- •Пленарна робота. Патріотичне виховання в україні патріотичне виховання, як фактор розвитку гуманітарної сфери регіону
- •Интеграционные вызовы стратегии патриотического воспитания в Украине
- •Литература
- •Національна ідентифікація в умовах поглиблення інтеграційних процесів (глобалізації)
- •Література
- •Особливості питань патріотичного виховання в сша
- •Патриотизм сквозь призму духовности
- •І секція збереження духовних цінностей в умовах прискорення модернізаційних та глобалізаційних процесів Релігія і політика – проблеми взаємодії
- •Порівняння досвіду студентського амоврядування польщі та україни
- •Особливості формування патріотизму в поліетнічних державах
- •Література
- •Музейна справа в закладах освіти полтавщинияк один із шляхів збереження духовних цінностей
- •Література
- •Релігійна толерантність в контексті взаємин з державою
- •Література
- •Демографический фактор воспитательного процесса
- •Політико-культурний аспект процесу модернізації
- •Религиозный патриотизм: социально-философский анализ понятия
- •Література
- •Перспективи розвитку національної свідомості в сучасному українському суспільстві
- •Література
- •Роль церкви у збереженні духовних цінностей нації
- •Література
- •Громадянський патріотизм в умовах делегітимації політичної влади в україні
- •Література
- •Формування правової культури як механізм патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Формування ціннісно-орієнтованого смислового поля у розвитку культури патріотизму в україні
- •Література
- •Особливості розвитку суспільної свідомості в перехідний період
- •Література
- •Духовные издержкипроцесса модернизации
- •Проблеми релігійної освіти в Україні
- •Регіональний розвиток в умовах глобалізації
- •Література
- •Віртуальний виміргромадянської культуриукраїни
- •Література
- •Цінністні орієнтації молоді україни у контексті її трансформаційних процесів
- •Література
- •Революційної музики на формування суспільної свідомості
- •Трансформація політичної ідентичності українців у пострадянський період
- •Література
- •Моральність як прояв патріотизму в роботі соціального працівника
- •Література
- •Мультикультуралізм і патріотизм в сучасних концепціях політичної нації
- •Література
- •Популяризація концепції корпоративного громадянства в рамках підвищення культури взаємин української держави, бізнесу та суспільства
- •Література
- •Політична культура як фактор оптимізації процесівмодернізації політичної системи
- •Література
- •Модернізація цінностей українців в рамках євроінтеграційних процесів
- •Література
- •Громадянське суспільство як фактор формування засад патріотизму в державі
- •Література
- •Модернізація місцевих демократій в україні як одна з умов формуванняпочуття громадянськості
- •Література
- •Наслідки політики мультикультуралізму:акультурація мігрантівчи асиміляція європейців?
- •Література
- •Виховання громадянина в сучасній школі
- •Критерії патріотичного виховання студентської молоді
- •Важливість ідейно-патріотичного виховання учнів на уроках іноземної мови на прикладі військових ліцеїв
- •Виховання національної свідомості в учнів на уроках історії україни вечірньої школи
- •Література
- •Патріотичне виховання школярів як проект учнівської діяльності
- •Краєзнавча робота та дисципліна як форма патріотичного виховання
- •Громадянська освіта та патріотичне виховання молоді в умовах інтеграційних процесів
- •Література
- •Виховання патріота та громадянина України засобами скаутської навчально-виховної системи
- •Література
- •Роль вчителя у системі поширення громадянської освіти
- •Література
- •Створення умов для формування громадянської компетентності учнів у сучасному освітньому просторі досвід роботи енвк№1
- •Патріотичне виховання в україні: минуле й сьогодення
- •Література
- •Діяльнісно-практичні форми роботи з патріотичного виховання в освітньому просторі
- •Регіональний патріотизм як основа сучасного патріотичного виховання
- •Література
- •Література
- •Ігрові методи роботи та елементи козацької педагогіки в системі патріотичного виховання учнів знз
- •Ігри спортивно - пізнавальні:
- •2. Ігри мистецько-навчально-пізнавальні:
- •Програма гуртка «майбутній воїн»
- •Тема 2. Стройова підготовка
- •Тема 3. Прикладна фізична підготовка .
- •Тема 4. Вогнева підготовка.
- •Тема 5. Військові ритуали.
- •Тема 6. Статути збройних сил україни.
- •Тема 7. Елементи топографії та орієнтування на місцевості.
- •Тема 8рухліві та спортивні ігри
- •Тема 9 загальна фізична підготовка та алетизм
- •Тема 10 екскурсії та масові заходи .
- •Література
- •Платформа громадянського та військово-паріотичного виховання на основі Діяльністі військово-патріотичних клубів
- •Література
- •Специфіка військово-патріотичного виховання учнів шестирічного віку в козацьких класах (з досвіду роботи ку Сумська спеціалізована школа і-ііі ст. №25 м. Суми)
- •Из опыта работы Заводской районной организации Общества содействия обороне Украины
- •Література
- •Вплив вестернізації на образ сім’ї в сучасній україні
- •Соціальне партнерство як фактор формування патріотизму
- •Література
- •Формування патріотизму студентства шляхом включення у громадську діяльність внз
- •Література
- •Література
- •Патріотичні цінності як елемент політичної культури
- •Література
- •Тоталітарні практики сучасних демократій
- •Література
- •Механізми протидії системі усиновлення як формі торгівлі людьми
- •Література
- •Партійність - як механізм патріотичного виховання української молоді
- •Виховання патріотизму в процесі професійної підготовки студентів
- •Література
- •Идеология как основа управления поведением человека в массе
- •Література
- •Інституалізація патріотизму і державності у контексті громадянського націотворення і глобалізаційних процесів
- •Література
- •Феномен хабаря в українському суспільстві
- •Історичний досвід побудови української державності: соціологічний аналіз державної діяльності н.Махна.
- •Україна: на шляху до інтеграції
- •Мобінг в молодіжному середовищі
- •Належне врядування по-українські
- •Література
- •Суб’єктні знакові репрезентації в уявленні соціального світу
- •Література
- •Суб’єкти соціальних подій у патріотичному вихованні
- •Література
- •Виборчий процес як головний імператив формуваннямолодого громадянина та патріота в умовах розвиткусучасного демократичного суспільства україни
- •Література
- •Належне управління як фактор розвитку патріотизму
- •Література
- •Власність як основа конструктивних соціальних сподівань
- •Література
- •Глобалізаційний вимір соціальної відповідальності
- •Література
- •Виховання патріотизму в умовах суспільно-політичної кризи
- •Патріотичне виховання молоді як фактор консолідації суспільства
- •Література
- •Розвиток патріотизму при вирішенні конфліктів серед школярів підліткового віку
- •Динаміка патріотичного позиціонування студентської молоді: 2010 – 2013 рр.
- •Література
- •Спільна справа як засада патріотизму у дослідженнях українських філософів
- •Література
- •Динаміка зміни усвідомлення проблем патріотичного виховання в Україні: погляд студентської молоді (2012-2013 рр.)
- •Соціальний престиж як фактор стратифікації сучасної україни
- •Література
- •Законодавство україни в сфері захисту прав людини
- •Література
- •Життєустрій народу як основа вибору стратегії розвитку україни в умовах євроінтеграції
- •Література
- •Історична пам'ять як механізм патріотичного виховання молоді
- •Проблема раціонального використання волонтерів у профорієнтаційній роботі
- •Література
- •Формування спільної європейської гуманітарної ідеології як фактор оптимізації інтеграції України до світової спільноти інформаційної епохи
- •Література
- •Участь у патріотичних програмах як форма організації вільного часу людей похилого віку
- •Література
- •Фактори руйнування патріотизму: студентський погляд
- •Література
- •Сучасний стан та перспективи розвитку системи державного управління післядипломною педагогічною освітою в україні
- •Література
- •Флешмоб як засіб патріотичного виховання
- •Література
- •Проповідь як механізм продажу релігійних послуг в Україні
- •Патріотизмяк шляхмодернізації державногоуправління
- •Література
- •Демократія в історії політичної думки
- •V секція Роль молодіжної політики в реалізації патріотичного виховання національно-патріотичне виховання молоді в сучасних умовах
- •1. Завдання національно-патріотичного виховання:
- •2. Форми національно-патріотичного виховання молоді в Україні
- •3. Напрямки реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді
- •Сучасне козацтво у патріотичному вихованні молоді. (на прикладі «всеукраїнської федерації спас»)
- •Література
- •8. Газета “миг” від 7 серпня 2008 року// http://spas.Zp.Ua
- •9. Спортивні школи // http://spas.Zp.Ua
- •10. Презентація школи Спас // http://spas.Zp.Ua роль молодіжної політики в реалізації патріотичного виховання на прикладі ліцеїв з поглибленою військово-фізичною підготовкою
- •Патріотична свідомість як продукт історико-філософського рівня знання
- •Література
- •Гуманізм як засіб формування патріотизму
- •Збереження і трансформація традиційних цінностей і життєвих пріоритетів молоді в контексті євроінтеграції.
- •Деякі аспекти патріотичного виховання
- •Література
- •Соціально-політичні та культурні засади формування громадянського суспільства
- •Література
- •Особливості патріотичного виховання студентів в запорізькому гідроенергетичному коледжі здіа
- •Література
- •Вплив молодіжних громадських організацій на навчальний та виховний процес в школах на прикладі мнк
- •Про патріотичне виховання учнівської молоді у системі виховної роботи навчальних закладів та засобами позашкільної освіти
- •Сохранение духовных ценностей в условиях информационной глобализации
- •1 Курс, 2 медицинский факультет згму, группа 8п
- •Література
- •Фридман т. Плоский мир. Краткая история XXI века // т.Фридман – м.: Хранитель, 2006. – 60с. Волонтерство, як рух молодіжної політики
- •Инвестиции в патриотизм: Или как выбрать проект достойный вложений.
- •Формування нормативно-правової бази енергозбереження України
- •Екологічні аспекти енергозбереження в Україні.
- •Вплив впроваджених енергозберігаючих технологій на стан навколишнього природного середовища.
- •Социальные ответсвенность субъектов хозяйствования в контексте устойчивого развития экономики
- •Литература
- •Проблеми та перспективи впровадження навчального курсу із сталого розвитку у вищій школі
- •Література
- •Соціокультурний простір дому в контексті патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Фігури соціальної пам'яті у патріотичному вихованні молоді
- •Література
- •Формування правової культури як механізм патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Література
- •Мониторингправовой культуры как фактор демократизации современного общества:региональный аспект
- •Література
- •Національно-культурний зв’язок людини і держави як основа публічної служби
- •Література
- •Региональная специфика патриотического воспитания в российской федерации в постимперский период
- •Література
- •Роль громадянина в формуванні демократичного суспільства
- •Література
- •Музей – как центр воспитания гражданственностии патриотизма
- •Література
- •Значение семейных отношений в формировании толерантной личности ребенка
- •Література
- •Соціальна активність молоді як чинник становлення молодого громадянина-патріота
- •Висновки
- •Література
- •Поиски современной системы патриотического воспитания молодежи
- •Література
- •Правові аспекти формування громадянина в системі загальної середньої освіти в умовах розвитку громадянського суспільства в україні
- •Література
- •Проблемы современной системы патриотического воспитания молодежи
- •Література
- •Цивилизационный подход в изучении гуманитарных дисциплин
- •Література
- •Патриотическое воспитание молодёжи в современных условиях
- •Література
- •Педагогічний менеджмент в умовах розвитку демократичного суспільства в україні
- •Виховання молоді, як складова формування громадянина та патріота
- •Література
- •Місце цінністних орієнтацій у патріотичному вихованні молоді
- •Література
- •Демократические ценности и антитеррористическая деятельность: конфликт интересов
- •Література
- •Зміна змісту та методів патріотичного виховання – загальне питання в сучасній системі освіти
- •Література
- •Підготовка нормативно-правових актів як механізм забезпечення реалізації конститутції україни
- •Література:
- •Особливості патріотичного виховання школярів в контексті гуманізації сучасної освіти
- •Висновок
- •Література:
- •Духовна спадщина як фактор патріотичного виховання молоді
- •Ідея впровадження інституту шкільного омбудсмена в україні
- •Література
- •Першочергові завдання органів державної влади у сфері взаємодії з громадськістю: виховання патріота та громадянина
- •Література
- •Громадяни та громадські організації – головні суб’єкти виборчого процесу в україні
- •Соціальні цінності, як фактор формування громадянина-патріота: соціологічний аналіз
- •Висновки
- •Література:
- •Професійна самосвідімстьособистості як складова патріотичного виховання
- •Література
- •Теорії дослідження громадсько-політичних рухів
- •Література:
- •Роль стабільної зайнятості у формуванні патріотичних настроїв серед населення
- •Література
- •Новели законодавства в розрізі порядку утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань
- •Література
- •Громадянськість особистості як основний критерій становлення громадянського суспільства
- •Література
- •Образование требует постоянного преобразования
Література
Закон України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст.243). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://zakon4.rada.gov.ua
Про основні напрямки розвитку трудовогопотенціалу в Україні на період до 2010 року : Указ Президента України (чинний від 03.08.1999 р.). — Київ, 1999. — № 958/99.
Арчажникова Л.Г. Теорія і методика виховання. Програма для вищих педагогічних учбових закладів. – Ужгород, 1991. – 309 с..
Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. Українська козацька педагогіка і духовність. – Умань, 2005.
Зайнятість населення. Сайт Державної служби зайнятості України [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/
Доходи населення. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Заробітна плата в Україні : на шляху економічного зростання і добробуту // Національна безпека і оборона. -№ 7. - 2010.
Новели законодавства в розрізі порядку утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань
Фоменко Ю.В.
Право громадян на свободу об’єднання є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини і гарантується Конституцією України та законодавством України.
У статті 36 Конституції України передбачається, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Закон України «Про громадські об'єднання» (далі – Закон), що вступив в дію з 1 січня 2013 року, докорінно змінив правові та організаційні основи утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань.
Закон застосовує терміни, відмінні від тих, що закріплені в Законі України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 р. Так, загальним поняттям щодо об’єднань, створених для задоволення суспільних потреб без мети отримання прибутку, тепер є «громадське об’єднання».
Громадське об’єднанню - є добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, а громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути як юридичні особи приватного права так і фізичні особи. Раніше засновниками громадської організації були фізичні особи, а членами могли бути як фізичні особи (індивідуальне членство) так і громадські організації (колективне членство). Засновниками та членами громадської спілки були лише легалізовані громадські організації.
Однією з основних новел Закону є надання можливості виступати засновниками громадських об’єднань юридичним особам приватного права – так зване вторинне право на свободу об’єднання (через створення інших юридичних осіб та колективне членство). Це відповідає європейським тенденціям і є кроком до гармонізації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Ліквідована норма, яка дозволяла громадським організаціям захищати лише інтереси своїх членів, тепер громадські об’єднання можуть захищати будь-які інтереси, які вони вважають суспільно важливими. Також Закон скасовує державний контроль статутної діяльності громадських організацій.
Досить важливим моментом для засновників громадського об’єднання є той факт, що громадське об'єднання:
- реєструється або повідомляє про своє утворення протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів засновників;
- кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи (раніше не менше 3 осіб);
- та повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання в установленому Законом порядку.
Слід зазначити, що в Законі відсутня норма про класифікацію статусу громадського об’єднання: міжнародний, всеукраїнський та місцевий. Закон визначає можливість існування громадських об’єднань з «дитячим», «молодіжним» і «всеукраїнським» статусом, але значення всеукраїнського статусу суттєво відрізняється від попереднього. Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання і відмова від такого статусу відтепер є добровільними.
Діяльність громадського об’єднання в будь-якому випадку може поширюватися на всю територію України.
Реєстрацію громадських об’єднань після введення в дію Закону України «Про громадські об’єднання» здійснюють реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції за місцезнаходженням громадського об’єднання за вибором засновників.
Виконавчі комітети міських, селищних та сільських рад втратили повноваження з питань легалізації (реєстрації) громадських об’єднань з 1 січня 2013 року. На території Запорізької області проведена надзвичайно важлива робота і як результат виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад передано понад 1800 реєстраційних справ раніше легалізованих громадських об’єднань реєстраційним службам за місцезнаходженням таких об’єднань. Пунктами 10-12 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що протягом 2013-2014 року реєстраційні справи легалізованих об’єднань громадян передаються за заявою раніше легалізованих (зареєстрованих) громадських об’єднань у випадку внесення змін до статуту або інших реєстраційних дій.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень до Закону, громадські організації та їх спілки або інші об’єднання, зареєстровані до 31 грудня 2012 року (включно), не потребують перереєстрації.
Приведення статутів громадських організацій у відповідність до вимог Закону може відбуватися безоплатно протягом п’яти років - до 1 січня 2018 року.
При виборі найменування громадського об’єднання існують особливості, що обумовлені вимогами законодавства.
По-перше, найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення.
По-друге, найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання ("громадська організація" або "громадська спілка").
По-третє, найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.
По-четверте, власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання ("дитяче", "молодіжне", "всеукраїнське") та може містити інформацію про його вид ("екологічне", "правозахисне" тощо).
Новим Законом, на відміну від попереднього, чітко визначений перелік документів, які подаються на реєстрацію та на утворення громадського об’єднання.
Так, для реєстрації громадської організації керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій (це ще одна новизна Закону), протягом 60 днів з дня утворення громадського об'єднання подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за встановленою формою, до якої додаються:
1) примірник протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням вимог Закону;
2) статут (у двох примірниках);
3) відомості про керівні органи громадського об'єднання та відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, якщо така особа не була присутня на установчих зборах;
4) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Для реєстрації громадської спілки, крім вище перелічених документів, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників - юридичних осіб та фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.
Для повідомлення про утворення громадського об’єднання його засновники або особа (особи), уповноважена представляти громадське об'єднання, протягом 60 днів з дня його утворення, подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за встановленою формою, до якої додаються:
1) примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням вимог Закону;
2) відомості про засновників громадського об'єднання;
3) відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, до яких додається письмова згода цієї особи.
Законом також визначений чіткий перелік документів, які необхідно подавати для прийняття повідомлення про зміни до статуту громадського об'єднання, зміни у складі керівних органів громадського об'єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміну місцезнаходження громадського об'єднання.
Уповноважений орган з питань реєстрації протягом встановленого строку приймає одне з таких рішень:
- про реєстрацію (або про відмову у реєстрації громадського об'єднання); про прийняття рішення про утворення громадського об’єднання (або про неприйняття повідомлення про утворення громадського об’єднання);
- про прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження, зміни до статуту (або про відмову у прийнятті повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміни до статуту);
- про направлення документів на доопрацювання;
- про залишення документів без розгляду по суті.
І як ще однією новелою нового Закону є те, що громадське об'єднання протягом шести місяців з дня отримання копії рішення про відмову у реєстрації громадського об'єднання, про направлення документів на доопрацювання або про залишення документів без розгляду по суті може усунути недоліки та подати повторно документи уповноваженому органу з питань реєстрації.
Закон розширив права громадських організацій і деталізував їх. До вже існуючих прав Законом додано право громадських об’єднань зі статусом юридичної особи здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені у порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Реєстру громадських об’єднань.
Щодо способів припинення діяльності громадського об’єднання, то Законом визначено, що припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:
1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу (це ще одна новела Закону);
2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Таким чином, новий Закон України «Про громадські об’єднання» істотно удосконалив законодавство в даній сфері, роблячи реалізацію конституційного права на свободу об'єднання більш доступною, впорядкованою і багатогранною.
