Література

1. World encyclopedia of political systems / Ed. by G. E. Delury. – Harlow, 1983. – 727 р.

2. Blondel Y. Compoving political systems/ Y. Blondel. – New York ; Washington, 1973. – 374 p.

3. Buchbinder J., Buhl A., Quaden O. Worterbuch zur Sicherheitspolitic / J. Buchbinder, A. Buhl, O. Quaden. – Bonn. – 1985. – 168 p.

4. Pennok J.-R. Democratic political theory/J.-R.Pennok. – Princeton, 1979. – 543 р.

5. Albrecht R. Hegel und die Demokratie/R.Albrecht. – Bonn, 1978. – 334р.

6. Macpherson C. The late and times of liberal democracy / C. Macpherson– Cambridge, 1985.– 274 p.

7. Lipset S.-M. Political Man: The Social Bases of Politics.Garden City/S.-M.Lipset. – New York, 1960.– 254 р.

8. The Blachwеll encyclopedia of political thought / Ed. by D. Miller. – Oxford; New York, 1987. – 867 р.

9. Lasswell U. D. The structure and function of political system/ U. D. Lasswell – New York : Harpev, 1990. – 472 p.

10. Eatson D. The Political Systems / D. Eatson. – New York,2003. – 430 р.

Належне управління як фактор розвитку патріотизму

Ломова Г.С.

студентка факультету соціології та управління ЗНУ

В наш час існує істотна проблема: більшість політиків не виправдовує очікувань населення стосовно належного управління державою. Зв'язок між керованими та тими, хто керує послаблено. Цей факт продемонстрував Центр соціологічних досліджень «Геллап Інтернешнл», яким у 2005 році було проведено всесвітнє опитування. Останнє показало, що 50% опитуваних наголосили на тому, що вони задоволені процесом виборів в своїй країні. З них 30% респондентів зазначили, що вибори є не тільки вільними та справедливими, а ще і керованими народною волею. І такої думки дотримується лише 25% громадян країн колишнього СРСР [1]. До того ж, суттєвим є той факт, що акти, в яких прописана діяльність вищих органів, містять лише їх функції, а не показники оцінки їхньої діяльності. Отже, це доводить унікальність даної проблеми.

Один з інструментів подолання протиріч між населенням та державною владою є належне управління. Саме поняття «управління» означає певний процес розпорядження владою відповідними публічними інститутами, до якого можуть залучитися зацікавлені суспільні групи, громадяни. «Належне» наголошує саме на якості цього державного управління [2].

Розглядаючи це поняття, доцільним є визначення його основних характеристик. Наприклад, словник ключових термінів Політичного Документу ПРООН «Управління для сталого людського розвитку» визначає такі: прозорість, верховенство права, участь, підзвітність, оперативність, стратегічне бачення, справедливість, стратегічне бачення майбутнього, орієнтованість на консенсус та ін. [3].

Світовий банк виділяє такі характеристики як ефективність влади, голос і підзвітність, відсутність регуляторних обтяжень, верховенство права, незалежність судової влади, боротьба з корупцією та ін. [4].

Разом з тим, Рада Європи у 1977 році в своїй Резолюції наголошувала на те, що державна влада повинна виконувати свої функції не тільки стосовно законності, правопорядку, а і спрямовувати свою діяльність на забезпечення високої якості життя громадянам. І тому Рада Європи бажала докласти зусиль до того, щоб зблизити та зміцнити відносини між державною владою та громадянами. Ці зусилля проявились у певних принципах, що викладені в Резолюції Ради Європи: право бути заслуханим; допомога та представництво; доступ до інформації, вказівка на засоби захисту, мотивування [5].

Європейський Союз також цілком залучений до проблеми відносин між владою та громадянами. Концепція належного управління на сьогодні втілена в таких двох документах ЄС як Хартія основних прав Європейського Союзу та Кодекс належної адміністративної поведінки. В них чітко та справедливо описуються основні права громадян стосовно звернень до вищої влади зі своїми думками [6].

Для того, щоб створити систему належного управління в суспільстві, потрібне партнерство влади та населення. І важливим інструментом регулювання цих стосунків є відкрита публічна політика. Якщо ж таких відносин в державі не існує, то гальмується як економічне зростання, так і людських розвиток, порушується певна демократія. Внаслідок цього відбувається зниження почуття патріотизму зі сторони громадян до країни взагалі, адже саме влада уособлює собою державу.

Патріотизм передбачає не тільки любов та відданість країні, а і зіставлення себе з іншими членами свого народу. В Україні ж більшість людей намагаються рівнятися на Західні країни. Тому важливим показником тут є також показник міграції українців в інші країни. Точніше в ті країни, державна влада яких спроможна забезпечити принципи належного управління, а отже забезпечити почуття спокою та безпеки. Адже громадяни мігрують не через краще життя.

З вищесказаного можна зробити висновок, що формування державної політики відповідно до основних засад концепції належного управління може стати фактором зниження не лише рівня міграції населення, а й сприятиме збільшенню почуття любові та поваги до влади, а з рештою і до країни (чи хоча б до певної території проживання). На даний час в країнах Заходу ця концепція вже набула певного розвитку, принаймні це відображено у нормативних актах.