Виховання патріотизму в процесі професійної підготовки студентів

Дейнега К.

студент факультету соціології та управління ЗНУ

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.  Дійсно, без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Тобто, патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в професійній підготовці майбутнього фахівця (особливо з соціальної роботи), необхідно поєднувати глибоке вивчення студентами явищ суспільного життя, народознавства, а також поєднувати ці знання з практичною діяльністю.

Цілеспрямоване патріотичне виховання в навчально-виховному процесі у ВНЗ повинно пронизувати як змістове наповнення основних навчальних курсів, таких як «Історія України», «Історія української культури», «Філософія», так і професійно-орієнтованих, таких як «Деонтологія», «Історія і теорія соціальної роботи», «Персонологія» і особливо «Соціальна допомога», «Робота з різними групами клієнтів» тощо. Адже саме опановуючи названі дисципліни, майбутній фахівець з соціальної роботи формує уявлення про цінність людського життя, а також формує ціннісне ставлення до оточуючих людей, суспільства, держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва.

Надзвичайно важливу роль в процесі професійної підготовки фахівця займає практична діяльність. Саме під час практики студенти напряму «Соціальна робота» безпосередньо працюючи з дітьми-сиротами, дітьми з фізичними і психічними вадами та іншими соціально вразливими категоріями, вчяться милосердю, співчуттю, толерантності, тобто тим моральним якостям, котрі складають основу патріотизму як найвищого морального стану особистості.

Таким чином, формування моральності і патріотичних почуттів особистості відбувається на основі діяльності людини та її спілкування з оточуючими, співвіднесення зовнішніх впливів із індивідуальними особливостями особистості. В цьому аспекті навчання у вищому навчальному закладі виступає тим соціальним середовищем, яке дійсно здатне виховати громадянина і патріота за умови гармонійного поєднання змісту освіти, практичної діяльності і міжособистісного спілкування, які відповідають основним моральним принципам: гуманізму, толерантності, любові і поваги до свого народу з любов’ю і повагою до інших народів і націй. Як пише С.В. Шуть, головний спеціаліст Пенсійного фонду України, «основна ідея патріотичного виховання полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, навчальних закладів з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків» [4].