
- •Дайте визначення «психіки». Визначте основні різновиди психічних явищ.
- •Вкажіть часові межі етапів розвитку психології і охарактеризуйте донаукову стадію становлення.
- •Визначте і охарактеризуйте основні психологічні школи (напрямки).
- •Охарактеризуйте положення (місце) сучасної психології в системі наук.
- •Назвіть підстави, які визначають структуру сучасної психології, охарактеризуйте галузі сучасної психології.
- •Покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямів психологічної науки. (пит. 5, 6)
- •Дайте загальну характеристику методів психології, наведіть їх класифікацію.
- •10. Охарактеризуйте метод спостереження в психології, визначте його різновиди.
- •11. Охарактеризуйте методи опитування як методи психологічного досліджування: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
- •12. Охарактеризуйте методи аналізу продуктів діяльності.
- •13. Охарактеризуйте експеримент як провідний метод психологічного дослідження, визначте його різновиди
- •14. Охарактеризуйте метод тестування як специфічний метод дослідження
- •15. Визначте суть проблеми об’єктивності у психологічних дослідженнях
- •16. Визначте основні стадії (рівні) розвитку психіки.
- •17. Поясніть різницю між явищами «подразливість» та «чутливість»
- •18. Визначте і охарактеризуйте допсихічні біологічні форми реагування на подразник
- •19. Охарактеризуйте такі вроджені форми поведінки як рефлекс та інстинкт
- •20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія
- •21. Визначте будову нервової системи людини та охарактеризуйте її функції. Визначте значення нервової системи в психічному відображенні.
- •22. Опишіть структуру та функції головного мозку людини. Визначте значення головного мозку в психічному відображенні.
- •23. Охарактеризуйте свідомість як вищу, інтегруючу форму психіки.
- •24. Визначте основні складові та охарактеризуйте структуру свідомості.
- •25. Визначте і охарактеризуйте психічні прояви (явища) несвідомогорівняпсихічноговідображення.
- •26.Обгрунтуйте значення та роль несвідомого як рівня психологічного відображення у життя людини.
- •27.Дайте загальну характеристику психічному процесу «відчуття».Визначте фізіологічну основу відчуттів.
- •28)Наведіть класифікації відчуттів за різними підставами.Охарактеризуйте відповідні різновиди відчуттів.
- •30)Визначте і поясніть загальні властивості відчуттів.
- •31. Визначте і поясніть процесуальні властивості відчуттів.
- •32. Дайте загальну характеристику психічному процесу сприймання. Визначте фізіологічну основу сприймання.
- •33. Визначте і охарактеризуйте основні властивості сприймання людини.
- •34. Наведіть класифікації сприймання за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди сприймання.
- •35. Дайте змістовну характеристику сприймання простору.
- •37. Дайте змістовну характеристику сприймання часу.
- •38. Поясніть відмінності між процесами «відчуття» та «сприймання».
- •39. Дайте змістовну характеристику основних етапів розвитку в онтогенезі відчуттів та сприймання.
- •40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
- •48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.
- •51. Дайте змістовну характеристику етапам розвитку мислення у філогенезі: від тварини до людини.
- •52. Обґрунтуйте положення про соціальну природу людського мислення.
- •53. Визначте і охарактеризуйте основні різновиди мислення.
- •54. Визначте і охарактеризуйте основні форми мислення.
- •55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.
- •56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.
- •57.Охарактеризуйте розвиток мислення в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •58. Поясніть сутність зв’язку таких психічних процесів як «мислення» та «мовлення».
- •59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
- •61.Поясніть різницю між явищами сигнал та знак. Поясніть механізм функціонування другої сигнальної системи
- •62. Поясніть співвідношення понять мова і мовлення
- •63. Визначте та охарактеризуйте основні функції мовлення
- •65. Охарактеризуйте Розвиток мовлення в онтогенезі
- •66. Визначте і охарактеризуйте основні розлади мовленнєвої діяльності
- •67. Дайте загальну характеристику психічному процесу уява.
- •68. Визначте і опишіть фізіологічні основи уяви
- •69. Визначте та охарактеризуйте основні різновиди уяви
- •70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви
- •71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності
- •72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •73. Визначте і опишіть фізіологічні основи волі
- •74. Поясніть сутність явища «вольова дія». Охарактеризуйте структурні компоненти вольової дії.
- •75. Охарактеризуйте розвиток здатності до вольової регуляції в онтогенезі.
- •76. Визначте та охарактеризуйте типові порушення волі
- •77. Дайте загальну характеристику психічного процесу «увага». Поясніть функціональну специфіку у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •78. Фізіологічні основи уваги.
- •79. Визначте та охарактеризуйте основні види уваги.
- •80. Визначте та охарактеризуйте властивості уваги
- •81. Охарактеризуйте розвиток уваги в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •82. Дайте загальну характеристику психічному процесу «емоція». Поясніть функціональну специфіку емоцій у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •83. Опишіть фізіологічні основи емоцій.
- •84. Поясніть відмінність між такими психічними явищами як «емоційна реакція», «емоційний стан», «настрій».
- •85. Поясніть відмінність між такими психічними явищами, як «емоції» та «почуття».
- •86. Поясність сутність такого емоційного явища як «афект»
- •87. Поясніть сутність такого емоційного явища як «стрес».
- •88. Наведіть класифікації емоцій за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди емоцій.
- •89. Визначте та охарактеризуйте вищі почуття людини.
- •90. Обгрунтуйте положення про роль та значення емоцій в життєдіяльності людини.
- •91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
- •92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
- •93. Поясніть роль та значення сновидінь у психічному функціонуванні людини.
- •94. Визначте та охарактеризуйте змінені стани свідомості.
- •95. Дайте загальну характеристику такий психічній властивості як темперамент.
- •96. Визначте та охарактеризуйте фізіологічні властивості темпераменту (за Павловим)
- •98. Визначте та охарактеризуйте психологічні властивості темпераменту.
- •99. Аргументуйте необхідність урахування темпераменту в професійній діяльності вчителя.
- •100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
- •101. Структура характеру
- •102. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру». Наведіть коротку характеристику основних типів акцентуації характеру.
- •103. Визначте та охарактеризуйте властивості характеру.
- •104.Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування характеру в онтогенезі
- •105. Природні і соціальні передумови характеру
- •106. Поясніть різницю між характером та темпераментом.
- •107. Дайте загальну характеристику здібностей.
- •108. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.
- •109. Поясніть різницю між психічними властивостями людини, такими як «задатки», «схильності» та «здібності».
- •110. Обґрунтуйте положення про задатки як про природні передумови здібностей.
- •111. Визначте та охарактеризуйте структуру і різновиди здібностей.
- •112. Охарактеризуйте рівні розвитку здібностей.
- •113. Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування здібностей в онтогенезі.
- •114. Розкрийте особливості нерівномірності у розвитку здібностей.
91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
Свідомість — це вищий рівень психічного відображення об'єктивної реальності, а також вищий рівень саморегуляції, властивий лише людині як соціальній істоті. Свідомість не є вродженою характеристикою, вона формується у процесі життя людини у суспільстві. Важливою умовою розвитку свідомості є оволодіння особистістю мовою, тому свідомість ще розуміють як сукупність знань індивіда про навколишній світ.
Фізіологічним підставою психічного реагування, як уже неодноразово зазначалося, є процес збудження в корі головного мозку і його структурах. У психології розрізняють, загалом, два крайні ступеня активності свідомості у здорової людини: стан неспання і стан сну. Разом з тим, як обидва з цих основних станів, так і різні градації між ними утворюють широкий спектр станів активності свідомості. Російський психолог Г.К.Ушаков виділяє наступні етапи формування свідомості у людини в процесі її життя:
1) власне «бодрствующая» свідомість як здатність активувати процес уваги (у дітей до 1 року),
2) предметна свідомість як здатність до сприйняття об'єктів і розуміння їх призначення (у дітей від 1 року до 3-х років);
3) формування етичної свідомості,
4) індивідуальна свідомість як здатність ідентифікувати себе з спільністю (від 9 до 16 років)
5) рефлексивна свідомість як здатність співвіднести свої дії з діями інших і мотив з метою, тобто усвідомити сенс (після 16 років).
При цьому у безсонної свідомості здорової людини виділяють такі характеристики: ясність свідомості (тобто можливість чіткого виділення об'єктів навколишнього світу і їх взаємозв'язків, а також здатність забезпечити самоконтроль вироблених людиною дій і усвідомити їх призначення, тобто сенс); повнота свідомості (тобто обсяг усвідомлюваних в даний момент подій в навколишньому світі і в собі самому); наповнення свідомості (тобто зміст думок, почуттів, їх критичності і співвідношення з колишнім досвідом людини) і безперервність (континуальність) свідомості, т. е. здатність встановлювати зв'язки між минулим, сьогоденням і майбутнім.
У здорової людини виділяються три варіанти зміненої свідомості: стан стомлення (зниження чіткості сприйняття, ослаблення уваги, зниження темпу мислення і т.д.), афективно-звужена свідомість (при раптовому стресі виникають ілюзії сприйняття, рухове занепокоєння, вегетативні реакції і тощо) та стан трансу (сноподобний стан свідомості, при якому знижується самоконтроль, чутливість і змінюється звичайний перебіг психічних процесів).
Крім того, існують різні види порушень свідомості у людей, страждаючих нервовими і психічними розладами.
92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
Сон - це періодично наступаючий стан охоронного гальмування, пов'язаний з необхідністю відновлення працездатності і біологічними ритмами життя організму, регульованими спеціальними генами.
У середньому, людський організм функціонує таким чином: 16 годин неспання, 8 годин сну. Цей 24-годинний цикл регулюється так званими «біологічними годинами», особливою ділянкою в стовбурі мозку, який називається «центром сну». Цей добовий ритм називається «ціркадіанним» і контролюється особливим геном - геном біологічних годин.
Довгий час вважалося, що сон - це просто відпочинок організму, що дозволяє йому відновити витрачені у період активного неспання сили. В даний час, однак, встановлено, що сон - це не просто період відпочинку, а й період дуже важливих станів, які зачіпають глибинні основи існування психіки.
Сон проходить зазвичай три стадії: парадоксальну, стадію швидкого сну і стадію повільного сну. Послідовність швидкої і повільної стадій повторюються п'ятикратно в кожному з 90-хвилинних циклів нормального нічного сну. При цьому повільний сон становить близько 80% загального часу сну. А швидкий - близько 18%.
Реєструючи електричну активність мозку, вчені встановили, що, у міру поглиблення сонного гальмування мозку, хвилі електричної активності стають все більш повільними. Ритми серця і дихання також сповільнюються, а м'язи розслабляються.
Швидка фаза сну знаменита тим, що саме в цей час спляча людина бачить сни. При цьому відбуваються швидкі рухи очей, так звані саккадичні, тобто стрибаючі бокові рухи, як при розгляданні об’єктів, що швидко рухаються. Це мозок «дивиться» сни, сновидіння, що представляють собою відтворювані образи і уявлення пам'яті, послідовність і структура яких може бути зовсім довільна. Як виявилося, саме фаза швидкого сну забезпечує відновлення нормальної, збалансованої діяльності психіки, тому що сновидіння дають можливість мозку відреагувати, тобто виплеснути назовні надлишок накопиченої інформації.