напівпричепом);

неточний під’їзд до вантажного майданчика (відстань біліше 20 см);

подача напівпричепа до спеціальної стінки з другого заходу.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” при допущенні не більше однієї помилки.

Рис. 22. Буксирування причепів (напівпричепів) по обмеженим проїздам:

1 – вантажний майданчик;

2 – Т-подібний проїзд;

3 – “змійка”;

4 – габаритний коридор;

5 – “бокс”.

Старт/Фініш

1

2

3

Зчеплення и розчеплення з причепом

Повернення на вихідну лінію

Рис. 23. Буксирування причепів (напівпричепів) спеціального призначення по обмежених проїздах:

1 – спеціальна стінка;

2 – габаритний коридор;

3 – “бокс”.

2. Вправа 2 с. Водіння на аеродромі

2.1. Мета. Вивчення сигналів управління, маршрутів і порядку руху машин на аеродромі. Набуття навичок маневрування при обслуговуванні літаків.

2.2. Умови і порядок виконання вправи. Вправа складається з трьох завдань, відпрацьовується вдень та вночі на спеціально відведеному місці аеродрому або ділянці автодрому.

2.3. Завдання 1. Рух на аеродромі

Вивчається схема маршрутів руху особового складу та автомобільної техніки по льотному полю аеродрому, елементи аеродрому, місця стоянок транспорту, сигнали, команди, покажчики, що використовуються для управління рухом машин на аеродромі. Проводиться практичне водіння по встановлених маршрутах.

2.4. Завдання 2. Під’їзд машин до повітряного судна

Відпрацьовується під’їзд до літака (рис. 24), підключення до нього шлангів, трубопроводів, електричних кабелів, встановлення заземлення і їх від’єднання та від’їзд від літака.

L

L

L

L

L

L

L

L

L

L

L

L

L

L = не менш, ніж 2 м

Рис. 24. Під’їзд машин до літака

Місце та порядок під’їзду до літака, послідовність приєднання різних приладів (пристроїв) визначається типом літака, його габаритами, місцем розташування приєднувальних роз’ємів, а також типом спеціальної машини, що його обслуговує.

Водій машини, який під’їхав до літака для його обслуговування, виконує всі команди та розпорядження тільки техніка літака (інструктора).

Під’їзд машини до літака ближче 10 м без дозволу техніка літака забороняється.

Всі засоби наземного обслуговування, що під’їжджають до літака, повинні мати по два противідкатних пристрої (колодки), які при обслуговуванні літака підставляються під задні колеса машини. Швидкість руху машини при під’їзді до літака не повинна перевищувати 5 км/год.

Помилки:

під’їзд до будь-якого габариту літака ближче за два метри;

маневрування біля літака із швидкістю більше 5 км/год;

рух машини з неукладеними комутаційними пристроями (шлангами, кабелями тощо);

невиконання команд техніка літака (інструктора);

порушення правил руху та світлової сигналізації на аеродромі.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

2.5. Завдання 3. Буксирування повітряного судна

Відпрацьовується виїзд тягача з укриття (місця стоянки), під’їзд до літака заднім ходом, зчеплення з водилом буксирного пристосування, буксирування і постановка повітряного судна в укриття (на визначене місце), закриття воріт.

Під’їзд до літака та зчеплення з ним здійснюються тільки за командою техніка літака (інструктора). При буксируванні літака технік (інструктор) повинен знаходитися в кабіні тягача та передавати водію команди, які одержує від особи, що знаходиться в кабіні літака.

Помилки:

ривки при рушанні та буксируванні літака;

різкі повороти, гальмування і зупинки при буксируванні літака;

невиконання команд техніка (інструктора);

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

Завдання вважається не виконаним, якщо не прибрані противідкатні пристрої (колодки) з-під задніх коліс машини або відбулася зупинка двигуна при рушанні тягача.

3. Вправа 3 С. Навантаження машини на транспортні засоби

3.1. Мета. Набуття навичок управління машиною при навантаженні на транспортні засоби і вивантаженні з них. Вдосконалення зорової оцінки габаритів та транспортних засобів.

3.2. Умови і порядок виконання вправи. Вправа складається з чотирьох завдань і відпрацьовується вдень та вночі на автодромі.

Перед навантаженням машин на транспортні засоби (макети) виконуються роботи з підготовки їх до транспортування відповідним видом транспорту.

3.3. Завдання 1. Керування машиною при навантаженні на залізничну платформу та вивантаженні з неї

Залізнична платформа підготовлена до навантаження. Машина з тим, хто навчається, розташована за 15-20 м від вантажної апарелі. Навантаження здійснюється через бокову апарель, вивантаження – через торець апарелі (рис. 25). Інструктор з безпечної відстані керує навантаженням та вивантаженням, подаючи водію сигнали прапорцями (жестами) або ліхтарем. Кріплення машини на платформі не здійснюється.

Машина, що завантажена на залізничну платформу (макет), повинна бути встановлена симетрично щодо подовжньої та поперечної осей платформи. У гусеничних машин звисання гусениць з платформи повинно бути рівномірним.

Помилки:

неправильне установлення машини на платформі;

зупинка двигуна або скочування машини з апарелі.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

1

2

3

Місце поставлення машин

Повернення на вихідне положення

Рис. 25. Навантаження машини на залізничну платформу:

1 – торцева апарель;

2 – залізнична платформа;

3 – бокова апарель.

3.4. Завдання 2. Керування машиною при завантаженні в літак (вертоліт) та вивантаженні з нього

Машина з тим, хто навчається, розташована за 15-20 м від вантажної апарелі макета літака (вертольота). Проводиться підготовка машини до транспортування літаком (вертольотом). Технік (інструктор) з безпечного місця керує завантаженням та вивантаженням, подаючи водію встановлені сигнали прапорцями (жестами) або ліхтарем (рис. 26).

Помилки:

не виконані роботи з підготовки машини до транспортування;

неправильна установка машини в макет літака (вертольота);

зачіпання (торкання) внутрішніх стінок транспортного відсіку.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

Рис. 26. Завантаження машини в макет вантажної кабіни літака (вертольота)

3.5. Завдання 3. Керування машиною при навантаженні на парашутну платформу та вивантаженні з неї

Відпрацьовується підготовка машини до десантування, встановлення машини на платформу та підготовка до руху після десантування.

Роботи з швартування виконуються окремо.

Помилки:

не виконані роботи з підготовки машини до транспортування;

неправильне встановлення (повторний заїзд) машини на парашутну платформу.

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

3.6. Завдання 4. Керування машиною при навантаженні на десантний транспортер (паром) та вивантаженні з нього

Відпрацьовуються рух від початкового положення до апарелі десантного транспортера (парому), навантаження, маневрування та встановлення машини в заданому місці десантного транспортера (парома), вивантаження з нього (рис. 27).

Рис. 27. Завантаження машини на десантний транспортер (паром)

Помилки:

скочування машини з апарелі;

різке гальмування при русі по десантному транспортеру (парому).

Виконання завдання оцінюється “зараховано” за відсутності помилок.

4. Вправа 4С. Подолання водних перешкод

4.1. Мета. Набуття навичок підготовки та керування машиною при подоланні водних перешкод різними способами.

4.2. Умови і порядок виконання вправи. Вправа складається з двох завдань, відпрацьовується вдень та вночі на вивчених ділянках водної перешкоди.

4.3. Завдання 1. Подолання водної перешкоди убрід (зимою – по льоду)

Відпрацьовується підготовка машини до подолання броду, рух водною перешкодою убрід, перевірка та підготовка машини до подальшого руху після подолання броду.

Перед відпрацюванням завдання проводиться розвідка броду. При цьому визначаються глибина водної перешкоди, швидкість і напрямок водяного потоку, стан дна та шляхи з’їзду і виїзду на берег. Для автомобілів та гусеничних машин обладнуються окремі броди. Межі броду позначаються віхами (прапорцями) або знаками на берегах, в нічний час ліхтарями або знаками, що світяться (рис. 28). За необхідності готується з’їзд та виїзд з водної перешкоди. Дно водної перешкоди, що має нерівності або слабкий грунт, зміцнюється камінням, щебенем та іншими підручними матеріалами.

Майданчик підготовки машин до подолання броду

Майданчик для огляду і підго-товки машин до руху

Рис. 28. Подолання водної перешкоди убрід

На березі необхідно виставити резервний тягач, який використовується за командою керівника заняття.

Подолання водної перешкоди по льоду організовується так само, як і подолання водної перешкоди убрід. При цьому визначається несуча здатність льоду.

Помилки:

неповний обсяг робіт при підготовці машини до подолання броду;

зупинка машини при подоланні броду (рух по льоду);

перемикання передач при подоланні броду (русі по льоду);

вихід за межі броду;

скочування машини у воду при виході на берег.

Виконання завдання оцінюється “зараховано”, якщо допущено не більше однієї помилки.

4.4. Завдання 2. Подолання водної перешкоди на плаву

Відпрацьовується обсяг і послідовність підготовки машини до руху на плаву, вхід у воду, рух по обмежених проходах, підхід до одного буя (покажчика) переднім ходом, до іншого – заднім, вихід на берег і підготовка машини до руху по суші (рис. 29).

Завдання відпрацьовується на озері або річці із швидкістю течії до 0,3 м/сек. Входи у водоймище та виходи з нього позначаються стовпами (віхами), а проходи на воді – буями. Буї встановлюють так, щоб при їх проходженні машини не виходили за межі вказаних габаритів. Вночі вихідна лінія місця входу у воду та виходу з неї, обмежені проходи на воді позначаються світловими покажчиками (ліхтарями).

Майданчик підготовки машин до водіння на плаву

15 м

15 м

15 м

12 м

9 м

Рис. 29. Подолання водної перешкоди на плаву

При виконанні завдання в машині знаходяться той, хто навчається, та інструктор, який тримає зв’язок (зоровий або по радіо) з керівником заняття.

Помилки:

неповний обсяг робіт з підготовки машини до руху на плаву;

невиконання встановленого маршруту руху або зачіпання обмежувачів (буїв);

Виконання завдання оцінюється “зараховано” при відсутність помилок.

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВОДІННІ МАШИН

1. Загальні заходи безпеки

1.1. Під час проведення занять з водіння необхідно:

суворо дотримуватись встановленого порядку та правил водіння машин;

не допускати сторонніх осіб та транспорт на ділянки водіння: на вихідній лінії та на маршруті повинна знаходитися суворо обмежена кількість людей; їх завдання, місце знаходження та порядок переміщення визначаються керівником заняття;

визначити порядок та маршрути руху машин, що забезпечують безпеку руху;

маршрути не повинні проходити поблизу небезпечних місць;

небезпечні напрямки та місця повинні бути огороджені та позначені чітко видимими знаками, що забороняють рух;

на всі заняття з водіння виділяти чергового лікаря (фельдшера, санінструктора) та санітарну машину;

використовувати для навчання водінню тільки технічно справні машини.

1.2. Проводити пуск двигуна та починати рух машини дозволяється тільки за командою керівника заняття.

Перед пуском двигуна перевіряється положення важеля перемикання передач, який повинен знаходитися у нейтральному положенні, та подається попереджу­вальний звуковий сигнал. Подача звукового сигналу повторюється при рушанні машини з місця.

1.3. Команди на рух машин з вихідної лінії повинні подаватися керівником заняття.

1.4. Під час руху за маршрутом об’їжджати машину, що стоїть попереду, дозволяється тільки за командою керівника заняття чи інструктора (командира машини).

На машині, що зупинилася внаслідок технічних несправностей, повинен бути негайно виставлений добре видимий знак аварійної зупинки (а вночі – аварійне освітлення). Машина повинна бути у короткий час відведена з маршруту на відстань, що забезпечує безпеку руху інших машин.

1.5. Рух машини заднім ходом дозволяється тільки за сигналом, що подається регулювальником, який знаходиться попереду машини не ближче 10 м, чи за командами інструктора (командира машини).

1.6. Особовий склад, призначений для відновлення перешкод та для контролю за водінням, при проходженні машини повинен знаходитися збоку від перешкод у позначеному (безпечному) місці та оглядати перешкоди тільки після проходження машини. Керівник повинен мати зв’язок з особовим складом, що знаходиться біля перешкод.

Наряд, регулювальники та особовий склад на перешкодах повинні знати сигнали управління машиною та мати прапорці (вночі – сигнальні ліхтарі) для зупинки у разі необхідності.

2. При водінні машин

2.1. Безпека занять з водіння забезпечується всіма учасниками: командирами (начальниками), керівниками заняття, їх помічниками, інструкторами, водіями і обслуговуючими особами, які повинні дотримуватися правил безпеки, підтримувати порядок, дисципліну і вживати всіх заходів щодо запобігання нещасним випадкам або дорожньо-транспортним пригодам.

2.2. Тренувальні майданчики повинні знаходитися на відстані не менше 20 м від окремих дерев, стовпів, різних споруд і не мати нерівностей та інших перешкод. Для проведення занять необхідно розмітити краї майданчика обмежувачами (стійками, конусами, автомобільними шинами тощо) або контрастною фарбою.

Для виконання кожної вправи (завдання) необхідно передбачати такі території і траєкторії руху, щоб виключити зіткнення машин між собою і навколишніми об’єктами.

2.3. Особи, які обслуговують водіння (медперсонал, помічники з установки обладнання тощо), повинні знаходитися на безпечній відстані і не перешкоджати проведенню маневрів. Їх завдання, місцезнаходження і порядок дій визначає керівник заняття.

Під час водіння забороняється допускати на майданчики і маршрути сторонніх осіб та транспорт. З цією метою на шляху можливого проходу і під’їзду до місць занять встановлюються переносні знаки “В’їзд заборонено”.

Небезпечні місця на маршрутах слід захищати і позначити ясно видимими знаками (ліхтарями).

2.4. Виконання вправи (завдання) повинно починатися за командою керівника заняття (інструктора). Також за командою повинні проводитися зміна напряму руху, навчальних місць і закінчуватися відпрацювання вправи.

Швидкості, дистанції та інтервали між машинами повинні повністю забезпечувати безпеку водіння і виключати обгони, об’їзди та інші маневри, не передбачені умовами вправ (завдань). Слід також враховувати шляхи пересування машин, щоб виключити перетин траєкторії їх руху, крім випадків, передбачених умовами виконання вправ.

Особливу увагу учасників занять необхідно звернути на забезпечення безпеки при виконанні вправ на дорожньому покритті з низьким коефіцієнтом зчеплення групою машин, а також відпрацювання прийомів гальмування, проходження поворотів, обгонів, руху заднім ходом.

Водій машини, що зробив вимушену зупинку, повинен вжити всіх заходів для запобігання дорожньо-транспортній пригоді і негайно встановленим сигналом повідомити про це керівника заняття.

При виконанні вправи (завдання) машини, безпосередньо не зайняті у водінні, і несправні машини повинні знаходитися (бути виведені) в зоні безпеки.

Усі учасники водіння повинні бути ознайомлені з вимогами заходів безпеки і пройти інструктаж перед заняттями, про що повинен бути зроблений відповідний запис в журналі з підписом тих, хто пройшов інструктаж.

Забороняється:

допускати до виконання вправи (завдання) водіїв, що не знають умови її виконання, Правил дорожнього руху та заходів безпеки;

рух без команди керівника заняття (помічника), інструктора або сигналу регулювальника;

водіння несправних машин;

ремонт на маршрутах (місцях) виконання вправ;

виконувати посадку в машину, виходити з неї і знаходитися попереду або ззаду при працюючому двигуні;

знаходитися особовому складу під час руху в кабіні в кількості, що перевищує встановлену норму, а також у кузові автомобіля або на корпусі гусеничної машини.