20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія

Умовний рефлекс — це реакція організму, яка засвоюється за певних умов у процесі індивідуального розвитку. Біологічна роль умовних рефлексів полягає в розширенні діапазону пристосовних можливостей організму. Умовні рефлекси набуваються, змінюються залежно від умов, згасають, якщо потреби в них немає, виконують сигнальну (попереджувальну) функцію.

Утворення умовних рефлексів є функцією кори головного мозку, а умовний рефлекс — одиницею вищої нервової діяльності. Утворення умовних рефлексів полягає у встановленні функціонального зв’язку в корі головного мозку між нервовими центрами умовного та безумовного подразників. Діяльність кори з утворення нових зв’язків виявляється в аналізі і синтезі.

Утворення умовних рефлексів можливе:

за наявності двох подразників — безумовного та індиферентного, який має стати умовним;

коли дія умовного подразника починається раніш, ніж безумовного;

за оптимальної сили подразників;

за достатнього рівня збудливості кори;

за багаторазового повторення поєднаної дії подразників.

Навик - це стійке майстерне вміння виконувати ту чи іншу діяльність. Це поняття не схожий з навиком у тварин, для яких це - спосіб пристосування до навколишнього світу досвідченим шляхом, тобто для тварин навик- це спосіб поведінки. Для людини ж це основа ефективної діяльності. Формування навиків відбувається завдяки усвідомленим діям. На нижчому рівні формуванні навиків, мета діяльності не пов'язана з виробленими діями. Наприклад, щоб навчити дитину читати, спочатку його учать розбивати слова на склади і об'єднувати ці склади в слова. Це робиться для того, щоб у підсумку дитина змогла швидко читати, не відволікаючись на розчленування слова. Для того щоб закріпити умовно-рефлекторні зв'язки - одна з основ формування досвіду, необхідне постійне повторення одного і того ж дії. Таким чином утворюються системи умовно-рефлекторних зв'язків, закріплюються нервові шляхи. Один з плюсів у формуванні навика, є його подальша автоматизація. Закріплений навик не вимагає контролю за діяльністю, більше того, вже доведено, що зайвий контроль дій, при вже сформованому навичці, навпаки, ускладнює виконання завдання. Отже, головна риса навиків - свідомий контроль діяльності, відповідність дій поставленим завданням. Формування навиків звільняє свідомість і сприяє вирішенню більш складних завдань. В принципі, без сформованих навиків неможлива ніяка діяльність: ні творча, ні професійна. Будь-який навик залежить від індивідуальності людини Виділяють чотири види навиків: - рухові - розумові - сенсорні - навики поведінкиРухові. Ці навики сформовані у всіх видах діяльності. Відсутність рухового навику зводить нанівець можливість виконувати будь яку дію. Розумові.Розумова діяльність є переважно у виконанні будь-якого завдання, особливо, завдань розумової праці. У цю категорію входять навики концентрації та розподілу уваги, навики спостереження. Сенсорні навики. Основою цих навиків є розвинена чутливість. Будь-яка діяльність вимагає розвиненого на певному рівні чутливості. З її допомогою розвивається навик усного мовлення, слухового сприйняття. Навики поведінки. Відіграють величезну роль при формуванні особистості з усіма її особливостями. Ці навики складаються зі знань про поведінкових нормах, суспільної моралі. Шляхом постійного повторення правил у дитини виробляється навик правильної поведінки.

Інтелектуальна дія не є звичайним проявом готової здібності. Інтелектуальна дія не існує в готовому вигляді, - вона виникає в процесі діяльності суб'єкта. Конкретно, дія виявляється та формується в процесі самого вирішення завдання, незалежно від того, чи це практична дія чи теоретична. Однак завдання вирішує реальна людина, яка відзначається певною мозковою організацією і певним досвідом, навичками. Тому здібності, як можливості мозку, і навички мають велике значення в інтелектуальній діяльності. Однак вони не визначають її, тому що самі повинні бути реалізовані в діяльності суб'єкта. Про тварин:Інтелектуальна поведінка полягає у здатності тварини відображати складні зв'язки між окремими предметами або їх властивостями. Вона характеризується тим, що тварина може "знаходити" нові способи розв'язання завдань, що виникають перед нею. використовуючи при цьому зовнішні предмети як знаряддя. Наприклад, якщо покласти банан поруч із кліткою мавпи на такій відстані, що тварина не може дотягтися до нього, то вона використає палицю, яка лежить поруч, щоб дістати їжу.