Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
материалі конференции №7.doc.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.77 Mб
Скачать

Література

1. Лепський М.А. Методологічні аспекти патріотичного виховання / Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді (м. Запоріжжя, 2-3 грудня 2010р.). – Запоріжжя: Акцент, 2010. – С.289-292

2. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV – початку XVII ст. / Володимир Литвинов – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. – 472 с.

3. Сковорода Г. Повн. зібр. тв. [у 2-х т.] / Григорій Сковорода. – Т. 2. – К. : Наукова думка, 1973. – 357с.

4. Соціальна філософія. монографія / Воловик В.І., Лепський М.А., Бутченко Т.І., Краснокутський О.В. – Запоріжжя.: Просвіта, 2011. – 375 с

Динаміка зміни усвідомлення проблем патріотичного виховання в Україні: погляд студентської молоді (2012-2013 рр.)

Сєліков О.

студент факультету соціології та управління ЗНУ

Проаналізувавши проблеми патріотичного виховання молоді, які були виокремлені студентами під час щорічного соціологічного дослідження патріотичного позиціонування молоді4, ми отримали наступні дані.

Рис. 1 Відповіді респондентів на питання «Які проблеми патріотичного виховання у сучасній Україні Ви вважаєтенайважливішими

Найбільшою проблемою респонденти вважають відсутність чіткоі національноі ідеі (17% відповідей) у 2013 году , що на 4 % більше, ніж у 2012 р. (Див. рис. 1). Це зростання несуттєве, адже знаходиться у межах статистичноі похибки. Тим не менш, воно показує певну тенденцію та ймовірність збільшення цього показника у майбутньому.

Друге місце займають такі проблеми, як необхідність вдосконалення іміджу краіні (16%) та проблема виховання патріотичних цінностей у сім`ї (15%). Порівнявші ці результати з результатами 2012 року, слід відзначити, що у 2013 р. проблема іміджу країни збільшилась з 12 % (2012 р.) до 16%, а проблема виховання патріотичних цінностей у сім`ї – з 11% до 15%. Вцілому, можемо спостерігаті несуттєвудинаміку у межах 5%.

Третє місце посілитакі проблеми, як політичне маніпулювання на патріотизмі (12%) та відсутність ідеалів для наслідування (11%). У порівнянні з опитуванням 2012 року, спостерігаєтьсянезначне зростаннязначущості такого фактору руйнування патріотизму, як політічні маніпуляції (з 11% у 2012 р. до 12% у 2013 р.), та однаковий відсоток щодо питання відсутності ідеалів наслідування (11% у обох випадках). Можна сказати, що політичні маніпуляції на патріотизмі та відсутність ідеалів для наслідування виступають вже постійною проблемою на перешкоді успішного патріотичного виховання молоді.

Найменш важливими, з точки зору студентської молоді, виявилися проблеми низького рівню актуалізаціі патріотичного виховання у ЗМІ (3%) та відсутність музичних та літературних творів, що виховують почуття патріотизму (5%). На думку автора, недооцінка цих проблем у розвитку почуття патріотизму пов'язана з дещо вузьким уявленням про ЗМІ та музичні й літературні твори як переважно розважальні канали комунікації. ЗМІ як канал комунікації може не тільки передавати розважальний контент, але й формувати на рівні пропаганди форми та ідеї суспільних відносин.

Порівнюючи результати по першій проблемі, ми можемо зробити висновок, що відсоток усвідомлюючих відсутність національної ідеї як головну проблему патріотичного виховання за рік збільшився на 4 %. Цей показник ще не перевищує статистичної похибки, але демонструє певну тенденцію актуалізації даної проблеми серед молодіжної спільноти. Отже, за 2012 р. відсутність національної ідеї стала сприйматися гостріше, що може бути пов'язано з політичним курсом країни, а так само чинною владою.

З проблеми іміджу країни так само бачимо чотиривідсоткове зростання у 2013 році. Це може бути пов'язано з невиправданістю надій на підвищення іміджу України на міжнародній арені, які існували напередодні «Євро-2012». Також дана особливість може бути наслідком непостійності України у зовнішній політиці, відсутністю чіткого зовнішнього політичного курсу, відсутністю чітко вираженої суб'єктності. Тому створює Україні негативний імідж не тільки у світовому співтоваристві, але й у масовій свідомості молоді. Що стосується проблеми патріотичного виховання в сім'ї - вона так само збільшилася на 4 % в 2013 році. На погляд автора, серйозних передумов для виникнення патріотичного виховання в сім'ї з боку суспільства (як і з боку держави), на сьогодні не існує. А пропаганда європейських (ліберальних) цінностей в українському суспільстві зводить нанівець виховання молоді в дусі патріотизму. Адже логіка лібералізму спрямована на відмову від форм колективноі ідентичності (клас, нація, раса, стать). Держава у фокусі лібералізму розглядається як ще одна форма колективноі ідентичності. Порівнюючи ліберальну ідею щодо громадянського суспільства (відсутність границь та держав) з ідеєю патріотизму (як любові до держави та іі підтримки), ми бачимо їх явне протиставлення, а враховуючи те, що усі державні та соціальні інститути зорієнтовані на західну модель, тенденція збільшення цієї проблеми – логічна й закономірна.

У цілому можна сказати, що за 2012 рік у структурі виокремлених студентською молоддю проблем патріотичного виховання не відбулося суттєвих змін. Проблема патріотизму усвідомлюється молоддю України. Головною проблемою була і залишається відсутність національної ідеї в Україні. На думку автора, саме національна ідея як державна парадигма повинна формувати весь спектр суспільних відносин і поглядів, зокрема почуття патріотизму. Вирішення окремих питань у відриві від системних проблем, не дадуть належного ефекту, це лише похідні від національної ідеї.

Відсутність національної ідеї тісно пов'язана з культурною, політичною та ідеологічною невизначеністю України. Чітка ідентифікація України за основними державотворчими структурами, на думку автора, здатна запропонувати національну ідею.