Особливості евристичного навчання
Творчість люблять усі діти. Якщо організувати навчання так, щоб учні кожного разу відкривали нове, не відоме для них, то підвищується їх зацікавленість до навчання, вирішується проблема з мотивацією, ефективніше буде досягатися навчальні цілі.
Розглянемо методичний підхід до навчання, в основі якого лежить евристика – наука про усвідомлення нового.
Термін «евристика» ввів у IIIст.н.е. давньогрецький математик Папп Олександрійський, який узагальнив працю античних математиків.
Праобразом евристичного навчання являється метод запитань та міркувань Сократа.
Вилучення у людини прихованих знань може бути не тільки методом навчання, але й методологією всієї освіти. В цьому випадку евристика співвідноситься з елементами, притаманними будь-якій дидактичній системі - цілями, закономірностями, принципами, змістом, технологією, формами, методами, системою контролю і оцінки результатів навчання. Учень вибудовує траєкторію своєї освіти в кожному з досліджуваних курсів, створюючи не тільки знання, а й особистісні цілі занять, програми свого навчання, способи освоєння досліджуваних тем, форми представлення та оцінювання навчальних результатів. Особистісний досвід учня стає компонентом його освіти, а зміст освіти створюється в процесі його діяльності [19].
Дидактична теорія, передбачає побудову освіти на основі творчої самореалізації учнів і педагогів в процесі створення ними освітніх продуктів у досліджуваних галузях знань і діяльності, називається дидактичною евристикою.
Термін «дидактична евристика» відрізняється за значенням від терміна «евристика».
Хуторський А.В. вважає, що евристика в загальноприйнятому розумінні - це наука про творчість, про творчу діяльність людей з метою отримання нових результатів у досліджуваних ними галузях: кібернетики, психології, криміналістиці, медицині та ін. Дидактична евристика має іншу мету: розкриття індивідуальних можливостей самих творців - учнів і вчителів з допомогою їх діяльності щодо створення освітніх продуктів.
За Хуторським А.В. задача евристичної освітньої діяльності - конструювання учнем своєї освіти через створення продуктів, що входять у зміст цього утворення. Зовнішній освітній продукт учасника освіти забезпечує отримання ним внутрішнього продукту - зміна знань, досвіду, здібностей, способів діяльності, інших особистісних якостей. Внутрішній продукт учасника освіти і є той якісний новий результат, якого досягає дидактична евристика.
Таким чином, якщо евристика має на меті створення зовнішніх матеріалізованих продуктів діяльності, відчужених від їх творців, то дидактична евристика як педагогічна теорія орієнтована на отримання внутрішніх продуктів - особистісних новоутворень учня.
Основною характеристикою евристичного навчання є створення школярами освітніх продуктів у досліджуваних предметах і вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії в кожній з освітніх областей.
Під освітньою продукцією Хуторський А.В. має на увазі, по-перше, матеріалізовані продукти діяльності учня у вигляді суджень, текстів, малюнків, виробів і т. п., по-друге, зміни особистісних якостей учня, що розвиваються в навчальному процесі. Обидві складові - матеріальна й особистісна - створюються одночасно в ході конструювання учнем індивідуального освітнього процесу.
Зі сказаного випливає, що розглядати освітню продукцію учня необхідно у взаємозв'язку її зовнішнього матеріалізованого прояву з внутрішнім, особистісними якостями, які виявлялися, формувалися і розвивалися в його діяльності.
Хуторський А.В. визначає, що творча самореалізація учня як надзадача евристичного навчання розкривається в трьох основних цілях:
створення учнями освітньої продукції в досліджуваних областях;
освоєння ними базового змісту цих областей через зіставлення з власними результатами;
вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії учня в кожній з освітніх областей з опорою на особистісні якості [17].
Хуторський А.В. порівняв евристичне навчання з проблемним і розвиваючим. Евристичне навчання відрізняється від проблемного. Мета проблемного навчання - засвоєння учнями заданого предметного матеріалу шляхом висунення вчителем спеціальних пізнавальних завдань-проблем. Методика проблемного навчання побудована так, що учні «наводяться» учителем на відоме рішення чи напрям рішення задачі. Евристичний же підхід до освіти дозволяє розширити можливості проблемного навчання, оскільки орієнтує вчителя та учня на досягнення невідомого їм заздалегідь результату.
Метою евристичного навчання є не передача учням досвіду минулого, а створення ними особистого досвіду і продукції, орієнтованої на конструювання майбутнього в зіставленні з відомими культурно-історичними аналогами. Махмутов вважає, що навички продуктивного і творчого мислення набуваються в школі лише як наслідок репродуктивного засвоєння (оскільки знання - основа продуктивного мислення) і частково - в ході вирішення задач.
Аналогічних поглядів дотримуються його послідовники в приватних методика: «Репродуктивна діяльність - підготовчий етап до прояву пізнавальної діяльності більш високих рівнів: евристичний і дослідницький».
Евристична діяльність школярів не передбачає від них попередніх умінь діяти за зразком. Навпаки, репродуктивна діяльність дітей, якщо вона попередньо освоюється і закріплюється, негативно впливає на можливість подальшої творчості, створюючи у дітей шаблонні уявлення необхідному освітньому продукті. Репродуктивна діяльність в евристичному навчанні може сприяти творчості тільки в тому випадку, коли з її допомогою учні засвоюють способи діяльності, але не зміст освіти. Проблемне навчання в загальноприйнятій його формі застосовано, як правило, в навчальних темах і курсах, що вимагають інтелектуального підходу: в математиці, фізиці і т. п. Евристичне навчання більш універсальне і застосовано у всіх шкільних предметах.
Проблемне навчання найчастіше зачіпає тільки зміст навчальних дисциплін і відповідну методику його засвоєння; евристичне навчання визначає методологію освіти і відноситься до навчального цілепокладання, створення учнями власного змісту навчання, рефлексивному конструювання ними теоретичних елементів знань.
Об'єктами пошукової пізнавальної діяльності в евристичному навчанні є не тільки проблеми і завдання, а й самі учні, їх індивідуальний особистісний потенціал, креативні, когнітивні та інші процедури і види діяльності. Евристичне навчання привід також до розвитку не тільки учнів, а й вчителів, яким доводиться організовувати навчальний процес часто в ситуаціях «незнання» істини.
Евристичне навчання відрізняється також і від розвивального навчання, оскільки ставить і вирішує якісно нове завдання: розвинути не тільки учня, але ще й траєкторію його освіти, включаючи розвиток цілей, технологій, змісту освіти.
Оскільки учень в евристичному навчанні ставить особисту мету, відкриває знання, виробляє методологічну та навчальну продукцію, то зміст освіти для нього виявляється варіативним і розвивається (змінюється) в ході діяльності самого учня. Учень стає суб'єктом, конструктором свого навчання, він - повноправне джерело і організатор своїх знань не менш важливий, ніж вчитель або підручник. Учень складає план своїх занять, визначає особисту позицію відносно ключових проблем з різноманітних областей діяльності. Процес навчання насичується особистісними знаннями і досвіду учнів. В результаті учні вибудовують особистісні траєкторії в навчальних освітніх областях. Одночасно вони знайомляться з класичними досягненнями фахівців у досліджуваних областях, але не обмежується лише засвоєнням зовнішнього матеріалу [19].
За Хуторським А.В. евристичні здібності - це здатність відкривати нове закладена в природі людини. Тому евристичні здібності є особистісними якостями людини. Під евристичними здібностями розуміються комплексні можливості учня у скоєнні діяльностей і дій, спрямованих на створення ним нових освітніх продуктів[17].
Отже, евристичне навчання - навчання, що ставить за мету конструювання учнем власного сенсу, цілей і змісту навчання також процесу його організації, діагностики та усвідомлення. А об'єктами пошукової пізнавальної діяльності в евристичному навчанні являються не тільки проблеми і завдання, а й самі учні, їх індивідуальний особистісний потенціал, креативні, когнітивні, рефлексивні й інші процедури види діяльності.