Література

1. Философскаяэнциклопедия / [Ред.: Ф.В. Константинов] – М.: Советская энциклопедия , 1960-1970. – Т. 1 – 2996 с.

2. Экологиячеловека: понятийно-терминологический словарь / Б.Б. Прохоров. – М.: МНЭПУ, 1999. – 346 с.

Фактори руйнування патріотизму: студентський погляд

Швачкіна Ю.

студентка 3 курсу спеціальності «Соціологія» ЗНУ

На сьогодні, питання патріотичного виховання молоді є пріоритетним для багатьох країн світу. В умовах сучасних глобалізаційних процесів виникає нагальна потреба не втратити власної ідентичності зі своїм народом, державою, містом, задля збереження традицій, звичаїв, культури. Метою національно-патріотичного виховання, як відзначають науковці, зокрема Л. Чупрій, є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до країни, пошани до видатних вітчизняних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків [1]. Україна також потребує створення механізмів виховання у молодого покоління патріотизму, любові до власної країни, мови, традицій, свят, співмешканців тощо.

За даними щорічного соціологічного опитування студентів Запорізького національного університету⁵, близько 53 % респондентів вважають себе патріотами, що може свідчити про високий рівень любові до власної держави, 27 % опитаних не можуть точно відповісти, чи є вони патріотами своєї держави, та 20 % студентів не вважають себе патріотами України. Причому, якщо визначати рівень патріотичного виховання у місті та селі, то можна говорити, що мешканці сел та селищ міського типу більш схильні визначати себе патріотами (60,24% «патріоти»; 9,48% «непатріоти»), ніж міське населення (50,7% «патріоти», 23,5% «непатріоти»), що може свідчити про більшу близькість до національної культури населення області.

Якщо говорити про фактори руйнування патріотизму у молоді, необхідно відзначити наступні важливі аспекти (Див. рис 1). Так, більше половини респондентів, які віднесли себе до «непатріотів», пояснили це тим, що держава не може забезпечити гідних умов для проживання населення. Можна припустити, що вони не підкріплюється впровадженням очікуваних молодими людьми державних реформ. Показово те, що у 2012 р. даний фактор виявився у 2 рази менш важливим для студентської молоді, ніж у 2013 р. [2]. Через що можна зробити висновки про погіршення соціально-економічних умов проживання у державі для студентської молоді за останній рік. Також необхідно відзначити, що близько 10% респондентів вважають, що їм немає чим пишатися у власній країні, через що вони не можуть віднести себе до патріотично налаштованих. 8% вважає, що необхідно однаково любити всі країни та нації. Тобто, демонструє космополітичну орієнтацію. 8,2% студентів не змогли відповісти, чому не можуть віднести себе до патріотів України.

Рис. 1

Ф актори руйнування патріотизму. Відповіді респондентів на питання «Я не вважаю себе патріотом, то що…».

Таким чином, задля підвищення ефективності патріотичного виховання молоді необхідне забезпечення, в першу чергу, державної підтримки. Вона повинна виражатися у комплексі дій, спрямованих на забезпечення гідних умов для проживання людей у країні, якості та рівня життя, на вдосконалення іміджу держави в очах молодого покоління. Крім того, необхідно внести зміни до політичної системи України, адже досить часто негативне сприйняття держави відбувається через постійні політичні маніпуляції та негативний образ державного управління у масовій свідомості як молодих людей, так і населення країни в цілому.