3. Визначимо чисельність та темп приросту економічно активного населення країни у звітному році. Для цього спочатку проведемо розрахунки для базового року.

Із умови задачі відомо, що чисельність зайнятого населення у працездатному віці в базовому році становила 20140 тис. чол., що складає 90,2% від загальної чисельності зайнятих та 80,4% від загальної чисельності економічно активного населення.

Загальна чисельність зайнятих_{(базовий рік)} = Чисельність зайнятого насел. у працездатному віці /(90,2/100) =

= 20140/0,902 = 22328 тис. чол. (2.10)

В загальній кількості зайнятих число зайнятих людей старше працездатного віку складає:

Число зайнятих людей старше працездатного віку_{(базовий рік)} = Загальна чисельність зайнятих – Чисельність зайнятого населення у працездатному віці =

=22328-20140 = 2188 тис. чол. (2.11)

Економічно активне населення_{(базовий рік)} = Чисельність зайнятого насел. у працездатному віці / 0,804=20140/0,804 = 25050 тис. чол. (2.12)

Економічно активне населення = Загальна чисельність зайнятих – Чисельність безробітних (2.13)

Звідси:

Чисельність безробітних_{(базовий рік)} = Економічно активне населення – Загальна чисельність зайнятих = 25050 – 22328 = 2722 тис. чол. (2.14)

Проведемо розрахунки для звітного року.

Згідно умови задачі приріст зайнятих працездатного віку у звітному році склав 0,9%.

Приріст зайнятих працездатного віку = Чисельність зайнятих працездатного віку_{(базовий рік)} * (0,9/100) = 20140*0,009=181,26 тис. чол. (2.15)

Тоді:

Чисельність зайнятих працездатного віку_{(звітний рік)}= Чисельність зайнятих працездатного віку_{(базовий рік)}+ Приріст зайнятих працездатного віку =

=20140+181,26=20321,26 тис. чол. (2.16)

Згідно умови задачі чисельність осіб старших працездатного віку у звітному році скоротився на 4,4%.

Зниження чисельності осіб старше працездатного віку = Чисельність осіб старше працездатного віку_{(базовий рік)} *(4,4/100) = 2188*0,044=96,3 тис. чол.. (2.17)

Тоді:

Чисельність осіб старших працездатного віку_{(звітний рік)}= Чисельність осіб старше працездатного віку_{(базовий рік)} – Зниження чисельності осіб старше працездатного віку = 2188-96,3=2091,7 тис. чол. (2.18)

Загальна чисельність зайнятих_{(звітний рік)} = Чисельність зайнятих працездатного віку_{(звітний рік)}+ Чисельність осіб старших працездатного віку_{(звітний рік)}=

=20321,26 +2091,7 =22412,96 тис. чол. (2.19)

Згідно умови задачі чисельність безробітних у звітному році скоротилась на 26,8%.

Скорочення чисельності безробітних =

=Чисельність безробітних_{(базовий рік)}*(26,8/100)= (2.20)

= 2722*0,268 = 729,5 тис. чол.

Тоді число безробітних у звітному році складе:

Чисельність безробітних_{(звітний рік)}=

=Чисельність безробітних_{(базовий рік)} - Скорочення чисельності безробітних =2722 – 729,5 = 1992,5 тис. чол. (2.21)

Економічно активне населення_{(звітний рік)}= Чисельність безробітних_{(звітний рік)}+ +Загальна чисельність зайнятих_{(звітний рік)} = (2.22)

=1992,5+22412,96 = 24405,46 тис. чол.

Проведені вище розрахунки зведемо в табл.2.4

Таблиця 2.4

Динаміка чисельності економічно активного населення (тис. чол.)

Показники	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
			Абсолютне	Відносне
1. Економічно активне населення - всього у т.ч.	25050	24405,46	-644,54	-2,57
- працездатного віку	20140	20321,26	+181,26	+0,9
- старше працездатного віку	2188	2091,7	-96,3	-4,4
2. Зайняті у т.ч.:	22328	22412,96	+84,96	+0,38
- працездатного віку	20140	20321,26	+181,26	+0,9
- старше працездатного віку	2188	2091,7	-96,3	-4,4
3. Безробітні	2722	1992,5	-729,5	-26,8

Отже, з даних таблиці 2.4 бачимо, що чисельність економічно активного населення у звітному році скоротилася на 2,57%, У загальному зменшення чисельності економічно активного населення означає зменшення ресурсів для праці, тобто є небажаною тенденцією. Однак в той же час чисельність безробітних скоротилась на 729,5 тис. чол. (на 26,8%), при цьому чисельність зайнятих збільшилась на 84,96 85 тис. чол. Це говорить про певне покращення на ринку праці у звітному році.

4. Структурним ефектом називають вплив структурних зрушень в економіці на економічні показники. Він відображає взаємозв’язок між змінами структури економіки та динамікою показників обсягів виробництва продукції (валовий випуск, ВВП і чистий внутрішній продукт).

Найпоширеніший метод вимірювання структурних змін ґрунтується на використанні індикатора індексу структурних змін. що визначається за формулою

(2.23)

де а – абсолютна величина зміни питомої ваги і-го елемента структури економіки

n – кількість структурних елементів

Для порівняння структурних змін в різних секторах національної економіки розраховується індекс структурного ефекту (І_се). Він показує співвідношення темпів зростання (падіння) обсягів продукції до індексу структурних змін.

(2.24)

де І_ВВП – індекс ВВП національної економіки.

Розрахуємо індекс структурних змін для кожного регіону.

Визначимо питому вагу кожного виду економічної діяльності та занесемо дані в табл.2.5.

Таблиця 2.5

Питома вага видів економічної діяльності

Вид економічної діяльності	Абсолютні величини виробництва,%
	Регіон “А”		Регіон “Б”
	2011 р.	2012 р.	2011 р.	2012 р.
1	41,3	43,0	28,9	26,7
2	33,7	32,5	36,7	34,0
3	25,0	24,5	34,4	39,3

Знайдемо абсолютні величини змін питомої ваги для кожного регіону та розрахуємо індекс структурних змін.

Абсолютні величини змін питомої ваги по регіону «А».

а₁= 43,0 – 41,3 = 1,7

а₂= 32,5 – 33,7 = -1,2

а₃= 24,5 – 25 = -0,5

Абсолютні величини змін питомої ваги по регіону «Б».

а₁= 26,7 – 28,9 = -2,2

а₂= 34 – 36,7 = -2,7

а₃= 39,3 – 34,4 = 4,9

Тоді, індекс структурних змін дорівнює

Розрахуємо індекс зміни ВВП.

Регіон «А»

(2.26)

Регіон «Б»

(2.27)

Тоді, індекс структурного ефекту становитиме:

Отже, в регіоні «Б» індекс структурних змін є вищим, ніж в регіоні «А».

Для регіону «А» структурний ефект є негативним (сталим), оскільки індекс структурних змін має не велике значення (1,133). Це говорить про консервативні економічні пропорції в регіоні «А», спостерігаються застій або зменшення обсягів виробництва.

В регіоні «Б» структурний ефект позитивно впливає на економічний розвиток і він є прогресивним, так як індекс втричі більший ніж у регіоні «А».

5. Індекс розвитку людського потенціалу – це інтегральний показник, який застосовується ООН для оцінки досягнень країни у рівні соціального розвитку. За своїм охопленням індекс розвитку людського потенціалу перевищує показник доходу на душу населення.

Для розрахунку індексу розвитку людського потенціалу для кожного з показників визначено фіксовані максимальні та мінімальні значення:

• очікувана тривалість життя - 25-85р.;

• освіченість дорослого населення - 0 – 100 %;

• сукупна частка осіб, що навчаються – 0 – 100 %;

• реальний ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності у дол. США) – 100 – 40000 дол.

Для будь-якого компоненту індексу розвитку людського потенціалу окремі індекси розраховуються за формулою:

І_РЛП = (Фактичне значення Х_і – Мінімальне значення Х_і ) / (Максимальне значення Х_і – Мінімальне значення Х_і ). (2.28)

Дещо інша формула використовується для обчислення індексу доходу:

(2.29)

Індекс розвитку людського потенціалу розраховується як просте середнє індексу очікуваної тривалості життя, індексу досягнутого рівня освіченості та індексу скорегованого реального ВВП на душу населення.

(2.30)

де, I_РЛП – індекс розвитку людського потенціалу;

I_N – індекс досягнутого рівня освіченості;

I_L – індекс очікуваної тривалості життя;

I_Y – індекс скорегованого реального ВВП на душу населення.

1) Індекс досягнутого рівня освіченості:

(2.31)

де I_G – індекс грамотності дорослого населення;

I_S – індекс охоплення навчанням.

(2.32)

де G – рівень освіченості дорослого населення.

(2.33)

де S – відсоток випускників, що вступили до ВНЗ.

Тоді, індекс досягнутого рівня освіченості буде рівним:

2) Індекс очікуваної тривалості життя:

(2.34)

де L – очікувана тривалість життя.

3) Індекс скорегованого реального ВВП на душу населення:

(2.35)

де У – скорегований реальний ВВП на душу населення, дол.США.

Розрахуємо цей показник для двох країн.

Тоді,

(2.36)

(2.37)

Існує 2 методичні підходи до розрахунку індексу зубожіння залежно від рівня розвитку країни.

Для країн, що розвиваються, індекс зубожіння відображає знедоленість у трьох напрямках:

1. знедоленість з погляду тривалості життя;

2. частка населення, що не доживає до 40 років (Р₁);

3. знедоленість з погляду знань – частка неписемного населення (Р₂);

4. знедоленість з погляду належного рівня життя (Р₃) – просте середнє частки населення, що не має доступу до питної води (Р_3.1); частка населення, яка не має можливості користуватися медичними послугами (Р_3.2); частка дітей, у віці до 5 років, яка страждає на відставання у вазі (Р_3.3).

(2.38)

Індекс знедоленості для країн, що розвиваються, розраховується як:

(2.39)

Запишемо розв’язки:

Р₁=12,8%;

Р₂=20,4%;

Р_3.1=7,6%;

Р_3.2=18,2%;

Р_3.3=7,4%.

Тоді:

Для розвинутих країн індекс знедоленості враховує 4 аспекти знедоленості:

1. Знедоленість з точки зору тривалості життя – часка населення, що не доживає до 60 років (Р₁);

2. знедоленість з точки зору знань – частка функціонального неписемного населення (Р₂);

3. знедоленість з точки зору належного рівня життя – частка населення, що живе за межею бідності (Р₃);

4. знедоленість з точки зору ізоляції або бездіяльності – частка загальної чисельності робочої сили, яка є безробітною більше 12 місяців (Р₄).

Індекс знедоленості для розвинутих країн розраховується як:

; (2.40)

Р₁ = 7,2%;

Р₂ = 8,4%;

Р₃ = 18,3%;

Р₄ = 0,7%.

Тоді, підставивши значення, розрахуємо індекс знедоленості для країни «А».

Отже, індекс розвитку людського потенціалу для країни «А» має значення 0,924, а індекс зубожіння 8,65 Це значить, що в країні «А» створено сприятливе з позицій людського розвитку середовище – економічного, політичного, екологічного, тобто середовища в якому людина може розкрити повністю свій потенціал. Чільне місце відводиться забезпеченню пріоритету людського розвитку.

Для країни «Б» індекс розвитку людського потенціалу становить 0,714, а індекс знедоленості – 14,77. Це говорить про негативне економічне і політичне становища країни «Б», великий розрив між бідними та багатими, різницю між можливістю доступу до якісної освіти, медичних послуг, низький рівень доходів на душу населення.