Література

1. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2006. – 326 с.

2. Волкова О. Громадський патріотизм як засіб виходу України з моральної кризи[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://h.ua/story/174178/

3. Криворученко В.К. Патриотизм[Электронный ресурс] //Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 3. – Режим доступа: http://www.zpu-journal.ru/zpu/2008_3/Krivoruchenko.pdf

4. Малієнко О.Патріотизм–це стан душі[Електронний ресурс]// Віче. – 2012. – № 23. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3421/

Формування правової культури як механізм патріотичного виховання молоді

Лепська А.М.

Студентка 3 курсу ЗНУ

Складність політичної ситуації в сучасній Україні вимагає відпрацювання нового правового інструментарію збереження і передачі політичного досвіду, приходу нових лідерів, які володіють високим ступенем політичної і правової культури, системного усвідомлення проблеми діалектики «традиції-новації» в моделях політичних інститутів, норм і цінностей. В цьому аспекті значну роль відіграє система патріотичного виховання, яка в умовах політичного сьогодення України диктує необхідність зробити більш гучний акцент на ролі молоді у формуванні стратегій майбутнього розвитку демократичних перетворень в нашій країні, впровадженні більш ефективної моделі правової культури не тільки суспільства загалом, а й кожної особи окремо як об’єктивної передумови розвитку правової держави.

О. Скакун під поняттям «правова культура особи» розуміє обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особи, які забезпечують її правомірну діяльність.

Правова культура особи включає:

1) знання законодавства (інтелектуальний зріз); поінформованість була і залишається важливим каналом формування юридично зрілої особи;

2) переконаність у необхідності і соціальній корисності законів і підзаконних актів (емоційно-психологічний зріз);

3) уміння користуватися правовим інструментарієм – законами та іншими актами – у практичній діяльності (поведінковий зріз) [2, 471].

Кожна особа розуміє правову культуру згідно зі своїм світобаченням та осмисленням себе як складової частини народу України.

Будь-яка людина, маючи свої індивідуальні особливості, свій досвід, виховання, отримане навчання, коло інтересів, близьких буде по-різному оцінювати свій рівень правової культури. Правова культура особи залежить також від посади, яку особа займає. Так, професійна правова культура юриста суттєво відрізняється від, наприклад, правової культури підприємця чи перукаря. Необхідно зазначити, що правова культура особи за юридичною спрямованістю також відрізняється: суддя, адвокат, працівник органу внутрішніх справ мають різну правову культуру.

Правова культура не може існувати відокремлено від моральної культури; разом вони формують патріотичні настрої членів суспільства. Патріотизм є результатом взаємопов’язаної діяльності суспільства, кожної особи чи об’єднання осіб спільною ідеєю, з одного боку, та з державною владою, з іншого. Визначу роль у формуванні та зміцненні патріотичних засад відіграє молодь як провідна ланка суспільства. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь, молоді громадяни – це громадяни України віком від 14 до 35 років.

Правова культура молоді нині формується під впливом політичних процесів, які відбуваються в Україні та світі в цілому, власним баченням механізму правового регулювання, критичного та творчого підходу розуміння системи права та законодавства.

З кожним роком правова культура молоді все більше занепадає. Молодь не бачить реалізації у здійсненні правових та соцільних принципів. Дуже часто порушуються норми права та моралі, і особи, що вчиняють не належним, не правомірним чином, залишаються не покараними. Тому, актуальною є народна приказка: «Закон як дишло, куди повернеш – туди й вийшло».

Розчарування молоді, яка закінчила вищий навчальний заклад, є неминучим, оскільки оцінка захищеності особи залишає бажати кращого. Перша проблема, з якою спідкається молодь після отримання диплому про вищу освіту, – це працевлаштування. Осмисливши свою непотрібність суспільству, неможливість заробляти стільки, скільки вистачило б для нормального життя, купівлю квартири, барви життя від яскравих переходять до похмурих. Пенсійний Фонд України станом на 19 вересня 2013 зазначає показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 2975 гривень 87 копійок. Мінімальна заробітна плата з 1 січня по 30 листопада 2013 року складає 1147 грн, з 1 грудня 2013 року – 1218 гривень. Хоча і помітні зрушення на користь людей, але чи можливо прожити на таку заробітну плату…

Позаяк попри всі складнощі життя в Україні позитивні перспективи для талановитої молоді залишаються. В Україні існує безліч соціальних програм, конкурсів, громадських об’єднань активістів, які можуть відкрити двері у світле майбутнє. Молодь, яка культивує в собі жагу до знань, обов’язково повинна досягти своїх цілей. Енергійна робота, яка спирається на активну розумову та творчу діяльність, є необхідною для укорінення норм справедливості, підтримання правопорядку, формування свідомості людини на базі принципів моралі та права.

Показником правової культури особи є правова активність особи як вища форма правомірної поведінки, що припускає:

1)  наявність високого рівня правосвідомості; готовність до ініціативної правомірної діяльності в правовій сфері на основі шанобливого ставлення до права, переконаності в необхідності і справедливості правових норм, їх добровільного здійснення, досконалого знання права (внутрішній аспект);

2)  цілеспрямовану, ініціативну, позитивну соціально корисну діяльність особи, що перевершує звичайні вимоги до можливої і належної поведінки, спрямовану на розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку (зовнішній аспект) [2, 472].

Правова культура молоді безпосередньо пов’язана з становленням патріотизму.

Патріот – людина, віддана своєму народові, любляча свою батьківщину, готова на жертви і здійснює подвиги в ім’я інтересів своєї Батьківщини. Патріотизм – любов, відданість і прихильність до Батьківщини, своєму народу [3, 442]. Нині для утвердження патріотизму у формуванні правової культури сучасної молоді не вистачає спільних ідей, які б об’єднали українське суспільство, які б могли викликати гордість за свою Батьківщину. Адже патріотизм повинен охоплювати не лише певні об’єднання, групи людей, а існувати у свідомості людини як завдання, до вирішення якого повинні прагнути всі і реалізовувати його шляхом суспільно-корисних дій у всіх сферах. Державна влада, в свою чергу, повинна стимулювати людей, молодь зокрема, до відкриття все нових, і нових способів згуртованості для закріплення національної ідеї у суспільній свідомості українського народу. Здатність діяти на благо народу, активна робота молоді на засадах патріотичного виховання у формуванні правової культури повинна спиратись на знання і розуміння права, любові до Батьківщини, вірі та надії у краще майбутнє.