Література

1. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. У 2-х ч. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. – К.: УДЦССМ, 2001. – 296 с.

2. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – 3-я ч. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. – К.: УДЦССМ, 2002. – 172 с.

3. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах / За ред. проф. А.Й. Капської. – К., 2201. – 140 с.

Формування спільної європейської гуманітарної ідеології як фактор оптимізації інтеграції України до світової спільноти інформаційної епохи

Чайка І. Ю.

кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної філософії та управління ЗНУ

Очевидним є той факт, що інтеграція України до світової спільноти інформаційної доби, одночасно означає її участь в утворенні глобального інформаційного суспільства, здатного еволюціонувати до суспільства знань, яке сутнісно постає як інформаційна єдність, що робить інтеграційні зусилля України не лише бажаними, але й необхідними.

Базовою підставою світової інтеграції в інформаційну добу є формування загальних принципів законодавства, що визначають провідні засади інформаційного суспільства, показники точок його зростання, і їхня інтерпретація та законодавче втілення в межах національних правових систем.

Суттєвим фактором успішної інтеграції України до міждержавних об’єднань (перш за все до Європейського Союзу) є наявність спільного законодавства як нормативного регулятора взаємодій в політичній, економічній, соціальній, духовній царинах. Завданням українських урядовців на сучасному етапі є забезпечення підготовки до імплементації актів acquis communautaire («доробок Спільноти» – сукупність спільних прав і зобов’язань, обов’язкових до виконання в усіх країнах – членах ЄС) ЄС, зазначених у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, та підтримки України. Серед великої кількості галузевих нормативних актів велике значення має робота із приведення у відповідність до вимог ЄС нормативних актів, що врегульовують інформаційну діяльність. В цьому зв’язку розв’язанню підлягають наступні завдання:

– визначення оцінки відповідності acquis communautaire ЄС нового проекту Закону про електронні комунікації, переданого до парламенту в грудні 2008 р., упродовж законодавчого процесу;

– зміцнення незалежності та адміністративної спроможності національного регулятора у галузі зв’язку з метою забезпечення його здатності вживати відповідних регуляторних заходів і впроваджувати власні рішення та регуляторні акти, а також гарантувати чесну конкуренцію на ринках за підтримки проектів Твіннінг, включаючи участь регуляторів ЄС;

– обміну інформацією та досвідом реалізації ініціативи ЄС «2010» з метою розробки та впровадження е-стратегій в Україні, включаючи запровадження Національної концепції розвитку телекомунікацій та державної програми «е-Україна»[3].

Серед багатьох вимог, які висуває ЄС до України, важливе місце займають ті, що містяться у Директиві від 08.06.2000 р.№ 2000/31/ЄС про деякі правові аспекти послуг інформаційного суспільства, зокрема електронної торгівлі на внутрішньому ринку (директива про «е-торгівлю»). Значення цього документу полягає у тому, що здійснення коректив у законодавстві України згідно з його положеннями призводитиме до нормативного врегулювання тих різновидів інформаційних взаємодій, які раніше виникали ситуативно і не здійснювалися за загальними правилами. На сьогодні Україна виконала більшість вимог цієї Директиви, зокрема, прийнято Закон України «Про цифровий підпис», «Про захист персональних даних»; триває робота над розробкою Закону про електронну торгівлю. Має також розроблятися процедура вирішення спорів із використанням електронного документа та прийняттям доказів в електронній формі, процедура експертизи електронних документів, аналогічних експертизі паперових документів. Беручи до уваги, що Україна брала на себе зобов’язання реалізувати вимоги Директиви № 2000/31/ЄС ще 2010 р., це є очевидним прикладом деякого відставання темпів інтеграції нашої держави до правового простору Європейського Союзу.

Важливим фактором української інтеграції є формування спільної з європейцями гуманітарної ідеології, що передбачає в кінцевому рахунку суттєві зміни у суспільній свідомості.

Реалізації цієї мети сприяє, зокрема, діяльність Підкомітету № 7 «Наука та технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров’я, інформаційне суспільство та медіа», створеного відповідно до п. 8 Положення про Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 р. № 1074. Під час засідань комітету відбувається постійне обговорення конкретних питань соціально-економічного розвитку, співробітництва у сфері освіти, науки, культури, охорони здоров’я та інформаційного суспільства між центральними органами виконавчої влади України та відповідними підрозділами Європейської Комісії.

З огляду на те, що провідною тенденцією у існуванні інформаційного суспільства є розвиток його в напрямку суспільства знань першочергового значення набуває розвиток співробітництва України з ЄС у науці та освіті.

До здобутків України можна віднести створення Українського Академічного Гріду, що об’єднав 23 потужні обчислювальні комплекси НАН та МОН України в єдину систему з підключенням до міжнародних грід-мереж. Українські вчені сьогодні беруть участь у міжнародних проектах з доступом до світових ресурсів (проекти CERN, EGI, EGEE). Український Академічний Грід [1] входить до складу найбільшої в світі грід-організації WLCG (Worldwide LHC Computing Grid – всесвітній обчислювальний грід для LHC), засновником якоїє CERN. Метою WLCG є обробка й аналіз даних великого адронного колайдера (LHC). Таким чином, беручи до уваги, що саме завдяки дослідам, що були виконані за допомогою великого андронного колайдера, вдалося «вполювати» бозон Хігса, можна вважати, що українські науковці взяли участь у розв’язанні однієї з найбільших наукових загадок – провідного принципу буття нашого Всесвіту.

Україна входить до складу EGI (Європейської грід-ініціативи), яка з 2010 р. об’єднує національні грід-інфраструктури європейських країн. У НТУУ «КПІ» відкрито Українське відділення міжнародного Світового Центру даних (СЦД), що дало змогу приєднатися до мережі 52 світових центрів наукових даних. Функціонує інформаційний портал, що містить національні дані з фізики твердої землі, сонячно-земної фізики, океанографії тощо, актуалізація яких забезпечується партнерами СЦД – науковими установами НАН України [2; 1]

В галузі економічної взаємодії України з лідерами світової економіки велике значення має електронна система ContentNet (www.content.net.ua), що створена в межах реалізації Міждержавної програми створення мережі інформаційно-маркетингових центрів, ратифікованої Законом України від 3.04.2003 р. Система ContentNet спрямована на розвиток глобальних інновацій у світовій економіці.

Втім інтеграція нашої країни в європейські та світові політичні, економічні, правові, наукові, освітні структури не означає автоматичного нівелювання значення відповідних підструктур соціальної системи України.