
- •Дайте визначення «психіки». Визначте основні різновиди психічних явищ.
- •Вкажіть часові межі етапів розвитку психології і охарактеризуйте донаукову стадію становлення.
- •Визначте і охарактеризуйте основні психологічні школи (напрямки).
- •Охарактеризуйте положення (місце) сучасної психології в системі наук.
- •Назвіть підстави, які визначають структуру сучасної психології, охарактеризуйте галузі сучасної психології.
- •Покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямів психологічної науки. (пит. 5, 6)
- •Дайте загальну характеристику методів психології, наведіть їх класифікацію.
- •10. Охарактеризуйте метод спостереження в психології, визначте його різновиди.
- •11. Охарактеризуйте методи опитування як методи психологічного досліджування: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
- •12. Охарактеризуйте методи аналізу продуктів діяльності.
- •13. Охарактеризуйте експеримент як провідний метод психологічного дослідження, визначте його різновиди
- •14. Охарактеризуйте метод тестування як специфічний метод дослідження
- •15. Визначте суть проблеми об’єктивності у психологічних дослідженнях
- •16. Визначте основні стадії (рівні) розвитку психіки.
- •17. Поясніть різницю між явищами «подразливість» та «чутливість»
- •18. Визначте і охарактеризуйте допсихічні біологічні форми реагування на подразник
- •19. Охарактеризуйте такі вроджені форми поведінки як рефлекс та інстинкт
- •20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія
- •21. Визначте будову нервової системи людини та охарактеризуйте її функції. Визначте значення нервової системи в психічному відображенні.
- •22. Опишіть структуру та функції головного мозку людини. Визначте значення головного мозку в психічному відображенні.
- •23. Охарактеризуйте свідомість як вищу, інтегруючу форму психіки.
- •24. Визначте основні складові та охарактеризуйте структуру свідомості.
- •25. Визначте і охарактеризуйте психічні прояви (явища) несвідомогорівняпсихічноговідображення.
- •26.Обгрунтуйте значення та роль несвідомого як рівня психологічного відображення у життя людини.
- •27.Дайте загальну характеристику психічному процесу «відчуття».Визначте фізіологічну основу відчуттів.
- •28)Наведіть класифікації відчуттів за різними підставами.Охарактеризуйте відповідні різновиди відчуттів.
- •30)Визначте і поясніть загальні властивості відчуттів.
- •31. Визначте і поясніть процесуальні властивості відчуттів.
- •32. Дайте загальну характеристику психічному процесу сприймання. Визначте фізіологічну основу сприймання.
- •33. Визначте і охарактеризуйте основні властивості сприймання людини.
- •34. Наведіть класифікації сприймання за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди сприймання.
- •35. Дайте змістовну характеристику сприймання простору.
- •37. Дайте змістовну характеристику сприймання часу.
- •38. Поясніть відмінності між процесами «відчуття» та «сприймання».
- •39. Дайте змістовну характеристику основних етапів розвитку в онтогенезі відчуттів та сприймання.
- •40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
- •48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.
- •51. Дайте змістовну характеристику етапам розвитку мислення у філогенезі: від тварини до людини.
- •52. Обґрунтуйте положення про соціальну природу людського мислення.
- •53. Визначте і охарактеризуйте основні різновиди мислення.
- •54. Визначте і охарактеризуйте основні форми мислення.
- •55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.
- •56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.
- •57.Охарактеризуйте розвиток мислення в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •58. Поясніть сутність зв’язку таких психічних процесів як «мислення» та «мовлення».
- •59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
- •61.Поясніть різницю між явищами сигнал та знак. Поясніть механізм функціонування другої сигнальної системи
- •62. Поясніть співвідношення понять мова і мовлення
- •63. Визначте та охарактеризуйте основні функції мовлення
- •65. Охарактеризуйте Розвиток мовлення в онтогенезі
- •66. Визначте і охарактеризуйте основні розлади мовленнєвої діяльності
- •67. Дайте загальну характеристику психічному процесу уява.
- •68. Визначте і опишіть фізіологічні основи уяви
- •69. Визначте та охарактеризуйте основні різновиди уяви
- •70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви
- •71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності
- •72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •73. Визначте і опишіть фізіологічні основи волі
- •74. Поясніть сутність явища «вольова дія». Охарактеризуйте структурні компоненти вольової дії.
- •75. Охарактеризуйте розвиток здатності до вольової регуляції в онтогенезі.
- •76. Визначте та охарактеризуйте типові порушення волі
- •77. Дайте загальну характеристику психічного процесу «увага». Поясніть функціональну специфіку у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •78. Фізіологічні основи уваги.
- •79. Визначте та охарактеризуйте основні види уваги.
- •80. Визначте та охарактеризуйте властивості уваги
- •81. Охарактеризуйте розвиток уваги в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •82. Дайте загальну характеристику психічному процесу «емоція». Поясніть функціональну специфіку емоцій у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •83. Опишіть фізіологічні основи емоцій.
- •84. Поясніть відмінність між такими психічними явищами як «емоційна реакція», «емоційний стан», «настрій».
- •85. Поясніть відмінність між такими психічними явищами, як «емоції» та «почуття».
- •86. Поясність сутність такого емоційного явища як «афект»
- •87. Поясніть сутність такого емоційного явища як «стрес».
- •88. Наведіть класифікації емоцій за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди емоцій.
- •89. Визначте та охарактеризуйте вищі почуття людини.
- •90. Обгрунтуйте положення про роль та значення емоцій в життєдіяльності людини.
- •91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
- •92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
- •93. Поясніть роль та значення сновидінь у психічному функціонуванні людини.
- •94. Визначте та охарактеризуйте змінені стани свідомості.
- •95. Дайте загальну характеристику такий психічній властивості як темперамент.
- •96. Визначте та охарактеризуйте фізіологічні властивості темпераменту (за Павловим)
- •98. Визначте та охарактеризуйте психологічні властивості темпераменту.
- •99. Аргументуйте необхідність урахування темпераменту в професійній діяльності вчителя.
- •100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
- •101. Структура характеру
- •102. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру». Наведіть коротку характеристику основних типів акцентуації характеру.
- •103. Визначте та охарактеризуйте властивості характеру.
- •104.Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування характеру в онтогенезі
- •105. Природні і соціальні передумови характеру
- •106. Поясніть різницю між характером та темпераментом.
- •107. Дайте загальну характеристику здібностей.
- •108. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.
- •109. Поясніть різницю між психічними властивостями людини, такими як «задатки», «схильності» та «здібності».
- •110. Обґрунтуйте положення про задатки як про природні передумови здібностей.
- •111. Визначте та охарактеризуйте структуру і різновиди здібностей.
- •112. Охарактеризуйте рівні розвитку здібностей.
- •113. Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування здібностей в онтогенезі.
- •114. Розкрийте особливості нерівномірності у розвитку здібностей.
100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
Характер - це сукупність індивідуально-психологічних і типологічних властивостей людини, що обумовлюють стійкі способи реагування людини на обставини життя і систему відносин до себе, до інших людей, до діяльності і речам. Характер надає тим чи іншим психічним процесам і станам різну форму, утворюючи малюнок поведінки людини. Рівень розвитку інтелекту впливає на такі риси характеру як, наприклад, великодушність або злопам'ятність, дотепність або образливість. Прояви характеру є комплексними утвореннями, що поєднують в собі як природні, так і набуті, вивчені форми поведінки.
Властивості нервової системи людини і тип статури, що визначають темперамент, складають фізіологічну основу характеру. Науково доведено, що розлади в діяльності серцево-судинної, травної та гормональної системах людини впливають на прояви його характеру. Точно так само науково доведено, що вроджені властивості людини, такі як конституційний тип і тип ВНД, утворюють природну основу характеру, тобто набір стійких форм поведінки, що базуються на темперамент людини і властивості його нервової системи
Таким чином, характер - це сплав природних якостей людини з вивченими і закріпленими у вигляді тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку звичними формами поведінки. Люди з високим інтелектом, з розвиненими вищими почуттями і волею здатні удосконалити свій характер, навіть всупереч, скажімо, вродженої слабкості нервової системи або типу статури. Характер людини проявляється не тільки в його вчинках і емоційних реакціях, але і в міміці, жестах, мові. Іншими словами, характер виражається в усьому образі людини. Ось чому при наявності життєвого досвіду і спостережливості можна досить легко визначити характер людини, просто поспостерігавши за ним
101. Структура характеру
Структура характеру – це стійка і закономірна система залежностей між його окремими межами: глибокими і поверхневими, стійкими і ситуаційними, основними і другорядними. У сучасній психології існують різні підходи до визначення структури характеру: менш формалізовані і більш формалізовані. Менш формалізовані – це опис рис вдачі на основі базисної системи стосунків. При цьому класифікація рис характеру визначається, по-перше, по тому, як людина відноситься до людей в цілому: По-друге, значення надається тому, як людина відноситься до себе: По-третє, для структури характеру важливе те, як людина відноситься до справи: четверта напрямна в характері – відношення людини до речей: чи акуратна і бережлива або неакуратна і недбайлива, дбайливай або безладна.
Прикладом більш формалізованого опису структури характеру може служити 16-ти факторна модель рис характеру, отримана в результаті багатолітніх досліджень американського психолога Раймонда Кеттелла. Він виділив одинадцять рис характеру на підставі узагальнення багатообразних оцінок людьми один одного, а п'ять – на підставі узагальнення самооцінок. Згідно Р. Кеттеллу, основні риси вдачі, що відображають його структуру, включають наступні змінні: А – стриманість – експансивність В – здатність до навчання висока – низька С – емоційна стабільність – нестабільністьтощо.
У психоаналітичній концепції Зігмунда Фрейда структура рис вдачі грунтується на чотирьох основних стадіях психосексуального розвитку. Згідно з психоаналітичним трактуванням, індивід проходіт чотири основні стадії психосексуального розвитку, вміст яких визначається основним джерелом задоволення для організму. Проте якщо благополучне проходження стадії розвитку не сталося і індивід як би «застряг» на ній, відбувається те, що З.Фрейд назвав «фіксацією». Ось саме «фіксація» індивіда на тій або іншій стадії психосексуального розвитку і формує структуру характеру в психоаналітичній інтерпретації. Першу стадію психосексуального розвитку З.Фрейд назвав «оральною», віднісши її до періоду від народження до виділення першого року життя, коли саме рот є джерелом основних взаємодій немовляти з навколишнім світом. Такі люди, по З.Фрейду, люблять їсти, пити, палити, лихословити. Друга стадія – стадія привчання дитяти до самостійного користування горщиком – від другого року життя до третього – називається «анальною». Якщо сталася фіксація на «анальній» стадії, у людини формуються наступні риси вдачі: жадність або надмірна щедрість, акуратність або виражена розхлябаність, любов до правил або підкреслена волелюбність. Третя стадія, фалічна, пов'язана з первинним інтересом дитяти до своїх статевих органів і актуалізується у віці з трьох до шести років. Згідно З.Фрейду, фіксація на даній стадії приводить у хлопчиків до формування «Едіпового комплексу», а у дівчаток – «комплексу Електри»,